Гаркуша_dis.doc

2

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ …………………………………………… 5

ВСТУП ……………………………………………………………………………. 6

РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ДО

ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА 17

1.1.Інтеграція системи вищої освіти України в Європейський освітній простір …………………………………………………………………………….. 17

1.2.Компетентнісний підхід у сучасній системі вищої освіти як основа формування готовності до професійної діяльності студентів вищих

навчальних закладів ……………………………………………………………… 25

1.3.Професійна підготовка майбутніх фахівців фізичного виховання в сучасних умовах реформування освіти …………………………………………. 42

1.4.Сутність та структура професійної готовності майбутнього фахівця …... 61

2.1.Загальна методика проведення дисертаційного дослідження ……………. 78

2.2.Емпіричні методи дослідження …………………………………………….. 84

2.3.Теоретичні методи дослідження ……………………………………………. 88

Висновки до другого розділу ……………………………………………………. 91

РОЗДІЛ 3. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТІ ………………….. 93 3.1. Сучасні наукові підходи до визначення сутності та змісту поняття

«здоров’я», факторів, передумов, структури і рівнів здоров’я ………………... 93

3.2.Аналіз науково-педагогічних досліджень проблеми формування здорового способу життя людини ………………………………………………. 114

3.3.Характеристика стану здоров’я сучасної учнівської та студентської молоді в Україні ………………………………………………………………….. 129

3

3.4. Теоретико-методичні засади здоров’язбереження і використання здоров’язбережувальних технологій у системі освіти ………………………… 139

Висновки до третього розділу …………………………………………………... 156

РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ………. 161

4.1.Актуалізація проблем галузі фізичного виховання як передумова формування готовності майбутніх педагогів до здоров’язбереження учнів …. 161

4.2.Сучасні підходи до формування готовності студентів факультетів фізичного виховання використовувати здоров’язбережувальні технології ….. 169

4.3.Сутність, структура, критерії, показники та рівні професійної готовності майбутнього фахівця фізичного виховання до використання здоров’язбережувальних технологій ……………………………………………. 184

4.4.Діагностика стану готовності майбутніх фахівців фізичного виховання

до використання здоров’язбережувальних технологій на етапі професійного становлення ………………………………………………………………………. 207 4.5. Аналіз змісту вищої фізкультурної освіти в контексті використання здоров’язбережувальних технологій ……………………………………………. 220

4

технологій в освітній процес фізичного виховання …………….............. 289 5.1.3. Забезпечення інструментального педагогічного контролю за процесом формування готовності студентів до використання здоров’язбережувальних технологій в освіті ……………………............. 307

5.2.Розроблення концепції формування готовності майбутніх фахівців фізичного виховання до використання здоров’язбережувальних технологій у професійній діяльності …………………………………………………………... 332

5.3.Модель формування готовності майбутніх фахівців фізичного

5

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

6

ВСТУП

Актуальність теми. У сучасних умовах розвитку освіти України усвідомленою стала потреба в новій стратегії підготовки майбутніх педагогів, що зумовлюється необхідністю оздоровлення нації у зв’язку з погіршенням фізичного стану багатьох категорій населення, передусім учнів і студентів.

Науковці (Ю. Бойчук [57], Брехман [60], В. Горащук [137], М. Дутчак [187],

І. Поташнюк [385] та ін.) доводять, що майже 90% школярів мають відхилення в стані здоров’я, а понад 50% – незадовільну фізичну підготовленість. Критична ситуація в країні склалася також у сфері фізичної культури – лише 13% населення залучено до занять фізичним вихованням і спортом (О. Дубогай [183], М. Носко

[338], О.Тимошенко [451] та ін.). Ця тенденція актуалізує трансформацію традиційної системи освіти.

Орієнтація на нову компетентнісну освітню парадигму, поширення інноваційних процесів у практичній педагогіці зумовлюють підвищення вимог суспільства до професійних якостей педагогів, у тому числі й майбутніх фахівців фізичного виховання. Розв’язання означеної проблеми, на думку більшості педагогів-науковців, полягає в модернізації професійної підготовки в таких напрямах: компетентнісне спрямування та інноваційний розвиток освіти в європейському вимірі (Е. Зеєр [218], І. Зимня [219], С. Калашникова [227],

В. Луговий [282], О. Овчарук [242, 341], О. Онопрієнко [347], Дж. Равен [394],

А. Хуторський [478, 479] та ін.), упровадження новітніх педагогічних технологій у вищій школі (О. Дубасенюк [180], Н. Наволокова [190], О. Пометун [382],

Г. Селевко [417], С. Сисоєва [429], C. Смірнов [368] та ін.), осучаснення змісту неперервної освіти (В. Андрущенко [6], С. Гончаренко [133] та ін.), забезпечення якості освітнього процесі у вищій школі (В. Борисов [59], І. Бужина [63], М. Євтух

[193], В. Пліско [372], С. Стрілець [438], О. Ярошенко [505] та ін).

Необхідною умовою підвищення ефективності підготовки майбутніх фахівців є формування готовності студентів педагогічних навчальних закладів до

7

професійної діяльності (С. Грищенко [145], А. Давиденко [151], А. Ліненко [277],

О. Третяк [457]).

Держава потребує підготовки кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, упровадження інноваційних, інформаційних та здоров’язбережувальних технологій, фахівців, конкурентоспроможних на ринку праці. Саме тому в умовах реформування системи вищої освіти актуалізується проблема формування готовності майбутніх фахівців фізичного виховання до

використання здоров’язбережувальних технологій.

Фундаментальні питання професійно-педагогічної підготовки освітянських кадрів і формування готовності майбутніх учителів до професійної діяльності розглядають українські й іноземні вчені А. Алексюк [3], С. Гончаренко [133],

П. Джуринський [164], О. Дубогай [182], С. Єрмаков [192], Р. Клопов [234],

Т. Круцевич [448], О. Куц [266], Л. Лубишева [279], І. Медведєва [296], М. Носко

[330], Л. Сущенко [445], О. Тимошенко [451], Б. Шиян [493] та ін.

Узагальнення широкого кола джерел і наукових праць дало змогу встановити, що на сьогоднішній день науковцями приділялася належна увага визначенню змісту і структури готовності майбутнього вчителя до професійно-

педагогічної діяльності, виділено види готовності (М. Дьяченко, Л. Кандибович

[188], Н. Кузьміна [261], А. Маркова [290], Л. Мітіна [300], В. Моляко [307],

К. Платонов [377], Л. Рубінштейн [410], В. Сластьонін [431], Д. Узнадзе [461] та ін.); розкрито зміст поняття та обґрунтовано ознаки, характеристики освітніх

О. Ярошенко [505] та ін.); обґрунтовано принципи, зміст, форми й методи здоров’язбережувальної педагогіки як галузі педагогічного знання (М. Безруких

8

[34], Д. Викторов [81], В. Горащук [137], С. Гримблат [143], М. Лук’янченко

[286], С. Омельченко [345], М. Смірнов [432], Л. Тихомирова [454] та ін.);

обґрунтовано цілісний підхід до формування здоров’я людини (М. Амосов [6],

Т. Бойченко [55], Е. Булич [61], О. Міхеєнко [302], І. Муравов [310], та ін.),

розроблено шляхи створення здоров’язбережувального освітнього середовища

(А. Жиденко [197], О. Єжова [194], В. Пристинський [389], Т. Шамова [485]);

створено методологічні засади здоров’язбережувальної діяльності (Н. Башавець

[27], Ю. Бойчук [57], П. Джуринський [163], О. Дубогай [181], Н. Завидівська

[201], В. Омельяненко [346], В. Оржеховська [349] та ін.); теоретичне підґрунтя для застосування здоров’язбережувальних технологій у навчальній та позанавчальній діяльності (О. Ващенко [71], Д. Воронін [94], В. Єфімова [196],

М. Носко [327], І. Поташнюк [385], С. Присяжнюк [309] та ін.).

Ґрунтовний аналіз наукових досліджень засвідчив, що проблема формування професійної готовності майбутніх фахівців фізичного виховання до використання здоров’язбережувальних технологій ще не достатньо досліджена,

що віддзеркалює практична діяльність навчальних закладів, де, зокрема, наявна низка суперечностей на різних рівнях:

−соціально-педагогічному − між зростаючими потребами суспільства у збереженні здоров’я підростаючого покоління на всіх освітніх ланках та недостатньою розробленістю теорії і методики підготовки майбутніх педагогів до практичної діяльності в цій сфері;

−науково-теоретичному − між необхідністю підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання до використання здоров’язбережувальних технологій і відсутністю в педагогіці вищої школи однозначних теоретичних уявлень про сутність і структуру готовності до використання цих технологій;

−методичному − між усвідомленням майбутніми фахівцями фізичного виховання необхідності підтримання й збереження власного здоров’я і здоров’я

учнів та нерозробленістю концептуально-методичних засад і відповідного методичного супроводу процесу формування в них готовності до використання здоров’язбережувальних технологій.

9

Урахування соціальної та педагогічної значущості проблеми здоров’язбереження дітей і молоді, об’єктивної потреби в підготовці висококваліфікованих фахівців фізичного виховання, здатних до використання здоров’язбережувальних технологій, недостатньої розробленості зазначеної проблеми в теорії і методиці фізичного виховання, а також виявлені суперечності обумовили вибір теми дисертаційної роботи − «Теоретичні та методичні засади

формування готовності майбутніх фахівців фізичного виховання до

використання здоров’язбережувальних технологій».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами‚ темами.

Дисертаційна робота виконана в рамках наукової роботи відділу педагогіки і психології вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України «Концептуально-

методологічні основи проектування методів і засобів діагностики освітніх результатів у вищих навчальних закладах» (№ 0111U000214).

Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту вищої освіти НАПН України (протокол № 11/7-2 від 26 грудня 2011 р.) та узгоджено в бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 4 від 24 квітня 2012 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних і методичних засад формування готовності майбутніх фахівців фізичного виховання до використання здоров’язбережувальних технологій та їх експериментальній перевірці.

Завдання дослідження:

1.Проаналізувати стан розробленості проблем професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання та здоров’язбереження в теорії і практиці й визначити напрями, що потребують наукового обґрунтування.

2.Уточнити понятійно-категоріальний апарат, зокрема конкретизувати зміст і сутність понять «здоров’язбережувальні технології», «готовність майбутніх фахівців фізичного виховання до використання здоров’язбережувальних технологій».

3.Виявити тенденції та узагальнити сучасні підходи до розв’язання