Результати загального діагностування рівнів психологічного благополуччя на прикінцевому етапі експерименту

	ЕГ			КГ
	кількість	%	кількість		%
низький	5	19	12		46
середній	13	50	10		38
високий	8	31	4		15

Дані, подані в таблиці 3.17, свідчать про те, що на високому рівні знаходяться 4 (15 %) респонденти КГ та 8 осіб (31 %) ЕГ. Їм притаманий високий індекс благополуччя та загальний рівень професійного самоздійснення, здатність контролювати своє життя, оптимізм з приводу майбутнього, впевненість у своїх власних думках і переконаннях, саморозвиток, задоволеність своїм фізичним здоров’ям та якістю сну, активність, відсутність депресії та тривоги, бажання займатись спортом і відпочивати, наявність щасливих дружніх і особистих відносин, здатність звернутись за допомогою до інших, задоволеність своїм сексуальним життям, комфортність у ставленні та спілкування з іншими людьми. Вони задоволені тим, що наразі відбувається в їх житті, умовами життя і не мають потреби щось змінювати, адже високо оцінюють продуктивність своєї діяльності; реалістично оцінюють власні ресурси, що дає можливість із задоволенням і вчасно досягати поставлені цілі; задоволені своїм колом спілкування; мають людей, з якими можуть розділити як проблеми, так і досягнення; у відносинах з іншими є достатньо відвертими та щирими; отримують задоволення від різних аспектів свого життя, сприймають життєві умови як комфортні та безпечні для реалізації своїх цілей та намірів; високо оцінюють свої досягнення, порівнюючи їх з результатами інших; з іншими особами схильні будувати підтримуючі, довірливі та довготривалі стосунки; отримують результати, що відповідають їх уявленням про ідеал; порівнюючи себе з іншими людина відчувають свою перевагу.

На середньому рівні було виявлено 10 респондентів (38 %) КГ та 13 осіб (50 %) ЕГ. Вони характеризуються посередніми показниками з індексу благополуччя, інколи мають негативні переживання, пов’язані зі своїми досягненнями, рідко орієнтуються на досягнення інших. Мають середні показники оптимізму, впевненості, активності, задоволеності фізичним здоров’ям та якістю сну, відсутність депресії та тривоги, реалістично оцінюють власні ресурси, потребу у професійному вдосконаленні та досягненні поставлених професійних цілей, виявляють середній рівень творчості у професійній діяльності, задоволені своїм колом спілкування, у відносинах посередньо відверті та щирі, будують довірливі та довготривалі стосунки, отримують задоволення від різних аспектів свого життя, сприймають життєві умови як комфортні та безпечні для реалізації своїх цілей та намірів.

Зафіксовано низький рівень психологічного благополуччя у 12 юристів (46 %) КГ та 5 осіб (19 %) ЕГ. Вищезазначені респонденти характеризуються низьким рівнем професійного самоздійснення, індексом благополуччя, оптимізму, самовпевненості, не здатні контролювати своє життя; у них відсутня задоволеність фізичним здоров’ям, якістю сну, здатність працювати та здійснювати свою повсякденну життєву активність, мало займаються спортом і відпочивають, присутня депресія та тривога; не щасливі у дружніх і особистих відносинах, не здатні звернутись за допомогою до інших, не задоволені своїм сексуальним життям; не невдоволені умовами свого життя, оцінює його як нікчемне, а сфера їх діяльності є непривабливою; завжди негативно налаштовані до певних справ та подій, оскільки вона ставить себе нижче, ніж оточуючих, вважають свій стан далеким від ідеального, проявляють невпевненість в успіху; відчувають часто роздратування стосовно даремного марнування часу та спустошення через кращі досягнення інших; вважають більшість людей корисливими, що підвищує рівень внутрішньої напруги, постійно перебувають в дратівливому стані. Їм властиві ознаки категоричного мислення, що може призводити до тривожних проявів. Важко будують довготривалі довірливі відносини з іншими і майже ніколи не покладаються на інших; мріють про зміну кола спілкування, відчуваючи небезпеку та дискомфорт; оточуючі сприймаються як особи, що заважають задоволенню важливих потреб, як такі, що приховують важливу інформацію. Більшість подій, що трапляються у житті, трактуються ними негативно, вони зневірені в своїх силах, в можливості отримати допомогу та підтримку від інших, переживають розчарування життям. Динаміку змін рівнів психологічного благополуччя на прикінцевому етапі експерименту подано за допомогою діаграми 3.1.

Діаграма 3.1.