Волинський національний університет імені Лесі Українки

Центр інноваційних технологій та комп’ютерного тестування

Тест ::: Фаховий іспит. Е1 Біологія та біохімія. ОПП Лабораторна діагностика

Розробники: Дата генерації: 14.07.2025

Тема :: Блок 1 Ботаніка, Фізіологія та біохімія рослин, Мікробіологія, Вірусологія

1. ЗА ДОПОМОГОЮ БІЧНИХ ТВІРНИХ ТКАНИН ВІДБУВАЄТЬСЯ:

   • утворення бічних пагонів і коренів

   • потовщення пагонів і коренів

   • утворення квіток і плодів

   • видовження кореневищ і квітконосів

   • утворення листків

2. ТВІРНІ ТКАНИНИ РОСЛИН:

   • утворюють лише нові тканини

   • утворюють нові органи і тканини

   • ніколи не виникають у рослини наново

   • обумовлюють лише верхівковий ріст пагонів і коренів

   • обумовлюють лише потовщення органів рослин

3. ЗА ДОПОМОГОЮ ВСТАВНИХ ТВІРНИХ ТКАНИН У РОСЛИН ВІДБУВАЄТЬСЯ:

   • утворення нових шарів тканин при потовщенні органів

   • видовження частин тіла

   • утворення бічних коренів і пагонів

   • утворення нових органів

   • формування покривних тканин

4. ВЕРХІВКОВІ ТВІРНІ ТКАНИНИ РОСЛИН:

   • здійснюють вторинне потовщення коренів і пагонів

   • здійснюють тільки видовження частин тіла

   • утворюють нові частини пагонів і коренів

   • утворюють лише частини листків

   • формують систему покривних тканин стовбурів дерев

5. ЗА РАХУНОК ДІЯЛЬНОСТІ КАМБІЮ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ:

   • формування запасаючої основної тканини серцевини

   • потовщення листкової пластинки

   • утворення системи покривних тканин стебла і кореня

   • утворення нових шарів деревини і лубу у корені та стеблі

   • формування верхівкових твірних тканин бічних пагонів

6. ПРОВЕДЕННЯ ВОДИ РОСЛИНОЮ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ:

   • мертвими клітинами лубу

   • живими клітинами деревини

   • живими клітинами лубу

   • провідними клітинами лубу

   • мертвими клітинами деревини

7. НА ВІДМІНУ ВІД ТРАХЕЇД, СУДИНИ РОСЛИН:

   • являють собою мертві клітини

   • мають здерев'янілі оболонки

   • являють собою живі клітини

   • складені рядом живих клітин

   • складені рядом мертвих клітин

8. НА ВІДМІНУ ВІД СУДИН, ТРАХЕЇДИ РОСЛИН МАЮТЬ:

   • цілісні клітинні оболонки

   • здерев'янілі клітинні оболонки

   • нездерев'янілі оболонки

   • рівномірно потовщені оболонки

   • нерівномірно потовщені оболонки

9. ВОДНІ РОЗЧИНИ МІНЕРАЛЬНИХ І НИЗЬКОМОЛЕКУЛЯРНИХ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН ПЕРЕСУВАЮТЬСЯ РОСЛИНОЮ:

   • судинами і трахеїдами

   • судинами і ситовидними трубками

   • трахеїдами і ситовидним трубками

   • лише судинами

   • ситовидними трубками

10. СИТОВИДНІ ТРУБКИ СКЛАДАЮТЬСЯ З ВЕРТИКАЛЬНОГО РЯДУ:

    • мертвих клітин із живими клітинами-супутниками

    • живих клітин із живими клітинами-супутниками

    • живих клітин без клітин-супутників

    • мертвих клітин без клітин-супутників

    • живих клітин з мертвими клітинами-супутниками

11. ПЕРЕСУВАННЯ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН РОСЛИНОЮ ВІДБУВАЄТЬСЯ ПЕРЕВАЖНО:

    • судинами, у низхідному напрямку

    • судинами, у висхідному напрямку

    • ситовидними трубками, у висхідному напрямку

    • ситовидними трубках, у низхідному напрямку

    • судинами і трахеїдами, у висхідному і низхідному напрямку

12. СТЕБЛО І КОРІНЬ МОЖУТЬ БУТИ ВКРИТИМИ:

    • шкірочкою (епідермою)

    • ризодермою (епіблемою)

    • екзодермою

    • корком

    • ендодермою

13. СУДИННО-ВОЛОКНИСТИМИ ПУЧКАМИ НАЗИВАЮТЬ ТЯЖІ ТКАНИН У РОСЛИН:

    • судинами і механічними волокнами

    • деревиною, лубом, а інколи і механічними тканинами

    • ситовидними трубками і механічними волокнами

    • лубом і механічними тканинами

    • деревиною і механічними тканинами

14. МЕХАНІЧНІ ТКАНИНИ РОСЛИН ВИКОНУЮТЬ ТАКІ ФУНКЦІЇ:

    • захисну, надання тілу рослини пружності та міцності

    • тільки механічну

    • тільки захисну

    • опорну і покривну

    • провідну і механічну

15. НА ВІДМІНУ ВІД КОРЕНЯ, СТЕБЛО МАЄ:

    • корок

    • камбій

    • кору

    • центральний циліндр

    • серцевину

16. СУТО ЗАХИСНИМ ПОКРИВОМ БАГАТОРІЧНИХ СТОВБУРІВ ДЕРЕВ ВИСТУПАЄ:

    • корок

    • шкірочка

    • кірка

    • епіблема

    • луб

17. РІЧНІ КІЛЬЦЯ У ДЕРЕВ УТВОРЕНІ:

    • послідовними кільцями камбію

    • шарами клітин деревини різної будови

    • шарами механічних і провідних тканин

    • послідовними шарами кори

    • шарами запасаючих і провідних тканин

18. КАМБІЙ В СТЕБЛІ ВІДКЛАДАЄ ДО СЕРЕДИНИ КЛІТИНИ:

    • лубу

    • деревини

    • лубу і деревини

    • серцевини

    • деревини і серцевини

19. ФУНКЦІЮ ЗАНУРЕННЯ КОРЕНЯ В ҐРУНТ ВИКОНУЄ:

    • кореневий чохлик

    • зона розтягу

    • провідна зона

    • зона поділу клітин

    • всисна зона

20. ЗОНИ КІНЧИКА МОЛОДОГО КОРЕНЯ РОЗТАШОВАНІ У ТАКОМУ ПОРЯДКУ:

    • кореневий чохлик, розтягу, поділу клітин, всисна, провідна

    • кореневий чохлик, поділу клітин, розтягу, всисна, провідна

    • кореневий чохлик, поділу клітин, всисна, розтягу, провідна

    • поділу клітин, кореневий чохлик, розтягу, всисна, провідна

    • кореневий чохлик, розтягу, всисна, поділу клітин, провідна

21. В ЯКІЙ ЗОНІ КОРЕНЯ УТВОРЮЮТЬСЯ БІЧНІ КОРІНЦІ:

    • поділу клітин

    • кореневий чохлик

    • розтягу

    • всисна

    • провідна

22. ЯКА ЗОНА КОРЕНЯ НАЙДОВША:

    • розтягу

    • кореневий чохлик

    • поділу клітин

    • провідна

    • всисна

23. У ВСИСНІЙ ЗОНІ КОРЕНЯ ФУНКЦІЮ ЗАХИСТУ ВНУТРІШНІХ ТКАНИН ВИКОНУЄ:

    • перицикл

    • ендодерма

    • ризодерма

    • епідерма

    • екзодерма

24. В ЦЕНТРАЛЬНОМУ ЦИЛІНДРІ КОРЕНЯ ЗАВЖДИ МОЖНА ЗНАЙТИ:

    • серцевину

    • перицикл

    • ендодерму

    • камбій

    • екзодерму

25. ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ ПЕРЕСУВАЮТЬСЯ РОСЛИНОЮ:

    • виключно у висхідному напрямку по деревині

    • у висхідному і низхідному напрямку по лубу і деревині

    • виключно у висхідному напрямку по лубу

    • виключно у низхідному напрямку по деревині

    • виключно у низхідному напрямку по лубу

26. ЯКЕ ТВЕРДЖЕННЯ ПРО ТКАНИНИ РОСЛИН Є ВІРНИМ? ВОНИ:

    • завжди складаються з клітин однакової будови

    • виконують лише одну функцію

    • виконують спільну для всіх їх клітин функцію (функції)

    • завжди складаються з живих клітин

    • завжди утворені однаковою твірною тканиною

27. ЯКИЙ ПРОВІДНИЙ ЦИЛІНДР ХАРАКТЕРНИЙ ДЛЯ КОРЕНЯ ОДНОДОЛЬНИХ:

    • монархний

    • тетрархний

    • триархний

    • диархний

    • поліархний

28. ЯКІ ПРОВІДНІ ПУЧКИ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ СТЕБЛА ГАРБУЗА:

    • колатеральні

    • біколатеральні

    • амфівазальні

    • амфікрибральні

    • концентричні

29. ДЛЯ ЯКОЇ СТЕЛИ ХАРАКТЕРНА СЕРЦЕВИНА:

    • протостела

    • диктіостела

    • гаплостела

    • плектостела

    • актиностела

30. ЩО РОЗРІЗНЯЄ ПЕРВИННУ АНАТОМІЧНУ БУДОВУ СТЕБЛА І КОРЕНЯ:

    • склад провідних тканин

    • наявність або відсутність перициклу

    • напрямок диференціації елементів первинної деревини

    • наявність або відсутність механічних тканин

    • наявність або відсутність ендодерми

31. ЯКА ВТОРИННА ПОКРИВНА ТКАНИНА РОСЛИН:

    • кора

    • кірка

    • мезодерма

    • корок

    • перидерма

32. ЯКІ ПРОВІДНІ ПУЧКИ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ СТЕБЛА КУКУРУДЗИ:

    • колатеральні

    • амфікрибральні

    • амфівазальні

    • радіальні

    • біколатеральні

33. ЯКА ТКАНИНА РОСЛИН НАЛЕЖИТЬ ДО СКЛАДНИХ:

    • паренхіма

    • коленхіма

    • епідерма

    • склеренхіма

34. ОБЕРІТЬ, ЯКІ З НАВЕДЕНИХ РИС БУДОВИ ЧИ ПРОЦЕСІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ПРИТАМАННІ КЛІТИНАМ СИНЬО-ЗЕЛЕНИХ ВОДОРОСТЕЙ:

    • гетеротрофи

    • мають ядро

    • мають мітохондрії

    • автотрофи

35. ДО БЕНТОСНИХ НАЛЕЖИТЬ ВОДОРІСТЬ:

    • макроцистіс

    • хлорела

    • хламідомонада

    • ніжка та коробочка

36. ДЛЯ ЯКОЇ СТРУКТУРИ ХАРАКТЕРНІ ПОЯСКИ КАСПАРІ:

    • замикаючі клітини продихів

    • спорангій папороті

    • клітини ендодерми

    • трахеїди

    • кореневі волоски

37. ЗНАЧЕННЯ РІЗНОМАНІТНОГО ЗАБАРВЛЕННЯ СЛАНІ ВОДОРОСТЕЙ:

    • захищає рослину від ультрафіолетових променів

    • служить маскуванням

    • сприяє фотосинтезу

    • приваблює тварин

38. ОЗНАКА, ХАРАКТЕРНА ДЛЯ МОХОПОДІБНИХ:

    • відсутність чергування поколінь

    • наявність чергування поколінь

    • домінування спорофіта

    • наявність справжніх коренів, стебел і листків

    • розмноження насінням

39. ЯКА ОЗНАКА ХАРАКТЕРИЗУЄ ГАМЕТОФІТ ХВОЩА ПОЛЬОВОГО:

    • живлення гетеротрофне

    • відсутність хлорофілу

    • розвивається впродовж 18 років

    • розташований у ґрунті

    • живлення автотрофне

40. ЩОРОКУ ЗМІНЮЮТЬ ЛИСТКИ НА НОВІ ТАКІ ГОЛОНАСІННІ:

    • тис ягідний

    • ялівець звичайний

    • гінкго дволопатевий

    • ялина колюча

    • ялина звичайна

41. ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ РОДИНИ RANUNCULACEAE:

    • переважно деревні рослини, листки прості, з прилистками, оцвітина проста, тичинок 5, гінецей ценокарпний

    • кореневищні водні або болотні трави, листки прості, оцвітина подвійна, андроцей численний, гінецей синкарпний

    • трав’янисті рослини, листки прості, з різним ступенем розчленування, або складні, оцвітина проста або подвійна, андроцей численний, гінецей апокарпний, плоди багатолистянки або багатогорішки

    • трав’янисті рослини, листки складні, оцвітина проста, тичинок 10, маточка одна, плоди багатолистянки або багатосім’янки

42. ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ РОДИНИ MAGNOLIACEAE:

    • переважно деревні рослини, листки прості, оцвітина проста, андроцей численний, гінецей апокарпний, плід багатолистянка

    • кореневищні водні або болотні трави, листки прості, оцвітина подвійна, андроцей численний, плід багатолистянка

    • трав’янисті рослини, листки прості, або складні, оцвітина проста, андроцей численний, гінецей апокарпний, плоди багато листянки

    • деревні рослини, листки складні, оцвітина подвійна, тичинок 10, гінецей апокарпний, плід багатолистянка

43. ВСТАНОВІТЬ СИСТЕМАТИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ FRITILLARIA MELEAGRIS:

    • Liliopsida, Liliidae, Poales, Poaceae

    • Magnoliopsida, Hamamelididae, Fagales, Fagaceae

    • Liliopsida, Liliidae, Liliales, Liliaceae

    • Magnoliopsida, Ranunculidae, Ranunculales, Ranunculaceae

    • Magnoliopsida, Rosidae, Rosales, Rosaceae

44. ДО РОДИНИ OLEACEAE НАЛЕЖАТЬ:

    • калюжниця болотна, пшінка весняна, печіночниця благородна

    • бузок звичайний, ясен звичайний, бирючина звичайна

    • вільха чорна, ліщина ведмежа

    • грицики звичайні, талабан польовий, хрін звичайний

    • череда трироздільна, деревій майже звичайний

45. ДО РОДИНИ LAMIACEAE НАЛЕЖАТЬ:

    • бузок звичайний, ясен звичайний, бирючина звичайна

    • калюжниця болотна, пшінка весняна, печіночниця благородна

    • вільха чорна, ліщина ведмежа

    • шавлія лікарська, чебрець повзучий, меліса лікарська

46. ПЛІД БІБ ВЛАСТИВИЙ:

    • гірчиці

    • грицикам

    • редьці дикій

    • капусті

    • квасолі

47. ГЕТЕРОСТИЛІЯ ТРАПЛЯЄТЬСЯ У ВИДІВ З РОДИНИ:

    • Cucurbitaceae

    • Magnoliaceae

    • Lauraceae

    • Primulaceae

48. ДВОДОМНИМИ Є РОСЛИНИ З РОДИНИ:

    • Cannabaceae

    • Magnoliaceae

    • Nymphaeaceae

    • Primulaceae

49. А. ВАН ЛЕВЕНГУК НАЗВАВ МІКРООРГАНІЗМИ:

    • анімалькулями

    • контагіями

    • міазмами

    • дроб’янками

50. ЯКИЙ УЧЕНИЙ ДОВІВ, ЩО ЗБУДНИКАМИ РІЗНИХ БРОДІНЬ Є РІЗНІ МІКРООРГАНІЗМИ:

    • брати Бюхнери

    • Р. Кох

    • Е. Дженнер

    • Г. і З. Янсени

    • Л. Пастер

51. Р. КОХ ОДЕРЖАВ НОБЕЛІВСЬКУ ПРЕМІЮ ЗА:

    • відкриття збудника холери

    • відкриття збудника сифілісу

    • відкриття збудника сибірки

    • відкриття збудника туберкульозу

52. ПЛЕОМОРФІЗМ – ЦЕ:

    • явище, коли клітина позбавлена клітинної стінки і не здатна до синтезу попередників пептидоглікану

    • процес розвитку деяких бактерій, який характеризується утворенням змінених форм клітин

    • здатність набувати різноманітних форм, унаслідок втрати бактерією її клітинної стінки

    • процес розвитку у бактерій, який характеризується зміною фаз росту

    • немає правильної відповіді

53. АВТОТРОФИ – ЦЕ:

    • організми, які здатні засвоювати вуглекислий газ як єдине джерело карбону

    • організми, які не потребують джерела карбону

    • організми, які утворюють великі кількості вуглеводів

    • організми, які засвоюють усі органічні сполуки

54. ПЕРИТРИХ - ЦЕ БАКТЕРІЯ З:

    • одним полярно розміщеним джгутиком

    • пучком джгутиків, розміщених на обох полюсах клітини

    • багатьма джгутиками, розміщеними по всій поверхні клітини

    • пучком джгутиків, розміщених на одному полюсі клітини

    • одним латерально розміщеним джгутиком

55. БІОМАСА КУЛЬТУРИ - ЦЕ:

    • кількість клітин, утворених за одиницю часу

    • кількість клітин або їхня маса в одиниці об’єму

    • маса клітин, утворених за одиницю часу

    • відношення кількості клітин або їхньої маси до кількості використаного субстрату

56. ОРГАНІЗМИ, ЯКІ ОДЕРЖУЮТЬ ЕНЕРГІЮ ШЛЯХОМ ОКИСНЕННЯ ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК, ЩО СЛУГУЮТЬ ДЛЯ НИХ І ДЖЕРЕЛОМ КАРБОНУ, ЗА ТИПОМ ЖИВЛЕННЯ Є:

    • хемолітоавтотрофами

    • хемоорганогетеротрофами

    • фотолітоавтотрофами

    • (хемолітогетеротрофами)

    • фотолітогетеротрофами

57. МІКРООРГАНІЗМИ, ЯКІ РОСТУТЬ ЗА НИЗЬКОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ КИСНЮ, НАЗИВАЮТЬ:

    • факультативними анаеробами

    • анаеробами

    • барофілами

    • мікроаерофілами

    • аеротолерантними

58. ЩО ТАКЕ КЛОН:

    • чиста культура мікроорганізмів, одержана з однієї клітини

    • бактерії одного виду, які висіяли на твердому поживному середовищі

    • бактерії, які вирощені на селективному поживному середовищі

    • штам мікроорганізмів, який відібрали для конкретної роботи

59. БІОХІМІЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ БАКТЕРІЙ Є:

    • природа антигенів

    • форма клітин

    • хімічний склад капсул

    • особливості росту на щільних поживних середовищах

    • наявність ендоспор

60. ЯКІ БАКТЕРІЇ НАЛЕЖАТЬ ДО КАТЕГОРІЇ «ЕУБАКТЕРІЇ, ПОЗБАВЛЕНІ КЛІТИННОЇ СТІНКИ»:

    • грампозитивні бактерії сферичної форми, у вигляді прямих паличок чи здатних до галуження, у формі ниток

    • грамнегативні бактерії сферичної або овальної форми, у вигляді прямих чи зігнутих паличок, спіралей або ниток

    • грамнегативні бактерії сферичної форми, у вигляді прямих паличок чи здатних до галуження, у формі ниток

    • бактерії, здатні до утворення ендоспор

    • мікоплазми

61. АМФІБОЛІТИ – ЦЕ:

    • вторинні метаболіти

    • кінцеві продукти метаболізму

    • проміжні продукти метаболізму

    • продукти бродіння

    • сполуки, багаті на енергію

62. ЕФЕКТ ПАСТЕРА ПОЛЯГАЄ У:

    • активуванні процесів бродіння високими концентраціями цукру в середовищі

    • пригніченні процесів бродіння високими концентраціями цукру в середовищі

    • пригніченні бродіння киснем

    • активуванні бродіння киснем

    • правильна відповідь не наведена

63. ДЕ ЗНАЙШЛИ ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПЕКТИНОЛІТИЧНІ КЛОСТРИДІЇ:

    • у виготовленні м’ясних консервів

    • як продуценти амілаз

    • у замочуванні льону та конопель

    • у виробництві етанолу у виробництві антибіотиків

64. ТЕРМІН «ВІРУС» ЗАПРОПОНУВАВ:

    • Л. Пастер

    • Д. Й. Івановський

    • Р. Кох

    • М. Бейєрінк

65. ПЕРША ПАСТЕРІВСЬКА СТАНЦІЯ З ВИРОБНИЦТВА ВАКЦИН БУЛА ОРГАНІЗОВАНА В ОДЕСІ:

    • І. Мечніковим

    • Д. Івановським

    • Д. Заболотним

    • С. Виноградським

66. КОР – ЦЕ:

    • комплекс білка з нуклеїновою кислотою віруса, який є упакованою формою вірусного геному

    • зовнішня білкова оболонка, яка утворює замкнену сферу навколо нуклеїнової кислоти віруса

    • внутрішня білкова оболонка, яка безпосередньо контактує з нуклеїновою кислотою віруса

    • оболонка віріона, яка утворена ліпідною мембраною клітинного походження і вірусними білками

67. НАЙБІЛЬШ ПРАВДОПОДІБНОЮ ВВАЖАЄТЬСЯ ТАКА ГІПОТЕЗА ПРО ПОХОДЖЕННЯ ВІРУСІВ:

    • Віруси – нащадки бактерій та інших одноклітинних організмів, що зазнали дегенеративну (регресивну) еволюцію

    • Віруси – нащадки давніх доклітинних форм життя, які перейшли до паразитичного способу існування

    • Віруси – деривати (похідні) клітинних генетичних структур, які стали відносно автономними, але зберегли залежність від клітин

68. СТРУКТУРНІ БІЛКИ, ЯКІ КОДУЮТЬСЯ ГЕНОМОМ ВІРУСА, – ЦЕ:

    • білки, які входять до складу вірусної частки, їх позначають VP-білки

    • регуляторні білки і ферменти, які приймають участь у процесі внутрішньоклітинної репродукції віруса, але не входять до складу вірусної частки, їх позначають NS-білки

    • білки із різною молекулярною масою (від 4 до 100 кД), які складаються з одного або декількох поліпептидних ланцюгів

69. ПРИ ВИДІЛЕННІ ТАКСОНІВ ВИСОКОГО РАНГУ (ВІД РОДУ І ВИЩЕ) ВРАХОВУЄТЬСЯ:

    • спосіб реалізації геному

    • будова і молекулярна організація віріону

    • вид геному

    • здатність вступати у генетичні взаємодії

    • біологічні та екологічні характеристики

    • антигенні властивості

    • коло господарів

    • всі перераховані

70. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП (ПІДГОТОВЧИЙ ПЕРІОД) ВЗАЄМОДІЇ ВІРУСА ІЗ КЛІТИНОЮ СКЛАДАЄТЬСЯ ІЗ ТАКИХ ПРОЦЕСІВ:

    • адсорбції віруса, транскрипції, реплікації

    • проникнення віруса, трансляції, складання віріонів

    • адсорбції віруса, проникнення віруса у клітину, депротеїнізації

71. СИНТЕЗ ВІРУСНИХ БІЛКІВ У КЛІТИНІ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ШЛЯХОМ:

    • транскрипції

    • трансдукції

    • трансляції

72. БАКТЕРІОФАГИ (ФАГИ) – ЦЕ:

    • віруси бактерій

    • клітини, що пожирають бактерій

73. ВИХІД ВІРУСІВ ІЗ КЛІТИНИ, ЯКІ НЕ МАЮТЬ СУПЕРКАПСИДУ (АДЕНОВІРУСИ, ПІКОРНАВІРУСИ), МОЖЕ ВІДБУВАТИСЯ:

    • за «вибуховим» типом

    • відбрунькуванням

74. НАЙБІЛЬШЕ ЗАСТОСУВАННЯ ФАГИ ЗНАЙШЛИ У:

    • медицині для лікування хворих на дисбактеріози

    • у вирішенні важливих загально біологічних проблем

    • стали основним об’єктом генетичних досліджень в області молекулярної генетики

75. ПРОФАГ – ЦЕ:

    • фаг, що вільно перебуває у бактеріальній клітині

    • фаг, що зв’язаний із бактеріальною хромосомою

    • фаг, що перейшов у вегетативний стан

76. ФАГИ ВІДНОСНО БАКТЕРІЇ Є:

    • симбіонтами

    • коменсалами

    • абсолютними паразитами

77. ЩЕ ДОСІ НЕ РОЗРОБЛЕНА ОСТАТОЧНА ТАКСОНОМІЯ ФІТОПАТОГЕННИХ ВІРУСІВ, ОСКІЛЬКИ:

    • це пов’язано з труднощами виділення вірусів із рослин

    • це пов’язано з труднощами вирощування фітопатогенних вірусів in vitro у протопластах клітин рослин

    • це пов’язано з тим, що переважна більшість класифікованих вірусів рослин – РНК-віруси і віроїди

78. ВІРУСНИЙ ХЛОРОЗ РОСЛИН ПОВ’ЯЗАНИЙ ІЗ:

    • утворенням включень у ядрі клітин

    • утворенням псевдовіріонів у тканинах уражених рослин

    • дією вірусів на хлоропласти клітин, внаслідок чого вони деформуються і дегенерують

79. ПЕРЕДАЧА ВІРУСІВ РОСЛИН МОЖЕ ЗДІЙСНЮВАТИСЯ:

    • прямим контактом

    • комахами

    • механічно

    • усі відповіді правильні

    • черв’яками

80. ФІТОПАТОГЕННІ ВІРУСИ СПОЧАТКУ АТАКУЮТЬ:

    • клітини плазмодесми

    • клітини флоеми

    • клітини ксилеми

    • активно ростучі клітини листка, стебла і кореня рослин

81. ПРІОНИ – ЦЕ:

    • хвороботворні віруси, що вражають нервову систему тварин і людей

    • білки з інфекційними властивостями, що викликають невиліковні хвороби людини і тварин

82. ВІРУСИ ЯК ІНФЕКЦІЙНІ АГЕНТИ:

    • поза клітиною біологічно інертні

    • облігатні внутрішньоклітинні паразити

    • усі відповіді правильні

    • в основі вірусної інфекції лежить взаємодія вірусного та клітинного геномів

83. ПІД ЕПІДЕМІЄЮ РОЗУМІЮТЬ:

    • масові захворювання людей на великих територіях (країнах, материках)

    • незвичайно високий рівень захворюваності у регіоні

    • захворюваність, яка притаманна визначеній місцевості і хворобі в даний період часу

84. ПІД ПАНДЕМІЄЮ РОЗУМІЮТЬ:

    • масові захворювання людей на великих територіях (країнах, материках)

    • незвичайно високий рівень захворюваності у регіоні

    • захворюваність, яка притаманна визначеній місцевості і хворобі в даний період часу

85. ДО ФАКТОРІВ ВРОДЖЕНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ДО ЗБУДНИКІВ ВІРУСНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ВІДНОСЯТЬ:

    • здатність продукувати інтерферон

    • усі відповіді правильні

    • температурний фактор

    • анатомічні бар’єри

    • клітинна резистентність

86. КЛІТИННІ МЕМБРАНИ ПОБУДОВАНІ З:

    • нуклеїнових кислот та ліпідів

    • білків та вуглеводів

    • ліпідів та білків

87. ПРОДУКЦІЯ ІНТЕРФЕРОНУ ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ:

    • за зниження температури тіла

    • за підвищення температури тіла

88. З ЧОГО ФОРМУЮТЬСЯ ПЛАСТИДИ:

    • з етіопластів

    • пропластид

    • амілопластів

89. ШВИДКІСТЬ ІНДУКЦІЇ ІНТЕРФЕРОНУ:

    • набагато нижча, ніж гуморальна імунна відповідь

    • набагато вища, ніж гуморальна імунна відповідь

90. У ЯКИХ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТАХ КЛІТИНИ МАЄ МІСЦЕ ПОГЛИНАННЯ ЕНЕРГІЇ КВАНТІВ СВІТЛА:

    • у рибосомах

    • у хлоропластах

    • у гіалоплазмі

91. В КЛІТИНАХ ЯКИХ РОСЛИН ОСМОТИЧНИЙ ТИСК КЛІТИННОГО СОКУ НАЙБІЛЬШИЙ:

    • у галофітів – рослин, які зростають на засолених ґрунтах

    • у степових рослин

    • у гігрофітів

92. ПЛАЗМОЛІЗ – ЦЕ:

    • відставання цитоплазми від плазмалеми

    • відставання протопласта від клітинної стінки

    • відставання тонопласта від цитоплазми

93. В ЯКОМУ ВИПАДКУ ТУРГОРНИЙ ТИСК РІВНИЙ 0:

    • у плазмолізованій клітині

    • при циторизі

    • у тургесцентній клітині

94. ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ОСМОТИЧНИЙ ТИСК У КЛІТИНІ, ВМІЩЕНІЙ У ГІПЕРТОНІЧНИЙ РОЗЧИН:

    • спадає

    • стає рівним 0

    • зростає

95. ЯКА РІДИНА МІСТИТЬ БІЛЬШЕ МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИН:

    • ксилемний сік у листках

    • пасока

    • гута

96. ЯКІ ВЛАСТИВОСТІ КЛІТИН ПЕРЕШКОДЖАЮТЬ РОЗВИТКУ ВОДНОГО ДЕФІЦИТУ:

    • слабо розвинута коренева система

    • слабкий розвиток кутикули

    • регулювання транспірації за допомогою продихів

97. В ЯКІЙ ЧАСТИНІ ХЛОРОПЛАСТА ЛОКАЛІЗОВАНІ ЙОГО ПІГМЕНТНІ СИСТЕМИ:

    • в мембранах гран

    • в стромі

    • в зовнішній мембрані

98. ЯКІ ФАКТОРИ, ВИХОДЯЧИ ІЗ ЗАГАЛЬНОГО РІВНЯННЯ РЕАКЦІЇ ФОТОСИНТЕЗУ, ПОВИННІ ВПЛИВАТИ НА ШВИДКІСТЬ ЦЬОГО ПРОЦЕСУ:

    • спектральний склад світла, концентрація О2

    • мінеральне живлення і температура

    • водопостачання, концентрація СО2 та інтенсивність світла

99. ЯКА РЕЧОВИНА УТВОРЮЄТЬСЯ В РЕЗУЛЬТАТІ РЕАКЦІЇ ХЛОРОФІЛУ З СЛАБКОЮ СОЛЯНОЮ КИСЛОТОЮ:

    • хлофілінова кислота

    • феофітин

    • фітол

100. ЯКІ ПРОМЕНІ СПЕКТРУ ПОГЛИНАЮТЬСЯ ХЛОРОФІЛОМ:

     • червоні і сині

     • зелені і жовті

     • оранжеві і фіолетові

101. ЯКІ ПРОМЕНІ СВІТЛА ПОГЛИНАЮТЬСЯ КАРОТИНОЇДАМИ:

     • сині

     • червоні

     • жовті

102. ЯКІ РЕЧОВИНИ УТВОРЯТЬСЯ В РЕЗУЛЬТАТІ ВЗАЄМОДІЇ ХЛОРОФІЛУ З ЛУГОМ:

     • лужна сіль хлорофілінової кислоти, фітол, метанол

     • хлорофілінова кислота і метанол

     • феофітин і вода

103. ОБЕРІТЬ, ЯКІ З ПЕРЕЧИСЛЕНИХ ОЗНАК НЕ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ НЕЦИКЛІЧНОГО ФОТОФОСФОРИЛЮВАННЯ:

     • синтезується НАДФ Н2

     • виділяється СО2 О2 внаслідок фотолізу води

     • електрон збудженої молекули хлорофілу повертається до неї

104. ДО ЯКОГО ЕТАПУ СВІТЛОВОЇ ФАЗИ ФОТОСИНТЕЗУ ВІДНОСИТЬСЯ ТРАНСПОРТ ЕЛЕКТРОНІВ ПО ЕЛЕКТРОННО-ТРАНСПОРТНОМУ ЛАНЦЮГУ:

     • до фотофізичного

     • до фотохімічного

105. ЯКІ РЕЧОВИНИ УТВОРЮЮТЬСЯ В ПРОЦЕСІ ФОТОСИНТЕЗУ:

     • глюкоза, АТФ і О2

     • білки, РНК, ДНК

     • СО2 і Н2О

106. ЗА ЯКИХ УМОВ ПРОЦЕС ФОТОСИНТЕЗУ МОЖЕ ПРОХОДИТИ В ТЕМРЯВІ:

     • при наявності СО2, НАДФ Н2 та АТФ

     • при наявності води і вуглекислого газу

     • при наявності води і хлорофілу

107. ЯКІ ОРГАНІЗМИ НАЗИВАЮТЬ АВТОТРОФАМИ:

     • можуть існувати тільки на світлі

     • здатні до синтезу органічних речовин з неорганічних з використанням сонячної або хімічної енергії

     • здатні самі засвоювати органічні речовини

108. ПІД ЧАС ЯКОГО ЕТАПУ ФОТОСИНТЕЗУ ВІДБУВАЮТЬСЯ РЕАКЦІЇ ФОТОФОСФОРИЛЮВАННЯ:

     • темнової фази

     • фотохімічного

     • фотофізичного

109. ЩО ТАКЕ АСИМІЛЯЦІЙНЕ ЧИСЛО?

     • це відношення кількості хлорофілу до кількості синтезованої органічної речовини

     • це кількість хлорофілу на одиницю асимілюючої поверхні

     • це кількість СО2, що засвоюється на одиницю вмісту хлорофілу за одиницю часу

110. ДЛЯ ЯКОЇ СТАДІЇ АЕРОБНОЇ ФАЗИ ДИХОТОМІЧНОГО ШЛЯХУ ОКИСЛЕННЯ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПОТРІБЕН КИСЕНЬ:

     • електронно-транспортний ланцюг

     • цикл Кребса

     • окислювальне декарбоксилювання піровиноградної кислоти

111. ЯКА РЕЧОВИНА Є КІНЦЕВИМ ПРОДУКТОМ ГЛІКОЛІЗУ:

     • піровиноградна кислота

     • вуглекислий газ

     • глюкоза

112. СКІЛЬКИ МОЛЕКУЛ АТФ СИНТЕЗУЄТЬСЯ ПРИ ОКИСЛЕННІ ОДНІЄЇ МОЛЕКУЛИ ГЛЮКОЗИ ПО ПЕНТОЗОФОСФАТНОМУ ШЛЯХУ:

     • 2

     • 54

     • 37

113. ДЕ ЛОКАЛІЗОВАНІ ФЕРМЕНТИ ЦИКЛУ КРЕБСА:

     • в матриксі мітохондрій

     • в цитоплазмі

     • в зовнішній мембрані мітохондрій

114. ЧОМУ ПРИ НЕСТАЧІ МАГНІЮ В РОСЛИНАХ СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ РІЗКЕ ЗНИЖЕННЯ ВМІСТУ БІЛКІВ:

     • підтримує структуру рибосом, виключаючи асоціацію їх субодиниць

     • активує активність ферментів фосфатаз

     • він входить до складу хлорофілу

115. ЯКИЙ ЕЛЕМЕНТ, ЩО ВХОДИТЬ ДО СКЛАДУ КАТАЛІТИЧНИХ ЦЕНТРІВ ФЕРМЕНТІВ (ЦИТОХРОМІВ, ПЕРОКСИДАЗИ, КАТАЛАЗИ), НЕОБХІДНИЙ ДЛЯ УТВОРЕННЯ ПОПЕРЕДНИКІВ ХЛОРОФІЛУ:

     • залізо

     • фосфор

     • магній

116. ЯКА З ФУНКЦІЙ МОЛІБДЕНУ ПОВ’ЯЗАНА З ПОПЕРЕДЖЕННЯМ ОСЛИЗНЕННЯ КЛІТИННИХ СТІНОК КОРЕНЯ:

     • забезпечує підтримання високого рівня аскорбінової кислоти

     • посилює поступання в рослину кальцію

     • активує ферментні системи, які беруть участь у фіксації азоту

117. ЯКА З ВЛАСТИВОСТЕЙ МІДІ СПРИЯЄ ПІДВИЩЕННЮ ІНТЕНСИВНОСТІ ФОТОСИНТЕЗУ:

     • входить до складу ферментів аскорбіноксилази, поліфенолксидази

     • входить до складу білка пластоціаніну

     • активує фермент нітратредуктазу

118. ОБЕРІТЬ ДВІ ВАЖЛИВІ ОРГАНІЧНІ МОЛЕКУЛИ, ДО СКЛАДУ ЯКИХ ВХОДИТЬ АЗОТ:

     • хлорофіл, крохмаль

     • білки, нуклеїнові кислоти

     • вуглеводи і ліпіди

119. ОБЕРІТЬ ЗОВНІШНІ ОЗНАКИ НЕСТАЧІ ФОСФОРУ В ЖИВЛЕННІ РОСЛИН:

     • загнивання і відмирання листків

     • відбувається хлороз листків

     • листки набувають синьо-зеленого забарвлення, часто з пурпуровим чи бронзовим відтінком

120. ЯКІ ОЗНАКИ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ ГІБЕРЕЛІНІВ:

     • затримують старіння листків, синтезуються в корені

     • посилюють ріст карликових рослин, попередником їх є мевалонова кислота

     • гальмують біосинтез хлорофілу, синтезуються в апікальних меристемах

121. ЯКА ГРУПА ГАЛОФІТІВ НЕ НАГРОМАДЖУЄ СОЛЕЙ ВСЕРЕДИНІ ТКАНИН, А ВИВОДИТЬ ЇХ З КЛІТИН ЗА ДОПОМОГОЮ СЕКРЕТОРНИХ ЗАЛОЗ:

     • евгалофіти

     • криногалофіти

     • глікогалофіти

122. ДО КОНСТИТУЦІЙНИХ МЕХАНІЗМІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН НАЛЕЖАТЬ:

     • особливості структури тканин, які створюють бар’єр для проникнення інфекції, створення в тканинах нестачі речовин, життєво важливих для паразита

     • реакція надчутливості, посилення дихання

     • нагромадження фітонцидів і фенолів, синтез фітоалексинів

123. ЯКІ З РІЗНОМАНІТНИХ ПРОЦЕСІВ, ЩО ВІДБУВАЮТЬСЯ ПРИ ОПАДАННІ ЛИСТЯ, КОНТРОЛЮЮТЬСЯ ЕТИЛЕНОМ:

     • відтік поживних речовин

     • розчинення стінок клітин відділяючого шару

     • руйнування хлорофілу

124. ЯКІ ЯВИЩА СПОСТЕРІГАЮТЬСЯ ПРИ ВИХОДІ РОСЛИН ІЗ СТАНУ СПОКОЮ:

     • зменшення вмісту ростових речовин, репресія геному, відособлення протопласта від стінки

     • зменшення інтенсивності дихання, збільшення вмісту інгібіторів, підвищення в’язкості цитоплазми

     • дерепресія геному, збільшення вмісту стимуляторів росту, зниження в’язкості цитоплазми

125. В ЯКОМУ ВИПАДКУ В РОСЛИНАХ НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ УТВОРЕННЯ АНТЕЗИНУ:

     • нейтральна рослина знаходиться в умовах довгого дня

     • довгоденна рослина знаходиться в умовах короткого дня

     • короткоденна рослина знаходиться в умовах довгого дня

 

Тема :: Блок 2 Загальна цитологія та гістологія, Зоологія, Біологія індивідуального розвитку, Теорія еволюції, Екологія біологічних систем

126. НА ГОЛОВІ У КОМАХ ЗНАХОДИТЬСЯ:

     • 5 пар кінцівок

     • кінцівки відсутні

     • 3 пари кінцівок

     • 4 пари кінцівок

     • 2 пари кінцівок

127. У ШЛУНКУ РІЧКОВОГО РАКА ВИДІЛЯЮТЬ ТАКІ ЧАСТИНИ:

     • цекум

     • нефричну

     • пілоричну та кардіальну

     • залозисті

     • кардіальну та нефричну

128. У РАКОПОДІБНИХ ПОРОЖНИНА ТІЛА:

     • целом

     • схізоцель

     • міксоцель

     • вторинна

     • первинна

129. У ПАВУКОПОДІБНИХ Є ТАКІ ОРГАНИ ДИХАННЯ:

     • трахейні легені

     • зябра

     • легені та зябра

     • легеневі мішки та трахеї

     • легені

130. ВIДСУТНIСТЬ КЛIТИН IНШИХ ТКАНИН ТА НЕКЛIТИННИХ ФОРМ ЖИВОЇ РЕЧОВИНИ, ГРАНИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ, ПОЛЯРНА ДИФЕРЕНЦIАЦIЯ КЛIТИН ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ:

     • астроглію

     • м’язову тканину

     • сполучну тканину

     • епiтелiальну тканину

     • нервову тканину

131. ОДНОШАРОВИЙ ОДНОРЯДНИЙ ПЛОСКИЙ ЕПIТЕЛIЙ У ССАВЦIВ ВИСТИЛАЄ:

     • легеневi альвеоли, навколосерцеву сумку

     • волосисту частину шкіри

     • кишечник, шлунок

     • сечовий мiхур, сечоводи

     • поверхню шкiри, шлунок

132. ОБЕРІТЬ, ЩО НАЗИВАЄТЬСЯ САРКОМЕРОМ:

     • дiлянка мiофiбрили мiж парою сусiднiх Z-лiнiй

     • дiлянка молекули скоротливого бiлка мiозину

     • окремий пучок поперечносмугастих м’язових волокон

     • сполучнотканинна перегородка, що вiдходить вiд епiмiзiю i оточує окремi пучки м’язових волокон

     • зовнiшня спосполучнотканинна оболонка м'яза

133. ЯКЕ З ВИСЛОВЛЮВАНЬ ПРО БУРУ ЖИРОВУ ТКАНИНУ НЕПРАВИЛЬНЕ:

     • на вiдмiну вiд бiлої жирової тканини її клiтини мають меншi розмiри

     • служить енергетичним резервом протягом життя людини

     • жировi включення її клiтин представленi дрiбними краплями, якi оточенi мiтохондрiями

     • при розщепленнi жиру в мiтохондрiях її клiтин утворюється мало АТФ i значна кiлькiсть енергiї видiляється у виглядi тепла

     • бурий колiр обумовлений густою сiткою кровоносних судин

134. ОБЕРІТЬ, ЩО ТАКЕ ТИГРОЇДНА РЕЧОВИНА, ЯКА НАЯВНА В ЦИТОПЛАЗМІ НЕЙРОНІВ:

     • цистерни грЕПС

     • лізосоми

     • елементи комплексу Гольджі

     • еухроматин

     • гетерохроматин

135. БАГАТОКРАПЕЛЬНИМИ ЛІПОЦИТАМИ НАЗИВАЮТЬСЯ:

     • клітини бурої жирової тканини

     • молоді клітини хрящової тканини

     • зрілі клітини кісткової тканини

     • клітини білої жирової тканини

     • клітини мезенхіми

     • бокалоподібні клітини одношарового однорядного мікроворсинчастого епітелію

136. ОБЕРІТЬ, ЯКЕ З ВИСЛОВЛЮВАНЬ ПРО ХРЯЩОВУ ТКАНИНУ НЕПРАВИЛЬНЕ:

     • багата кровоносними судинами

     • мiжклiтинна речовина її дуже щiльна

     • складає основну масу хрящiв

     • розвивається з мезенхiми склеротома

     • складається з хондробластiв i хондроцитiв

137. ВІДСУТНІСТЬ СУДИН, ЗДАТНІСТЬ ДО БЕЗПЕРЕРВНОГО РОСТУ, ПОРІВНЯНО НИЗЬКИЙ РІВЕНЬ МЕТАБОЛІЗМУ, МІЦНІСТЬ ТА ЕЛАСТИЧНІСТЬ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ:

     • щільну оформлену колагенову сполучну тканину

     • пухку неоформлену сполучну тканину

     • кров

     • лімфу

     • кісткову тканину

     • гіалінову хрящову тканину

138. ПРОВЕДЕННЯ НЕРВОВИХ ІМПУЛЬСІВ В СЕРЕДИНУ ПОПЕРЕЧНОПОСМУГОВАНОГО М’ЯЗОВОГО ВОЛОКНА ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ:

     • гаверсових каналів

     • нейрофібрил

     • Т-систем

     • фолькманівських каналів

     • аксонів

     • Z-ліній

     • дендритів

139. КЛІТИНИ ПОВЕРХНЕВОГО ШАРУ ОДНОШАРОВОГО БАГАТОРЯДНОГО ПЕРЕХІДНОГО ЕПІТЕЛІЮ СЕЧОВОГО МІХУРА ВИДІЛЯЮТЬ:

     • гемоглобін

     • гепарин

     • хітин

     • глікопептид мурен

     • сіаломуцин

140. ОБЕРІТЬ, ДЕ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ МОЖНА ВИЯВИТИ ЕЛАСТИЧНУ ХРЯЩОВУ ТКАНИНУ:

     • у хрящі вушної раковини

     • у між хребцевих дисках

     • на поверхні суглобів

     • у хрящах носа

     • у сполученні лобкових кісток тазу

141. ОБЕРІТЬ, ЯК НАЗИВАЮТЬСЯ ЗАПАСНІ СПОЛУКИ АБО ПРОДУКТИ ОБМІНУ РЕЧОВИН, ЯКІ РОЗТАШОВАНІ У ЦИТОПЛАЗМІ:

     • компартаменти

     • органели

     • включення

     • цитоскелет

     • рибосоми

142. ОБЕРІТЬ, ЯК ВИГЛЯДАЮТЬ ЖИРОВІ ВКЛЮЧЕННЯ НА ПРЕПАРАТАХ, ЯКІ ВИГОТОВЛЕНІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ СПИРТУ:

     • на їх місті лишаються пустоти

     • забарвленими в рожевий колір

     • забарвленими в синій колір

     • забарвленими в жовтий колір

143. ОБЕРІТЬ, ЩО ТАКЕ МІКРОТРУБОЧКИ:

     • видозмінені мікроворсинки

     • циліндричні утвори, діаметром 24-25 нм, утворені білками тубулінами

     • пучки мікрофіламентів, що мають товщину 5-7 нм

     • пучки мікрофіламентів, що мають товщину 10 нм

144. ОБЕРІТЬ НАЗВУ ОСНОВНОЇ ЗАПАСНОЇ РЕЧОВИНИ ПРОКАРІОТНИХ КЛІТИН:

     • глікоген

     • інулін

     • волютин

     • крохмаль

145. ОБЕРІТЬ, ЯК НАЗИВАЮТЬСЯ БІЛКИ, ЯКІ ПРОНИЗУЮТЬ ПЛАЗМОЛЕМУ НАСКРІЗЬ:

     • трансмембранні

     • глікокалікс

     • напівінтегральні

     • периферичні

146. ОБЕРІТЬ, ЧЕРЕЗ ЯКУ ПОВЕРХНЮ В СТІНКИ ЦИСТЕРН КОМПЛЕКСУ ГОЛЬДЖІ ПРОНИКАЮТЬ БІЛКИ:

     • транс-поверхню

     • цис-поверхню

     • бічну поверхню диктіосоми

147. ОБЕРІТЬ, ЗВІДКИ ДО ЛІЗОСОМ ТА ЕНДОСОМ НАДХОДЯТЬ КИСЛІ ГІДРОЛАЗИ:

     • з клітинного центру

     • з пероксидом

     • з комплексу Гольджі

     • з ядра

     • з мітохондрій

148. ОБЕРІТЬ СТРУКТУРУ, ЯКА ЛЕЖИТЬ В ОСНОВІ ВІЙКИ АБО ДЖГУТИКА:

     • кортикальна сітка

     • мітохондрія

     • центріоль

     • базальне тільце

149. ОБЕРІТЬ ТИП ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ХОРДОВИХ:

     • навкологлоткове кільце і нервові стовбури

     • нервова трубка з порожниною всередині

     • нервовий вузол та нервові стовбури

     • надглотковий і підглотковий ганглії та черевний нервовий ланцюжок

150. ЧИМ ПРЕДСТАВЛЕНИЙ ВНУТРІШНІЙ СКЕЛЕТ ЛАНЦЕТНИКА:

     • кістковими хребцями

     • хордою

     • хрящовими хребцями

     • черепашкою

     • кутикулою

151. ЯКОГО ТИПУ КРОВОНОСНА СИСТЕМА АСЦИДІЙ?

     • замкнена

     • незамкнена

     • мішана

152. ЯК ВІДКРИВАЮТЬСЯ НАЗОВНІ ОТВОРИ ДИХАЛЬНИХ МІШКІВ У МІКСИН?

     • не відкриваються

     • покриті шкірястою оболонкою

     • єдиним отвором спільного каналу

     • покриті зябровою кришкою

     • кожен самостійним отвором

153. СКІЛЬКИ СУДИН ВІДХОДИТЬ ВІД СЕРЦЯ У КРУГЛОРОТИХ?

     • чотири

     • одна

     • дві

     • три

154. ОРГАНИ ВИДІЛЕННЯ КРУГЛОРОТИХ ПРЕДСТАВЛЕНІ:

     • метанефридіями

     • відсутні

     • протонефридіями

     • мезонефридіями

     • нефридіями

155. ЯКА КРОВ Є У СЕРЦІ ПЕРВИННОВОДНИХ ХРЕБЕТНИХ:

     • венозна

     • змішана

     • артеріальна

156. ЯКЩО ВІСЦЕРАЛЬНА ЧАСТИНА ЧЕРЕПА ПРИЄДНАНА ДО МОЗКОВОЇ ЗА ДОПОМОГОЮ ГІОМАНДИБУЛЯРЕ, ТО ТАКИЙ ЧЕРЕП НАЗИВАЄТЬСЯ:

     • аутостилічний

     • гетероцеркальний

     • платибазальний

     • амфістилічний

     • гіостилічний

157. ЩО ТАКЕ АРТЕРІАЛЬНИЙ КОНУС У ХРЯЩОВИХ РИБ?

     • ділянка спинної аорти

     • частина серця

     • клапан серця

     • початок черевної аорти

158. ЩО ТАКЕ АМНІОН:

     • епітелій зародка

     • зародкова оболонка

     • зародковий сечовий міхур

     • яйцева оболонка

159. ЧИМ УТВОРЕНИЙ СПИННО-МОЗКОВИЙ КАНАЛ У РИБ:

     • нижніми дугами хребців

     • верхніми дугами хребців

     • стінками спинного мозку

     • стінками нервової трубки

     • тілами хребців

160. ЯКІ ХРЕБЦІ Є У ЛОПАТЕПЕРИХ ТА ПРОМЕНЕПЕРИХ РИБ?

     • платицельні

     • гетероцельні

     • опістоцельні

     • амфіцельні

     • процельні

161. ЯКІ НИРКИ ФУНКЦІОНУЮТЬ У ДОРОСЛИХ ЗЕМНОВОДНИХ:

     • метанефрос

     • нефростом

     • мезонефрос

     • пронефрос

162. ЯКА КРОВ ПОСТУПАЄ ВІД СЕРЦЯ У СИСТЕМНІ ДУГИ АОРТИ ЗЕМНОВОДНИХ:

     • венозна

     • змішана

     • артеріальна

163. СКІЛЬКИ КРОВОНОСНИХ СУДИН ВІДХОДИТЬ ВІД СЕРЦЯ У ПЛАЗУНІВ:

     • дві

     • три

     • чотири

     • одна

164. ОБЕРІТЬ, ЯКІ М’ЯЗИ З’ЯВЛЯЮТЬСЯ ВПЕРШЕ У ПЛАЗУНІВ:

     • м’язи хвоста

     • міжреберні м’язи

     • м’язи-розгиначі задньої кінцівки

     • м’язи-згиначі передньої кінцівки

     • м’язи язика

165. У ЯКИХ ХОРДОВИХ ВПЕРШЕ ПОЯВЛЯЄТЬСЯ ВИГИН У ВЕРТИКАЛЬНІЙ ПЛОЩИНІ В ДІЛЯНЦІ ДОВГАСТОГО МОЗКУ:

     • у птахів

     • у ссавців

     • у земноводних

     • у плазунів

     • у хрящових риб

166. СКІЛЬКИ ВІДДІЛІВ Є У ШЛУНКУ ПТАХІВ:

     • чотири

     • два

     • три

     • один

167. ЯКОГО ТИПУ ОБМІН РЕЧОВИН У ПТАХІВ:

     • змішаний

     • сечово-кислотний

     • сечовинний

168. ЯК НАЗИВАЮТЬСЯ ПЕРА, ЩО МАЮТЬ ВКОРОЧЕНИЙ СТРИЖЕНЬ І ПОЗБАВЛЕНІ БОРІДОК ДРУГОГО ПОРЯДКУ:

     • пухові

     • криючі

     • контурні

     • махові

     • пух

169. З ЧИМ ПОВ’ЯЗАНА ВІДСУТНІСТЬ ЗУБІВ У ПТАХІВ:

     • з особливостями гніздобудування

     • з пристосуванням до польоту

     • з особливостями живлення

170. ЯКІ ЗУБИ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ ХИЖИХ ССАВЦІВ ЗА ХАРАКТЕРОМ РОЗМІЩЕННЯ ЕМАЛІ НА ЖУВАЛЬНІЙ ПОВЕРХНІ КУТНІХ ЗУБІВ:

     • лофодонтні

     • полілофодонтні

     • секодонтні

     • бунодонтні

     • селенодонтні

171. СКІЛЬКИ ВСЬОГО СУДИН ВІДХОДИТЬ ВІД СЕРЦЯ У ССАВЦІВ:

     • чотири

     • три

     • одна

     • дві

172. ІНВАЗІЙНОЮ СТАДІЄЮ КОКЦИДІЙ РОДУ EIMERIA Є:

     • оокінета

     • спорозоїт

     • ооциста

     • сизигій

     • мерозоїт

173. ПРОМІЖНИМ ХАЗЯЇНОМ ДЛЯ МАЛЯРІЙНОГО ПЛАЗМОДІЯ Є:

     • антилопи

     • людина

     • велика рогата худоба

     • клоп

     • комар

174. ДО ТВАРИННИХ ДЖГУТИКОВИХ НАЛЕЖАТЬ:

     • евглена

     • лейшманія

     • вольвокс

     • стилоніхія

     • сувійка

175. ІНФУЗОРІЯ-ТУФЕЛЬКА НЕ МАЄ:

     • цитопрокт

     • цитогастер

     • цитостом

     • цитофаринкс

     • перистом

176. ГУБКИ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ ТИМ, ЩО:

     • ведуть вільно плаваючий спосіб життя

     • їх тіло побудоване з 3 шарів клітин

     • мають оформлені тканини, але не мають оформлених органів

     • не мають оформлених тканин і органів

     • мають оформлені тканини і органи

177. ПРОЦЕС ЗЛИТТЯ ЧОЛОВІЧОЇ ТА ЖІНОЧОЇ ГАМЕТ, ЯКІ МАЮТЬ ОДНАКОВІ РОЗМІРИ МАЮТЬ НАЗВУ:

     • партеногенез

     • оогамія

     • автогамія

     • ізогамія

     • гетерогамія

178. СЕНСИЛА – ЦЕ:

     • одна із стадій розвитку плоских червів

     • допоміжний орган виділення продуктів метаболізму

     • концентрація нервових клітин (нейронів) у передньому відділі тварини

     • чутлива клітина, що має війки або джгутики для сприйняття подразнення

     • особливий пухирець, що є органом рівноваги

179. МІРАЦИДІЙ – ЦЕ ЛИЧИНКА ТРЕМАТОД, ЯКА:

     • інкапсулюється у зовнішньому середовищі

     • інкапсулюється у м’язах проміжного хазяїна

     • вкрита плескатими війками

     • має мускулястий хвіст для руху

     • має покрив у вигляді тегументу

180. ЛЮДИНА ЗАРАЖАЄТЬСЯ БИЧАЧИМ ЦІП’ЯКОМ НА СТАДІЇ:

     • адолескарії

     • ларвоцисти

     • фіни

     • корацидія

     • онкосфери

181. ЛИЧИНКА, ЩО РОЗВИВАЄТЬСЯ У ЗАПЛІДНЕНОМУ ЯЙЦІ ЦЕСТОД НАЗИВАЄТЬСЯ:

     • мірацидій

     • процеркоїд

     • онкосфера

     • плероцеркоїд

     • фіна

182. У БИЧАЧОГО ЦІП’ЯКА ФІНА ТИПУ:

     • лавроциста

     • цистицерк

     • ценур

     • корацид

     • ехінокок

183. ЛЮДИНА МОЖЕ ЗАРАЗИТИСЯ ТРИХІНЕЛОЮ СПІРАЛЬНОЮ:

     • людина не може заразитися трихінелою спіральною

     • з’ївши м'ясо зараженої тварини з інкапсульованими личинками

     • личинки потрапляють у кров із слиною комара-переносника

     • личинка проникає через шкіру в кровоносне русло при безпосередньому контакті з ґрунтом

     • проковтнувши яйце з немитими овочами чи водою

184. ДО КОМАХ ІЗ ПОВНИМ ПЕРЕТВОРЕННЯМ ВІДНОСЯТЬ:

     • вошей, веснянок, бабок

     • одноденок, рівнокрилих, перетинчастокрилих

     • прямокрилих, перетинчастокрилих, клопів

     • волохокрильців, перетинчастокрилих, лускокрилих

     • клопів, прямокрилих, лускокрилих

185. ЯКИЙ ГОРМОН ВИДІЛЯЄ ЖОВТЕ ТІЛО?

     • соматотропні

     • прогестерон

     • андроген

     • естроген

     • хоріогонин

186. ЯКІ РЕЧОВИНИ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У РОЗЧИНЕННІ ЯЙЦЕВИХ ОБОЛОНОК ПРИ ЗАПЛІДНЕННІ?

     • цитокініни

     • андрогамони

     • гіногамони

     • спермолізини, гіалуронідаза

187. ЩО ТАКЕ ПОЛІСПЕРМІЯ?

     • утворення великої кількості сперміїв у процесі сперматогенезу

     • еякуляція

     • проникнення в яйце безлічі сперматозоїдів під час запліднення

     • участь безлічі сперматозоїдів у заплідненні яйця

     • процес формування із сперміїв сперматозоїдів

188. ПОХІДНІ МЕЗОДЕРМИ:

     • нервова трубка, хорда, стравохід

     • епітелій кишечника, канали видільної системи

     • шкіра, зуби, сполучна тканина

     • м'язи, сполучні тканини, кісткові тканини

     • епітелій травної системи, зуби, мезотелій

189. НЕЙРУЛЯЦІЯ – ЦЕ:

     • формування хорди і сомітів

     • первинне диференціювання листків, пов'язане з вичленовуванням органів осьового комплексу (нервової трубки, хорди, сомітів)

     • утворення нервової трубки і хорди

     • утворення нервової трубки

     • утворення нервової системи дифузного типу

190. ЯКІ ТВАРИНИ НАЛЕЖАТЬ ДО АНАМНІЙ?

     • плазуни, птахи, ссавці

     • круглороті, риби, земноводні

     • риби, земноводні, плазуни

     • молюски, черви, ссавці

     • ланцетники, круглороті, рептилії

191. ПОХІДНІ ЕКТОДЕРМИ:

     • зуби, епітелій кишечника, нервова трубка

     • зовнішній епітелій, шкіряні залози, нервова трубка

     • рогові луски, епітелій, дерма, шкіряні залози

     • м'язи, хрящі, шкіра, хорда

     • кісткова тканина, епітелій, м'язи

192. ПРОВІЗОРНІ (ТИМЧАСОВІ) ОРГАНИ ЗАРОДКА ПТАХІВ:

     • жовтковий мішок, метанефрос, дерматом

     • трофобласт, амніотичні оболонки

     • жовтковий мішок, алантоїс, амніон, хоріон

     • гіпобласт, епібласт

     • амніотичні оболонки, екзохоріон, екзоцелом

193. ЯКІ ТВАРИНИ РОЗВИВАЮТЬСЯ З МЕТАМОРФОЗОМ?

     • дводишні риби, птахи

     • гідроїдні поліпи, ссавці

     • дощові черви, голкошкірі

     • комахи, земноводні

     • міноги, плазуни

194. ТИПИ РЕГЕНЕРАЦІЇ:

     • девіація, неотенія

     • епіморфоз, бластема

     • соматичний ембріогенез, автотомія

     • фізіологічна, репаративна

     • морфологічна, фізіологічна

195. ТИПИ МЕТАМОРФОЗІВ:

     • повільний, катастрофічний, сезонний

     • прямий, еволютивний, некробіотичний

     • річний, багаторічний, сезонний

     • некробіотичний, еволютивний, катастрофічний

     • динамічний, адинамічний, некробіотичний

196. ТИП РОСТУ КЛІТИН:

     • повільний

     • швидкий

     • логарифмічний

     • проліферативний

     • динамічний

197. ГАСТРУЛЯЦІЯ – ЦЕ:

     • процес формування епібласту і гонобласту

     • утворення гастроцеля з бластоцеля

     • процес розшарування зародка на зародкові листки

     • укутування зародка епітелієм

     • процес утворення мезодерми

198. ЩО ВКЛЮЧАЄ ПРОЦЕС БЛАСТУЛЯЦІЇ:

     • клітини зародка вступають в період асинхронних поділів

     • зародок покривається епітелієм

     • бластомери перестають бути округлими, розходяться, ущільнюються, зародок епітелізується

     • утворення бластули, бластоцеля

     • дроблення зиготи

199. У ЯКИХ ТВАРИН ВІДСУТНЯ МЕЗОДЕРМА?

     • голкошкірі

     • членистоногі

     • плоскі черви

     • кишковопорожнинні

     • молюски

200. ТИПИ ПЛАЦЕНТ У ССАВЦІВ:

     • фолікулярна, епітеліохоріальна, сполучнотканнина, котиледонтна

     • жовткова, лабіринтова, неповна, зонарна

     • ворсинкова, дискоїдальна, алантоїдна, хоріальна

     • епітеліохоріальна, десмохоріальна, вазохоріальна, гемохоріальна

     • щетинкова, ендотеліохоріальна, неповна, жовткова

201. ТВАРИНИ ЯКИХ ТИПІВ НАЛЕЖАТЬ ДО ВТОРИННОРОТИХ?

     • голкошкірі, кільчасті черви, мохуватки

     • хордові, плеченогі, голкошкірі напівхордові

     • членистоногі, голкошкірі, кільчасті черви

     • молюски, круглі черв'яки, напівхордові

     • хордові, молюски, плоскі черви

202. СПОСОБИ ГАСТРУЛЯЦІЇ:

     • голобластичний, меробластичний

     • обростання, розшарування, імміграція, епіболія

     • делямінація, інвагінація, епіболія, випинання

     • телобластичний, ентероцельний

     • імміграція, делямінація, епіболія, інвагінація

203. ДО ОСНОВНИХ СПОСОБІВ ЗАКЛАДКИ МЕЗОДЕРМИ НАЛЕЖАТЬ:

     • мультиполярний, уніполярний

     • телобластичний, ентероцельний

     • інвагінаційний, ентодермальний

     • епіболічний, мішаний

     • імміграційний, делямінаційний

204. ОНТОГЕНЕЗ – ЦЕ:

     • індивідуальний розвиток істоти від зародження до вилуплення з яйцевих оболонок або народження

     • індивідуальний розвиток істоти від зародження до кінця життя

     • історичний розвиток живих організмів

     • розвиток соматичних клітин

     • розвиток статевих клітин

205. КЛАСИФІКАЦІЯ ЯЄЦЬ ЗА КІЛЬКІСТЮ ЖОВТКА:

     • телолецитальні, центролецитальні, ізолецитальні

     • центролецитальні, телолецитальні

     • полілецитальні, мезолецитальні, оліголецитальні, алецитальні

     • полілецитальні, гомолецитальні, мезолецитальні, алецитальні

     • ізолецитальні, полілецитальні, алецитальні

206. ЕТАПИ ОНТОГЕНЕЗУ:

     • постнатальний, стан дорослого організму, включаючи старіння і смерть

     • гаметогенез, дроблення, гаструляція, нейруляція, органогенез

     • передзародковий, ембріональний, дорослий стан

     • передзародковий, зародковий, постембріональний, стан дорослого організму, включаючи старіння і смерть

     • ембріональний, постембріональний, старіння і смерть

207. ПРИЧИНОЮ КИСЛОТНИХ ДОЩІВ Є НАДХОДЖЕННЯ В АТМОСФЕРУ У ВЕЛИКИХ ОБ’ЄМАХ СПОЛУК:

     • сірки

     • вуглецю

     • водню

     • (азоту)

     • фосфору

208. КОСНА РЕЧОВИНА БІОСФЕРИ – ЦЕ:

     • елементи зовнішнього і внутрішнього скелету живих організмів

     • сукупність тих речовин, що формують тіла живих організмів

     • сукупність речовин, в утворенні яких живі організми не беруть участі

     • речовина, яка утворюється одночасно живими організмами і геологічними процесами

     • речовина, яка утворюється і переробляється сукупностями живих організмів

209. ОРГАНІЗМИ, ЯКІ ЖИВУТЬ ЗА РАХУНОК МЕРТВОЇ ОРГАНІЧНОЇ РЕЧОВИНИ, ПЕРЕВОДЯЧИ ЇЇ В НЕОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ, НАЗИВАЮТЬСЯ:

     • фототрофами

     • хемосинтетиками

     • редуцентами

     • консументами

     • продуцентами

210. КЛІМАКСОВА ЕКОСИСТЕМА – ЦЕ:

     • екосистема в період зародження

     • екосистема, яка деградує

     • екосистема в період активного розвитку і перебудов

     • екосистема, яка втратила ряд елементів, через що стає досить вразливою і не здатна до тривалої самопідтримки

     • стабільна і стійка сформована екосистема, яка здатна до тривалої самопідтримки

211. ПОПУЛЯЦІЯ – ЦЕ:

     • сукупність особин одного виду, які мешкають на одній території і здатні вільно схрещуватися між собою

     • група живих організмів, які збереглися лише на невеликій території, їх чисельність постійно скорочується і вони знаходяться на межі зникнення

     • угруповання всіх живих організмів на певній території, які безпосередньо чи опосередковано здійснюють взаємні впливи

     • угруповання організмів різних видів, які заселяють одну територію і конкурують за ресурси між собою

     • сукупність особин декількох близькоспоріднених видів, що населяють одну територію і тісно пов’язані між собою різноманітними зв’язками

212. ПРОЦЕС, ПРИ ЯКОМУ ЧАСТИНА МОЛОДИХ ОСОБИН РЕГУЛЯРНО ЗАЛИШАЄ ПОПУЛЯЦІЇ, ПОПОВНЮЮЧИ СУСІДНІ АБО ЗАСЕЛЯЮЧИ НОВІ, ЩЕ НЕ ЗАЙНЯТІ ВИДОМ ТЕРИТОРІЇ, НАЗИВАЄТЬСЯ:

     • імміграцією

     • дигресією

     • аклімацією

     • дисперсією

     • інтродукцією

213. УГРУПОВАННЯ ВИДІВ, ЯКІ СПІЛЬНО МЕШКАЮТЬ І ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНІ МІЖ СОБОЮ, НАЗИВАЮТЬ:

     • біотопом

     • біоценозом

     • біогеоценозом

     • екосистемою

     • екотопом

214. ПЕРЕНЕСЕННЯ ТВАРИНАМИ ІНШИХ, МЕНШИХ ЗА РОЗМІРАМИ ТВАРИН, НАЗИВАЄТЬСЯ:

     • трофічним ланцюгом

     • форезією

     • анемохорією

     • консорцією

     • зоохорією

215. ФОТОПЕРІОДИЗМ – ЦЕ:

     • реакція організмів на сезонні зміни тривалості світлого і темного періодів доби

     • здатність рослин здійснювати процес фотосинтезу в темний період доби

     • періодичність розкривання і закривання квіток, повертання листя, транспірації у рослин

     • реакція організмів на рівень освітлення

     • приурочення активності тварин до певного періоду доби

216. БУДЬ-ЯКУ, ФІЗИЧНУ ЧИ ХІМІЧНУ, ЗМІНУ УМОВ МЕШКАННЯ ОДНОГО ВИДУ В РЕЗУЛЬТАТІ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ІНШОГО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ:

     • корелятивні зв’язки

     • фабричні зв’язки

     • форичні зв’язки

     • топічні зв’язки

     • трофічні зв’язки

217. В ОСНОВУ КЛАСИФІКАЦІЇ ЖИТТЄВИХ ФОРМ РОСЛИН К. РАУНКІЄРА ПОКЛАДЕНО:

     • ґрунти, на яких зростають рослини

     • розташування бруньок відновлення відносно поверхні землі

     • середовища, які населяють рослини

     • ступінь здерев’яніння стебла

     • структуру наземних осей

218. АДАПТАЦІЯМИ ОРГАНІЗМІВ ДО АНЕМОХОРІЇ Є:

     • підвищений вміст води в тілі

     • утворення різноманітних жирових включень

     • специфічне маскувальне забарвлення

     • утворення різноманітних гачків, якорів і присосок

     • дуже дрібні розміри, збільшення площі за рахунок виростів, сильного розчленування

219. ОРГАНІЗМИ, ЩО МЕШКАЮТЬ НА ДНІ ВОДОЙМ, НАЗИВАЮТЬСЯ:

     • нейстон

     • бентос

     • пелагос

     • нектон

     • планктон

220. ДЛЯ ГІДАТОФІТІВ ХАРАКТЕРНА:

     • у пагонах добре розвинена механічна тканина і взагалі відсутня аеренхіма

     • у клітинах переважає зв’язана вода

     • інтенсивність транспірації дуже висока

     • редуковані продихи та кутикула

     • сильно розвинена водозапасаюча паренхіма в різних органах

221. УЗБЕРЕЖНА СМУГА СВІТОВОГО ОКЕАНУ, ЩО ЗАЛИВАЄТЬСЯ ВОДОЮ ПІД ЧАС ПРИПЛИВІВ І ЗВІЛЬНЯЄТЬСЯ ПРИ ВІДПЛИВАХ, НАЗИВАЄТЬСЯ:

     • абісаль

     • батіаль

     • літораль

     • сублітораль

     • супралітораль

222. ТЕПЛОКРОВНИМ ТВАРИНАМ НА ВІДМІНУ ВІД ХОЛОДНОКРОВНИХ ВЛАСТИВА:

     • відмінностей в терморегуляції між цими групами тварин немає

     • гетеротермна терморегуляція

     • поведінкова терморегуляція

     • хімічна терморегуляція

     • фізична терморегуляція

223. РОСЛИНИ НИЖНІХ ЯРУСІВ ЗАТІНЕНИХ ЛІСІВ ТА ЗНАЧНИХ ГЛИБИН, ЯКІ ПОГАНО ПЕРЕНОСЯТЬ СИЛЬНЕ ОСВІТЛЕННЯ ПРЯМИМИ СОНЯЧНИМИ ПРОМЕНЯМИ, НАЛЕЖАТЬ ДО ЕКОЛОГІЧНОЇ ГРУПИ:

     • сциофіти

     • факультативні геліофіти

     • геліофіти

     • фотофіли

     • фотофоби

224. КРІОФІЛИ – ЦЕ ОРГАНІЗМИ:

     • які здатні до симбіотичного свічення

     • що здатні підтримувати більш-менш постійний рівень обміну речовин в досить широких межах зміни температури власного тіла

     • які регулярно зазнають впливу пожеж, які в подальшому стимулюють їх життєдіяльність

     • оптимум життєдіяльності яких приурочений до області високих температур

     • які віддають перевагу холоду

225. ДІАПАУЗА ЧЛЕНИСТОНОГИХ, СПЛЯЧКА ССАВЦІВ, ГЛИБОКИЙ СПОКІЙ РОСЛИН – ЦЕ РІЗНІ ФОРМИ:

     • анабіозу

     • сплячки

     • аноксибіозу

     • криптобіозу

     • гіпобіозу

226. МЕЖІ ВИТРИВАЛОСТІ ВИДУ МІЖ КРИТИЧНИМИ ТОЧКАМИ ДІЇ ЕКОЛОГІЧНОГО ФАКТОРА, НАЗИВАЮТЬ:

     • зоною обмеження

     • екологічною адаптацією

     • екологічною валентністю

     • зоною песимуму

     • зоною оптимуму

227. ДО БІОХІМІЧНИХ АДАПТАЦІЙ НА РІВНІ ОРГАНІЗМУ НАЛЕЖАТЬ:

     • зміни будови та форми тіла, пов’язані зі способом життя

     • прискорення або уповільнення індивідуального розвитку

     • зміни роботи ферментів, або їх кількості в клітині

     • розпізнавання тваринами партнерів в період розмноження

     • посилення потовиділення при підвищенні температури у деяких видів

228. ВИДИ, ЯКІ ЗДАТНІ ПРИСТОСОВУВАТИСЯ ДО РІЗНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ (ШИРОКОГО ДІАПАЗОНУ ФАКТОРІВ СЕРЕДОВИЩА), НАЗИВАЮТЬСЯ:

     • евритермними

     • еврифотними

     • евригалійними

     • еврибатними

     • еврибіонтними

229. ПРАВИЛА НЕ ОБЕРНЕНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ СФОРМУЛЮВАВ:

     • Л. Берг

     • Ш. Депере

     • Л. Долло

230. АТАВІЗМ – ЦЕ:

     • апоміксис

     • ароморфоз

     • поява у організмів ознак, що нетипові конкретному виду, але зустрічалися у віддалених предків, має назву

     • атрофія

231. ОРГАНИ, ЩО ВТРАТИЛИ В ПРОЦЕСІ ЕВОЛЮЦІЇ ТИПОВЕ ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ (ВОНИ ЗАКЛАДАЮТЬСЯ В ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ, АЛЕ ПОВНІСТЮ НЕ РОЗВИВАЮТЬСЯ), НАЗИВАЮТЬ:

     • конвергенти

     • рудименти

     • редуценти

     • консументи

232. ОБЕРІТЬ ХАРАКТЕРНІ РИСИ, ВЛАСТИВІ ТІЛЬКИ ЖИВИМ ІСТОТАМ:

     • зміна стану

     • дихання, розмноження

     • різноманіття форм

     • мінливість

233. ДОБЕРІТЬ ПРИКЛАД ІДІОАДАПТАЦІЇ:

     • фотосинтез у рослин

     • багатоклітинність у тварин

     • рух тварин

     • захисне забарвлення у тварин

234. ПРИРОДНИЙ ДОБІР, ЗАВДЯКИ ЯКОМУ ЗНИЩУЮТЬСЯ ОСОБИНИ З РІЗКИМИ ВІДХИЛЕННЯМИ:

     • рушійний

     • стабілізуючий

     • дизруптивний

     • статевий

235. ОБЕРІТЬ, ЯКІ З ПРИВЕДЕНИХ ПАР УТВОРЕНЬ АНАЛОГІЧНІ:

     • хвостовий плавень риби і дельфіна - аналогічні

     • війки інфузорії та джгутики хламідомонади - аналогічні

     • шишка сосни і квітка тюльпана - гомологічні

     • колючка барбарису і колючка глоду - аналогічні

236. ОБЕРІТЬ ЕЛЕМЕНТАРНУ ОДИНИЦЮ ЕВОЛЮЦІЇ:

     • вид

     • підвид

     • популяція

     • особина

237. ОБЕРІТЬ ВИДИ ІЗОЛЯЦІЇ НЕ БІОЛОГІЧНОГО ХАРАКТЕРУ:

     • фізіологічна

     • географічна

     • генетична

     • етологічна

238. ОБЕРІТЬ ФАКТОРИ ЕВОЛЮЦІЇ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ СПРЯМОВАНІСТЮ І ВИЗНАЧЕНІСТЮ:

     • популяційні хвилі

     • спадкова мінливість

     • ізоляція

     • природний добір

239. ЯКІ ЗМІНИ В БУДОВІ РОСЛИН МОЖНА НАЗВАТИ АРОМОРФОЗАМИ:

     • комахозапилення

     • вітрозапилення

     • наявність кореня

     • наявність квітки

240. ОБЕРІТЬ ФОРМИ НЕ ПРИРОДНОГО ДОБОРУ:

     • методичний

     • рушійний

     • дизруптивний

     • стабілізуючий

241. ВИЗНАЧИТИ КРИТЕРІЙ ВИДУ, ЩО НАЙЧАСТІШЕ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ У ВИЗНАЧНИКАХ РОСЛИН АБО ТВАРИН:

     • генетичний

     • географічний

     • фізіолого-біохімічний

     • морфологічний

242. ЗАВДЯКИ ЯКОМУ ВЧЕНОМУ ТА ЙОГО ШКОЛІ ВИНИК НАПРЯМОК У ДОСЛІДЖЕННІ БІОЛОГІЧНОГО ПРОГРЕСУ ТА ШЛЯХАХ ОРГАНІЧНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ:

     • Ч. Дарвін

     • В. А. Догель

     • С. С. Четвериков

     • О. М. Северцев

243. ЩО ОЗНАЧАЄ ТЕРМІН "КАТАГЕНЕЗ"?

     • спадкова мінливість

     • боротьба за існування

     • морфофізіологічний регрес

     • морфофізіологічний прогрес

244. ПРОЦЕС ПОВТОРЕННЯ ФІЛОГЕНЕТИЧНИХ ОЗНАК В ОНТОГЕНЕЗІ НАЗИВАЮТЬ:

     • мутація

     • революція

     • рекапітуляція

     • еволюція

245. ПОЯВА У ОРГАНІЗМІВ ОЗНАК, ЩО НЕТИПОВІ КОНКРЕТНОМУ ВИДУ, АЛЕ ЗУСТРІЧАЛИСЯ У ВІДДАЛЕНИХ ПРЕДКІВ, МАЄ НАЗВУ:

     • апоміксис

     • ароморфоз

     • атрофія

     • атавізм

246. ПРИСТОСУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ ДО УМОВ ЖИТТЯ, ЩО ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ У БУДОВІ, ФІЗІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСАХ, ПОВЕДІНЦІ, МАЄ НАЗВУ:

     • анагенез

     • автогенез

     • адаптація

     • ароморфоз

247. ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ О. М. СЄВЕРЦЕВА, ЯКЩО В ОНТОГЕНЕЗІ ВИНИКАЄ ЗМІЩЕННЯ ОРГАНІВ ЗА ЧАСОМ ЇХ ЗАКЛАДЕННЯ, ЦЕ:

     • гетерохронія

     • гетеротопія

     • ценогенез

     • палінгенез

248. ПОЯСНИТИ ЗНАЧЕННЯ "АНАЛОГІЯ У ФІЛОГЕНЕТИЦІ":

     • шляхи виникнення пристосувань

     • філембріогенетичні зміни середніх стадій онтогенезу

     • органи виникли з подібних зачатків, але виконують різні функції

     • подібність органів, що виникли з різних зачатків, але виконують однакову функцію

249. ГОЛОВНИЙ МОЗОК ГОЛОВОНОГИХ МОЛЮСКІВ ПРОНИЗУЄ:

     • задня кишка

     • середня кишка

     • стравохід

     • глотка

     • протоки слинних залоз

250. ЯКА ТЕОРІЯ ВВАЖАЄ МУТАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС ГОЛОВНИМ ФАКТОРОМ, СПРЯМОВУЮЧИМ ЕВОЛЮЦІЮ:

     • синтетична теорія еволюції

     • теорія Г. де Фриза

     • теорія Ч. Дарвіна

     • теорія Ж. Б. Ламарка

251. ЧЕРЕВОНОГІ МОЛЮСКИ ДИХАЮТЬ ЗА ДОПОМОГОЮ:

     • всієї поверхні тіла

     • трахейних зябер

     • зябер та легень

     • трахей

     • легень та трахей

252. ОСФРАДІЇ – ОРГАНИ ХІМІЧНОГО ЧУТТЯ У ЧЕРЕВОНОГИХ МОЛЮСКІВ – РОЗМІЩУЮТЬСЯ:

     • на антенах

     • біля дихального отвору

     • біля основи ктенидіїв

     • по краю мантії

     • на підошві

253. ОРГАНАМИ ВИДІЛЕННЯ ДВОСТУЛКОВИХ МОЛЮСКІВ Є:

     • мальпігієві судини

     • нефридії

     • темешварів орган

     • мальпігієві судини та нефридії

     • боянусовий орган та кеберів орган

254. ДО СКЛАДУ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ ДВОСТУЛКОВИХ МОЛЮСКІВ НАЛЕЖАТЬ:

     • передня та середня кишка

     • глотка

     • радула

     • стравохід та задня кишка

     • ротова порожнина

255. МАЛЬПІГІЄВІ СУДИНИ КОМАХ ВІДКРИВАЮТЬСЯ:

     • в початкові відділи трахей

     • окремими порами на черевці

     • в травну систему

     • біля основних члеників ходильних ніг

     • у перикардій