Висновки до третього розділу.

Відповідно до завдань кваліфікаційної роботи проведено формувальний етап дослідження, який передбачав створення програми соціально-психологічного супроводу фахівців юридичної сфери в умовах акультурації та тренінгу. Соціально-психологічний супровід юристів — це система заходів, спрямованих на підтримку, розвиток і допомогу особистості у процесі їхньої соціальної адаптації та акультурації, розвитку особистісного потенціалу, вирішення життєвих або професійних проблем.

Соціально-психологічний супровід забезпечував комплексну підтримку юристам у процесі адаптації до нової держави, створив умови для ефективної самореалізації юристів, гармонійної взаємодії з оточенням і збереження психічного здоров'я людини в умовах складного та динамічного соціального середовища. Основними формами його реалізації були: консультування (індивідуальні, групові зустрічі для аналізу проблем та пошуку рішень); тренінги та семінари, спрямовані на розвиток навичок взаємодії та управління емоційно-вольової сфери; психодіагностика (вивчення особистісних і соціальних характеристик), психологічна підтримка (забезпечення емоційної рівноваги, мотивації та впевненості), корекційна робота (допомога у зміні небажаних установок або поведінки). Це допомагає не лише подолати культурні та професійні виклики, а й розвинути впевненість у своїх можливостях, створити нові соціальні зв’язки та досягти професійного успіху.

Тренінгова програма «Баланс між роботою та особистим життям: шлях до гармонії та психологічного благополуччя» показала високу ефективність для українських юристів-біженців, які живуть за кордоном, завдяки багатогранному підходу до вирішення актуальних проблем адаптації, професійної діяльності та особистісного розвитку в умовах нової реальності, покращуючи інтеграцію в новому соціальному та професійному середовищі, зменшуючи відчуття ізольованості. Тренінгова програма є потужним інструментом для підтримки українських юристів-біженців за кордоном, сприяючи їхній професійній адаптації, особистісному зростанню та досягненню гармонії в житті.

Результати експериментальної роботи засвідчили суттєве покращення рівнів психологічного благополуччя в респондентів ЕГ. Так, після проведення формувального етапу експерименту низький рівень було зафіксовано лише в 5 респондентів (19 %) ЕГ на противагу 14 особам (54 %) ЕГ на констатуючому етапі (приріст -35); середній рівень визначено у 13 юристів (50 %) ЕГ на прикінцевому етапі та у 8 осіб (31 %) ЕГ на констатуючому етапі (приріст +19); приріст на високому рівні визначено на +4 % ЕГ.

Щодо контрольної групи, то результати залишилися майже незмінними: низький рівень психологічного благополуччя на прикінцевому етапі виявили у 46 % юристів, середній рівень спостерігався у 38% респондентів, високий рівень сформовано лише в 15% юристів.

Отримані у процесі дослідно-експериментальної роботи статистичні дані для визначення достовірності розбіжностей було обраховано за допомогою критерію Стьюдента.

Отже, спираючись на результати проведеного експерименту, ми дійшли висновку про високу ефективність формувального експерименту.