Пальпация
Для пальпации грудной клетки обе ладони симметрично прикладывают к исследуемым участкам. Сдавливая грудную клетку спереди назад и с боков, определяют ее резистентность. Чем меньше возраст ребенка, тем более податлива грудная клетка. При повышенном сопротивлении грудной клетки говорят о ригидности.
снижаться при рахите, хронічних бронхолегеневих захворюваннях (пневмосклероз, емфізема тощо), ексудативному плевриті, крупозній пневмонії, туберкульозі
повышаться при скоплении жидкости в грудной клетке
Болючість грудної клітки може бути пов'язана як із захворюваннями легенів ' або плеври, так із позалегеневими ураженнями.
Підтвердженням плеврального болю буде його посилення при кашлі, нахилі тулуба у здоровий бік, а також його послаблення (або навіть зникнення) при іммобілізації грудної клітки шляхом стискування її руками з обох боків (симптом Ф.Г.Яновського).
Типовою больовою точкою для діафрагмального плевриту є точка Мюссі, розташована між ніжками грудинно-ключично-соскових м'язів.
При абсцесі легень відмічається локалізована болісність при тисненні на ребро або міжребер'я відповідно до локалізації абсцесу.
Біль при пальпації міжреберних проміжків виника є у випадка х невралгії міжреберних нервів, міозит і межреберних м'язів. Слід відзначити, що больові відчуття, пов'язані з міжреберною невралгією, значно посилюються при нахилі тулуба у хворий бік. При ураженні міжреберних м'язів болючість виявляється на всьому їх протязі і пов'язана з дихальними рухами.
При міжреберній невралгії визначаються больові точки в 3 місцях:
а) біля хребта — в місці виходу відповідного міжреберного нерва (так звана вертебральна точка);
б) по пахвовій лінії (латеральна точка)
в) біля краю грудини (передня точка) — в місці виходу на поверхню бокових і передніх шкірних гілок відповідного міжреберного нерва.
Голосове дрижання -- відчуттям, що виникає при коливаннях голосових зв'язок у разі голосної вимови слів з літерою «р» і передається через повітря дихальних шляхів на грудну клітку.
Техника: під лопатками і в міжлопатковому просторі двома руками, поклавши їх долонями на грудну клітку відповідно до кожної половини. При перевірці голосового дрижання в міжлопатковому просторі дитину просять нахилитися вперед і скласти руки так, щоб добре розійшлися лопатки і відкрили зону проекції легень. Дитині пропонують голосно вимовляти слова з твердими голосними («трактор», «тигр», «сорок три» та ін.). У здорових дітей поширення звуку на симетричних ділянках грудної клітки буде помірної сили і однакове.
Посилюється на стороні ураження -- інфільтративних процесах в легенях (пневмонія, туберкульоз, інфаркт легень) і їх ущільненні (запалення, абсцес), при утворенні порожнин із щільними стінками в легенях.
Послаблюється або зовсім зникає -- переповненні легень повітрям (емфізема) та накопиченні рідини або повітря в порожнині плеври (плеврит, пневмо-, гемо- і гідроторакс, емпієма); при пухлині плеври, ателектазі легень, закупорці просвіту бронхів.
Тертя плеври, тримають долоні на симетричних ділянках грудної клітки і просять дитину глибоко дихати. Цей феномен легше виявляється при грубих фібринозних нашаруваннях на плевральних листках (сухий плеврит).
Под лопатками і по задній пахвовій лінії в нижніх відділах грудной клітки захоплюють шкіру і підшкірну клітковину в складку двома пальцями (великим і вказівним, який зверху) на симетричних ділянках і суб'єктивно відмічають її товщину, а потім щупають складку на наявність хрустіння. При масивних запальних захворюваннях органів грудної клітки (крупозна пневмонія, ексудативний плеврит, гемоторакс) шкірна складка з ураженого боку товща за рахунок набряку. При пневмотораксі повітря буде насичувати оточуючі тканини і сприяти розвитку підшкірної емфіземи — під пальцями з'являється характерний хруст, який нагадує хруст снігу.