Порівняльна характеристика рівнів психологічного благополуччя юристів на прикінцевому етапі експерименту

Як видно з діаграми 3.2. візуальне порівняння результатів ЕК та КГ свідчить про позитивні зміни після проведення формувальної програми: динаміка змін присутня.

Діаграма 3.2

Динаміка узагальнених значень показників психологічного благополуччя юристів

.

Для порівняння середніх значень двох зв’язних вибірок було обрано модифікацію t – критерію Стьюдента. Його особливість полягає у тому, що гіпотеза формується через відношення різниці d_i = x_i – y_i – різниця зв’язних пар результатів вимірів. Нами було зроблено припущення про нормальний розподіл цих різниць у генеральній сукупності з параметрами . Припускаємо гіпотезу H_{0 ,} в якій = 0, та альтернативну гіпотезу Н_1, де Порядок застосування t-критерію за (В.С. Івановим) полягає у тому, що для розподілу вибірок за нормальним законом, що є необхідною умовою критерію, який нами застосовувався, та для більш ефективного підрахунку, одержані бали від діагностування модифікувались у такий спосіб: за низький рівень респондент отримував 1 бал, середній – 2 бали, високий– 3 бали. Унаслідок діагностування ми одержали дві вибірки обсягом n = 26, які являли собою ряди зв’язних пар спостереження (додаток К).

Щоб обчислити t-критерій для незалежних вибірок, використовується така формула:

Підставимо дані:

1. Середнє для першої вибірки: =2.12

2. Стандартне відхилення першої вибірки: =0.71

3. Кількість респондентів у першій вибірці: =26

4. Середнє для другої вибірки: =1.62

5. Стандартне відхилення другої вибірки: =0.75

6. Кількість респондентів у другій вибірці: =26

Розраховуємо показники:

1. Зведемо стандартні відхилення до квадрату (обчислимо дисперсії):

, ,

2. Обчислимо відношення дисперсій до кількості:

,

3. Додамо ці результати та знайдемо корінь:

4. Різниця середніх:

5. Остаточний розрахунок t-критерію:

Отже, критерій Стьюдента

Для визначення, чи є ця різниця статистично значущою, потрібно порівняти отримане значення t з критичним значенням для нашого рівня значущості (наприклад, α=0.05) і ступенями свободи

Критерій Стьюдента (t=2.47) вказує на те, наскільки значуща різниця між середніми значеннями двох вибірок. Щоб зрозуміти, чи є ця різниця статистично значущою, потрібно порівняти значення t із критичним значенням t_кр​, яке залежить від рівня значущості (α) і ступенів свободи ( ).

Аналізуємо результат:

1. Ступені свободи ( ): Для двох незалежних вибірок:

2. Критичне значення t_кр ​:

Для рівня значущості α=0.05 і =50, критичне значення t_кр 2.009(з таблиці критичних значень t-критерію).

3. Порівняння:

Оскільки t-значення перевищує критичне (2.47>2.0092), це означає, що різниця між середніми значеннями вибірок є статистично значущою на рівні α=0.05. Таким чином, існує менше ніж 5% ймовірності того, що спостережувана різниця між середніми значеннями сталася випадково.

Інтерпретація: є підстави стверджувати, що між вибірками існує значуща різниця; у практичному контексті це може означати, що досліджуваний вплив (наприклад, методика, лікування чи інша змінна) дійсно вплинув на показники вибірок.

У проведеному дослідженні вивчалися зміни психологічного благополуччя у юристів після реалізації експериментальної програми.

Перша вибірка ( =2.12, =0.71, n₁​=26) представляє показники психологічного благополуччя після участі у програмі.

Друга вибірка ( =1.62, =0.75, n₂​=26) відображає рівень благополуччя до участі у програмі.

Отримане значення t-критерію (t=2.47) свідчить про те, що різниця між середніми значеннями цих двох вибірок є статистично значущою на рівні значущості α=0.05. Іншими словами, підвищення середнього рівня благополуччя з 1.62 до 2.12 є не випадковим, а наслідком впливу експериментальної програми.

Практична інтерпретація результатів:

1. Покращення психологічного благополуччя:

Результати показують, що після реалізації експериментальної програми середній рівень психологічного благополуччя у юристів суттєво зріс.

Збільшення середнього значення на 0.5 бали (з 1.62 до 2.12) вказує на покращення суб’єктивного самопочуття, зниження психологічного дискомфорту або стресу.

2. Ефективність програми:

Статистично значуща різниця підтверджує ефективність впливу програми на психологічний стан юристів.

Програма, ймовірно, сприяла розвитку навичок саморегуляції, покращенню професійного балансу або іншого позитивного впливу на психічне здоров’я.

3. Ймовірність випадковості:

Оскільки p<0.05 (для поточного t=2.47 та =50 відповідно p=0.02), отже ймовірність того, що спостережувана різниця виникла випадково, становить менше 5%. Це дозволяє з високою впевненістю стверджувати, що зміни є результатом втручання, а не зовнішніх випадкових факторів.

Отже, дослідження підтвердило, що реалізація експериментальної програми значно підвищила рівень психологічного благополуччя юристів. Отримані результати мають важливе практичне значення для профілактики стресу та покращення психічного здоров’я в професіях із високим рівнем напруження, таких як юридична сфера. Рекомендується подальше впровадження цієї програми для ширшої аудиторії та додаткові дослідження для оцінки довгострокових ефектів.