CREST-синдром
План доповіді
1. Етіологія
2.Епідеміологія
3.Патогенез
4.Клінічна картина
5.Морфологічні зміни
6.Висновки: take-home message
7.Джерела
Етіологія
Етіологія залишається недостатньо вивченою, проте до можливих причин відносять:
Мутації генів у локусах системи людського лейкоцитарного антигену
(HLA) (DRB1*1104, DQA1*0501 та DQB1*0301), а також мутації у локусах поза системою HLA (PTPN22, NLRP1, STAT4 та IRF5)
Випадки хвороби у сім'ї;
Жіноча стать;
Вплив хімічних та чистячих речовин: кремнію, хлорвінілу,
формальдегіду, органічних розчинників, епоксидних смол, толуолу;
L-триптофан та його похідні, що входять у харчові добавки (БАДи);
Опромінення ультрафіолетовими променями, іонізуюче випромінювання.
Епідеміологія: смертність та захворюваність
Синдром CREST становить близько 22–25% усіх випадків системної склеродермії. Однак точні дані про захворюваність на CREST-синдром обмежені через відсутність специфічних епідеміологічних досліджень, орієнтованих саме на цей синдром.
Як і у разі інших форм склеродермії, синдром CREST частіше зустрічається у
жінок, особливо у віці 30-60 років.
Смертність при CREST-синдромі значно нижча, ніж при дифузній формі системної склеродермії, що пов'язано з більш сприятливим перебігом хвороби.
Патогенез
Хоча механізми розвитку до кінця не вивчені, захворювання пов’язане з трьома взаємопов’язаними процесами: порушенням мікроциркуляції, імунної відповіді та
прогресуючим фіброзом.
Порушення мікроциркуляції
Під впливом тригерних факторів пошкоджується ендотелій судин, що призводить до активації ендотеліальних клітин та секреції ендотеліну-1. Це спричиняє активацію тромбоцитів, макрофагів, моноцитів і дендритних клітин. Тромбоцити вивільняють
тромбоксан-А2, тромбоцитарний фактор росту та TGF-β, що активує тромбін, сприяє коагуляції, тромбозу та вазоконстрикції. Розростання гладком’язових клітин судин,
фібробластів і міофібробластів посилює фіброз, що звужує просвіт судин, порушує кровопостачання та спричиняє тканинну гіпоксію.
Імунна дисрегуляція
Макрофаги помилково розпізнають власні тканини як чужорідні, активуючи каскад Т- і В- лімфоцитів. Спостерігається дисбаланс між клітинами TH1 та TH2 з переважанням TH2,
що сприяє підвищеній секреції профібротичних цитокінів (TGF-β, IL-4, IL-5, IL-13). Це стимулює аномальну активність фібробластів і надмірне накопичення колагену в тканинах. В-клітини виробляють антицентромірні антитіла (АФА), які вважаються
патогенними та є діагностичним маркером захворювання.
Клінічна картина. Симптоми
C — (calcinosis) — кальциноз
R — (Raynaud phenomenon) — синдром Рейно
E — (esophageal dysmotility) — порушення роботи стравоходу
S — (sclerodactyly) — склеродактилія
T — (telangiectasias) — телеангіектазії
Кальциноз
Підшкірне накопичення кальцію у
ішемізованих тканинах при нормальних рівнях кальцію та фосфору в крові.
Накопичення кальцієвих відкладень всередині суглоба або навколо нього
обмежує його рухливість, що спричиняє порушення функціональності суглоба. У деяких випадках воно супроводжується виразками та
інфекційним процессом.
Синдром Рейно
Короткочасний спазм судин на холод або стрес, що вражає пальці рук, рідше ніс і вуха.
Проявляється послідовною зміною кольору: спочатку пальці біліють через спазм та ішемію, потім синіють через накопичення крові, збідненої киснем, а з відновленням кровотоку червоніють. Стан супроводжується болем і неприємними відчуттями. Результатом буде утворення виразок на кінчиках пальців та/або некроз (відмирання) фаланг.
Порушення роботи стравоходу
Порушення моторики стравоходу призводить до дисфагії — утрудненого ковтання й відчуття кома в горлі. Це супроводжується печією, ознакою
рефлюкс-езофагіту, який у деяких випадках може перерости в стравохід Барретта.
Також спостерігається затримка випорожнення, що веде до раннього
насичення, здуття, нудоти, блювання, анорексії та втрати ваги.
Склеродактилія.
Це повільне незворотне ущільнення шкіри рук від пальців до ліктів. Кисті обмежені у рухливості. Шкіра щільна, воскоподібна, легко ушкоджується.
Деякі пацієнти відчувають свербіж.
Телеангіектазії
Це патологічно розширені капіляри, які виглядають як невеликі червоні плями
округлої форми. Найчастіше розташовуються на шкірі кінчиків пальців, обличчя, тіла та слизової рота.
Плями легко зникають при натисканні.