Результати загального діагностування рівнів психологічного благополуччя юристів на констатувальному етапі експерименту
|
ЕГ |
КГ |
||
кількість |
% |
кількість |
% |
|
низький |
14 |
54 |
14 |
54 |
середній |
8 |
31 |
9 |
35 |
високий |
4 |
15 |
3 |
12 |
Порівняльна характеристика рівнів психологічного благополуччя юристів на констатувальному етапі експерименту, що відображена в діаграмі 2.1., дозволяє стверджувати про відсутність статистично значущої відмінності рівнів психологічного благополуччя контрольної та експериментальної груп на початок дослідження.
Діаграма 2.1.
Порівняльна характеристика рівнів психологічного благополуччя юристів на констатувальному етапі експерименту
Висновок до другого розділу
Здійснений у першому розділі наукового дослідження аналіз рівня психологічного благополуччя юристів в умовах акультурації дозволяє дійти низки висновків.
Аналіз науково-психологічних джерел, які висвітлюють проблему діагностування психологічного благополуччя фахівців професії типу «людина-людина» засвідчив відсутність досліджень щодо програм діагностування психологічного благополуччя юристів в умовах акультурації. Таким чином, нами підготовлено пакет діагностичних методик, модифікованих українськими вченими за допомогою яких досліджуються особистісний (суб’єктний) та професійний аспекти психологічного благополуччя: авторська анкета «Психологічне благополуччя юристів: вплив акультурації», опитувальник «Індекс благополуччя ВООЗ-5» (адаптація Л. Карамушки, К. Терещенко, О. Креденцер), методика «Модифікована шкала суб’єктивного благополуччя БІБІСІ» (адаптація Л. Карамушки, К. Терещенко, О. Креденцер), методика «Когнітивні особливості суб’єктивного благополуччя (КОСБ-3), опитувальник професійного самоздійснення (О. Кокун).
Досліджено наступні компоненти суб’єктивного психологічного благополуччя:
загальний індекс психологічного благополуччя;
психофізіологічне благополуччя (шкала «Фізичне здоров’я» методики «Модифікована шкала суб’єктивного благополуччя БІБІСІ»);
соціальне благополуччя (шкала «Стосунки» методики «Модифікована шкала суб’єктивного благополуччя БІБІСІ»);
психологічне благополуччя;
психологічне благополуччя як багатофакторне явище «задоволеності» в різних сферах життєдіяльності у тісному взаємозв’язку з соціальними, психологічними, духовними, культурними та економічними чинниками оточуючого середовища в рамках середовищного підходу (методика КОСБ-3);
професійне благополуччя: успішна кар'єра, задоволеність професійною діяльністю (авторська анкета, опитувальник професійного самоздійснення).
У підсумках констатувального етапу експерименту продіагностовано рівні психологічного благополуччя юристів в умовах акультурації. Загальне психологічне благополуччя наявне в незначній кількості респондентів: на високому рівні знаходяться 15 % юристів експериментальної та 12 % фахівців правничої сфери контрольної груп, на середньому рівні – 31% осіб експериментальної та 35 % досліджуваних контрольної груп, на низькому рівні – 54% людей експериментальної та контрольної груп.
Результати констатувального етапу експерименту підтвердили припущення про те, що в умовах акультурації наявний незначний рівень психологічного благополуччя, тому виступає нагальною проблематика корекції рівня психологічного благополуччя у фахівців правозахисної сфери.
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПРОГРАМА ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ФАХІВЦІВ ЮРИДИЧНОЇ СФЕРИ