Висновки до першого розділу

Здійснений аналіз у першому розділі теоретичного наукового дослідження дозволяє дійти низки висновків.

1. Аналіз наукової літератури визначив актуальність проблеми пристосування вимушених мігрантів. Вимушена міграція входить до важких екстремальних життєвих ситуацій, що пов’язані з погіршенням психічного здоров’я, дезадаптаційними процесами, травматичним досвідом, втратою найближчого кола спілкування та взаємодії (з рідними, друзями), відчуттям небезпеки та незахищеності. Процес адаптації супроводжується культурними та соціальними змінами в життєдіяльності особистості. Акультурація супроводжується змінами емоційно-вольової сфери, поведінки та особистісних орієнтацій. Особливості міграційних процесів спричиняють культурну трансформацію мігрантів та вияв культурного шоку, основними характеристиками якого є: підвищена тривожність, дезорієнтація, розгубленість, фрустрація, втрата сенсу життя, незадоволені базові потреби, психосоматизація, криза ідентичності (етнічної, професійної, сімейної, культурної).

2. Ми розглядаємо акультурацію юристів як зміни у психології фахівців правничої сфери, які характеризуються трансформацією рольової поведінки, ціннісних орієнтацій, соціальних настанов особистості: почуття меншовартості, відторження через сімейні відносини «на відстані», нездатність виконувати в повному обсязі свою професійну діяльність в новій країні або узгодженість з новим соціальним середовищем та прагнення до гармонізації; почуття безпорадності або поштовх до саморозвитку завдяки соціально-психологічній підтримці; психологічна травматизація або посттравматичне зростання; депресія або оптимізм, упевненість; справджені очікування або виникнення «синдрому мігранта» (депресивний стан, туга за домівкою та родиною).

3. Адаптація вимушених мігрантів залежить від рівня життєздатності – інтегральної характеристики індивіда у формі адаптаційного потенціалу, який впливає на розвиток саморегуляції та контролю поведінки, що актуалізує стратегію опанування (життєстійкість) та вид психологічного захисту (адаптаційний механізм). Життєздатність виявляється у формі життєвого та професійного самоздійснення. Із метою обґрунтування життєздатності в умовах вимушеної міграції здійснено аналіз форм життєздатності (внутрішньо-професійної – професійне самовдосконалення, спрямоване на формування професійно важливих компетентностей, зовнішньо-професійної – досягнення значущих здобутків у різних аспектах професійної діяльності); ознак, компонентів та моделей.

4. Охарактеризовано особливості життєздатності фахівців правничої сфери. Життєздатність юристів в умовах акультурації визначено як інтегративну здатність збереження своєї ідентичності в життєвому самоздійсненні, детерміновану вимогами нового соціального середовища; як здатність до самовизначення, самостійного вибору свого життєвого шляху, організації власної життєдіяльності в умовах вимушеної міграції.

6. Проведений аналіз проблеми благополуччя особистості, дозволив визначити психологічне благополуччя як ресурс життєздатності у професійно-особистісному розвитку. Охарактеризовано різноманітні підходи до актуалізації сутності психологічного благополуччя: гедоністичний, евдемоністичний, феліцитарний, оздоровчий, балансний, функціональний, середовищний, аксіологічний, емотивний, ресурсний, комплексний, системно-холістичний. Обґрунтовано розгляд психологічного благополуччя юристів відповідно до системно-холістичного підходу. Окреслено функції, структуру, особливості, чинники формування психологічне благополуччя українських юристів в умовах акультурації. Розглядаємо психологічне благополуччя як професійно-особистісний базисний ресурс життєздатності юристів в умовах акультурації – багатовимірне явище, концептами якого є складові елементи, що інтегрують результативність професіонала на різних рівнях організації життєдіяльності.

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ УКРАЇНСЬКИХ ЮРИСТІВ