Променеві реакції та ускладнення

Променеві реакції та ускладнення.

Діагностика, профілактика та лікування

К о н т р о л ь н і з а в д а н н я

1. Дати визначення та класифікацію раннім, пізнім (місцевим, загальним)

променевим пошкодженням.

Променеві ушкодження - патологічні зміни в організмі, органах і тканинах, що розвиваються внаслідок впливу іонізуючого випромінювання. При проведенні променевої терапії відзначаються загальні та місцеві променеві ушкодження. Загальні реакції є ранніми змінами. Місцеві променеві ушкодження в області локального опромінення ділять на ранні та пізні. Умовно до ранніх променевих ушкоджень відносять зміни, що різнилися у процесі проведення променевої терапії та протягом 100 днів після її закінчення. Радіобіологічне обґрунтування цих термінів включає час, необхідний відновлення сублетальных ушкоджень. Променеві ушкодження, які з'являються пізніше 3 міс, часто через багато років після променевої терапії, називають пізніми або віддаленими наслідками опромінення.

Клпсифікація:

•За місцем виникнення : місцеві та загальні

•За терміном виникнення:

-ранні ( під час променевої терапії або до 100 днів після її закінчення)

- пізні (після 100 днів або через кілька років)

•За характером протікання: гострі та хронічні

•За ступенем тяжкості: легкої, середньої, важкої

2. Профілактика, діагностика, лікування променевих пошкоджень.

Профілактика променевих пошкоджень включає раціональний вибір виду енергії випромінювання, облік особливостей розподілу енергії в об'ємі, що опромінюється, а також розподіл у часі, використання радіомодифікаторів. До профілактичних заходів належать обов'язкове лікування хронічних супутніх захворювань, призначення вітамінів, ферментів, природних чи штучних антиоксидантних препаратів. Місцева профілактика передбачає не тільки лікування хронічних процесів в органах, що потрапляють в об'єм опромінення, а й додатковий вплив препаратами, що покращують трофіку тканин. Важливим є лікування ранніх променевих реакцій. Доведено захисну дію раціонального використання радіомодикаторів.

Профілактика ускладнень:

•Удосконалення методів опромінення

•Дотриманні радіотерапевтичної технології

•Використання досягнень клінічної дозиметрії

•Застосування радіомодифікаторів

•Супутня терапія

Принцип лікування променевої виразки:

•Видалення некротичних мас

•Антибактеріальна терапія

•Пом'якшення країв виразки

•Стимуляція грануляції

Основні задачі та методи радіоізотопних діагностичних

досліджень

К о н т р о л ь н і з а в д а н н я

1.Намалюйте у вигляді схеми принциповий план основних приміщень відділення радіоізотопної діагностики.

А,Е— пультова; Б, В — процедурні зали; Г — вентиляційна камера; Д — чекальня; 1 — гама-терапевтична установка; 2 — пульт управління.

2. Для чого враховують енергію випромінювання радіонукліда при виборі

РФП у діагностиці.

Врахування енергії випромінювання радіонукліда важливе для вибору правильного рентгенівського або гамма-випромінювального фільтра (РФП) у діагностиці. Різні

радіонукліди випромінюють різні енергії фотонів, і використання відповідного РФП дозволяє підсилити зображення та підвищити точність діагностики, сприяючи виділенню конкретних структур чи органів на знімках.

3. Як розрахувати питому активність радіонукліда на момент дослідження?

Для розрахунку питомої активності радіонукліда на момент дослідження використовується наступна формула:

A(t) = A(0) * e^(-λt) де:

A(t) - питома активність на момент дослідження,

A(0) - початкова питома активність

радіонукліда, λ - константа розпаду радіонукліда

(ламбда), t - час (у термінах періоду піврозпаду).

Для використання цієї формули, необхідно знати початкову питому активність радіонукліда, значення константи розпаду та час дослідження.

Завдання:

Розв яжіть задачі:

а) визначити активність Sr85 (Т /2 65 діб) на 25 травня, якщо 14 березня вона відповідала 670 МБк.

Так як період піврозпаду для Sr55 дорівнює 65 дням, розрахуємо значення константи розпаду λ:

λ = ln(2) / Т1/2 = ln(2) / 65

A(t) = 670 МБк * e^(-λ * t)

Кількість днів = 25 травня - 14 березня = 72 дні

A(t) = 670 МБк * e^(-ln(2) / 65 * 72)

A(t) ≈ 670 МБк * e^(-0.76944) ≈ 670 МБк * 0.46384 ≈ 310.8 МБк

б) у якому об ємі рідини буде міститися активність J131 400 кБк 20 листопада, якщо 27 жовтня вона відповідала 320 МБк / мл?

Щоб розрахувати об'єм рідини, в якому буде міститися активність J131 400 кБк 20 листопада, спочатку необхідно перевести активність з МБк/мл до кБк.

1 МБк = 1000 кБк.

Тому, активність 320 МБк/мл можна перевести до кБк/мл:

320 МБк/мл 1000 кБк/МБк = 320000 кБк/мл.

Далі, враховуючи, що 1 л = 1000 мл, можна обчислити об'єм рідини:

Об'єм рідини = активність / активність в одній одиниці об'єму.

Об'єм рідини = 400 кБк / (320000 кБк/мл 1000 мл/л) = 0,00125 л = 1,25 мл.

Таким чином, активність J131 400 кБк 20 листопада буде міститися в 1,25 мл рідини.

4.У якому вигляді видається інформація про результати радіологічного дослідження?

Інформація про результати радіологічного дослідження може видаставатися у вигляді радіологічного звіту. Зазвичай цей звіт включає в себе:

1.Клінічні дані: Історія хвороби та інші клінічні відомості.

2.Методи дослідження: Опис методів, використаних для отримання зображень (наприклад, рентгенографія, комп'ютерна томографія, ядерна магнітна резонанс, радіографія тощо).

3.Опис результатів: Детальний опис виявлених патологічних змін, аномалій чи пухлин, які виявлені на зображеннях.

4.Висновки та рекомендації: Загальний висновок щодо стану об'єкта дослідження та, за необхідності, рекомендації для подальших обстежень чи лікування.

5.Відомості про дозу: Інформація про використану дозу іонізуючого випромінювання, якщо застосовувалася радіаційна діагностика.

Радіоіндікація в оцінці різних органів та систем

К о н т р о л ь н і з а в д а н н я

1. Яким РФП оцінюється стан органів та тканин ?

– серця.

1.Печінка:

-Технетій-99м середній колоїд.

-Метастазів: Гепатоспецифічний колоїд сульфіду технетію-99м. 2. Нирки:

-Маг-3 (меркаптоацетат) для вивчення функції нирок.

3. Легені:

-Вентиляційно-перфузійна сцинтиграфія з використанням технетію-99м або ксенону для оцінки вентиляції та перфузії легень.

4.Кістки:

-Дифосфонати, такі як технетій-99м метілендифосфонат (MDP), для визначення метастазів та оцінки стану кісток.

5.Щитовидна залоза:

-Технетій-99м пентетат або пентекс для визначення розмірів та структури щитовидної залози.

6.Шкіра:

-Серцево-легенева сцинтиграфія для вивчення областей з підвищеним кровообігом, яка може виявляти патології шкіри.

7.Слизова оболонка:

-Серцево-легенева сцинтиграфія чи інші радіофармпрепарати для вивчення кровопостачання та оцінки стану тканин.

8.Лімфатична система:

-Наноколоїд технетію-99м для визначення лімфатичного дренажу.

9.Серце:

-Технетій-99м метілізоціанобензілгуанідин (MIBI) для вивчення кровопостачання та функції міокарда.

-Технетій-99м тетразоцианат для визначення кровопостачання серця.

2. Перелічіть ознаки за якими описують сканограми.

Сканограми, або зображення, отримані під час різних методів обстеження, можуть бути описані за декількома основними ознаками:

1. Густота тканин:

-Оцінка яскравості чи темрявості областей на зображенні, що вказує на різні густини тканин.

2.Розмір та форма органів:

-Визначення розмірів та форм органів на зображенні.

3.Контур та структура:

-Оцінка чіткості контурів та вивчення внутрішньої структури органів чи тканин.

4.Функціональні аспекти:

-Визначення характеристик, які вказують на функціональний стан органів

(наприклад, функціональна активність серця на сканограмі серця).

5.Розподіл радіофармпрепаратів:

-Спостереження за тим, як радіофармпрепарати розподіляються в організмі, що може вказувати на кровопостачання, метастази або інші аспекти.

6.Симетрія:

-Визначення та оцінка симетрії між лівою та правою стороною тіла чи органу.

7.Локалізація патологій:

-Виявлення та оцінка наявності патологій, таких як опухолі, виразки, інфекції тощо.

8.Кровопостачання:

-Вивчення інтенсивності кровопостачання до окремих областей на зображенні.

3. Вкажіть анатомічні орієнтири сканограм:

– нирок; – лімфатичної системи;

Анатомічні орієнтири на сканограмах допомагають лікарям та іншим медичним спеціалістам локалізувати та ідентифікувати різні органи та структури.

1. Печінка:

-Діагональна площина:

-Верхній край - правий нижній реберний край.

-Нижній край - правий верхній реберний край.

-Антропостеріорна площина:

-Правий латеральний борт - лінія середня клавікулярна.

-Лівий латеральний борт - лінія середня клавікулярна.

2. Легені:

-Діагональна площина:

-Верхній край - верхній рівень клавікули.

-Нижній край - діафрагма.

3. Щитовидна залоза:

-Антропостеріорна площина:

-Лівий латеральний борт - правий латеральний борт стернуму.

-Правий латеральний борт - лівий латеральний борт стернуму.

-Верхній край - щитоподібний хрящ.

4. Нирки:

-Діагональна площина:

-Верхній край - 12-й грудний хребець.

-Нижній край - 3-й поясничний хребець.

5. Лімфатична система:

-Діагональна площина:

-Лінії вздовж великих лімфатичних судин та вузлів у відповідних регіонах тіла.

2. За допомогою ядерних реакцій визначте, які саме елементи утворюються в результаті розпаду: