Класифікація запалення. Роль реактивності в запаленні.
В зависимости от того, какой из трёх основных компонентов патогенеза воспаления преобладает, различают:
Альтеративное воспаление.
Экссудативное воспаление, которое может быть:
а) серозным,
б) фибринозным,
в) гнойным,
г) гнилостным,
д) геморрагическим,
е) катаральным.
Пролиферативное (продуктивное) воспаление.
По течению воспаление может быть:
а) острым: преобладают явления экссудации и эмиграции полиморфноядерных лейкоцитов (нейтрофилов),
б) хроническим: доминируют пролиферативные процессы, сопровождающиеся накоплением в ткани мононуклеарных лейкоцитов (лимфоцитов, моноцитов).
По характеру реактивности организма воспаление бывает:
а) нормоэргическим — выраженность воспаления соответствует силе патогенного фактора
б) гиперэргическим — воспалительная реакция значительно превышает ожидаемую по силе патогена
в) гипоэргическим — воспаление менее выражено, чем следовало бы ожидать от воздействия патогенного фактора.
Значення імунних процесів в запаленні. Запалення та алергія.
Значення імунних процесів у запаленні полягає в активації та регуляції захисних механізмів організму для боротьби з інфекціями, пошкодженнями тканин і іншими шкідливими факторами. Основні аспекти:
Активація імунної системи: При запаленні відбувається активація клітин вродженого (макрофагів, нейтрофілів) і набутого імунітету (Т-лімфоцитів, В-лімфоцитів). Ці клітини розпізнають патогени або пошкоджені клітини та запускають каскад запальних реакцій.
Медіатори запалення: Імунні клітини виділяють медіатори (цитокіни, хемокіни, простагландини), які підсилюють запальну реакцію, викликаючи притягнення інших клітин, збільшення судинної проникності та активацію фагоцитозу.
Елімінація патогенів: Імунна система знищує мікроорганізми та пошкоджені клітини через фагоцитоз, утворення антитіл і активацію комплементу.
Розвиток імунної пам'яті: Після запалення організм може формувати імунологічну пам'ять, що дозволяє швидше реагувати на повторне потрапляння патогену.
Запалення та алергія
Алергія — це гіперергична форма запальної реакції, яка виникає внаслідок надмірної або неправильної відповіді імунної системи на нешкідливі антигени (алергени). Ключові моменти:
Гіперчутливість: Алергічні реакції пов'язані з порушенням нормальної імунної регуляції, що призводить до надмірного вивільнення медіаторів запалення (наприклад, гістаміну) у відповідь на нешкідливі антигени (пилок, продукти харчування, ліки).
IgE-опосередковані реакції: У більшості випадків алергія опосередкована антитілами класу IgE, які зв'язуються з тучними клітинами і базофілами, спричиняючи їх активацію і вивільнення медіаторів запалення.
Типи алергічних реакцій: В основі алергії лежать різні механізми імунної відповіді, що можуть спричиняти різні типи гіперчутливості, наприклад:
Тип I (анафілактичний) — негайна алергічна реакція (наприклад, астма, кропив'янка),
Тип II-IV — реакції гіперчутливості (цитотоксичні, імунокомплексні, клітинно-опосередковані).
Таким чином, запалення є важливим елементом імунної відповіді, однак при алергії цей процес виходить з-під контролю, викликаючи патологічні реакції, які можуть бути шкідливими для організму.
Принципи протизапальної терапії.
Этиотропное лечение – устранение причины воспаления (например, антибиотики при инфекциях, антивирусные препараты при вирусных заболеваниях).
Патогенетическое лечение – влияние на основные механизмы воспаления с целью их угнетения. Сюда входят:
Нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП) — уменьшают синтез простагландинов, являющихся медиаторами воспаления, и снижают боль, отек и повышенную температуру.
Глюкокортикостероиды — мощные противовоспалительные средства, подавляющие иммунный ответ и уменьшающие активность воспалительных клеток.
Иммуномодулирующие и иммуносупрессивные средства используются для регулирования иммунного ответа, особенно при аутоиммунных заболеваниях.
Симптоматическая терапия – уменьшение проявлений воспаления, таких как боль, лихорадка и отек.
Анальгетики для снятия боли.
Антигистаминные препараты для уменьшения аллергических реакций.