13,03
.docx: «Імунна система людини. Основні поняття функціональної організації імунної системи. Антигени. Властивості антигенів. Класифікація антигенів».
Імунна система людини. Основні поняття функціональної організації імунної системи. Антигени. Властивості антигенів. Класифікація антигенів
Імунна система є однією з найважливіших біологічних систем організму людини, яка забезпечує його захист від патогенних мікроорганізмів, вірусів, грибів, а також від змінених власних клітин. Вона функціонує через складні механізми розпізнавання, нейтралізації та елімінації шкідливих агентів. У цьому рефераті розглянуто основні принципи функціональної організації імунної системи, її ключові компоненти, а також поняття антигенів, їх властивості та класифікацію.
1. Основні поняття функціональної організації імунної системи Імунна система складається з двох основних ланок: природженого (неспецифічного) та набутого (специфічного) імунітету.
Вроджений імунітет – це перша лінія захисту організму, яка включає фізичні бар'єри (шкіра, слизові оболонки), клітинні механізми (фагоцити, натуральні кілери) та гуморальні фактори (інтерферони, система комплементу).
Набутий/адаптивний імунітет – це друга лінія захисту, що формується протягом життя людини. Він представлений Т-лімфоцитами (клітинний імунітет) і В-лімфоцитами (гуморальний імунітет), які здатні до специфічного розпізнавання антигенів та запам'ятовування інформації про них.
Органи імунної системи поділяються на:
Первинні (центральні) органи – кістковий мозок і тимус, де відбувається розвиток і диференціація імунних клітин.
Вторинні (периферичні) органи – лімфатичні вузли, селезінка, мигдалики, де відбувається активація імунної відповіді.
2. Антигени
Антигени – це молекули, які можуть викликати імунну відповідь організму. Найчастіше антигенами є білки, полісахариди, ліпіди або нуклеїнові кислоти. Вони можуть походити як з зовнішнього середовища (бактерії, віруси, токсини), так і бути ендогенними (змінені або мутовані клітини організму).
3. Властивості антигенів
Антигени мають кілька основних властивостей:
Антигенність – це властивість чужорідних для організму речовин вступати в реакцію взаємодії зі специфічними до цієї речовини АТ чи рецепторами лімфоцитів.
Імуногенність – потенційна здатність антигену викликати, по відношенню до себе, в макроорганізмі специфічну захисну реакцію.
4. Класифікація антигенів
Антигени поділяють на кілька категорій за різними критеріями:
За походженням:
Екзогенні (надходять ззовні – віруси, бактерії, токсини);
Ендогенні (утворюються в організмі – пухлинні антигени, автоантигени);
Неоантигени (з’являються внаслідок мутацій або впливу зовнішніх факторів).
За хімічною природою:
Білкові (найбільш імуногенні);
Полісахаридні;
Ліпідні;
Нуклеїнові кислоти.
За здатністю викликати імунну відповідь:
Повноцінні антигени (імуногени);
Гаптени (неповноцінні антигени, що стають імуногенами після зв’язування з білками-носіями).
За залежністю від Т-лімфоцитів:
Т-залежні (вимагають активації Т-лімфоцитами);
Т-незалежні (можуть викликати відповідь без допомоги Т-клітин).
Висновки
Імунна система – це складна мережа органів, клітин та молекул, що забезпечує захист організму від різних патогенів та змінених клітин.
Антигени відіграють ключову роль у запуску імунної відповіді, маючи різноманітні властивості та класифікації. Розуміння механізмів функціонування імунної системи є важливим для розробки нових методів лікування імунодефіцитів, аутоімунних захворювань та створення ефективних вакцин.
Автор работы Мáртышев Олег