Добавил:
Макакаревич шатав Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Лаба 4

.pdf
Скачиваний:
0
Добавлен:
14.07.2025
Размер:
393.65 Кб
Скачать

Лабораторна робота №4

ПОВІРКА ОДНОФАЗНОГО ІНДУКЦІЙНОГО ЛІЧИЛЬНИКА АКТИВНОЇ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ

1 МЕТА РОБОТИ

1.1Вивчити будову і принцип дії однофазного індукційного лічильника активної електроенергії

1.2Навчитись вмикати індукційний лічильник в коло навантаження і здійснювати за його допомогою облік електроенергії.

1.3Оволодіти методами повірки1 лічильників електроенергії

2 ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Лічильники електричної енергії, які перебувають в експлуатації, підлягають обов'язковій періодичній повірці. Лічильники, які працюють з вимірювальними трансформаторами струму та напруги, повинні перевірятись разом з ними.

Мета повірки лічильника - визначення максимальної відносної похибки (

γмакс . %) за якою визначається його клас точності (1,0; 2,0; 2,5 - для лічильників активної енергії).

Клас точності зазначається на паспортному щитку лічильника. Допустима відносна похибка однофазних лічильників активної енергії класу точності 2,5 при струмі 20 / 200 % від номінального і cosφ = 1 становить 2,5 % , а при струмі 20 - 150 % від номінального і cosφ=0,5 відповідно ± 4,0%.

Відносна похибка лічильника визначається за формулою :

γ=

Cн−Cд

100 %

(4.1)

 

 

Cд

 

де Сн - номінальна стала лічильника; Сд - дійсна стала лічильника.

Номінальна стала лічильника Сн підраховується за передавальним числом Nн, зазначеним на паспортному щитку лічильника(рис.4.1), наприклад написом такого вигляду: 1кВт·год - 2500 обертів диску.

Тоді:

Cн=1000 3600 =1000

3600

,

Вт с

(4.2)

Nн

2500

 

 

об

 

1 кВт = 1000 Вт; 1 год = 3600 с

Дійсну сталу лічильника електроенергії Сд визначають за показами зразкових приладів, наприклад, за допомогою ватметра та секундоміра. Власне

1 повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам

визначається обсяг спожитої електричної енергії, що спричинив обертання диска лічильника на задане число обертів.

Дійсна стала визначається за формулою :

C =Pt

Вт с

(4.3)

д N

об

де Р - покази ватметра, Вт; t - покази секундоміра, с;

N - кількість обертів диска лічильника.

Рис. 4.1 – Однофазний індукційний лічильник електроенергії (номінальна стала лічильника 1кВ·год = 1280 обертів диску; клас точності – 2,5)

Чутливість лічильника електроенергії - це відношення найменшої потужності Pmin (або струму Imin) при якій диск лічильника починає обертатись без зупинок , до номінальної потужності Рн (або номінального струму Ін ). Чутливість лічильника виражається в процентах:

S=

Pmin

100 %

або S=

Imin

100 %

(4.4)

 

 

 

PH

 

I H

 

Чутливість лічильника повинна бути не більше 0,5% від номінального навантаження для лічильників 1-го класу і 1% для лічильників класів точності 2 і 2,5. Самохід лічильника при напрузі 110% номінальної повинен бути відсутній.

Самоходом називається явище, при якому диск лічильника обертається без зупинок при відсутності навантаження (Ін=0) під дією тільки прикладеної напруги (U >Uн).

3ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1.Ознайомитись з будовою індукційного лічильника активної електроенергії , записати паспортні дані і за ними визначити за формулою (4.2) номінальну сталу Сн.

2.Ознайомитись з приладами, призначеними для проведення досліду, і записати їх основні технічні характеристики.

3.Скласти схему для повірки лічильника (рис.4.2.)

4.Після перевірки викладачем складеної схеми і вибраних режимів підключити схему до мережі і прогріти лічильник номінальним струмом при номінальній напрузі протягом 15 хвилин.

Записати покази лічильника W0 до прогріву i W після. За різницею показів визначати, чи правильно працює лічильний механізм приладу:

W −WO=P t кВт∙год

де Р - дійсна потужність в колі ( підтримувана незмінною протягом 15хв),

визначена за допомогою зразкового ватметра;

t - тривалість

прогрівання лічильника ( за секундоміром).

 

5.Впевнитись у відсутності самоходу лічильника. Для цього необхідно розімкнути коло струму ( І = 0 ), а напругу збільшити (ЛАТР – TV2 на рис.4.2) до 110% номінальної. При цьому диск лічильника повинен зробити не більше одного оберту і зупинитись. Якщо він обертається, то це означає, що у лічильника є самохід (холостий хід) і він потребує налагодження.

6.Визначити за формулою (4.3) дійсну сталу Сд лічильника при 20;40;60;80;100;120;150% номінального навантаження при cos ϕ=1 (перемикач SА в положенні 1). Це робиться так: підтримуючи незмінною напругу U=Uн, встановлюють реостатом Rн (два реостати по 20 Ом паралельно) необхідний струм і відраховують ціле число обертів N диска за час t (за секундоміром), який відповідає цьому числу обертів. Час відліку цілого числа обертів диску повинен бути не менше 50-60 секунд.

7.Визначити дійсні сталі Сд лічильника при тих же навантаженнях, але при cosφ=0,5 (перемикач SA в положенні 2). Дослід проводити аналогічно

пункту 6.

Результати вимірювань і розрахунків занести в таблицю 4.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 4.1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Результати вимірювань

 

Результати розрахунків

 

U, В

I, А

 

P, Вт

N, об

t, с

 

сosφ

W,

Cн,

Cд, Вт·с/

γ, %

 

 

%Ік

 

 

Вт с

Вт·с/об

об

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

20

 

 

 

 

 

0,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

40

/

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

60

/

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

80

/

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

100

/

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

120

/

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

150

/

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формули для розрахунків

 

 

 

 

 

4.2

4.3

4.1

 

8 Визначити чутливість лічильника за формулою (4.4). Для цього поступово зменшують опір Rн до тих пір, поки диск лічильника не почне обертатись без зупинок і записують покази амперметра (визначають мінімальний струм Іmin).

За результатами вимірювань побудувати на загальному графіку залежність відносної похибки лічильника від значення сили струму навантаження І : = f(І) при cos ϕ=1 і cos ϕ=0,5.

Рис.4.2. Електрична принципова схема для повірки однофазного індукційного лічильника електроенергії

Контрольні запитання і завдання

1.Яка конструкція однофазного індукційного лічильника електроенергії?

2.Як вмикають в електричну мережу лічильник електроенергії і які правила треба знати при його увімкненні?

3.В чому полягає повірка лічильника електроенергії і для чого вона необхідна?

4.За яких умов визначають наявність самоходу індукційного лічильника електроенергії?

5.Які причини виникнення самоходу і які існують засоби його усунення?

6.Яка різниця між номінальною і дійсною сталими лічильника електроенергії і як їх визначають?

7.Як визначається відносна похибка лічильника електроенергії і яка її допустима величина?

8.Що називають чутливістю і яка допустима її величина?

9.Яке призначення постійного магніту у вимірювальному механізмі індукційного лічильника електроенергії?

10. Чому змінюється сosφ при переведенні перемикача SA

з

положення 1 в положення 2 (схема на рис.4.2)?

 

Однофазний індукційний лічильник електроенергії

1 – послідовна(струмова) обмотка; 2 – паралельна обмотка(котушка напруги); 3

– лічильний механізм; 4 – постійний магніт; 5 – алюмінієвий диск

Соседние файлы в предмете Метрологія