Аускультация

(Симетричні ділянки грудної клітки)

1. Спереду від ключиць до IV ребра по серединно-ключичній лінії

2. з боків — по аксилярній середній

3. ззаду — над лопатками, в міжлопатковому просторі, під лопатками

особливу увагу звертають на вислуховування: середньої частки спереду, ліворуч під серцем — язичкового сегменту, пахвових ямок, паравертебральних зон в нижніх відділах (погано вентилюються і в них довше зберігаються патологічні зміни, а середня частка схильна до розвитку ателектазу)

Під час аускультації просять дитину глибоко, але не часто дихати.

Характер дихання

У здорових дітей, старших 7 років, і дорослих -- везикулярним диханням. Ці звуки виникають в альвеолах, коли повітря входить і виходить з легень. Це м'який ніжний шум, який чути переважно під час вдиху. Подібний: при втягненні повітря через губи, складені для вимовляння звуку «ф».

• Пуерильне дихання (посилення везикулярного) – вид везикулярного дихання у здорових дітей віком від 6 міс. до 7 років у зв'язку з тонкою і тендітною грудною кліткою та вужчим діаметром просвіту бронхів у них. Подібний: подвійний звук «фф».

• Сакадоване -- вдих в декілька прийомів. Подібний: зробити вдих при звуженому відкритому роті. Такий характер дихання інколи спостерігається при туберкульозному процесі в верхівках легень.

• Жорстке -- посилене везикулярне дихання при звуження просвіту бронхів за рахунок набряклості слизової оболонки: ураження дрібних бронхів і зустрічається, при бронхітах та бронхопневмонії. Стійке жорстке дихання над однією із верхівок легень -- початковій стадії розвитку туберкульозу. Воно характеризується різким вдихом і подовженим видихом. Подібний: скласти губи для вимовляння звуку «ф» і втягнути повітря при сильно напружених губах.

• Ослабленное -- вдих укорочений і вислуховується менш виразно, а видих майже зовсім не визначається. В нормі -- у новонароджених та дітей до 6 міс , при ожирінні, доброму розвитку м'язової системи, під час сну, при різкій фізичній слабкості.

Патологічне ослаблення

1. наявності перешкоди, що утруднює проходження повітря через верхні дихальні шляхи і його проникнення в альвеоли, наприклад, при стенозах або закупорці гортані, трахеї чи бронхів (в цих випадках має місце локальне ослаблення везикулярного дихання відповідно ураженому бронху), а також при початкових фазах пневмонії, коли проникнення повітря в альвеоли знижене;

2. обмеженні дихальних рухів: больових рефлексів (сухий плеврит, міжреберна невралгія, міозит, парез або параліч дихальних м'язів, переломи ребер) і обмеження екскурсії легень (зрощення між плевральними листками після плевриту, емфізема, ателектаз);

3. наявності перешкоди для нормального проведення везикулярного дихання на периферію тіла, наприклад, в результаті ексудативного плевриту, закритого пневмо- і гідротораксу та ін.

Бронхіальне дихання – маэ більшу тривалість видиху, ніж вдиху, і своєрідне темброве забарвлення. Подібний: трохи витягнути губи, сильно вдихати та видихати повітря і при цьому вимовляти звук «х». Норма: над трахеєю і гортанню (спереду — в ділянці яремної ямки, ззаду — на шиї над VI-VII шийним хребцем) і над ділянкою локалізації великих бронхів (спереду — над manubrium sterni, ззаду — в міжлопатковій зоні на рівні І-ІІ грудного хребця).

• Грубое, высокое -- При запальній інфільтрації

• Тихое, низкое -- при ателектазі

• Німі аускультативні зони, над якими дихання не вислуховується -- ателектаз обтураційний і повністю обтурований бронх великого калібру

Якщо бронхіальне дихання вислуховується в інших місцях, воно вважається патологічним.

• Над легенями -- у випадках розповсюдженого ущільнення легеневої тканини (сегментарній і крупозній пневмонії, абсцесі легень, туберкульозному процесі, компресійному ателектазі).

Види бронхиального дыхания:

• Амфоричне -- з наявністю в легенях каверн що сполучаються з бронхами, а також мішкоподібних бронхоектазів. При закритому пневмотораксі також вислуховується амфоричне дихання на обмеженій ділянці поблизу трахеї чи стиснутої легені бо в закритій плевральній порожнині з повітрям звуки виникають за рахунок резонансу. Подібний: дихання нагадує звук «хху» і його можна штучно викликати, якщо дути над шийкою порожньої пляшки

• Металеве -- з відкритим пневмотораксом, але воно вислуховується тільки до тих пір, поки тиск на ураженій стороні не досягне досить високих позитивних цифр. Подібний: звуки, що виникають при ударі по металу.

Хрипы:

Сухі хрипи в бронхах при наявності в'язкого секрету або звуженні їх просвіту в результаті спазму та набряку слизової оболонки, обумовленого запальним процесом. Повітря, проходячи через звужений просвіт бронху, утворює звукове явище, яке називається сухими хрипами. Локальне вислуховування в ділянці верхівок легень -- симптомом туберкульозного процесу або початкових стадій сегментарної пневмонії

• Сухі дзизкучі хрипи -- при гострому простому бронхіті, особливо на початкових його стадіях

• Сухі свистячі -- при гострому обструктивному бронхіті та бронхіоліті. Вказані сухі хрипи вислуховуються, як правило, над всією поверхнею огруддя, з обох сторін і навіть відчуваються під рукою. Вони легко зникають на деякий час після відкашлювання або змінюють свій характер після кількох глибоких вдихів.

• Високі і нагадують свистячі хрипи -- в дрібних бронхах чи бронхіолах і пов'язані з бронхоспазмом

• Низькі і нагадують дзижчання, урчання, гудіння -- у великих бронхах, які виникають внаслідок скупчення секрету та набряку слизової оболонки

Вологі хрипи виникають від проходження повітря через трахею і бронхи, а також утворюються в порожнинах легень у разі накопичення в них рідкого секрету. При утворенні цих хрипів рідкий секрет перекриває весь просвіт бронхів. Повітря, проходячи крізь бронхи, які містять рідкий секрет, викликає утворення повітряних пухирців, котрі лопаються і дають звукові явища, що називаються вологими хрипами. Подобные: смаженні олії на сковороді, або при лопанні пухирців, що виникають у воді, якщо в неї вдувати повітря через вузьку трубочку

• Великопухирчасті дзвінкі -- над порожнинами (каверна, бронхоектаз), сполученими з бронхом і наповненими рідким секретом.

  • Клокочучі хрипи можна чути на відстані від хворого при набряку легень і у хворих в атональному стані (бронхітах, трахеїтах)

• Середньопухирчасті -- в бронхах середнього калібру при бронхітах, бронхопневмонії, застійних явищах в малому колі кровообігу.

• Дрібнопухирчасті -- в дрібних бронхах і бронхіолах вислуховуються на великій площі, здебільшого на симетричних ділянках (гострий бронхіоліт, гострий і хронічний бронхіт). Вислуховування їх на обмежених ділянках часто свідчить про перехід запального процесу з бронхів на альвеоли і розвиток бронхопневмонії.

• Хрипи недзвінкі при бронхітах, коли відсутнє втягнення в патологічний процес оточуючої легеневої тканини, вологі, оскільки навколо бронхів в легенях є багато повітря, яке глушить звук. Вони зникають в одному місці і з'являються в іншому, через деякий час — в першій ділянці

• Хрипи високими і дзвінкими у випадках ущільненої легеневої тканини навколо бронхів (пневмонія, туберкульозний процес та ін.) вислуховуються локально, над певною ділянкою легень. вологі хрипи також зникають після відкашлювання, але знову з'являються у тому самому місці;

Крепітація — тріском сухого волосся, якщо його розтирати між пальцями коло вуха. Виникає крепітація в альвеолах, коли вони заповнюються ексудатом, але не повністю. При наявності ексудату в альвеолах під час видиху стінки їх злипаються і при наступному вдиху, розлипаючись, дають на його висоті ті звукові явища, які називаються крепітацією. Дуже характерна ознака пневмонії; туберкульоз і легень, компресійному ателектазі, інфаркті легень.

Особливості крепітації:

1. вислуховується на висоті вдиху;

2. має постійний склад і однорідний калібр звуків;

3. не змінюється при глибокому диханні і не залежить від відкашлювання,

4. завжди дає численні звуки і має розсіяний характер.

Шум тертя плеври = з хрускотом мокрого снігу або зі звуком «саней на снігу»; подібний звуку тертя двох шматків шовкової матерії; покласти щільно одну руку на поверхню вушної раковини, а пальцем іншої водити по тильній поверхні притиснутої до вуха руки. Появляется при плеврите, коли її листки набрякають, і на їх поверхні виникають фібринозні нашарування, які роблять поверхню нерівною, з'являється характерний шум (при сухому плевриті, на початкових стадіях ексудативного плевриту, крупозній пневмонії з'являються ніжні спайки на листках плеври, які призводять до появи шуму тертя плеври; при різкому обезвоженні організму (холера, кишечний токсикоз тощо) внаслідок сухості листків плеври)

Шум тертя плеври інколи буває настільки інтенсивний, що його можна відчувати при пальпації. Інтенсивність шуму тертя залежить від сили дихальних рухів, тому він найкраще вислуховується в пахвових зонах, в яких рухливість легень найбільш активна.

Відрізнити шум тертя плеври от крепітацію:

1) шум тертя плеври чути в обидві фази дихання, а крепітацію — лише під час вдиху на його висоті;

2) при натискуванні фонендоскопо м на грудну клітку шум терт я посилюється внаслідок більшого зближення листків плеври, а крепітація залишається незмінною;

3) плевральний шум чути більш поверхнево, неначе в самому вусі, ніж шум в легенях;

4) при імітації дихання (при закритому роті і носі) внаслідок недостатнього руху повітря в легенях крепітацію не чути, а шум тертя плеври зберігається.

Бронхофонія

Бронхофония― проведение голоса с гортани на поверхность грудной клетки по столбу воздуха в бронхах, которое определяется методом аускультации. Хворого просять вимовляти пошепки слова з шиплячими приголосними: «чашка чаю», «шишка», «шуба». В физиологических условиях при выслушивании грудной клетки здорового человека во время его разговора слышен неопределенный гул, слова трудно разобрать. При этом голос выслушивается одинаково с обеих сторон в симметричных точках. Виняток становлять ділянки (над грудиною, в міжлопатковому просторі, над біфуркацією трахеї), на яких голос вислуховується ясніше і виразніше

• В нормі оцінка бронхофонії — «не змінена».

• При посиленні бронхофонії слова, сказані пошепки, чути чітко і ясно. Виникає внаслідок ущільнення та інфільтрації легеневої тканини (при пневмонії, туберкульозі, інфаркті легень), оскільки інфільтрована тканина краще проводит ь звук, а також при наявност і патологічних порожнин (каверни, абсцес, великі бронхоектази), які посилюють звук за рахунок резонансу. Крім того, посилення спостерігається також при компресійному ателектазі і відкритому пневмотораксі

• При послабленні вони зовсім неясні і майже нечутні. Спостерігається в тих випадках , коли в плевральній порожнині збирається рідина (ексудативний плеврит, гідроторакс) або повітря (пневмоторакс), а також при переповненні легеневої тканини повітрям (емфізема). В цих випадках утруднюється проведення звуку. Слід пам'ятати, що послаблення бронхофонії може спостерігатися при ожирінні і добре розвиненому плечовому поясі.