Вантажознавство. РГР. Схоронність та транспортування вантажів

По ширині:

B= bв/bящ= 2,760/0,30=9 (од.)

де: bв – ширина вагона; bящ– ширина ящика.

За висотою:

H= hв/hящ= 2,798/0,20=13 (од.)

де: hв – висота вагона; hящ– висота ящика.

Мв= L·B·H= 34· 9·13=3 978 (од.)

Визначимо норму завантаження вагона:

Pваг= Мв·gм= 3 978·0,028 = 111,38 (т)

де: Мв– кількість вантажних одиниць у вагоні; gм– маса брутто ящика.

Вагон перевантажений (Pваг> Qв), визначимо допустиме завантаження вагона:

Мдз= Qв/ gм = 68/0.028 = 2 428 (од.)

Нд = Мдз /(L*B) = 2428/(34*9)= 7,93 ≈ 7 (од) Мв′ = L*B* Нд = 34 * 9 *7 = 2 142 (од.)

Pваг′ = Мв′ * gм = 2 142 * 0,028 = 59,97 т

2,76

13,78

2,798

Консерви в ящиках, L = 34, B = 9, H = 7, Мв = 2 142 (од). Рисунок 6

Соєвий шрот:

По довжині:

L= lв/lящ= 15,75/0,95=16 (од.)

де: lв – довжина вагона; lящ – довжина ящика.

По ширині:

11

B= bв/bящ= 2,77/0,56=4 (од.)

де: bв – ширина вагона; bящ– ширина ящика.

За висотою:

H= hв/hящ= 3,05/0,25=12 (од.)

де: hв – висота вагона; hящ– висота ящика.

Мв= L·B·H= 16· 4·12=768 (од.)

Визначимо норму завантаження вагона:

Pваг= Мв·gм= 768·0,08 = 61,44 (т)

де: Мв– кількість вантажних одиниць у вагоні; gм– маса брутто ящика.

3,05

15,75

2,77

Шрот в мішках, L = 16, B = 4, H = 12, Мв = 768 (од). Рисунок 7

Мішковина:

По довжині:

L= lв/lящ= 15,75/1,30=12 (од.)

де: lв – довжина вагона; lящ – довжина ящика. По ширині:

B= bв/bящ= 2,77/1,02=2 (од.)

де: bв – ширина вагона; bящ– ширина ящика.

За висотою:

H= hв/hящ= 3,05/0,60=5 (од.)

де: hв – висота вагона; hящ– висота ящика.

Мв= L·B·H= 12· 2·5=120 (од.)

12

Визначимо норму завантаження вагона:

Pваг= Мв·gм= 120·0,583 = 69,96 (т)

де: Мв– кількість вантажних одиниць у вагоні; gм– маса брутто ящика.

3,05

15,75

2,77

Мішковина в кипах, L = 12, B = 2, H = 5, Мв = 120 (од). Рисунок 8

Парафін:

По довжині:

L= lв/lящ= 15,75/0,45=35 (од.)

де: lв – довжина вагона; lящ – довжина ящика. По ширині:

B= bв/bящ= 2,77/0,28=9 (од.)

де: bв – ширина вагона; bящ– ширина ящика.

За висотою:

H= hв/hящ= 3,05/0,37=8 (од.)

де: hв – висота вагона; hящ– висота ящика.

Мв= L·B·H= 35· 9·8=2 520 (од.)

Визначимо норму завантаження вагона:

Pваг= Мв·gм= 2 520·0,025 = 63 (т)

де: Мв– кількість вантажних одиниць у вагоні; gм– маса брутто ящика.

13

3,05

15,75

2,77

Парафін в коробках, L = 35, B = 9, H = 8, Мв = 2 520 (од). Рисунок 9

Двутаврові балки:

По довжині:

L= lв/lящ= 14,338/6,0=2 (од.)

де: lв – довжина вагона; lящ – довжина ящика. По ширині:

B= bв/bящ= 2,908/0,073=39 (од.)

де: bв – ширина вагона; bящ– ширина ящика.

За висотою:

H= hв/hящ= 2,365 /0,14=16 (од.)

де: hв – висота вагона; hящ– висота ящика.

Мв= L·B·H= 2· 39·16=1 248 (од.)

Визначимо норму завантаження вагона:

Pваг= Мв·gм= 1 248·0,0822 = 102,58 (т)

де: Мв– кількість вантажних одиниць у вагоні; gм– маса брутто ящика.

Вагон перевантажений, визначимо допустиме завантаження вагона:

Мдз= Qв/ gм = 94/0.0822 = 1 143(од.)

Нд = Мдз /(L*B) = 1 143/(2*39)= 14,65 ≈ 14 (од) Мв′ = L*B* Нд = 2 * 39 *14 = 1092 (од.)

Pваг′ = Мв′ * gм = 1 092 * 0,0822 = 89,76 т

14

2,365

14,338

2,908

Двотаврові балки, L = 2, B = 39, H = 14, Мв = 1092 (од). Рисунок 10

2.2. Формування пакетів

Способи пакетування генеральних вантажів можна розділити на дві групи – на піддонах та без піддона. Найчастіше пакети формуються на піддонах П4В та 2П2В, що мають розміри 1200х800х150 мм, масу 25 кг, вантажопідйомність 1 т та 1600х1200х180, 80 кг та 2 т відповідно.

При розміщенні вантажів на піддоні, вони не повинні виступати за край піддона або цей виступ повинен бути мінімальним і не перевищувати 50 мм, також не завантажена площа піддона повинна бути мінімальною, розташування вантажів на піддоні не повинне зміщати центр ваги пакета.

Також, якщо на двох піддонах П4В розташовується більше місць чим на одному 2П2В, то вибирається піддон П4В і навпаки, а якщо кількість місць однакове – піддон вибирається довільно.

При формуванні зв’язування вантажні місця, що в нього входять, повинні розташовуватися так, щоб зв’язування займало мінімальний об’єм і його переріз наближався до квадрату.

Для подальшого формування пакета керуються наступними правилами: по висоті пакет не повинен перевищувати 1,8 м та маса пакета не повинна перевищувати його вантажопідйомності відповідно до обраного піддона.

Розрахунок формування пакета для копри :

1. ЗУМВ – піддон 2П2В (1600х1200х180 мм, gпід = 80 кг)

2.nр – число місць у першому шарі, од. nр = 16 од.

3.nh’ – число шарів (рядів) вантажу по висоті, що може бути, виходячи

змаксимальної висоти пакета, од.

nh' = (Gmax – gпід) / (gм * nр) gпід – маса піддона, т.

15

Gmax – вантажопідйомність піддону, 2т. gм – маса місця, т.

nh’ = (2 - 0,08) / (0,028 * 16) = 4 од.

4.nh" – число шарів (рядів) вантажу по висоті, яке може бути розміщено, виходячи з максимальної висоти пакета, од.

nh'' = (Hmax – hпід) / hм

Hmax – максимальна висота пакету, 1,8 м. hпід – висота піддона, м.

hм – висота місця, м.

nh’’ = (1,8 - 0,18) / 0,2 = 8 од.

Значення nh' та nh'' дорівнюють цілій частині результату ділення.

5.nh – фактичне число шарів (рядів) по висоті пакета, од.

nh = min{nh'; nh''}

nh = min{4; 8} = 4 од.

6. n – загальна кількість місць у пакеті, од. n = np * nh

n = 16 * 4 = 64 од.

7.gп’ – маса пакета без піддона, т. gп' = n * gм

gп’ = 64 * 0,028 = 1,792 т

8.gп – маса пакета з піддоном, т. gп = gп' + gпід

gп = 1,792+ 0,08 = 1,872 т

9.hп – висота пакета з піддоном, м. hп = nh * hм + hпід

hп = 4 * 0,2 + 0,18 = 0,98 м

10.lп х bп – габаритний розмір пакета в плані, м. Якщо вантаж не виступає за кромки піддона, дорівнює габаритному розміру піддона.

Lп х bп = 1,6х1,2 м.

11.Рп – питоме навантаження, яке створюється одним пакетом, т/м2

Рп = gп / ((lп + 0,05) * (bп + 0,05))

Рп = 1,872 / ((1,6 + 0,05) * (1,2 + 0,05)) = 0,907 т/м2

Наводимо розрахунок зв’язування балок: bc = 5b + 4d = 5*7,3 + 4*0,49 = 38,46

bc – ширина балки

d – зазор між сусідніми балками по горизонталі hc = 3h + 3t = 3*14 + 3*0,75 = 44,25

hc – висота балки

t – зазор муж сусідніми балками по вертикалі

16

Рп = gп /(lп*bп*Kукл) = 2,219/(6*0,39*1,15) = 0,825 т/м2

Кукл – коєф. укладання для металопрокату Розрахунок формування пакета та зв’язування для кожного з вантажів

наводиться у табл.3 Таблиця 3.

Приводимо зовнішній вигляд пакетів і зв’язувань у рисунках 11 - 15

0,98

1,6

1,2

Консерви в ящиках, n = 64 (од). Рисунок 11

17

`

+

1,68

Соєвий шрот в мішках, n = 18 (од). Рисунок 12

1,38

1,6

1,2

Мішковина в кіпах, n = 2 (од). Рисунок 13

18

1,66

1,2 1,6

Парафін в коробках, n = 64 (од). Рисунок 14

0,45

0,39

Зв’язування двотаврів , n = 27 (од). Рисунок 15

19

3. Визначення навантажень при складуванні

Навантаження на підлогу складу при складуванні вантажів залежать від багатьох факторів. При розміщенні вантажів на складі їх різне навантаження на підлогу складу більшої мірою визначається висотою складування вантажу, що часто залежить від можливості перевантажувальної техніки.

3,1 Вибір засобів механізації

Основним засобом механізації при складуванні генеральних вантажів у критих складах є навантажувачі.

Проведемо розрахунок висоти складування вантажів, яка визначається відповідно до вибраного навантажувача, та ширини проїздів між пакетами.

Розрахунок по складам, на яких зберігання вантажів не допускається або недоцільно, не приводиться.

Консерви в ящиках можливо зберігати як у закритому складі, так і на відкритому, тому що ящики попереджають потрапляння вологи у вантаж і його псування. У записці наводиться розрахунок як по закритим складам, так і по відкритій площадці.

Двотавр доцільно зберігати на відкритому складі, так як він не псується під впливом погодних умов, це дозволить збільшити висоту зберігання а також зменшити площу, яку займає штабель. Зв’язування сортового металу складуються за допомогою кранів, тому що їх довжина набагато більше їх ширини, тому ширину проїздів приймаємо рівної 1 м. Розрахунок по двотаврам не наводиться.

Шрот, та парафін не доцільно зберігати на відкритому складі, так як намокання зіпсує картонні коробки.

Наводиться розрахунок висоти складування вантажів, обумовленої використовуваним навантажувачем, і ширини проїздів для консерв у ящиках на кам’яному складі наводяться в таблиці 4.

Приводимо розрахунки для консерви, найменування навантажувача:

ЕП-201 2,8

1.Qп – вантажопідйомність навантажувача

Qп = 2,0 т

2.Нпв – висота підйому вил навантажувача, м Нпв = 2,8 м

3.Rс – радіус повороту навантажувача, м Rс =1,6 м

4.Нг – габаритна висота навантажувача, м. навантажувач обирається так, щоб виконувалося умова Нг = 3,45м

5.а – відстань від передньої осі до піддона, м

а= 0,5 м

20