ТЕЕ Сам 6 Скудря М.О

тільки з включеним дуттям незалежно від температури масла і навколишнього повітря.

Управління дуттям, тобто увімкнення і вимкнення електродвигунів вентиляторів, виконується вручну і автоматично. Автоматичне увімкнення

дуття здійснюється за допомогою контактів термометричного сигналізатора.

У потужних трансформаторах і автотрансформаторах дуттьове охолодження не забезпечує повного відведення теплоти втрат. У цих

випадках застосовується система повітряно-масляного охолодження з примусовою циркуляцією масла за допомогою насосів і інтенсивним обдуванням охолоджувачів вентиляторами, встановленими на охолоджувачах.

Для збільшення тепловіддачі на крупних трансформаторах, що випускаються вітчизняною промисловістю, рух масла всередині

трансформатора впорядкований: охолоджене масло подається по спеціальних трубах до певних частин обмоток, внаслідок чого створюється організована циркуляція масла по охолоджувальних каналах. Така система направленої циркуляції масла в обмотках більш ефективна.

Трансформатори з штучним охолодженням можуть експлуатуватися тільки під час працюючих вентиляторах дуття, насосах циркуляції масла із увімкненою сигналізацією про припинення подачі масла і зупинку вентиляторів обдування.

Управління двигунами системи охолодження передбачається автоматичне і ручне. Схема автоматичного управління забезпечує:

•

o ► увімкнення основної групи охолоджувачів під часувімкнення

трансформатора в мережу;

o ► збільшення інтенсивності охолодження включенням

додаткового охолодження, досягнувши номінального навантаження або певної температури масла в трансформаторі;

o ► увімкнення резервного охолоджувача під час аварійного

вимкнення будь-якого з працюючих;

o ►увімкнення резервного живлення двигунів насосів і

вентиляторів під час зникнення напруги, а також перемикання

живлення з резервного джерела після відновлення напруги в основній мережі.

Ручне управління двигунами всієї системи охолодження і кожного охолоджувача виконується ключами управління, положення яких

перевіряється зовнішнім оглядом перед увімкненням трансформатора в мережу.

Система масловодяного охолодження з примусовою циркуляцією масла і охолоджувальної води є найефективнішою, але менш зручною в експлуатації,

ніж розглянута вище система з примусовою циркуляцією масла. Для її застосування необхідне потужне джерело водопостачання і мають передбачатися заходи щодо запобігання заморожування водних магістралей, насосів і іншої апаратури в зимовий час.

Увімкнення в роботу масловодяного охолодження виконується після увімкнення трансформатора в мережу: спочатку включають в роботу масляний насос і перевіряють циркуляцію в масло охолоджувачі, потім

подають охолоджувальну воду і перевіряють співвідношення тиску води і масла. За необхідності виконується регулювання тиску.

Маслоохолоджувачі в системі масло-водяного охолодження знижують температуру масла на 10 – 15 °С і здатні підтримувати

температуру верхніх шарів масла при нормальному навантажені на рівні 50 – 55 °С. Тому подачу охолоджувальної води в маслоохолоджувачі виконують за температури масла не нижче 15 °С. Відключення масло-водяного охолодження виконується після відключення трансформатора від мережі: спочатку припиняють доступ води в маслоохолоджувач, а потім відключають маслонасос.

Обслуговування систем охолодження полягає в спостереженні за роботою і догляді за установками, яке використовується в системах

охолодження. Система охолодження, оперативним персоналом, оглядається одночасно з оглядом трансформаторів.

Під час оглядів перевіряється:

•► відсутність текучості масла з систем охолодження;

•► робота охолоджувачів за їх нагрівом (температура визначається на

дотик).

•► відсутність нагріву, шуму і вібрації насосів, що перекачують масло;

•► роботи адсорбційних фільтрів;

•► стан кріплень маслопроводів, насосів і вентиляторів;

•► робота вентиляторів – за відсутністю вібрації, скреготу і зачіпань

крильчаток за кожух.

Догляд за устаткуванням систем охолодження включає усунення знайдених під час огляду несправностей, заміну деталей (лопаток, крильчаток, підшипників), що зносилися, чищення охолоджувачів і вентиляторів, змащування підшипників, контроль опору ізоляції електродвигунів.

Ефективність роботи систем охолодження в цілому перевіряється за температурою верхніх шарів масла в трансформаторі.

5.2. РЕГУЛЮВАННЯ НАПРУГИ І ОБСЛУГОВУВАННЯ РЕГУЛЮВАЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ

Під час регулювання напруги перемикання відгалужень обмоток трансформаторів змінюють їх коефіцієнти трансформації, що дає

можливість підтримувати на шинах НН (СН) підстанцій напруг, близько до номінальної, коли первина напруга відхиляється з тих чи інших причин від номінальної.

або на працюючих трансформаторах під навантаженням пристроями РПН (регулювання під навантаженням).

Пристроями ПБЗ забезпечується майже всі трансформатори

. Застосовується ручні трифазні і однофазні перемикачі. Однофазний перемикач барабанного типу, встановлений на кожній фазі обмоток ВН.

Трансформатори з РПН мають більшу кількість регулювал ьних ступенів і широкий діапазон регулювання (до 20%), ніж

трансформатори з ПБЗ.

Обслуговування пристрої регулювання напруги

Перестановка перемикачів ПБЗ з однієї ступені на іншу в експлуатації виконується рідко (2 – 3 рази на рік під час сезонного регулювання). Під час

тривалої роботи без перемикання контактні стрижні і кільця покриваються плівкою окису. Щоб зруйнувати цю плівку і створити хороший контакт, рекомендується під час кожного переведення вимикача заздалегідь прокручувати його (не менше 5 – 10 разів) з одного крайнього положення в

інше. Під час пофазного переведення перемикачів перевіряється їх однакове положення. Приводи перемикачів на кожній ступені фіксуються стопорними болтами.

Пристрої РПН мають постійно перебувати в роботі з увімкненими блоками АРКТ (автоматичне регулювання коефіцієнта трансформації). На дистанційне керування РПН переводять тільки за несправності блоків АРКТ. Під час оглядів РПН звіряють покази вказівників положення перемикачів на

щиті керування і на приводах РПН, оскільки з низки причин можливе розузгодження датчика і приймача. Перевіряється також однакове положення перемикачів РПН всіх паралельно працюючих трансформаторів або окремих фаз під час пофазного управління.

Наявність масла в баку контактора перевіряється за масловказівником. Рівень масла слід підтримувати в допустимих межах. За

пониженого рівня масла збільшується час горіння дуги на контактах. Перевищення нормальної відмітки рівня масла звичайно спостерігається під час порушень ущільнень окремих вузлів масляної системи.

сильно густіє і на контактор впливають значні механічні навантаження, які можуть призвести до його пошкодження. Щоб уникнути пошкоджень, прід час пониження температури навколишнього повітря до – 15 0С має вмикатися система автоматичного обігріву контактів.

замінюються обгорілі контакти, замінюється масло.

Вивчення обʼєму і послідовності випробувань трансформаторів після монтажу є важливою частиною навчальної дисципліни «Технічний сервіс енергообладнання».

Після виготовлення у заводських умовах проводиться ряд випробувань, результати яких заносяться у паспорт силового трансформатора (формуляр) і є орієнтиром в його подальшій експлуатації.

Важливо пам’ятати, що силовий трансформатор після виготовлення транспортується до місця встановлення (монтажу), і власне транспортування силових трансформаторів є відповідальною операцією, від якості виконання

якої значною мірою залежить технічний стан силового трансформатора перед його монтажем.

Детальніше про це можна дізнатися в джерелах, на які я посилався.

Вивчення об'єму і послідовності випробувань трансформаторів після монтажу є важливою частиною процесу якості виробництва і забезпечення безпеки експлуатації трансформаторів. Випробування після монтажу допомагають переконатися, що трансформатор відповідає технічним вимогам, а також виявити можливі дефекти або проблеми, які можуть призвести до виробничих або безпекових проблем.

Нижче наведені основні об'єм і послідовність випробувань для трансформаторів після монтажу:

1.Випробування намотки:

•Вимір високовольтного випрямленого струму в межах ізоляційної системи намотки.

•Перевірка відсутності короткого замикання між витками.

2.Випробування опору ізоляції:

•Вимір опору ізоляції між намотками і корпусом трансформатора.

•Вимір опору ізоляції між різними фазами і обмотками.

3.Випробування напруги пробою:

визначається на підставі конкретних вимог і стандартів, які встановлені виробниками та органами, що відповідають за технічний нагляд.

Об'єм випробовувань може включати в себе різні види випробувань, які я вже описав у попередньому відповіді, такі як вимір опору ізоляції, напруги пробою, характеристик навантаження, перевантаження, термічної стійкості, вакууму, безпеки і відповідності стандартам.

Для того, щоб точно визначити об'єм випробувань для конкретного силового трансформатора, важливо враховувати його технічні характеристики, область застосування, регіональні стандарти та вимоги замовника. Об'єм випробувань може також залежати від потреби в додаткових спеціалізованих випробуваннях, які можуть бути визначені відповідно до конкретного завдання.

Тому, для визначення точного об'єму приймально-здавальних випробувань силового трансформатора, вам потрібно звернутися до конкретних технічних документів, вимог замовника або стандартів, які відповідають за випробування трансформатора в конкретному контексті.

2. Що прийнято випробувати спочатку – електричну міцність ізоляції чи

трансформаторне масло і чому ?

Порядок випробувань трансформатора може варіюватися в залежності від конкретних вимог та рекомендацій, але зазвичай спочатку випробовують трансформаторне масло, а потім проводять випробування електричної міцності ізоляції.

Причини такого порядку випробувань:

1.Трансформаторне масло в трансформаторі використовується для охолодження і ізоляції електричних провідників і компонентів. Перевірка масла на наявність дефектів або забруднень важлива, оскільки якщо масло знаходиться в поганому стані, це може призвести до різкого погіршення ефективності трансформатора та загрози його безпеці.

2.Випробування трансформаторного масла може виявити проблеми, такі як засмічення, окислення, наявність вологи або інших дефектів масла, що можуть призвести до втрати ізоляційної властивості масла.

3.Після успішних випробувань масла можна бути більш впевненими у стабільності ізоляції трансформатора перед проведенням більш навантажених електричних випробувань. Якщо масло не відповідає вимогам, його можуть замінити або відновити.

4.Випробування електричної міцності ізоляції, такі як вимір опору ізоляції, напруги пробою та інші, можуть ставити під збільшене напругу трансформатор і, в разі наявності проблем в маслі або ізоляції, може виникнути ризик для самого трансформатора.

Звісно, порядок випробувань може змінюватися залежно від конкретних вимог та процедур, але зазвичай трансформаторне масло перевіряється перед електричними випробуваннями, щоб забезпечити безпеку і надійність трансформатора.

3. Чому виткову ізоляцію випробують після головної?

Випробування виткової ізоляції після головної ізоляції має сенс з точки зору безпеки та збереження ресурсів. Голова ізоляція (головна бар'єрна ізоляція) включає в себе ізоляцію між обмотками та корпусом трансформатора і слугує основною лінією захисту від короткого замикання і небезпеки для користувачів. Якщо голова ізоляція має дефекти або недоліки, це може призвести до небезпеки для людей та обладнання.

Основний порядок випробувань (перевірок) зазвичай передбачає вимір опору ізоляції і напруги пробою для головної ізоляції, щоб переконатися, що вона відповідає вимогам щодо електричної міцності ізоляції та надійності.

Після того як голова ізоляція визнана задовільною і надійною, проводять випробування виткової ізоляції. Це важливо, оскільки виткова ізоляція відокремлена від головної ізоляції і може мати свої власні дефекти або проблеми. Випробування виткової ізоляції включає в себе перевірку опору ізоляції між витками трансформатора, перевірку наявності коротких замикань та вимір напруги пробою між витками.

Такий підхід допомагає впевнитися, що як голова ізоляція, так і виткова ізоляція відповідають вимогам безпеки та надійності, і що трансформатор буде працювати коректно в реальних умовах експлуатації.

4. Яка тривалість випробовувань підвищеною напругою?

Тривалість випробувань підвищеною напругою залежить від конкретних стандартів, вимог і процедур, які застосовуються до випробуваного обладнання. Зазвичай тривалість випробувань підвищеною напругою визначається відповідно до вимог та рекомендацій, і ця тривалість може різнитися для різних типів трансформаторів та застосовуваних методів випробувань.

Ось кілька загальних вказівок щодо тривалості випробувань:

1.Вимір опору ізоляції (Insulation Resistance Test): Зазвичай тривалість цього випробування становить приблизно 1-10 хвилин, залежно від розміру трансформатора і його специфікацій.

2.Випробування напруги пробою (Dielectric Withstand Test або Hipot Test): Час проведення цього випробування зазвичай встановлюється в межах 1-5 хвилин, але може змінюватися в залежності від вимог і розмірів трансформатора.

3.Випробування з довготривалим навантаженням (Long Duration Overload Test): Тривалість цього випробування може становити від декількох годин до кількох діб, залежно від специфікацій і вимог.

4.Випробування термічної стійкості (Thermal Stability Test): Час проведення цього випробування може бути від 12 годин до кількох діб.

Важливо пам'ятати, що тривалість випробувань може бути налаштована відповідно до конкретного трансформатора та вимог, і завжди рекомендується дотримуватися встановлених процедур і рекомендацій виробників або відповідних стандартів та нормативних документів.

5. Що таке коефіцієнт абсорбції: його фізичний зміст і математичне

вираження ?

Коефіцієнт абсорбції визначає, наскільки добре матеріал поглинає енергію електромагнітного випромінювання, такого як світло, радіоволни, мікрохвилі, і т. д. Цей коефіцієнт є важливою фізичною величиною у вивченні властивостей матеріалів і в багатьох технічних застосуваннях, таких як в оптиці, радіотехніці, електроніці, сонячних батареях та інших галузях.

Фізичний зміст коефіцієнта абсорбції полягає в тому, що він вказує, яка частина електромагнітної енергії, падаючої на поверхню матеріалу, поглинається матеріалом, і яка частина відбивається або пропускається через матеріал.

Математично коефіцієнт абсорбції (позначається зазвичай як α) виражається наступним чином:

α = (P_in - P_out) / P_in

де:

•α - коефіцієнт абсорбції

•P_in - потужність електромагнітного випромінювання (світло, радіоволни і т. д.), що падає на поверхню матеріалу

•P_out - потужність електромагнітного випромінювання, яке відбивається від матеріалу або пропускається через нього

Зазвичай коефіцієнт абсорбції виражають у відсотках або в безрозмірних одиницях, де він вказує, який відсоток енергії поглинається матеріалом. Якщо α = 0, то матеріал повністю відбиває енергію, а якщо α = 1, то весь потік енергії поглинається матеріалом.

Коефіцієнт абсорбції залежить від властивостей матеріалу і довжини хвилі електромагнітного випромінювання. Він може бути різним для різних матеріалів та спектральних діапазонів енергії.