Лаб №1

Лабораторно-практична робота №1

ВИЗНАЧЕННЯ ВОЛОГОСТІ ІЗОЛЯЦІЙНОГО ВИРОБУ

Метою роботи є ознайомлення з алгоритмом проведення випробувань по визначенню вологості різних будівельних матеріалів та ізоляційних виробів.

Загальні відомості

Перелік випробувань, необхідних для визначення якісних показників теплоізоляційних матеріалів, а також порядок відбору середніх проб визначаються відповідними державними стандартами або технічними умовами на ці матеріали.

Якість теплоізоляційних матеріалів контролюється на усіх стадіях виробництва, починаючи від вхідного аналізу сировини та матеріалів і закінчуючи випробуваннями готової продукції на відповідність нормативним показникам.

Контроль сировини та матеріалів здійснюється відповідно ГОСТ 2429-

87.

Теплоізоляційні матеріали мають відповідати вимогам діючих в Україні нормативних документів, виготовлятися відповідно до технологічної документації та рецептур, що погоджені із відповідними органами МОЗ України.

Теплоізоляційні матеріали приймаються партіями. Партією вважається добовий випуск продукції одного типу, марки, однакових номінальних розмірів з сировини однієї марки. Партія продукції супроводжується одним документом щодо якості, який містить:

—найменування, товарний знак та адресу підприємства-виробника;

—найменування продукції та номер партії;

—марку і тип виробів;

—кількість виробів у партії;

—результати проведених випробувань або підтвердження відповідності якості продукції вимогам нормативної документації;

—позначення даного стандарту;

—штамп ВТК.

Для контролю якості продукції, а також стану маркування, упакування, комплектності, маси нетто проводяться приймально-здаточні та періодичні випробування відповідно до переліку показників, що визначені нормативною документацією.

Періодичні випробування проводяться після отримання позитивних результатів приймально-здаточних випробувань. При отриманні незадовільних результатів приймально-здаточних та періодичних випробувань хоча б за одним показником проводяться повторні випробування цього показника на подвоєній кількості виробів, що € остаточними та поширюються на усю партію.

Споживач має право проводити контрольну перевірку продукції відповідно вимогам нормативного документу.

Для перевірки продукції щодо відповідності вимогам нормативної документації проводять відбір зразків. Для перевірки відповідності вимогам нормативного документу щодо лінійних розмірів, забезпечення геометричної форми та зовнішнього вигляду від партії об'ємом 200 м відбирається 10 зразків; від партії об'ємом більш ніж 200 м - 20 зразків.

Для перевірки фізико-механічних показників відбирається 3 зразки з 10 або 5 з 20, що пройшли перевірку щодо лінійних розмірів, забезпечення геометричної форми та зовнішнього вигляду.

Перед початком випробувань матеріали повинні на протязі 3 годин бути витримані в приміщенні, в якому будуть проводитися випробування при температурі 20 ± 2 °С.

Розміри зразків, виготовлених з виробів, вимірюють з точністю до 1 мм. До постійної маси зразки висушують в сушильній шафі при температурі

105...110°С до моменту, коли різниця в часі між двома останніми зважуваннями не буде перевищувати 0,1 % (зразки виготовлені з пінопластів та гіпсовмісних матеріалів треба висушити при температурі 50...60 °С).

За результат випробування приймають середньоарифметичне значення "X" паралельних визначень, яке розраховується для кожного виробу або пакувальної одиниці, що потрапили в вибірку, за формулою:

(1.1)

де: Хi - результат і-го випробування;

n - число результатів випробувань зразків (проб), що відібрані від одного виробу (пакувальної одиниці).

Результати вимірювань або випробувань повинні бути внесені в протокол випробувань, в якому вказують:

—найменування матеріалу або виробу;

—позначення нормативного документа, по якому виготовляють матеріал або виріб;

—дату виготовлення;

—номер партії;

—номінальні розміри;

—вид і дату випробування;

—позначення цього стандарту;

—кількість зразків, які піддали випробуванню;

—значення кожного паралельного визначення;

—середні арифметичні значення показників;

—назву і адресу лабораторії, в якій проведені випробування;

—посади і прізвища осіб, що проводили випробування.

Обладнання, прилади та інструменти: шафа сушильна, ваги технічні,

стаканчики скляні за ГОСТ 25336 або тиглі за ГОСТ 9147, ексикатор за ГОСТ 25336, кальцій хлористий плавлений.

Проведення випробувань

Пробу масою (5 ± 0,1) г поміщають в попередньо висушений і зважений стаканчик або тигель і висушують в сушильній шафі до постійної маси.

Після висушування перед кожним повторним зважуванням стаканчик або тигель з пробою охолоджують в ексикаторі над хлористим кальцієм.

Вологість органічних ніздрюватих виробів визначають на відібраних зразках визначених розмірів.

Примітка. Під час підготовки проб (зразків) до випробувань необхідно з виробу видалити покривний матеріал.

Вологість W у відсотках обчислюють за формулою:

(1.2)

де: 1 - маса тигля з пробою до висушування, г;

2 - маса тигля з пробою, яка висушена до постійної маси, г;3 - маса пустого тигля, г.

Вологість органічних ніздрюватих виробів обчислюють за формулою:

(1.3)

де: m4 - маса зразка до висушування, г; m5 - маса зразка після висушування, г.

Результат обчислення округлюють до 0,1 %.

Контрольні запитання:

1.Яке основне призначення теплоізоляційних матеріалів та виробів?

2.Як контролюється якість продукції (теплоізоляційних матеріалів)?

3.Коли проводяться періодичні випробування?

4.Як здійснюється відбір зразків продукції для її перевірки щодо

відповідності вимогам нормативної документації?

5. Яким чином виконується перевірка фізико-механічних показників теплоізоляційних матеріалів?

6. Назвіть основні види передачі теплоти в будівельних конструкціях. 7. Який вплив на ізолюючі властивості матеріалу справляє вологість?