ОснТех Розрахункова 4

Контрольні запитання

Які засоби дозволяють налагодити облік та регулювання витрат енергоносіїв?

Для налагодження обліку та регулювання витрат енергоносіїв використовуються різноманітні засоби і технології. Ось деякі з них: Системи автоматизованого обліку енергоресурсів (САОЕ): Ці системи дозволяють здійснювати точний облік споживання енергії та інших енергоносіїв на основі встановлених датчиків, лічильників та моніторів. Вони забезпечують збір, обробку і аналіз даних про споживання, дозволяють виявляти енергозатрати та виявляти несправності чи витоки енергії. Системи управління енергоефективністю (СУЕ): Ці системи дозволяють відстежувати та керувати витратами енергоресурсів у реальному часі. Вони забезпечують моніторинг енергоспоживання, аналізують дані та надають рекомендації щодо енергоефективності та оптимізації споживання. Системи автоматичного регулювання (САР): Ці системи дозволяють автоматично контролювати та регулювати споживання енергоносіїв на основі заздалегідь заданих параметрів. Вони можуть включати автоматичні регулятори, клапани, насоси та інші пристрої, які контролюють рівень споживання енергії і регулюють його відповідно до вимог. Системи моніторингу та аналізу даних: Ці системи забезпечують збір, зберігання та аналіз даних про енергоспоживання. Вони дозволяють виявляти енергозатрати, аналізувати показники енергоефективності, виявляти аномалії та прогнозувати споживання. Енергетичні аудити: Енергетичні аудити є комплексними оцінками енергоефективності підприємств, будівель або систем. Вони дозволяють виявити можливості для зменшення витрат енергоресурсів та розробити рекомендації щодо їх оптимізації. Ці засоби та технології допомагають організаціям та підприємствам здійснювати більш точний облік витрат енергоносіїв, виявляти неефективне використання ресурсів та приймати рішення щодо оптимізації споживання та зниження енергетичних витрат.

У чому полягає доцільність обмеження споживання електроенергії в години максимуму в енергосистемі?

Обмеження споживання електроенергії в години максимуму в енергосистемі має кілька доцільностей: Збалансування попиту та подання: Години максимального

попиту на електроенергію часто співпадають з піковими навантаженнями в енергосистемі, коли попит на електричну енергію найбільший. Обмеження споживання в цей період допомагає збалансувати попит та подання електроенергії, запобігаючи перевантаженням та знижуючи ризик виникнення аварій. Ефективне використання ресурсів: Обмеження споживання електроенергії в години максимуму сприяє більш ефективному використанню енергоресурсів. Під час пікових навантажень резерви потужності можуть бути обмеженими, і їх необхідно оптимально розподілити між різними споживачами. Це може включати зменшення споживання електроенергії в певні години або перехід на альтернативні джерела енергії. Економічні переваги: У багатьох енергосистемах існує так звана "тарифна система з різними ставками", де ціна на електроенергію залежить від часу споживання. Це означає, що в години пік плата за електроенергію може бути значно вищою. Обмеження споживання в цей період дозволяє зменшити витрати на електроенергію і отримати економічні переваги. Підтримка стабільності енергосистеми: Перевищення пікових навантажень може призвести до нестабільності енергосистеми та зниження якості постачання електроенергії. Обмеження споживання в години максимуму сприяє стабільності системи, допомагає забезпечити надійне та безперебійне постачання електроенергії для всіх споживачів. Враховуючи ці доцільності, обмеження споживання електроенергії в години максимуму є важливим заходом для ефективного та стабільного функціонування енергосистеми.

Що входить до комплексу робіт з ТО і ПР?

ТО (технічне обслуговування) і ПР (поточний ремонт) включають ряд робіт, спрямованих на забезпечення ефективної роботи технічного обладнання і його тривалої функціональності. Основними складовими комплексу робіт з ТО і ПР можуть бути наступні: Перевірка технічного стану обладнання: огляд, діагностика та виявлення можливих проблем. Регулярне технічне обслуговування: проведення планових перевірок, очищення, змащення і налаштування обладнання згідно з встановленими графіками і рекомендаціями виробника. Заміна зношених або пошкоджених деталей: виконання ремонтних робіт для відновлення працездатності обладнання, включаючи заміну зношених або пошкоджених частин. Виявлення і усунення несправностей: ідентифікація причин проблем, діагностика несправностей і виконання відповідних ремонтних дій. Калібрування і налаштування: здійснення налагоджувальних процедур для забезпечення точності і надійності роботи обладнання. Перевірка безпеки: оцінка технічної безпеки

обладнання, перевірка дотримання норм і стандартів безпеки, виявлення потенційних загроз і вжиття заходів для їх запобігання. Ведення документації: складання звітів про проведені роботи, фіксація результатів діагностики, ремонтів і налаштувань, а також ведення історії технічного обслуговування.

Що собою являє технологічна карта?

Технологічна карта є інструментом планування та контролю виробничих процесів. Вона представляє собою документ, який містить послідовність операцій та інструкції, необхідні для виконання конкретної технологічної операції або виробничого процесу. Основна мета технологічної карти полягає в тому, щоб забезпечити однаковість та якість виконання процесу на різних етапах виробництва, знизити ризик помилок та неуспішних результатів, збільшити продуктивність та ефективність роботи. Основні складові технологічної карти включають наступні елементи: Назва та опис операції: Ідентифікується конкретна операція або процес, який описується. Послідовність дій: Описується послідовність виконання кожної дії, що потрібна для виконання операції. Інструкції та параметри: Указуються конкретні інструкції, які необхідно виконувати під час виконання кожної дії, а також встановлюються параметри, такі як температура, час, тиск тощо. Вимоги до матеріалів та обладнання: Вказуються необхідні матеріали, інструменти, обладнання та їх характеристики, які потрібні для виконання операції. Контроль якості: Вказуються методи контролю та вимоги до якості виробництва, які необхідно враховувати під час виконання операції. Час виконання: Визначається приблизний час, який необхідний для виконання кожної дії та всього процесу.

Які причини спонукають до створення технологічної карти?

Створення технологічної карти має кілька причин і переваг, особливо для підприємств та виробничих організацій. Основні причини, які спонукають до створення технологічної карти, включають: Забезпечення однаковості і якості виробництва: Технологічна карта дозволяє стандартизувати процеси виробництва, забезпечуючи однаковість та якість виконання операцій. Це сприяє уникненню помилок, зниженню відхилень у якості продукції і забезпеченню надійності виробничого процесу. Оптимізація виробничих процесів: Технологічна карта дозволяє аналізувати послідовність операцій та ідентифікувати можливі покращення та оптимізації. Це може включати скорочення часу виконання, зниження витрат на матеріали та ресурси, підвищення продуктивності та зменшення витрат. Стандартизація процесів: Технологічна карта встановлює стандарти та норми для виконання операцій. Це допомагає уніфікувати робочі процеси, забезпечує консистентність результатів та полегшує навчання нових працівників. Підвищення безпеки та зниження ризиків: Включення інструкцій щодо безпеки в технологічну карту допомагає зменшити ризик виникнення

нещасних випадків або травм працівників. Це може включати правила безпеки, вимоги до оснащення захисними пристроями та процедури екстреної реагування.

Які основні розділи і блоки інформації входять до складу технологічної карти?

Технологічна карта може містити різні розділи та блоки інформації, залежно від конкретного виду виробництва та операцій. Основні розділи та блоки інформації, які часто входять до складу технологічної карти, включають наступні: Заголовок: Містить назву технологічної операції або процесу, ідентифікатор, дату створення та версію карти. Опис операції: Надає короткий опис самої операції, включаючи її призначення та мету. Послідовність дій: Подробично описує послідовність виконання кожної дії та етапів процесу. Це може включати кроки, інструкції та послідовність використання матеріалів, інструментів або обладнання. Інструкції та параметри: Вказує детальні інструкції та параметри, які необхідно виконувати під час виконання кожної дії. Це може включати налаштування обладнання, режими роботи, вимоги до температури, часу, тиску та ін. Вимоги до матеріалів та обладнання: Вказує необхідність певних матеріалів, інструментів, обладнання та їх характеристики для виконання операції. Включає вимоги до якості матеріалів та джерел їх постачання. Контроль якості: Вказує методи контролю та вимоги до якості виробництва, які потрібно враховувати під час виконання операції. Це може включати перевірку вимірювань, візуальний контроль, випробування та інші методи перевірки. Час виконання: Вказує приблизний час, який необхідний для виконання кожної дії та всього процесу. Це допомагає визначити часові рамки та планувати виробничі потоки. Безпека та екологічні аспекти: Включає вимоги та заходи щодо безпеки праці, використання особистих захисних засобів, впливу на довкілля та відповідність відповідним нормам та стандартам. Підписи та підтвердження: Місце для підписів та дат підтвердження відповідальних осіб, які перевірили та схвалили технологічну карту.

Хто уповноважений складати технологічні карти ТО і ПР електрообладнання?

Уповноваженим на складання технологічних карт ТО (технологічного обслуговування) і ПР (періодичного ремонту) електрообладнання може бути кваліфікований фахівець з обслуговування і ремонту електрообладнання, який має достатні знання та досвід у цій галузі. Така особа повинна мати розуміння електричних систем та компонентів, їх функціональності та взаємозв'язків, а також знати правила і нормативи, які регулюють безпечне обслуговування та ремонт електрообладнання. Окрім того, спеціаліст, що складає технологічні карти, повинен бути ознайомлений з виробничим процесом та конкретними вимогами компанії щодо обслуговування та ремонту електрообладнання. Важливо, щоб ця особа мала доступ до відповідної документації, такої як керівництва виробників, технічні специфікації, стандарти безпеки та нормативні документи, щоб забезпечити правильне складання технологічних карт. Також можуть бути враховані внутрішні положення організації, які визначають, які фахівці мають

право складати технологічні карти ТО і ПР електрообладнання в конкретній компанії.

Що являє собою інструкція з експлуатації електрообладнання?

Інструкція з експлуатації електрообладнання є документом, який надає детальну інформацію та вказівки щодо правильного та безпечного використання конкретного електрообладнання. Її мета - забезпечити користувачам необхідні вказівки та рекомендації, щоб вони могли належним чином встановлювати, використовувати, обслуговувати та підтримувати електрообладнання. Основна мета інструкції з експлуатації електрообладнання полягає в забезпеченні безпеки користувачів та запобіганні виникненню нещасних випадків, пошкодженню обладнання та виконанню некоректних дій, які можуть вплинути на його функціонування. Інструкція зазвичай містить таку інформацію: Загальна інформація: Включає назву та модель обладнання, ідентифікатор, дату випуску і редакції інструкції, а також інші важливі реквізити. Призначення обладнання: Описує, для яких цілей і завдань призначене електрообладнання. Технічні характеристики: Надає докладну інформацію про технічні характеристики обладнання, такі як потужність, напруга, струм, частота, режими роботи тощо. Установка та підключення: Вказує послідовність кроків для правильної установки та підключення обладнання до джерела електроживлення, включаючи докладні інструкції та вимоги щодо електричних з'єднань, заземлення та інсталяції.

З яких основних частин складається посадова інструкція для ІТР?

Посадова інструкція для ІТР (інженерів-техніків ремонтної служби) може варіюватись залежно від конкретної компанії та посадових обов'язків. Однак, основні частини, які зазвичай входять до складу посадової інструкції для ІТР, включають наступне: Загальна інформація: Включає назву посади, відділ/службу, до якої відноситься посада, дату створення посадової інструкції, версію документа та ідентифікатор. Структура та організаційна підпорядкованість: Описує місце посади в організаційній структурі компанії, вказує на підпорядкування посади, включаючи посадових керівників та співробітників, з якими потрібно взаємодіяти. Опис посадових обов'язків: Подробично описує основні обов'язки та відповідальність, пов'язані з посадою. Це може включати проведення діагностики, ремонту, обслуговування та технічної підтримки обладнання, здійснення випробувань, аналіз несправностей, вирішення проблемних ситуацій тощо. Кваліфікаційні вимоги: Вказує необхідні кваліфікації, навички, освіту та досвід роботи, які вимагаються для виконання посадових обов'язків. Це можуть бути знання певних програмних засобів, апаратного забезпечення, знання технічних стандартів та методів діагностики, навички комунікації тощо.

Яка інформація повинна міститися в інструкції з охорони праці?