Збереження вантажів при транспортуванні. МВ до КР
.pdf
Можлива ситуація коли mh використовується частково, тобто N NВАГ, а фактична кількість уступів менше mh. У цьому випадку штабель має форму призми (рис. 13, а).
У записці приводиться зовнішній вигляд отриманого штабеля, на якому повинні бути відображені всі значення, необхідні для заповнення граф табл. 6. Зв'язування, які перевищують NВАГ, виділяються від зв'язувань, що складають вагонну партію (рис. 13, б).
Розрахунок для одного вантажу на одному складі (для оптимальної пари) описується повністю, розрахунки по всім вантажам і складам приводяться в табл. 6:
Таблиця 6
Найменування вантажів
Показники
Шифри складів
1.NВАГ, шт.
…
15.N, шт.
1.NВАГ – кількість пакетів у вагонній партії, шт.
2.Z – кількість уступів, шт.
3.S – кількість пакетів по висоті в одному (нижньому) усту-
пі, шт.
Для вантажів у зв'язуваннях приймаємо Z = mh, S = 1. Для вантажів у пакетах, сформованих на піддонах, Z і S уже були визначені раніше (див. рис. 10).
4.mh – кількість рядів пакетів по висоті, шт.
5.N' – кількість умовних пакетів, що становлять штабель, шт.
6.XZ* – оптимальна кількість пакетів по довжині основи штабеля, шт.
7.YZ* – оптимальна кількість пакетів по ширині основи штабе-
ля, шт.
8.NZ – кількість пакетів у нижньому уступі (шарі), шт.:
NZ = XZ* YZ* S.
30
9. X2 – кількість пакетів по довжині другого уступу, шт.:
X2 = XZ* – 2.
10. Y2 – кількість пакетів по ширині другого уступу, шт.:
Y2 = YZ* – 1.
11. N2 – кількість пакетів у другому уступі, шт.
N2 = X2 Y2 (mh – S), якщо Z = 2;
X2 Y2 S, якщо Z = 3.
Якщо для всіх вантажів Z = 1, значення рядка з 9 по 14 можна не вказувати.
12. X3 – кількість пакетів по довжині третього уступу, шт.:
X3 = X2 – 2.
13. Y3 – кількість пакетів по ширині верхнього уступу, шт.:
Y3 = Y2 – 1.
14. N3 – кількість пакетів у третьому уступі, шт.:
N3 = X3 Y3 (mh – 2 S).
Якщо для всіх вантажів Z = 2, значення рядка з 12 по 14 можна не вказувати.
15. N – кількість пакетів, що може вмістити штабель, шт.:
N = Nz + N2 + N3.
Для вантажів у зв'язуваннях розрахунки в таблиці 6 не здійснюються, а заповнюються тільки відповідні графи (1 – 4, 6, 7, 15).
31
5. Визначення ефективності використання складів
Ефективність використання корисної площі складу визначається розміщенням на ній штабелів вантажів. Для цього перебувають лінійні розміри штабелів і необхідні технологічні розриви між ними.
Розрахунок для одного вантажу по одному складі описується повністю, розрахунки по всіх вантажах приводяться в табл. 7:
Таблиця 7
Найменування вантажів
Показники
Шифри складів
1. XZ*
…
27.КТ
1.XZ* – оптимальна кількість пакетів по довжині основи штабеля, шт.
2.YZ* – оптимальна кількість пакетів по ширині основи штабе-
ля, шт.
3.LШ – довжина основи штабеля, м:
LШ = XZ* (bп +0,05).
Для вантажів у зв'язуваннях:
LШ = XZ* bп КУКЛ
4. BШ – ширина основи штабеля, м:
Bш = YZ* (ℓп +0,05).
Для вантажів у зв'язуваннях:
ВШ = YZ* (ℓп + 0,5), якщо (ℓп КУКЛ – ℓп) >0,5;
YZ* ℓп КУКЛ, якщо (ℓп КУКЛ – ℓп) 0,5.
32
При укладанні краном зв'язувань у штабель по ширині кожного зв'язування можливе відхилення в ту або іншу сторону до 25 см, що в сумі становить 50 см або 0,5 м.
5.ВПР – ширина проїздів для навантажувачів, м.
6.FГ – вантажна площа штабеля, м2:
FГ = LШ BШ.
При визначенні FРАЗ, FПРОХ, F ПРОХ, FПР і F ПР половина (1/2) ширини проходів і проїздів відноситься до площі, що відводиться для кожного поруч розташованого штабеля.
Розподіл корисної площі складу, що відводиться під штабель (FШТ), між її складовими, представлена на рис. 14.
Рис. 14. Схема розподілу Fшт по складовим
7. FРАЗ – площа проходів між штабелями (ширина проходів рівняється 1 м), м2:
FРАЗ = 1/2 1 Lш.
8. FПРОХ – площа проходів між штабелями й стінками, а також між штабелями в середині складу (ширина проходів у стін 1/2 проходів між штабелями) для штабелів, що сформовані з одного вагонного відправлення (рис. 15), м2:
FПРОХ = 1/2 1 BШ + 1/2 1 LШ + 2 (1/2 1 1/2 1).
33
Рис. 15. Приклад схеми штабелів з одного відправлення
– площа проходів між штабелями й стінками, а також між штабелями в середині складу для штабелів, що сформовані із декілька вагонних відправлень, м2.
Для більш раціонального використання складських площ при складуванні вантажі часто поєднують у більш великі штабелі, що складаються з декількох вагонних відправлень. При формуванні таких штабелів враховуються особливості технології перевантаження окремих вантажів і формування штабелів з них. Крім того, спільний штабель повинний бути сформований так, що б був вільний доступ до кожної вагонної партії, що складає штабель. Тобто була можливість узяття вантажів будь-якого вагонного відправлення без перекладки інших.
Для вантажів на піддонах можливе формування спільного штабеля з чотирьох вагонних відправлень (рис. 16). З рисунка видно, що ці чотири табеля розташовані впритул і з'єднані між собою за рахунок
проходів, тому приймаємо F ПРОХ = 0.
Для штабелів зв'язувань можливе формування спільного штабеля тільки з двох вагонних відправлень (рис. 17). У цьому випадку F ПРОХ визначається з наступного вираження:
F ПРОХ = 1/2 1 LШ + (1/2 1 1/2 1).
10. FПР – площа для проїзду й маневрування навантажувача для штабелів, що сформовані з одного вагонного відправлення, м2:
FПР = 1/2 BПР (BШ + 1/2 1 + 1/2 1).
34
Рис. 16. Приклад схеми штабелів із чотирьох відправлень
11. F ПР – площа для проїзду й маневрування навантажувача для штабелів, що сформовані з декількох вагонних відправлень, м2:
F ПР = 1/2 BПР (BШ + 1/2 1).
Рис. 17. Приклад схеми штабелів із двох відправлень (зв'язувань)
35
12. FШТ – площа складу, що відводиться під один штабель
(рис. 14), м2:
FШТ = FГ + FРАЗ + FПРОХ + FПР
13. F ШТ – площа складу, що відводиться під один штабель, що перебуває в групі штабелів (рис. 15, 16), м2:
F ШТ = FГ + FРАЗ + F ПРОХ + F ПР
14. KР – коефіцієнт раціональності використання корисної площі складу, %:
KР = (FШТ / F ШТ – 1) 100.
15. Kf – коефіцієнт використання корисної площі:
Kf = FГ / F ШТ.
16. КС – коефіцієнт зниження навантаження через наявність уступів:
КС = (XZ* YZ* – (Z – 1) ( n XZ* + m YZ*) + + (1,3333 Z2 – 2 Z + 0,6667) n m) / (XZ* YZ*),
де n – величина розміру уступу по довжині штабеля; m – величина розміру, уступу по ширині штабеля.
Виходячи з раніше наведених умов формування штабелів, формула розрахунку КС, після перетворень, прийме вид:
КС = (XZ* YZ* – (Z – 1) (0,5 XZ* + 1 YZ*) + + (1,3333 Z2 – 2 Z + 0,6667) 0,5 1) / (XZ* YZ*).
Розрахунок Кс для довгомірів здійснюється по іншій формулі:
(XZ* – d / 2 Z) / XZ*, якщо ZФ = mh;
КС = (ZФ / Z) (XZ* – d / 2 ZФ) / XZ*, якщо ZФ mh;
36
де d –кількість пакетів на яку робиться уступ у штабелі.
Zф – фактично використана кількість уступів у штабелі зі зв'я- зувань, шт. Zф визначається по схематичному зображенню (див. рис. 13) штабеля зв'язувань (ZФ mh).
17.Z – кількість уступів у штабелі (див. табл. 6), шт. Для вантажів у зв'язуваннях приймаємо Z = Zф.
18.mh – кількість пакетів по висоті штабеля, шт.
19.КН – коефіцієнт зміни навантаження через нерівномірність розподілу пакетів по висоті в уступах, коли кількість пакетів по висоті
вштабелі mh не кратно кількості уступів Z (рис. 10, приклад 2 і 4):
КН = (4/ Z k / mh + (Z2 – 4) / Z2) КС + + (1 – (4/ Z k / mh + (Z2 – 4) / Z2)),
де k –кількість пакетів по висоті в самому верхньому уступі. Якщо mh кратно кількості уступів Z (рис. 10, приклад 1 і 3) КН
не розраховується й у відповідній графі таблиці ставиться прочерк.
20.NВАГ – кількість пакетів у вагонній партії, шт.
21.N – кількість пакетів, що може вмістити штабель, шт.
22.КК – коефіцієнт зниження навантаження, через невідповідність кількості пакетів у штабелі (N) і вагонної партії (NВАГ):
КК = NВАГ / N.
23.РЭ – експлуатаційне навантаження на підлогу складу, т/м2.
24.РВ – валове навантаження, т/м2:
РВ = Kf КН КК РЭ, якщо mh не кратно Z; Kf КС КК РЭ, якщо mh кратно Z.
25. КЭ – коефіцієнт використання експлуатаційного навантаження, %:
КЭ = (РВ / РЭ) 100.
26. РТ – технічна норма навантаження, т/м2.
37
27. КТ – коефіцієнт використання технічної норми навантаження, %:
КТ = (РВ / РТ) 100.
У записці приводиться коротке пояснення по суті кожного розрахованого коефіцієнта (KР, Kf, КС, КН, КК. КЭ, KТ).
На підставі значення КТ робляться виводи про перевагу завантаження складів вантажами. Аналогічні виводи також робляться за значенням коефіцієнтів KР, Kf, КС, КН, КК і КЭ, з питань режимів зберігання й сумісності вантажів. Остаточне закріплення вантажів по складах здійснюється з урахуванням транспортних характеристик вантажів і характеристик складів. У записці вказується послідовність цієї переваги й закріплення, з письмовим обґрунтуванням.
У масштабі по кожному вантажі рисуються штабелі так, щоб були видно розміри штабеля, проходів, проїздів (див. рис. 14, 15, 16).
Зведена розрахункова таблиця, що виноситься на лист А1, має структуру (головку й колонки) аналогічну табл. 5 і 7. У рядках таблиці приводяться: розміри штабелів у пакетах (XZ*, YZ*, mh) і метрах (LШ, BШ, HШ); кількість пакетів у штабелях (NВАГ, N); навантаження в складах (РТ, РЭ, РВ); коефіцієнти, що характеризують завантаження складів (KР, Kf, КС, КН, КК. КЭ, KТ) і вагонів (КВАГ) (КВАГ визначається в п. 6.2).
6. Завантаження транспортних засобів
Ця задача в основному вирішується за критеріями забезпечення збереження й сумісності вантажів при перевезенні, з урахуванням оптимального використання вантажопідйомності й вантажомісткості вантажних приміщень.
6.1.Завантаження вантажного відсіку судна
Здовідкової літератури вибирається судно, що дозволяє забез-
печити необхідні режими перевезення заданих вантажів і з відповідним значенням чистої вантажопідйомності (табл. 8). При виборі судна
38
DЧ (чиста вантажопідйомність судна) повинна бути ближче до верхньої границі. Якщо по режимах перевезення вантажі сильно відрізняються, то допускається використовувати два типи суден. Цей вибір повинен бути обґрунтований у письмовому виді.
Таблиця 8
Залежність DЧ від дальності перевезення
Значення |
|
Відстань перевезення, тис. миль |
|
|
|
|
||||||
границь |
0,1 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
DЧ, тис. т |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
нижньої |
0,5 |
3,2 |
4,0 |
4,4 |
5,0 |
5,2 |
5,4 |
5,7 |
5,9 |
6,0 |
6,1 |
6,2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
верхньої |
1,0 |
4,7 |
5,9 |
7,0 |
8,1 |
9,1 |
10,0 |
10,9 |
11,7 |
12,5 |
13,1 |
13,7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
По середньому ПНО заданих вантажів UСР (UСР = (U1 + U2 + U3 + U4 + U5) / 5) підбирається найбільш підходяще судно, тобто порівнюємо UСР і питому вантажомісткість судна = WС / DЧ
іобираємо те судно, у якого різниця між ними мінімальна.
Зурахуванням раніше складеної таблиці сумісності (табл. 2), визначається мінімальна потрібна кількість приміщень для розміщення вантажів. По цим приміщеннях методом «пропорційної кубатури» визначається розподілена вага:
РПОМ = WПОМ DЧ / WС,
де РПОМ – розподілена вага розрахункового приміщення, т; WПОМ – об’єм розрахункового приміщення, м3;
DЧ – чиста вантажопідйомність судна, т; WС – кипова місткість судна, м3.
При розміщенні вантажів можуть виникнути наступні ситуації
[9]:
1. Розміщується один вантаж. Якщо він «легкий» (U > ), то його кількість Q = WПОМ / U, якщо «важкий» (U < ), то Q =
PПОМ.
39