Розрахунково-графічна робота №3.

Розробка технічної документації електротехнічної служби агропідприємства та складання технологічних карт ТО і ПР електрообладнання.

Мета роботи.

Навчитися розробляти технічну документацію з технології обслуговування і ремонту енергообладнання та кваліфіковано складати технологічні карти для проведення ТО і ПР..

Хід виконання роботи:

1.Ознайомтеся з теоретичними відомостями за вищезазначеною темою.

2.Для енергообладнання спеціальної частини дипломного проекту бакалавра (або виберіть один із струмоприймачів відповідно даних додатку А (№ схеми відповідає порядковому номеру в списку групи) ), для яких розробіть наступні документи з організації і проведення технології обслуговування і ремонту енергообладнання:

-технологічну карту для проведення монтажних та налагоджувальних робіт (приклад технологічної карти наведено у додатку Б ;

-інструкцію з експлуатації електрообладнання (додаток Д);

-посадову інструкцію для інженерно-технічних працівників (додаток В);

-інструкцію з охорони праці для осіб, які будуть обслуговувати вищеназване технологічне обладнання (додаток Е та додаток З).

3.Оформіть звіт та надішліть викладачу для перевірки одним PDF-файлом, використовуючи даний ресурс.

Контрольні запитання

Що входить до комплексу робіт з ТО і ПР?

ТО (технічне обслуговування) і ПР (поточний ремонт) включають ряд робіт, спрямованих на забезпечення ефективної роботи технічного обладнання і його тривалої функціональності. Основними складовими комплексу робіт з ТО і ПР можуть бути наступні: Перевірка технічного стану обладнання: огляд, діагностика та виявлення можливих проблем. Регулярне технічне обслуговування: проведення планових перевірок, очищення, змащення і налаштування обладнання згідно з встановленими графіками і рекомендаціями виробника. Заміна зношених або пошкоджених деталей: виконання ремонтних робіт для відновлення

працездатності обладнання, включаючи заміну зношених або пошкоджених частин. Виявлення і усунення несправностей: ідентифікація причин проблем, діагностика несправностей і виконання відповідних ремонтних дій. Калібрування і налаштування: здійснення налагоджувальних процедур для забезпечення точності

інадійності роботи обладнання. Перевірка безпеки: оцінка технічної безпеки обладнання, перевірка дотримання норм і стандартів безпеки, виявлення потенційних загроз і вжиття заходів для їх запобігання. Ведення документації: складання звітів про проведені роботи, фіксація результатів діагностики, ремонтів

іналаштувань, а також ведення історії технічного обслуговування.

Що собою являє технологічна карта?

Технологічна карта є інструментом планування та контролю виробничих процесів. Вона представляє собою документ, який містить послідовність операцій та інструкції, необхідні для виконання конкретної технологічної операції або виробничого процесу. Основна мета технологічної карти полягає в тому, щоб забезпечити однаковість та якість виконання процесу на різних етапах виробництва, знизити ризик помилок та неуспішних результатів, збільшити продуктивність та ефективність роботи. Основні складові технологічної карти включають наступні елементи: Назва та опис операції: Ідентифікується конкретна операція або процес, який описується. Послідовність дій: Описується послідовність виконання кожної дії, що потрібна для виконання операції. Інструкції та параметри: Указуються конкретні інструкції, які необхідно виконувати під час виконання кожної дії, а також встановлюються параметри, такі як температура, час, тиск тощо. Вимоги до матеріалів та обладнання: Вказуються необхідні матеріали, інструменти, обладнання та їх характеристики, які потрібні для виконання операції. Контроль якості: Вказуються методи контролю та вимоги до якості виробництва, які необхідно враховувати під час виконання операції. Час виконання: Визначається приблизний час, який необхідний для виконання кожної дії та всього процесу.

Які причини спонукають до створення технологічної карти?

Створення технологічної карти має кілька причин і переваг, особливо для підприємств та виробничих організацій. Основні причини, які спонукають до створення технологічної карти, включають: Забезпечення однаковості і якості виробництва: Технологічна карта дозволяє стандартизувати процеси виробництва, забезпечуючи однаковість та якість виконання операцій. Це сприяє уникненню помилок, зниженню відхилень у якості продукції і забезпеченню надійності виробничого процесу. Оптимізація виробничих процесів: Технологічна карта дозволяє аналізувати послідовність операцій та ідентифікувати можливі покращення та оптимізації. Це може включати скорочення часу виконання, зниження витрат на матеріали та ресурси, підвищення продуктивності та зменшення витрат. Стандартизація процесів: Технологічна карта встановлює

стандарти та норми для виконання операцій. Це допомагає уніфікувати робочі процеси, забезпечує консистентність результатів та полегшує навчання нових працівників. Підвищення безпеки та зниження ризиків: Включення інструкцій щодо безпеки в технологічну карту допомагає зменшити ризик виникнення нещасних випадків або травм працівників. Це може включати правила безпеки, вимоги до оснащення захисними пристроями та процедури екстреної реагування.

Які основні розділи і блоки інформації входять до складу технологічної карти?

Технологічна карта може містити різні розділи та блоки інформації, залежно від конкретного виду виробництва та операцій. Основні розділи та блоки інформації, які часто входять до складу технологічної карти, включають наступні: Заголовок: Містить назву технологічної операції або процесу, ідентифікатор, дату створення та версію карти. Опис операції: Надає короткий опис самої операції, включаючи її призначення та мету. Послідовність дій: Подробично описує послідовність виконання кожної дії та етапів процесу. Це може включати кроки, інструкції та послідовність використання матеріалів, інструментів або обладнання. Інструкції та параметри: Вказує детальні інструкції та параметри, які необхідно виконувати під час виконання кожної дії. Це може включати налаштування обладнання, режими роботи, вимоги до температури, часу, тиску та ін. Вимоги до матеріалів та обладнання: Вказує необхідність певних матеріалів, інструментів, обладнання та їх характеристики для виконання операції. Включає вимоги до якості матеріалів та джерел їх постачання. Контроль якості: Вказує методи контролю та вимоги до якості виробництва, які потрібно враховувати під час виконання операції. Це може включати перевірку вимірювань, візуальний контроль, випробування та інші методи перевірки. Час виконання: Вказує приблизний час, який необхідний для виконання кожної дії та всього процесу. Це допомагає визначити часові рамки та планувати виробничі потоки. Безпека та екологічні аспекти: Включає вимоги та заходи щодо безпеки праці, використання особистих захисних засобів, впливу на довкілля та відповідність відповідним нормам та стандартам. Підписи та підтвердження: Місце для підписів та дат підтвердження відповідальних осіб, які перевірили та схвалили технологічну карту.

Хто уповноважений складати технологічні карти ТО і ПР електрообладнання?

Уповноваженим на складання технологічних карт ТО (технологічного обслуговування) і ПР (періодичного ремонту) електрообладнання може бути кваліфікований фахівець з обслуговування і ремонту електрообладнання, який має достатні знання та досвід у цій галузі. Така особа повинна мати розуміння електричних систем та компонентів, їх функціональності та взаємозв'язків, а також знати правила і нормативи, які регулюють безпечне обслуговування та ремонт електрообладнання. Окрім того, спеціаліст, що складає технологічні карти, повинен бути ознайомлений з виробничим процесом та конкретними вимогами компанії щодо обслуговування та ремонту електрообладнання. Важливо, щоб ця

особа мала доступ до відповідної документації, такої як керівництва виробників, технічні специфікації, стандарти безпеки та нормативні документи, щоб забезпечити правильне складання технологічних карт. Також можуть бути враховані внутрішні положення організації, які визначають, які фахівці мають право складати технологічні карти ТО і ПР електрообладнання в конкретній компанії.

Що являє собою інструкція з експлуатації електрообладнання?

Інструкція з експлуатації електрообладнання є документом, який надає детальну інформацію та вказівки щодо правильного та безпечного використання конкретного електрообладнання. Її мета - забезпечити користувачам необхідні вказівки та рекомендації, щоб вони могли належним чином встановлювати, використовувати, обслуговувати та підтримувати електрообладнання. Основна мета інструкції з експлуатації електрообладнання полягає в забезпеченні безпеки користувачів та запобіганні виникненню нещасних випадків, пошкодженню обладнання та виконанню некоректних дій, які можуть вплинути на його функціонування. Інструкція зазвичай містить таку інформацію: Загальна інформація: Включає назву та модель обладнання, ідентифікатор, дату випуску і редакції інструкції, а також інші важливі реквізити. Призначення обладнання: Описує, для яких цілей і завдань призначене електрообладнання. Технічні характеристики: Надає докладну інформацію про технічні характеристики обладнання, такі як потужність, напруга, струм, частота, режими роботи тощо. Установка та підключення: Вказує послідовність кроків для правильної установки та підключення обладнання до джерела електроживлення, включаючи докладні інструкції та вимоги щодо електричних з'єднань, заземлення та інсталяції.

З яких основних частин складається посадова інструкція для ІТР?

Посадова інструкція для ІТР (інженерів-техніків ремонтної служби) може варіюватись залежно від конкретної компанії та посадових обов'язків. Однак, основні частини, які зазвичай входять до складу посадової інструкції для ІТР, включають наступне: Загальна інформація: Включає назву посади, відділ/службу, до якої відноситься посада, дату створення посадової інструкції, версію документа та ідентифікатор. Структура та організаційна підпорядкованість: Описує місце посади в організаційній структурі компанії, вказує на підпорядкування посади, включаючи посадових керівників та співробітників, з якими потрібно взаємодіяти. Опис посадових обов'язків: Подробично описує основні обов'язки та відповідальність, пов'язані з посадою. Це може включати проведення діагностики, ремонту, обслуговування та технічної підтримки обладнання, здійснення випробувань, аналіз несправностей, вирішення проблемних ситуацій тощо. Кваліфікаційні вимоги: Вказує необхідні кваліфікації, навички, освіту та досвід роботи, які вимагаються для виконання посадових обов'язків. Це можуть бути

знання певних програмних засобів, апаратного забезпечення, знання технічних стандартів та методів діагностики, навички комунікації тощо.

Яка інформація повинна міститися в інструкції з охорони праці?

Інструкція з охорони праці є важливим документом, який містить інформацію та вказівки щодо безпеки і здоров'я працівників на робочому місці. Вона має на меті забезпечити належні умови праці та запобігти виникненню нещасних випадків і професійних захворювань. Основна інформація, яка повинна міститися в інструкції з охорони праці, включає: Загальна інформація: Вказівка на назву організації, підрозділу або робочого місця, до якого стосується інструкція. Також можуть бути вказані дата створення, версія документа та ідентифікатор. Вступ: Опис мети та значення інструкції з охорони праці, а також посилання на законодавство та нормативні документи, які регулюють безпеку і охорону праці. Відповідальність: Визначення ролі та відповідальності роботодавця, керівників та працівників щодо дотримання правил безпеки і охорони праці. Опис робочого середовища: Докладний опис фізичних, хімічних, біологічних та ергономічних факторів, які можуть впливати на безпеку працівників на робочому місці.

До яких видів захисту людини від ураження електричним струмом відносяться пристрої захисного вимикання?

Пристрої захисного вимикання відносяться до видів захисту людини від ураження електричним струмом. Вони призначені для автоматичного відключення живлення

увипадку виявлення небезпеки ураження електричним струмом і мають на меті запобігти травмам або смерті. Основна функція пристроїв захисного вимикання полягає в оперативному відключенні живлення у разі появи надмірного струму, замикання до землі або інших небезпечних випадків. Це може статися, наприклад,

уразі дотику до струмоведучих частин, замикання фази на землю або перевищення допустимих значень струму. Деякі типи пристроїв захисного вимикання включають: Диференційний автомат (автоматичний вимикач з імовірнісним струмовим захистом): Виявляє різницю струмів в проводах фази і нуля і автоматично відключає живлення при виникненні неконтрольованого струму, що може виникнути при дотику до струмоведучих частин. Захисний вимикач з гребеневим роз'ємом (RCBO): Комбінований пристрій, який поєднує функції диференційного автомата та автоматичного вимикача. Він виявляє небезпеку ураження струмом та перевантаження, вимикаючи живлення відповідно до виявленої проблеми. Захисний вимикач зі спрацюванням при недостатньому струмі (RCD): Виявляє витікання струму на землю та вимикає живлення у разі виявлення небезпеки ураження електричним струмом. Використовується особливо в умовах, коли можливий контакт з вологими середовищами або іншими джерелами витоку струму. Використання пристроїв захисного вимикання сприяє безпеці працівників і допомагає запобігти травмам, спричиненим електричним

струмом. Проте важливо встановлювати, утримувати та періодично перевіряти ці пристрої, щоб забезпечити їх правильну роботу.

На чому базується дія захисного вимикання, як електрозахисного засобу?

Дія захисного вимикання, як електрозахисного засобу, базується на принципі виявлення небезпеки ураження електричним струмом і автоматичного відключення живлення з метою захисту людини від травм або смерті. Цей принцип можна пояснити так: Виявлення небезпеки: Захисні вимикачі, які використовуються для електрозахисту, мають вбудовані датчики або захисні механізми, які сприймають надмірний струм, замикання фази на землю або інші небезпечні ситуації. Це може бути досягнуто за допомогою диференціальних трансформаторів, датчиків струму, термічних елементів або електронних компонентів. Автоматичне відключення: Коли захисний вимикач виявляє небезпеку, він автоматично відключає живлення електричного кола, припиняючи прохід струму. Це дозволяє запобігти ураженню електричним струмом та його наслідкам для людини. Основна ідея полягає в тому, що захисний вимикач реагує на неконтрольований струм або небезпечні умови, які можуть призвести до ураження. Він діє швидко і автоматично, що дозволяє знизити ризик травм або смерті, які можуть виникнути при контакті з електричним струмом. Важливо відзначити, що захисне вимикання є лише одним з елементів системи електрозахисту. Для повноцінного захисту необхідно враховувати інші аспекти, такі як захисні заземлення, ізоляція, використання особистих захисних засобів і правильне виконання процедур безпеки при роботі з електричним обладнанням.

Висновок: я навчився розробляти технічну документацію з технології обслуговування і ремонту енергообладнання та кваліфіковано складати технологічні карти для проведення ТО і ПР.