Вантажознавство. РГР. Схоронність та транспортування вантажів

Таблиця 4.

9. hп - висота пакета з піддоном, м hп = 0,98 м

10.gп – маса пакета з піддоном gп = 1,872 т

11.Нм – максимальна висота укладки вантажу виходячи з можливостей

В1 = 1,6+0,5+1,2+(2∙0,15)= 3,6 (м)

де: с – зазор необхідний для проїзду погрузчиків, (обирається рівним 0,15 м) 14. lп – габаритна довжина пакета у плані,м

lп = 1,6м

15. В2 – ширина проїзду між штабелями виходячи з розміру пакета, м

В2 = 2∙lп + 3∙с

21

В2 =2∙1,6+3∙0,15= 3,65(м)

16. Впр - ширина проїзду, м

Впр = max {В1; В2}; Впр = max {3,6; 3,65}=3,65 м

3.2 Розрахунок експлуатаційного навантаження

Висота штабелювання вантажу в конкретному складі визначається виходячи з висот, які обмежують висоту штабелювання.

Розрахунки за тими складах, на яких зберігання вантажів не допускається або недоцільно, не виробляються. Виняток розрахунків обгрунтовано в підрозділі 3.1.

Розрахунок для консерв в ящиках на камї’яному складі (Т) приводиться повністю, розрахунок інших вантажів ведеться в таблиці 5.

1.РТ– технічна норма навантаження, т/м2:

РТ= 4,0 т/м2.

2.РП– питоме навантаження, т/м2:

РП= 0,907 т/м2.

mh‘– кількість рядів пакетів по висоті, виходячи з технічної норми навантаження, од:

3.mh‘= PТ / РП

mh‘= 4,0/0,907= 4 од.

4.hП– висота пакету вантажу, м: hП=0,98 м.

5.Н‘–висота штабеля, яка обумовлена технічним навантаженням, м:

Н‘= hП mh‘ Н‘=0,98 4= 3,92 м.

6.НС– висота складу, м:

НС= 4,8 м.

7.Нтб – висота штабеля вантажу виходячи з вимог техніки безпеки, м (Додаток

3)

Нтб = 4,9 м

8.Нт, Нфх – висота штабеля вантажу виходячи з міцності тари й фізикохімічних властивостей, м (Додаток 3)

Нт = Нфх = 2,94 м

9.Нм – висота штабеля вантажу виходячи з можливостей перевантажувальної техніки, м (див. табл. 4).

Нм = 3,68 м

10.Нmax – максимально припустима висота складування вантажу, м

Нmax = min {Нтб; Нт ; Н’; Нм; Нс }

Нmax = min {4,9; 2,94; 3,92; 3,68; 4,8} = 2,94 м

22

Таблиця 5 Розрахунок експлуатаційного навантаження

11. mh –фактична кількість рядів пакетів по висоті, од.

mh = Нmax / hп

значння mh – цілая частина результату ділення. mh = 2,94 / 0,98 = 3 од.

12. Нш – фактична висота штабеля, м

Нш = mh * hп

Нш = 3 * 0,98 = 2,94 м 13. РЕ – експлуатаційне навантаження на підлогу складу, т/м2 РЕ = Рп * mh

РЕ = 0,907 * 3 = 2,721 т/м2

4.Завантаження транспортних засобів

Уданій роботі завдання завантаження вирішується за такими критеріями: забезпечення схоронності і сумісності вантажів при перевезенні,

зурахуванням оптимального використання вантажопідйомності і вантажомісткості вантажних приміщень транспортних засобів.

4.1Завантаження вантажного відсіку судна

З додаткової літератури вибирається судно яке дозволяє забезпечити необхідні режими перевезення заданих вантажів і з відповідним значенням чистої вантажопідйомності.

23

За завданням ніякі вантажі не потребують спеціальних умов.

За середнім ПНО вантажів визначаємо середнє значення, і за ним підбираємо найбільш «підходяще» судно, тобто порівнюємо середнє ПНО та питому вантажомісткість судна і вибираємо те судно, у якого різниця між ними мінімальна.

Порівнюємо ПНО заданих вантажів, та питому вантажомісткість судна, для того щоб обрати найбільш підходяще судно:

Середнє ПНО заданих вантажів, м3/т: Uср = (U1 + U2 + U3 + U4 + U5) / 5

де U1,2,3,4,5 – ПНО для вантажів (див. табл. 1).

Uср = (0,985+ 1,784+ 1,991+ 1,656+ 0,549) / 5 = 1,393 м3/т

Вибираємо судно типу «Лена» (додаток 1) з наступними характеристиками:

Wс = 2 810 м3 Dч = 2 630 т Lc=130 м

Питома вантажомісткість судна, м3/т

ω= Wс / Dч

ω= 2 810 /2 630 = 1,068 м3/т

Різниця між Uср = 1,393 та ω = 1,068 мінімальна відносно інших типів суден.

З огляду на раніше складену таблицю сумісності вантажів (таблиця 2), визначається мінімальна кількість приміщень для розміщення вантажів. Нам необхідно лише одне вантажне приміщення для розподілу методом "пропорційно кубатурі".

Для обраних приміщень приводяться їхні основні характеристики:

Lпр – довжина розрахункового приміщення (трюму або трюму й твіндека), м;

Нпр – висота розрахункового приміщення, м; WПР – об’єм розрахункового приміщення, м3.

З них, методом «пропорційно кубатурі» визначаємо їх розподілену вагу:

РПР= WПР DЧ/ WC,

де РПР – розподілена вага розрахункового приміщення, т. Для завантаження доступні такі приміщення:

Трюм №1, Твіндек №1, Шельтердек №1, Трюм №2: Wпр – об’єм розрахункового приміщення, м3.

Wп = 1320 м3

Рп = 1320 * 5760 / 10120 = 751,3т Трюм №3:

Wпр = 1930 м3

Рп = 1460 * 5760 / 10120 = 831 т Трюм №4:

Wпр = 1460 м3

Рп = 1460 * 5760 / 10120 = 831 т

24

Твіндек №2: Wпр = 601 м3

Рп = 1040 * 5760 / 10120= 592 т

Всі данні по приміщенням зазначені в таблиці 6. Таблиця 6

Визначимо, який у нас вантаж («важкий» або «легкий»): Консерви:

U=0,985м3/т

ω = 1,068 м3/т (U < ω) → вантаж «тяжкий» Шрот:

U= 1,784 м3/т

ω = 1,068 м3/т (U> ω) → вантаж «легкий» Мішковина:

U= 1,991 м3/т

ω = 1,068 м3/т (U >ω) → вантаж «легкий» Парафін:

U= 1,656 м3/т

ω = 1,068 м3/т (U > ω) → вантаж «легкий» Двутавр:

U= 0,549 м3/т

ω = 1,068 м3/т (U < ω) → вантаж «важкий»

Так як завантажуються в одне приміщення всі п’ять вантажів, вибираємо один із них «легкий» - Шрот і один «тяжкий» - Консерви. Всі інші вантажі будуть мати вагу:

Мішковина – 50 т. Парафін – 80 т. Двотавр – 100 т.

Таким чином, зайнятий ними об'єм трюму буде: Wпр’ = Qм*Uм + Qп*Uп + Qд*Uд = 50*1,991 + 80*1,656 +

100*0,549=286,93м3

Залишковий об'єм в трюмі:

Wпр” = Wпр - Wпр’ = 1037 – 286,93 = 750 м3

Зайнята ними розподільна вага:

Pпр’ = Qм + Qп + Qд = 50 + 80 + 100 = 230 т.

Залишкова розподільна вага в трюмі:

Pпр” = Pпр - Pпр’ = 970,6 – 230 = 740,6 т.

25

4.2. Завантаження суміжніх відів транспорту

Консерви в ящиках будемо перевозити у 4-вісному металевому критому вагоні, тара – 23т, вантажопідйомність – 68 т, об’єм кузова – 120 м3, габарити

– 13,780 х 2,760 х2,798 м.

Шрот в мішках, мішковина у кіпах та парафін в коробках будемо перевозити у 4-вісних металевих критих вагонах Вагон 4-вісний металевий критий, тара – 28,0 т, вантажопідьємність 72 т., об'єм кузова 140 м3, габарити

15,75 х 2,77 х 3,05 м.

Для перевезення двотавру №14, виберемо 6-вісний металевий піввагон, тара 31,0 т., вантажопідьємність 94 т, об'єм кузова 104 м3, габарити 14,338 х 2,908 х 2,365 м.

Вантаж прибуває вагонними відправками, дані про вагони в пункті 2. Укрупнення вантажних місць (пакети) :

Консерви: По довжині:

L= lв/lп= 13,780/1,6=8 (од.) По ширині:

B= bв/bп= 2,760/1,2=2 (од.) За висотою:

H= hв/hп= 2,798/0,98=2 (од.)

Nв= L·B·H= 8· 2·2=32 (од.)

де: Nв– кількість пакетів у вагоні; Шрот:

По довжині:

L= lв/lп= 15,75 /1,6=9 (од.) По ширині:

B= bв/bп= 2,77/1,2=2 (од.) За висотою:

H= hв/hп= 3,05 / 1,68=1 (од.)

Nв= L·B·H= 9· 2·1=18 (од.)

Так як, lп х bп для всіх інших вантажів окрім двотавра однакова, то приймаємо L = 9 од, та B = 2 од

Мішковина: За висотою:

H= hв/hп= 3,05 / 1,38=2 (од.)

Nв= L·B·H= 9· 2·2=36 (од.) Парафін:

За висотою:

H= hв/hп= 3,05 / 1,66=1 (од.)

Nв= L·B·H= 9· 2·1=18 (од.) Двотавр:

По довжині:

L= lв/lп= 14,338 /6=2 (од.) По ширині:

28

B= bв/bп= 2,908 /0,39=7 (од.)

За висотою:

H= hв/hп= 2,365 / 0,45=5 (од.)

Nв= L·B·H= 2· 7·5=70 (од.)

Мваг = Nв * gп = 70 * 2,219 = 155,33 т

Вагон перевантажений, знаходимо допустиму загрузку:

Мдз= Qв/ gп = 94/2,219 = 42(од.)

Нд = Мдз /(L*B) = 42/(2*7)= 3 (од) Nв′ = L*B* Нд = 2 * 7 *3 = 42 (од.) Мваг′ = Nв′ * gп = 42 * 2,219 = 93,198 т

Cхеми завантаження вагонів зображенні в рисунках 16 – 20

2,798

13,78

2,760

Схема завантаження вагона пакетами консерви. Рисунок 16

29

3,05

15,75

2,77

Схема завантаження вагона пакетами шрота. Рисунок 17

3,05

15,75

2,77

Схема завантаження вагона пакетами мішковини. Рисунок 18

30