2. Аналіз одержаних результатів дослідження.

Наступним, завершальним етапом нашого дослідження з проблеми психологічного благополуччя юристів в умовах міграції стали аналіз та оцінка ефективності проведення програми соціально-психологічного супроводу фахівців юридичної сфери в умовах акультурації.

На прикінцевому етапі формувального експерименту було проведено другий діагностичний зріз, у якому використано ті ж методики та математичні обчислення, що й у процесі проведення першого діагностувального зрізу. Основне завдання полягало у виявленні змін рівня психологічного благополуччя юристів контрольної та експериментальної груп із подальшим порівнянням результатів.

Переходимо до характеристики отриманих даних за опитувальником «Індекс благополуччя ВООЗ-5» (Who-5 well-being index) (адаптація Л.  Карамушки, К. Терещенко, О. Креденцер). Результати розрахунків рівня експериментальної та контрольної груп вміщено в таблиці 3.4. Якісний аналіз результатів діагностування засвідчує, що низький рівень психологічного благополуччя було зафіксовано на прикінцевому етапі експерименту в ЕГ у 6 юристів (23 % загальної вибірки ЕГ) та у 12 юристів КГ (46 %). Отже, після формувального етапу експерименту вибірка осіб з низьким рівнем психологічного благополуччя в КГ зменшилася лише на 8 %, і в ЕГ на 31 %.

Середній рівень психологічного благополуччя діагностовано на початку експерименту у 10 осіб (38 %) КГ та 8 осіб (31 %) ЕГ, а на прикінцевому етапі – у 12 респондентів (46 %) КГ та ЕГ. Отже в КГ кількість осіб з середнім рівнем збільшилася на 8 %, як у ЕГ вибірка респондентів з середнім рівнем психологічного благополуччя має приріст у 15 %.

Високий рівень психологічного благополуччя встановлено на констатувальному етапі у 2 осіб (8 %) КГ та у 4 осіб (15 %) ЕГ, на прикінцевому етапі у 2 юристів КГ (якісні та кількісні зміни відсутні на прикінцевого етапі) та у 8 осіб (31 %) ЕГ (збільшилося на 16 %.). Це свідчить про те, що в КГ є незначні зрушення у процентному відношенню щодо підвищення рівня психологічного благополуччя, а в ЕГ відбулося значне зростання рівня індексу благополуччя.

Таблиця 3.4

Порівняння розподілів експериментальних і контрольної груп на констатувальному та прикінцевому етапах за опитувальником №1 «Індекс благополуччя вооз-5»

Групи	КГ (26 осіб)					ЕГ (26 осіб)
	Дaнi констатувального eтaпу		Дaнi прикінцевого eтaпу		Приріст(∆)	Дaнi констатувального eтaпу				Дaнi прикінцевого eтaпу				Приріст(∆)
Рівень
	абс.	%	абс.	%	%	абс.			%	абс.		%			%
Результати психодіагностики за методикою №1 «Індекс благополуччя ВООЗ-5»
Низький	14	54	12	46	-8		14	54		6	23		-31
Середній	10	38	12	46	+8		8	31		12	46		+15
Високий	2	8	2	8	0		4	15		8	31		+16

Переходимо до аналізу результатів діагностування за методикою № 2 «Модифікована шкала суб’єктивного благополуччя БІБІСІ». За першою субшкалою на прикінцевому етапі експерименту отримано наступні результати, які репрезентовано в таблиці 3.5: низький рівень психологічного благополуччя в КГ було засвідчено у 12 респондентів (46%) осіб та 5 респондентів (19 %) ЕГ, середній рівень зафіксовано в 12 (46 %) КГ та ЕГ, високий рівень визначено в 2 осіб (8 %) КГ та 9 осіб (35 %) ЕГ.

Таблиця 3.5

Результати діагностування рівнів психологічного благополуччя за методикою «Модифікована шкала суб’єктивного благополуччя БІБІСІ» за субшкалою «Психологічне благополуччя» на прикінцевому етапі експерименту

Рівні психологічного благополуччя	ЕГ		КГ
	кількість	%	кількість	%
низький	5	19	12	46
середній	12	46	12	46
високий	9	35	2	8

Розглянемо результати діагностування за субшкалою «Фізичне благополуччя» на прикінцевому етапі експерименту, які відображено в таблиці 3.6. Відповідно було встановлено, що в КГ визначено 17 осіб (65 %) та 9 осіб (35 %) ЕГ з низьким рівнем. У 7 досліджуваних (27 %) КГ та 11 респондентів (42 %) ЕГ констатовано середній рівень фізичного благополуччя. У 2 осіб (8 %) КГ та 6 осіб (23 %) ЕГ встановлено високий рівень фізичного благополуччя.

Таблиця 3.6