disser Носко Ю.М_канд

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Т.Г. ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

НОСКО ЮЛІЯ МИКОЛАЇВНА

УДК 373.3.016:796.012.6

РОЗВИТОК РУХОВИХ ЯКОСТЕЙ ШКОЛЯРІВ ПОЧАТКОВОЇ

ШКОЛИ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

13.00.02 – теорія та методика навчання (фізична культура, основи здоров’я)

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:

Маслов Валерій Миколайович,

кандидат педагогічних наук,

доцент

Чернігів – 2014

2

1.2.Педагогічні основи р озвитку рухових якостей у школярів початкової школи………………………………….. ............. 27

1.3.Дидактичні та психолого -фізіологічні особливості навчання рухам молодших школярів……………….......................... 43

1.4.Стан фізичного розвитку, здоров'я та фізичної підготовленості дітей 6-10 років………………………….................... 63

Висновки до першого розділу…………………………………... 77

РОЗДІЛ 2. ОНТОГЕНЕЗ МОТОРИКИ ШКОЛЯРІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ……....................................................... ...... 78

2.1.Організація та методи дослідження.......... ........................ 78

2.2.Формування скелету, геометрії мас тіла та постави в онтогенезі школярів 6-10 років...........................................……….. 88

2.3.Особливості фізичного розвитку школярів початкової школи……........................................... .............................................. 99

3

3.2.Розробка методики розвитку рухових якостей школярів початкової школи на основі біомеханічних моделей……………….. 145

3.3.Методика застосування приладів контролю термінової інформації про стан розвитку рухових якостей школярів початкової школи……………………………………………………….. 164

4

5

6

7

ВСТУП

Актуальність теми. Пошук шляхів формування, зміцнення та збереження здоров’я населення є одним із пріоритетних напрямів державної політики України на сучасному етапі, що підтверджується низкою нормативно-правових документів (Закон України “Про освіту”, “Про середню освіту”, “Про фізичну культуру та спорт”, “Державна політика в

галузі освіти”, “Освіта України ХХІ століття” та ін.). У наукових працях

(Г. Л. Апанасенка, І. А. Аршавського, Е. С. Вільчковського, Н. Ф. Денисенко,

О. Д. Дубогай, Г. М. Максименка та ін.) наголошено на важливості дослідження в цьому аспекті особливостей дитячого та підліткового віку,

оскільки цей період є сприятливим для формування та зміцнення здоров’я.

суттєвий вплив занять фізичними вправами на формування та збереження

І. В. Муравова, О. М. Худолія, А. М. Шлеміна підтверджується пряма залежність рівня розвитку рухової функції як однієї з найважливіших функцій організму, стану здоров’я школярів та побудови процесу фізичного виховання.

Отже, у процесі вирішення проблеми покращення здоров’я дітей та підлітків суттєвим фактором є вдосконалення процесу фізичного виховання школярів. Про можливість його оптимізації на основі дослідження індивідуальних особливостей розвитку моторики дитини та розробки оптимальної системи педагогічних впливів у сучасних умовах зазначається в

дослідженнях Є. В. Андрєєвої, В. К. Бальсевича, Г. В. Безверхньої,

О. В. Іващенко, Т. Ю. Круцевич.

На сучасному етапі все більшої актуальності набуває питання розвитку рухових якостей школярів як важливої складової процесу формування їхньої рухової функції, основи для успішного оволодіння технікою фізичних вправ,

підґрунтя для збереження та зміцнення здоров’я дитини.

Закономірності та методику розвитку рухових якостей розглянуто в

роботах Н. А. Бернштейна, М. М. Булатової, В. М. Заціорського,

Т. Ю. Круцевич, А. М. Лапутіна, В. І. Ляха, Л. В. Матвєєва, Л. Д. Назаренка,

М. О. Носка, В. М. Платонова, В. А. Романенка, Б. М. Шияна та ін. Їхні наукові здобутки покладено в основу програмового забезпечення та методики розвитку рухових якостей школярів.

Проте, не зважаючи на таку значну кількість наукових розробок,

процес їх упровадження був заформалізований. Деякі з них не знайшли свого втілення на практиці, а значна частина – викликала в педагогів протиріччя за пріоритетністю, що не сприяло створенню необхідних умов для пошуку новітніх методів, засобів розвитку дитини. А головне – не було запропоновано дієвих методик і критеріїв контролю рухових якостей школярів, що зробило проблематичним об’єктивне оцінювання їхнього фізичного рівня та здоров’я.

Тому зниження рівня фізичного розвитку школярів і погіршення стану їхнього здоров’я (за даними О. В. Андрєєва, Н. В. Москаленко), висока варіативність показників стану фізичної підготовленості, виникнення нових освітніх потреб у відповідності до нової гуманістичної парадигми освіти, яка формується в Україні, зумовлюють необхідність адаптації (модифікації)

методики розвитку рухових якостей школярів. Особливо гостро це питання постає у фізичному вихованні молодших школярів, оскільки саме на цей вік припадають сензитивні періоди розвитку більшості рухових якостей. Наразі ефективність процесу фізичного виховання, а особливо методики розвитку рухових якостей, у цей період індивідуального розвитку дитини суттєво

9

впливатиме на подальше формування її рухової функції та зміцнення здоров’я.

Отже, важливість розвитку рухових якостей дітей молодшого шкільного віку, збереження та зміцнення здоров’я, наявність сучасних методів діагностики розвитку моторики, які можуть бути покладені в основу оптимізації методики розвитку рухових якостей дітей молодшого шкільного віку, необхідність модифікації цієї методики у відповідності до гуманістичної спрямованості освітнього процесу в сучасній школі зумовлюють актуальність дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема

дослідження відповідає зведеному плану науково-дослідної роботи

Чернігівського національного педагогічного університету імені

Т.Г. Шевченка “Дидактичні основи формування рухової функції осіб, які займаються фізичним вихованням та спортом” (Державний реєстраційний

номер 0108U000854 від 19.12.2008 р.), загально-університетській темі

“Педагогічні шляхи формування здорового способу життя школярів різних вікових груп” (Державний реєстраційний номер 0112U001072 від

18.01.2012 р.). Тему дисертації затверджено вченою радою Чернігівського

(Протокол № 10 від 20.12.2011 р.).

Мета дослідження – розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити методику розвитку рухових якостей школярів початкової школи під час занять з фізичної культури.

Для досягнення поставленої мети передбачено розв’язати такі

завдання:

1. Проаналізувати науково-педагогічні та психологічні джерела з проблем розвитку рухових якостей школярів початкової школи.

10

2.Визначити особливості розвитку моторики в школярів віком 6–10 років

упроцесі занять з фізичної культури.

3.Дослідити кількісні показники біодинамічної й координаційної структури рухових якостей школярів початкової школи під час занять з фізичної культури та побудувати біомеханічні моделі.

4.Розробити технічні пристрої та методику їхнього застосування для контролю термінової інформації про стан розвитку рухових якостей школярів початкової школи.

5.Розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність запропонованої методики розвитку рухових якостей школярів початкових класів і запровадити її в практику початкової школи.

Об’єкт дослідження – навчально-виховний процес з фізичної культури учнів початкових класів загальноосвітнього навчального закладу.

Предмет дослідження – методика розвитку рухових якостей школярів початкової школи на уроках фізичної культури.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань

використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів:

-теоретичного рівня: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення,

абстрагування, моделювання, побудова теоретичних моделей, класифікація,

індукція, дедукція, ідентифікація, ототожнення, спрямовані на вивчення державних документів з питань здоров’я школярів, фізичної підготовки,

здобуття об’єктивних даних про розвиток особистості учня, про вплив на цей розвиток різних фізичних вправ;

-емпіричного рівня: діагностичні методи – анкетування, інтерв’ю,

бесіди, соціометрія; обсерваційні методи – пряме, побічне, включене,

безпосереднє й опосередковане спостереження; прогностичні методи – експертні оцінки, моделювання, синтез, ранжування;

експериментальні методи – констатуючий, діагностичний, формуючий експерименти; праксиметричні методи – аналіз діяльності; методи аналізу даних за допомогою сучасних інформаційно-комп’ютерних технологій,