Экзамен. Скудря. Монтаж

1. Вимоги до монтажу електропроводок та їх види.

Згідно з главою 7.1. ПУЕ, а саме п. 7.1.13, електропостачання житлового будинку має проводитися від мережі з напруга 220 або 380 Вольт. При цьому система заземлення повинна бути TN-S або TN-C-S.

Монтаж відкритої проводки допускається виконувати в спеціальних кабель-каналах, лотках або ж електротехнічних плінтусах. У сирих приміщеннях (наприклад, лазнях) і дерев'яних будинках можна монтувати електропроводку на ізоляторах.

Прокладка прихованої електрики виробляється в перекриттях, пустотах будівельних конструкцій (в багатоквартирних будинках), а також безпосередньо в стінах. Головна вимога - при прихованому електромонтажі кабельна лінія повинна проходити по негорючих конструкцій. Особливо це актуально при монтажі електропроводки в дерев'яному будинку і лазні.

Згідно ПУЕ чолі 7.1. п. 7.1.34, потрібно використовувати мідні дроти. Алюмінієві дроти допускаються тільки перетином від 2,5. кв. мм. для

підключення окремих електроприймачів з інженерного обладнання, а у всіх інших випадках від 16 кв. мм, наприклад, для підключення електрики від

стовпа до будинку.

Проводи повинні мати кольорове маркування і відповідати їй.

Якщо кабель броньований, його допускається проводити через стіни без застосування трубок або металевих втулок.

Незахищені ізольовані проводи (без додаткової оболонки) допускається прокладати через зовнішні стіни в трубах з полімерних матеріалів. При

цьому в сухих приміщеннях на кінець труби потрібно обов'язково встановити ізолюючу втулку.

Забороняється проводити фазний і нульовий провід в різних сталевих трубах, якщо тривалий струм навантаження більше ніж 25А.

Прокладати проводку потрібно тільки строго вертикально і горизонтально. Монтаж електрики по самому найкоротшому шляху не тільки порушує загальні вимоги електромонтажу, а й ставить ваше життя під загрозу (збільшується шанс потрапити в електропроводку під час свердління стін).

Квартирне щиток, власне як і сам лічильник електроенергії, потрібно встановлювати на висоті 80-170 см від підлоги. Згідно ПУЕ 1.5.29 (Глава 1.5)

це допустима висота розташування затискачів приладу обліку. Така висота запобіжить доступ дітей до електрощитку, а також випадкові механічні

пошкодження.

Забороняється прокладати електропроводку по нагрівається поверхнях, в тому числі поблизу камінів, димоходів та печей. Особливо ця вимога

актуальна для бань і саун.

Виробляти електромонтажні роботи можна при температурі не нижче -15 ° С. Пов'язано це з тим, що у кожного кабелю є граничні допустимі

температури експлуатації і температури монтажу.

Номінал розеток повинен бути 16А і вище, при цьому всі розетки обов'язково повинні мати заземлення.

У вологих приміщеннях ступінь захисту розеток від вологи і пилу повинна бути не нижче IP44. Ця вимога актуально для ванних кімнат, бань, кухонь (якщо розетка встановлена біля​ мийки) і навіть горищних приміщень.

Мінімальна висота установки розеток від підлоги повинна становити 30 см.

На кожну кімнату повинно припадати не менше однієї точки освітлення. При цьому вимога до зовнішнього освітлення - хоча б по одному світильнику повинно припадати на кожен вихід з будинку, гаража, інших будівель.

На ванну кімнату і санвузол повинна йти окрема лінія електропроводки від щитка, захищена не тільки автоматичним вимикачем, а й УЗО номіналом

не більше 30 мА (згідно з главою 7.1. ПУЕ п. 7.1.82.).

Домашня мережа повинна складатися як мінімум з трьох груп: освітлення, розетки і окрема лінія для підключення варильної поверхні і духової шафи.

Якщо передбачені ще потужні споживачі електроенергії (наприклад, електричний котел), для його харчування також потрібно передбачити окрему лінію.

При монтажі електропроводки в підлозі потрібно дотримуватися важлива вимога - допускається не більше двох поворотів кабелю під прямим кутом.

Особливо це актуально при прокладці електрики в стягуванні.

При кріпленні підрозетників в стіні забороняється використовувати монтажну піну (з міркувань пожежної безпеки). Краще використовувати для

установки подрозеткніков алебастр.

При підземному прокладанні проводки не допускається вести електричну лінію під фундаментом.

Не можна руйнувати перекриття, а також несучі стіни, представлені панелями (мають всередині порожнечі).

Над ванною забороняється проводити встановлення світильників бра. Справа в тому, що розпечена лампа при контакті з водою може лопнути.

Згідно таблиці 2.1.3 з голови 2.1. ПУЕ в дерев'яних будинках потрібно використовувати негорючий кабель з низьким виділенням диму, наприклад,

ВВГнг-LS.

Ось і всі основні вимоги, що пред'являються безпосередньо до електромонтажу в приватному будинку і квартирі. Як ви бачите, велика частина

заборон поширюється на дерев'яні споруди. З цегляними будинками справи йдуть набагато простіше.

2. Організація будівництва і структура електромонтажних організацій

В системі управління електромонтажним виробництвом основними виробничими ланками являються електромонтажне і пусконалагоджувальне

управління, які знаходяться на госпрозрахунку з закінченим самостійним балансом. До складу крупних електромон –тажних організацій, як правило,

надходять проектні інститути і заводи по виробництву електромонтажних виробів, електроконструкцій, спеціалізованих машин, механізмів,

пристосувань і інструментів.

Електромонтажне управління (ЕМУ), структура якого показана на рис.1.3 має в своєму складі монтажні дільниці (ЕМД), які організовані для безпосереднього виконання робіт на об’єктах будівництва, дільницю підготовки виробництва, майстерні електромонтажних заготовок, дільницю

комплектації, постачання і транспорту.

Існують також спеціалізовані дільниці по видам робіт: по монтажу ліній електро -передачі, кабельних мереж і т. п. Число і розташування монтажних дільниць визначається технологічною складністю установок, що монтуються, їх розташуванням на будівельному майданчику і об’ємами виконання

робіт.

Планування являється однією з головних функцій управління процесом виробництва будівельних робіт, в тому числі і електромонтажних робіт. Однією з задач планування являється знаходження варіантів раціонального взаємозв’язку етапів виробництва електромонтажних робіт. Важливим

моментом планування являється взаємне узгодження виконання робіт по часу при умові безперервності їх виконання, особливо при виробництві робіт в діючих електроустановках.

Найбільш простою формою планування робіт являється складання календарного плану-графіку робіт, який являє собою документ, регламентуючий поставку по часу обладнання і комплектуючих виробів, потребу в механізмах, машинах, трудових і енергетичних ресурсах, розподіл капітальних вкладень і об’ємів електромонтажних робіт.

Лінійні календарні графіки робіт являються консервативними в своєму виконанні і відображають тільки одну можливу ситуацію ходу робіт. При

виникненні відхилень по часу і по взаємозв’язку між факторами виробництва ця модель має бути скорегована або побудована наново.