
ое мпт 11
.pdf
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №11
Вивчення і аналіз роботи цифрових елементів автоматики
Виконав: Скудря Микита Олександрович
1. Об'єкти дослідження:
-Т-тригер;
-чотирирозрядний двійковий лічильник;
-дешифратор.
2.Мета роботи:
-ознайомитись з принципами роботи тригера, лічильника, дешифратора;
-перевірити роботу елементів автоматики: тригера, лічильника, дешифратора.
Теоретичні відомості
ТРИГЕР являє собою пристрій, який має два стійких стани. Перехід з одного стану в інший відбувається стрибкоподібно при зміні інформації на входах тригера. Тригер має прямий Q та інверсний Q виходи. В одному із стійких станів на виході Q напруга є, а на Q - вона відсутня. В цьому випадку говорять: Q = 1, а Q = 0. В другому стійкому стані навпаки: Q = 1, а Q = 0.
Існують різні типи тригерів. У даній роботі розглянемо один з них, що має назву лічильного, або Т-тригера. Його умовне позначення наведено на рис.
1.
ТТ
_
Q
Рис. 1. Умовне позначення Т-тригера
У даному тригері інформація у вигляді напруги надходить на вхід С. Вихідну інформацію можна знімати з будь-якого виходу. Вхід R призначений для початкового встановлення тригера (за наявності "1" на вході R на виході Q встановлюється "0").
Часову діаграму роботи Т-тригера наведено на рис. 2.

вхід
t1 |
t2 |
t3 |
t4 |
t5 |
Рис. 2. Часова діаграма Т-тригера Схему чотирирозрядного двійкового лічильника наведено на рис. 3, а
умовне позначення - на рис. 4. Кількість Т-тригерів у лічильнику визначає його розрядність.
|
|
|
Q1 |
|
Q2 |
|
C |
ТТ |
|
|
ТТ |
ТТ |
Q4 |
|
|
|
|
R
Рис. 3. Схема чотирирозрядного двійкового лічильника
Ct2
Q1
Q2
Q3
Q4
Рис. 4. Умовне позначення чотирирозрядного двійкового лічильника
N=Q4·23 + Q3·22 + Q2·21 + Q1·20,
де коефіцієнти Q1, Q2, Q3, Q4 можуть приймати значення 0 або 1. ДЕШИФРАТОР перетворює вхідний двійковий код в номер вихідного
сигналу - дешифрує код. На виході дешифратора завжди присутній тільки один сигнал, причому номер цього сигналу однозначно визначається вхідним кодом. Умовне позначення двійково-десяткового дешифратора наведено на рис. 5. Дешифратор виробляє одиничний сигнал на відповідному виході 0, 1, ..., 9 тільки в тому випадку, якщо на входи поступає код числа, відповідний номеру цього виходу.

|
DC2/10 |
0 |
|
|
|
D0 |
|
1 |
|
|
|
D1 |
|
2 |
|
|
|
D2 |
|
3 |
|
4 |
|
|
|
|
D3 |
|
5 |
|
|
|
|
|
6 |
Рис. 5. Умовне позначення двійково-десяткового дешифратораСхему для аналізу роботи Т-тригера наведено на рис. 6.
Порядок проведення роботи
1.Ознайомитись з призначенням, принципом дії Т-тригера, двійкового чотирирозрядного лічильника, дешифратора, а також будовою лабораторних установок, технічними характеристиками приладів, що використовуються в роботі.
2.Нарисувати схеми лабораторних установок і записати в таблицю технічні характеристики приладів, що використовуються в роботі.
3.Подати живлення на лабораторний стенд.
4.Проаналізувати роботу Т-тригера, імітуючи подачу імпульсу на його вхід за допомогою вимикача S (О - контакти вимикача розімкнуто, 1 - контакти вимикача замкнуто). Результати вимірів для виходу Q записати в табл. 1.
5.Нарисувати часову діаграму роботи Т-тригера.
6.Проаналізувати роботу лічильника і дешифратора, для чого спочатку натиснути на кнопку СБРОС для обнулення вихідних сигналів лічильника і дешифратора.

7.Натискуючи кнопку SB один раз, імітуємо подачу одного імпульсу на вхід лічильника. Покази лічильника і дешифратора, які відповідають кожному імпульсу, занести до табл. 2, послідовно добавляючи на вхід лічильника по одному імпульсу.
1.Результати дослідження роботи Т-тригера
|
С |
|
0 |
1 |
0 |
1 |
|
0 |
1 |
0 |
|
1 |
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
UВИХ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Q |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.Результати дослідження роботи лічильника та дешифратора |
|
|
||||||||||
|
Кількість |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Покази |
|
|
||
|
імпульсів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
Q4 |
|
Q3 |
|
Q2 |
|
Q1 |
|
|
індикатора |
|
|||||
|
на вході |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
11 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Контрольні запитання
1. Зобразіть часову діаграму роботи Т-тригера.
вхід
2.Зобразіть часову діаграму роботи двійкового чотирирозрядного лічильника .
|
|
|
Q1 |
|
Q2 |
|
C |
ТТ |
|
|
ТТ |
ТТ |
Q4 |
|
|
|
|
|||
|
|
|
R
3. |
Визначте за |
часовою діаграмою роботи лічильника двійковий |
|
код |
десяткових чисел 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11. |
4. |
Поясніть, що розуміють під словами "перекидання" тригера? |
Цю властивість Т-тригера використовують для побудови двійкових ЛІЧИЛЬНИКІВ, призначених для підрахунку кількості імпульсів, що надходять на вхід лічильника, та фіксації цього числа у вигляді двійкового коду.
5.Скільки сигналів присутні на виході дешифратора?
6.Чим визначається номер вихідного сигналу дешифратора?