1 сл. Добрий день! Шановні члени атестаційної комісії, дозвольте представити Вашій увазі кваліфікаційну роботу на тему «Психологічне благополуччя як професійно-особистісний ресурс життєздатності українських юристів в умовах психологічної акультурації».
2сл. Актуальність дослідження обумовлена тим, що війна в Україні актуалізувала виникнення дисбалансу на всіх рівнях соціальної взаємодії особистості та суспільства, що спричинило явища вимушеної міграції українських громадян на територію інших держав. Тому актуальними є дослідження в сфері проблем психології міграції. Актуальність проблеми, її недостатнє теоретичне та практичне вивчення зумовили вибір теми кваліфікаційної роботи.
Об’єкт дослідження: життєздатність українських юристів в умовах психологічної акультурації.
Предмет дослідження: психологічне благополуччя як професійно-особистісний ресурс життєздатності українських юристів в умовах психологічної акультурації
3 сл. Мета дослідження полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні психологічного благополуччя як професійно-особистісного ресурсу життєздатності українських юристів в умовах психологічної акультурації
Завдання наукового дослідження представлені на 3 слайді презентації, тому дозвольте їх не називати.
4 сл. На 4 слайді репрезентовані теоретичні та емпіричні методи, які використовувалися в дослідженні. Загалом у ньому взяли участь 52 громадянина України (юристи)-вимушені мігранти; половина яких складала експериментальну групу. В дослідженні використано наступні методики:
Авторську анкету «Психологічне благополуччя юристів: вплив акультурації».
Опитувальник «Індекс благополуччя ВООЗ-5» (в адаптації Л. Карамушки, К. Терещенко, О. Креденцер).
«Модифіковану шкала суб’єктивного благополуччя БІБІСІ»
Методику «Когнітивні особливості суб’єктивного благополуччя» (О. Савченко, О. Калюк)
Опитувальник професійного самоздійснення (О. Кокун).
5. сл. На підставі аналізу праць науковців зроблено висновок про те, що життєздатність юристів в умовах акультурації визначено як інтегративну здатність збереження своєї ідентичності в життєвому самоздійсненні, детерміновану вимогами нового соціального середовища; як здатність до самовизначення, самостійного вибору свого життєвого шляху, організації власної життєдіяльності в умовах вимушеної міграції.
Психологічне благополуччя як професійно-особистісний ресурс життєздатності юристів характеризуємо як багатовимірне явище, концептами якого є складові елементи, що інтегрують результативність професіонала на різних рівнях організації життєдіяльності:
а саме окреслюємо особисте благополуччя як показник ступеню спрямованості особистості на реалізацію позитивного самоздійснення (складовими елементами якого є превалювання осмисленості та високої якості життя, позитивної мотиваційної залученості та самосприйняття, задоволеності, особистісного зростання, ефективного функціонування у міжособистісних стосунках);
професійне благополуччя як інтегральний показник особистісного вектору щодо здійснення професійного функціонування (складовими елементами якого є позитивна психологічна настанова щодо професійної діяльності; прагнення до розкриття свого потенціалу, задоволення потреби у професійній самореалізації, фінансової безпеки; відчуття професійної референтної спільності; компетентність, професійна самоефективність).
6 сл. Модель взаємодії особистісного та професійного благополуччя репрезентовано на слайді 6.
В схемі проілюстровано взаємодію з однієї сторони між професійною юридичною діяльністю у взаємозв’язку з сформованою професійною ідентичністю, професійним самоставленням та професійною детермінацією з особистісним благополуччям, життєвими прагненнями та досягненнями. Рефлексивна оцінка дозволяє особистості аналізувати життєздатність в минулому– задоволеність кар’єрою юриста в рідній країні, в теперішньому – відсутність можливості виконувати професійну діяльність в умовах міграції (або перепрофілювання професійної діяльності), в майбутньому – наявність явища невизначеності (або посттравматичне зростання). Підсумовуючи, зазначимо, що і професійна діяльність впливає на почуття особистістю психологічного благополуччя. Відповідно, психологічне благополуччя юристів є ресурсом, який протидіє професійно-особистісній деформації та дезадаптації в умовах вимушеної міграції.
7 сл. В основі дослідження сфокусовано ідею щодо припущення про те, що психологічне благополуччя як професійно-особистісний ресурс життєздатності залежить від акультураційних тенденцій в умовах міграції українських юристів. Відповідно нами було розроблено спеціальну авторську анкету «Психологічне благополуччя юристів: вплив акультурації», яка складається з трьох основних змістовних блоків, які репрезентовано на слайді. Аналіз відповідей на анкету визначив, що юристи вимушені переселенці не пов’язують свою професійну діяльність з іншими країнами та приватною практикою з їх населенням; лише 15 % від загальної вибірки зазначили високий рівень прийняття менталітету та культури нової країни, лише 16 % осіб визнали наявність психологічного благополуччя та 29 % задоволені життям в іншій країні. Отже, анкетування підтвердило наявність визначеної нами проблематики у респондентів.
8 сл. Для підтвердження перевірки вищезазначених тенденцій ми провели дослідження загального рівня психологічного благополуччя за опитувальником «Індекс благополуччя» Результати на констатувальному та прикінцевому етапах репрезентовано на слайді 8. В експериментальній групі зафіксовано значні позитивні зміни в перерозподілі рівнів психологічного благополуччя: на високому рівні виявлено 31% осіб (було 15 %); на середньому рівні стало 46% (було 31 %), на низькому рівні зафіксовано 23 % (було 54%). В контрольній групі високий рівень відсутній, виявлено приріст на 8 % в групі середнього рівня благополуччя та мінус 8 % в групі осіб низького рівня.
9 сл. Порівняння розподілів експериментальної і контрольної груп на констатувальному та прикінцевому етапах за «Модифікованою шкалою суб’єктивного благополуччя БІБІСІ» виявило майже ідентичні дані в КГ; в ЕГ визначено приріст 16 % в групі осіб з високим рівнем суб'єктивного благополуччя, яким притаманна здатність контролювати своє життя, впевненість у собі, оптимізм, фізичне здоров’я, відсутність депресії та тривоги, комфортність у ставленні та спілкуванні з іншими людьми, наявність щасливих дружніх і особистих відносин, висока працездатність; констатовано приріст 14 % – з середнім рівнем, зменшення показнику на 32 % – з низьким рівнем.
10 сл. Істотні позитивні зміни зафіксовано щодо ЕГ в перерозподілі рівнів за методикою «Когнітивні особливості суб’єктивного благополуччя»: визначено приріст в 34 % в групі осіб з високим рівнем когнітивних особливостей суб'єктивного благополуччя, яким притаманні задоволеність власним життям та відносинами з іншими, адекватна самооцінка та реалістична оцінка власних ресурсів, відвертість, щирість, досягнення поставлених цілей, схильні будувати підтримуючі та довірливі довготривалі стосунки; зафіксовано приріст на 23 % - середнього рівня; зменшення - на 57% групи осіб з низьким психологічним благополуччям. В КТ несуттєво збільшилася група з високим рівнем-приріст становить 3 %, зменшилась група осіб з низьким рівнем на 4%, середній рівень залишився сталим.
11 сл. Порівняння розподілів експериментальної і контрольної груп на констатувальному та прикінцевому етапах за опитувальником професійного самоздійснення зафіксувало, що: в ЕГ констатовано приріст 19% в групі респондентів середнього рівня, які характеризуються прагненням до професійного самовдосконалення та творчості, здобутками в професійній діяльності, задоволенням професійними досягненнями, розкриттям особистісного потенціалу та формуванням власного життєво-професійного простору; відповідно на 19 % зменшилась група осіб з низьким рівнем професійного самоздійснення. В КГ приріст становить аналогічно лише 4 %.
12 – (13 сл.) Отже, можливо констатувати ефективність програми соціально-психологічного супроводу фахівців юридичної сфери в умовах акультурації, в якій ми відобразили, на наш погляд, практичні шляхи вирішення проблематики підвищення благополуччя, модель якої відображено на слайді 12 (цільовий модуль) та 13 (технологічний, метою якої було підвищення рівня психологічного благополуччя юристів через розвиток адаптивних механізмів, емоційної стійкості, професійних та соціальних компетенцій. В межах авторської програми було передбачено індивідуальні форми взаємодії (психологічне консультування, інтерактивні бесіди, аналіз кейсів, відвідування мовних курсів); групові форми (з юристами та їх родинами). Нами було проведено тренінгову програму «Баланс між роботою та особистим життям: шлях до гармонії та психологічного благополуччя», яка мав на меті мав на меті сприяти формуванню навичок соціально-психологічної підтримки, розвиток професійної стійкості та оптимізації балансу між роботою та особистим життям у нових професійних умовах та передбачав проведення тренінгів за наступною тематикою: шлях до психологічного благополуччя юристів у нових умовах акультурації; професійний стрес та професійне здоров’я як індикатори психологічного благополуччя, самоефективність як основа професійної психологічної стійкості юристів, смисложиттєві орієнтації як основа психологічного благополуччя, оптимізм – ключ до позитивного сприйняття та психологічного благополуччя, гармонія в ритмі життя: мистецтво балансу між роботою та особистим.
В рамках масових форм здійснено тематичний проект «Підтримка серця і розуму: інструменти для благополуччя», що включав підбірку безкоштовних ліній психологічної допомоги для мігрантів та ресурсів для психоедукації, які юристи використовували самостійно: (а саме) онлайн-програм з підвищення рівня обізнаності про проблематику психологічного благополуччя, чат-ботів, мобільних додатків для підтримки психологічного благополуччя, а також гарячих ліній психологічної допомоги для мігрантів.
14 сл. Як видно з діаграми на слайді 14 візуальне порівняння результатів ЕК та КГ свідчить про позитивні зміни після проведення формувальної програми: динаміка змін присутня: істотно збільшилася вибірка осіб, яким притаманний високий та середній рівень психологічного благополуччя ЕГ. Отже, їм властивий високий індекс благополуччя, рівень професійного самоздійснення, оптимізм, впевненість у своїх власних думках і переконаннях, саморозвиток, задоволеність своїм життям, наявність щасливих дружніх і особистих відносин, задоволення своїм колом спілкування.
Для порівняння середніх значень двох зв’язних вибірок було обрано модифікацію t – критерію Стьюдента, який підтвердив, що зміни є результатом втручання, а не зовнішніх випадкових факторів.
15 сл. На слайді 15 представлено висновки, які репрезентують вищезазначене нами та які зафіксовані в дипломній роботі ): отже дозвольте їх не називати:
1.Охарактеризовано психологічну акультурацію українських юристів як багатоаспектне явище адаптації до нових культурних норм, цінностей і способів взаємодії
2. Визначено життєздатність українських юристів як здатність до самовизначення, самостійного вибору свого життєвого шляху, життєвого та професійного самоздійснення, організації власної життєдіяльності в умовах вимушеної міграції.
3. Обґрунтовано психологічне благополуччя в рамках системно-холістичного підходу.
4. Підготовлено комплекс методик для дослідження психологічного благополуччя юристів.
5. Побудовано та апробовано програму соціально-психологічного супроводу фахівців юридичної сфери в умовах акультурації, яка передбачала наступні напрямки: психологічний супровід, розвиток міжкультурної компетентності, роботу зі стресом, професійну підтримку, соціально-психологічну інтеграцію.
6. Аналіз результатів діагностики рівня психологічного благополуччя українських юристів в умовах акультурації, проведений на заключному етапі дослідно-експериментальної роботи, виявив позитивну динаміку змін у респондентів експериментальної групи.
Дякуємо за увагу!