2.3 Аналіз ефективності використання трудових ресурсів підприємства
В умовах ринкової економіки для оцінки ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві може використовуватися показник рентабельності персоналу, це відношення прибутку до середньорічної чисельності персоналу основної діяльності [30. с. 295].
Оскільки прибуток залежить від рентабельності продажу, коефіцієнта оборотності капіталу та суми функціонуючого капіталу, то факторну модель рентабельності персоналу можна представити таким чином:
,
або
,
(2.2)
Де:
– прибуток від реалізації продукції;
– середньоспискова
чисельність робітників;
– виручка
від реалізації продукції;
– середньорічна
сума капіталу;
ТП – вартість випуску товарної продукції в діючих цінах;
– рентабельність
продажу;
– оборотність
капіталу;
– капіталоозброєність
праці;
– частка
виручки у вартості випущеної продукції;
– середньорічний
виробіток продукції одним робітником
у діючих цінах.
За першою моделлю, використовуючи метод ланцюгових підстановок або абсолютних різниць, можна визначити вплив на показник рентабельності продажу зміни:
рівня рентабельності продажу;
коефіцієнта оборотності капіталу;
капіталоозброєності праці.
Друга модель дає змогу встановить зміни прибутку на одного робітника за рахунок:
рівня рентабельності продажу;
частки виручки у загальному обсязі виробленої продукції;
продуктивності праці.
Ефективність діяльності підприємства в ринкових умовах визначає його спроможність до фінансового виживання, залучення джерел фінансування та їх прибуткове використання. Значною мірою вона може бути охарактеризована показниками ефективності використання фінансових ресурсів, перетворювальною формою яких є капітал [30. с. 296].
Виходячи із цього варто зазначити, що всі процеси та явища господарської діяльності взаємопов’язані, взаємозалежні та взаємообумовлені. Тобто кожний результативний показник залежить від чисельних і різноманітних факторів. Тому важливим методологічним дослідженням є вивчення та вимірювання впливу чинників на досліджуваний показник. Під факторами в економіці варто розуміти умови, обставини, рушійні сили економічних явищ і процесів. Фактори та об’єкти їх впливу виражаються конкретними економічними показниками, тобто характеристиками економічних категорій, що володіють якісною і кількісною визначеністю [44, c. 23]. Під факторним аналізом розуміють методику комплексного та системного вивчення та вимірювання впливу факторів на величину результативних показників [23, с. 100].
На думку І.Ф. Поліщука, факторний аналіз – це аналіз впливу окремих факторів (причин) на результативний показник за допомогою детермінованих чи стохастичних прийомів дослідження [45, с. 8]. Розрізняють детермінований факторний аналіз та стохастичний факторний аналіз. Щоб визначити ступень впливу чинників на результативний показник, варто з’ясувати зв’язок між ними. Взаємозв’язок між факторами та результативним показником може бути функціональним або ймовірнісним (кореляційним). Залежно від цього обираються відповідні прийоми аналізу.
Саме про це говорить Н.О. Ванина, а також відзначає, що факторний аналіз – це визначення окремих факторів (причин) на результативний показник за допомогою детермінованих або стохастичних прийомів дослідження. Факторний аналіз може бути як прямим, коли аналіз поділяють на складові частини, так і зворотнім, коли складають баланс відхилень і на стадії узагальнення сумують усі виявлені фактори фактичного показника від базисного за рахунок окремих факторів [12, с. 60].
Постановка завдань факторного аналізу полягає в тому, щоб відібрати фактори для аналізу, класифікувати і систематизувати їх для забезпечення комплексного і системного підходу до дослідження їх впливу на результат. На наступному кроці необхідно визначити форму залежності між результуючим і факторним показником, тобто побудувати факторну модель, яку за ступенем необхідності можна розкласти на фактори більш високого порядку. У висновку проводиться розрахунок за перетвореної або вихідної моделі з виявленням величини впливу на результативний показник [39, с. 362].
Факторний аналіз зводиться до моделювання багатофакторної моделі, сутністю якої є утворення математичної залежності між факторами [39, с. 362].
Звернемо увагу на мультиплікативні фактори, які на відміну від адитивних, діють на результативний показник взаємопов’язано. Внаслідок цього факторних приростів результативного показника створюється на один більше, ніж число факторів. Це і є наслідки якостей, властивих мультиплікативної дії факторів, що виражається у взаємозалежному впливі на зміни рівня результативного показника [39. с. 364]. Використовуючи мультиплікативну, яка розроблена спеціалістами фірми «DuPont», побудуємо мультиплікативну модель рентабельності персоналу. Спочатку визначимо взаємозв’язок між факторами, який можна представити схематично на рисунку: 2.6.
Рис 2.6. Структурно–логічна факторна модель рентабельності персоналу
Джерело: розраховано автором.
Факторну модель рентабельності персоналу буде мати таки вигляд:
(2.3)
Після проведених скорочень формула рентабельності персоналу буде мати такий вигляд:
(2.4)
Пр – прибуток від реалізації продукції;
Ч – середньооблікова чисельність персоналу;
ВР – виручка від реалізації продукції;
ВП – випуск продукції;
Ф – середньорічна вартість основних засобів;
Ррп – рентабельність реалізованої продукції;
Чвр – частка реалізованої продукції у загальному обсязі виробленої продукції;
ФВ – фондовіддача;
ФО – фондоозброєність.
Одним з найважливіших методологій в аналізі господарської діяльності є визначення величини впливу окремих факторів на приріст результативних показників. У детермінованому факторному аналізі для цього використовуються такі способи [44, c. 36]: виявлення ізольованого впливу факторів; ланцюгової підстановки; абсолютних різниць; відносних різниць тощо. Найбільш універсальним є метод ланцюгових підстановок. Обираючи метод аналізу, потрібно враховувати завдання і цілі, яких потрібно досягти фінансовому аналітику. Із застосуванням факторного аналізу рентабельності підприємства з’являється можливість отримання достовірних даних про вплив окремих факторів на результативний показник і визначення невикористаних резервів підвищення рівня рентабельності.
Вихідні дані для розрахунку розглянутих факторів на рівень рентабельності персоналу наведено у табл. 2.22. (див. у додатках)
Рентабельність персоналу у 2023 році склала 66,92 тис. грн. на особу, порівняно з 2022 роком рівень рентабельності персоналу знизилася на 64,06 тис. грн. або на 48,9 %.
На підставі дезагрегованої моделі абсолютні та відносні факторні прирости рівня рентабельності персоналу розраховані методом ланцюгових підстановок і методом виявлення ізольованого впливу факторів за допомогою стандартної офісної програми Microsoft Excel.
Порівняння результатів розкладання приросту рентабельності персоналу за факторами методом ланцюгових підстановок і методом виявлення ізольованого впливу факторів наведено у табл. 2.23. (див. у додатках)
Дані табл. 2.22 показують, рівень рентабельності персоналу знизився, це сталося за рахунок зміни таких факторів: зміна фондовіддачі знизила рівень рентабельності на 16,12 тис. грн. на особу або на 12,3 %, зміна рівня рентабельності продаж також знизило рентабельність персоналу на 78,24 тис. грн. на особу або на 59,7 %. Проте є фактори, що позитивно вплинули на рівень рентабельності персоналу: зміна частки реалізованої продукції у обсязі виробленої продукції збільшило рівень рентабельності персоналу на 42,91 тис. грн. на особу або на 32,8 % та зміни фондоозброєності – рентабельність персоналу зросла на 11,78 тис. грн. на особу або на 9 %.
Також варто зазначити, що внесок деяких факторів на величину зміни рівня рентабельності персоналу, розрахований за двома методами, збігається. За допомогою методу виявлення ізольованого впливу факторів вдалося встановити, що синергетичний ефект факторів викликав зменшення результативного економічного показника на 24,38 тис. грн. на особу або майже на 18,6 %.
При оцінки ефективності використання персоналу підприємства необхідно розрахувати та порівняти такі показники:
відношення зростання продуктивності праці до рівня заробітної плати;
заробітна плата на 1грн. реалізованої продукції;
відношення прибутку до 1 гривні заробітної плати;
коефіцієнт випередження продуктивності праці
Розрахунки заносимо до таблиці 2.24. (див. у додатках)
Провівши аналіз результатів наведених у таблиці 2.2 маємо змогу зробити висновки що: ефективність використання персоналу знаходиться не на дуже високому рівні. Про це свідчить низький рівень співвідношення заробітної плати на 1грн. реалізованої продукції, але спостерігається її зростання в 2023 році порівняно з 2022 роком на 5 %. Також спостерігається випередження рівня заробітної праці у порівнянні з рівнем реалізованої продукції. Це є негативною тенденцією і свідчить що ПАТ «Одескабель» неефективно використовує свої трудові ресурси.