Тезисы / ПРОФЕСІЙНА КОМУНІКАЦІЯ ЕКОНОМІСТА. ФАКТОРИ ЕФЕКТИВНОСТІ

ПРОФЕСІЙНА КОМУНІКАЦІЯ ЕКОНОМІСТА.

ФАКТОРИ ЕФЕКТИВНОСТІ

Гуменюк Володимир Андрійович

Студент

Одеський національний економічний університет

м. Одеса, Україна

dir.vladimir@gmail.com

Анотація: Стаття звертає увагу на значимість володіння професійною комунікацією, оскільки комунікація – основа життєздатності будь–якої організації, а професійна комунікація – основа ефективної взаємодії та необхідна умова успішного досягнення цілей у світі глобальної комунікації, дати визначення якої також зроблено у цій статті. Обсяг спілкування збільшується, зростають складності, що вимагають навчання форм спілкування, які можуть адекватно сприяти зменшенню цієї складності. З метою досягнення ефективності спілкування, мистецтво комунікації, має стати пріоритетною основою для підготовки фахівців будь–якого профілю.

Ключові слова: професійна комунікація, глобальна комунікація, світова економіка, криза, довіра, взаємодія, ефективність.

Професійна комунікація – це ділова інтеракція, націлена на безперервний діалог та досягнення успішної співпраці. Комунікація – це початок та кінець зростання будь–якої компанії, незалежно від того, наскільки вона велика. [2] Тому спілкування має бути наріжним каменем будь–якого ділового підприємства, а професійно–комунікативна компетенція – основа підготовки фахівців будь–якого профілю.

Ділове спілкування проникає сьогодні у всі сфери життя. Ділова комунікація – наймасовіший вид взаємодії людей суспільстві. Без ділового спілкування неможливо у сфері економічних, правових, дипломатичних, комерційних, адміністративних відносин.

Групова взаємодія неможлива без комунікативної поінформованості учасників. Людина, яка здійснює професійне спілкування, має бути, перш за все, компетентною в цій галузі.

Професійна комунікація може бути формальною та неформальною, внутрішньою та зовнішньою. У будь–якому випадку вона відбувається з метою обміну інформацією та має бути ефективною. Ефективність професійної комунікації полягає у вмінні домагатися мовними засобами поставленої мети. Створювати тексти рідною мовою доводиться фахівцям будь–якої діяльності. І економісту не менше, ніж юристу чи дипломату важливо володіти професійною комунікацією. Ведення нарад, ділових переговорів, проведення тренінгів, складання планів продажу, підготовка презентацій, рекламних текстів, написання звітів, формулювання технічних завдань, складання ділової кореспонденції та оформлення документації – все це потребує володіння жанрами усного та писемного мовлення. У діловій сфері цим забезпечується інформаційний обмін та взаємодія з іншими людьми.

Інформаційний обмін потребує грамотних усних та письмових комунікативних навичок. Також важливим є міжкультурний аспект комунікації, оскільки швидкий темп розвитку міжнародних ділових контактів розширює комунікативну мережу, поширюючись на іншомовних партнерів. Відбувається інтернаціоналізація ділових відносин. За допомогою сучасних телекомунікаційних технологій скасовуються просторові та тимчасові бар'єри, створюються умови не тільки для соціальної, а й професійної інтерактивності, тобто для глобальної комунікації – загальної комунікації, що носить активний планетарний характер, сприяє всесвітньому спілкуванню та обміну інформацією між представниками різних націй, міст, країн та професій. Міжнародне співробітництво є важливим для того, щоб залишатися конкурентоспроможним у глобальній світовій економіці. Для успіху ця співпраця потребує, зокрема, міжособистісних, а також міжкультурних навичок. Необхідно пам'ятати, що особиста культура реципієнта є фільтром, через який інтерпретується повідомлення. І цей фільтр може змінити отримане повідомлення так, що воно не співпадатиме з відправленим.

Процес надсилання та отримання інформації відбувається не лише за допомогою усних чи письмових повідомлень, а й через міміку, жести, голоси, які безпосередньо впливають на успішне декодування професійної інформації. Слід коректно засвоювати ці відмінності, якщо є бажання розуміти та бути зрозумілим [4].

Мова – це інструмент, за допомогою якого комунікатор прагне досягти певних цілей. Досвід спілкування у повсякденному житті помилково дозволяє думати багатьом, що вони здатні робити спілкування за будь–яких обставин. Однак планка професійної комунікації значно вища, ніж повсякденна.

Не всі співробітники компаній мають однаковий рівень професійної підготовки, але завжди повинні бути кваліфіковані фахівці, які мають широку міждисциплінарну підготовку, що допоможе досягти поставленої мети.

Молоді люди незадовго до вступу в професійне життя стикаються з дедалі більшими вимогами. Крім гнучкості та мобільності, потрібні певні компетенції і, перш за все, мовні – це головні умови для забезпечення хорошого старту в професії.

Важливим критерієм професіоналізму та успішності є така якість особистості як комунікативна мобільність – здатність своєчасно та адекватно реагувати в умовах будь–якої мовної ситуації, в тому числі потребує навичок володіння іноземною мовою.

Багато молодих фахівців прагнуть працювати за кордоном. Сьогодні іноземні мови є незамінними для професійного зростання в Європі. Тому стає все важливішим, щоб нинішні студенти (майбутні фахівці) набували достатнього рівня міжкультурної компетенції. Для початку трудового життя молодому фахівцю потрібно багато навичок та знань. Комунікативні здібності є цінним прискорювачем кар'єри.

Комунікація – це центральна частина бізнесу. Хто спілкується, завжди ризикує бути неправильно зрозумілим. Хто не спілкується, залишається безликим і не має шансів в економічному середовищі. Тому професійна комунікація економіста є ключовим фактором ефективності будь–якого підприємства. Професійна цінність економіста відбивається в успішності компанії, націленої на високу якість товарів та послуг, на ціннісну та довгострокову ділову взаємодію та розвиток, на збереження свого реноме та довіри. Компанії, що поважають себе, усвідомлюють важливість явища довіри для економічних зв'язків і ставлять на перший план його зростаюче значення для продажу і вартості компанії.

Довіра відіграє центральну роль економіці. Причина цього – просторова та організаційна децентралізація підприємств, у тому числі завдяки можливостям нових інформаційних та комунікаційних технологій. При цьому термін «довіра» в економіці вважається досить амбівалентним. З одного боку, феномен довіри розуміється як щось позитивне, здатне оптимізувати процеси та забезпечити прибуток. Довіра означає позитивні очікування. З іншого боку, ці очікування не завжди можуть бути виправдані, що може спричинити розчарування.

Досі за допомогою маркетингу та рекламних концепцій компанії могли визначати, яку інформацію вони готові надати клієнтам та інвесторам. Але тепер партнери можуть легко отримати доступ до інформації з нових ЗМІ. Тому вони воліють особисте звернення та спілкування, при цьому високопрофесійне.

Комунікація для бізнесу – це характеристика підприємств, значуща як частину соціальних мереж і незамінна на вирішення проблем, і задоволення різних потреб. Це складова організація самої собою. Це мережа взаємодій, які відбуваються для людей планомірно, регулярно і систематично. Результатом спілкування є досягнення цілей. Легше досягти мети можливо тоді, коли є довіра. Довіра асоціюється з сумлінністю та надійністю і дозволяє легше та швидше приймати позитивні рішення. Це завжди добре, це економить час, дарує спокій та впевненість. І це дорогого варте. В іншому випадку необхідний тотальний контроль, а це дорого коштує!

Гармонійне поєднання загальної (сукупності систематизованих знань, що базуються на адекватному розумінні людиною навколишньої дійсності) та функціональної (здатності до компетентної та ефективної дії) грамотності – запорука ефективної діяльності. Сучасний стандарт грамотності є поєднанням різних її видів: соціально–комунікативної, загальнокультурної, поведінкової, методологічної, лінгвістичної та звітної плюс професійні знання. Тільки високий рівень грамотності заслуговує на авторитет і викликає довіру. Хочете довіри – будьте грамотні!

Мовні помилки, витіюваті, порожні фрази, що ні про що не говорять, одноманітність, використання розмовної лексики, відсутність логіки – свідчення некомпетентності.

Захоплююча історія, образна мова, послідовність викладу, грамотна побудова речень, вибір слів, міркування, емоційність, почуття гумору і почуття міри схильні до себе, спрощують розуміння, підвищують увагу і авторитет і викликають довіру. Бо кого реципієнт не розуміє, тим він не може повірити. Правдоподібне спілкування створює довіру!

Довіра сприймається як економічний ресурс, який впливає ділову активність. Значимість фактора довіри визначається мінімізацією ризиків та зниженням невизначеностей, забезпеченням керованості світовою соціальноекономічною системою, ефективне функціонування якої і визначає практичну цінність довіри, що безпосередньо впливає на результат ділової комунікації [1].

Особисті позитивні якості комунікатора здатні викликати довіру, грамотно подана інформація підвищує його рівень, впливає ефективність комунікації і веде до досягнення цілей. Відсутність довіри до комунікатора підриває і довіру до інформації, що транслюється. Тільки віра та впевненість – синоніми довіри – основа збереження та розвитку ділової комунікації.

Роль комунікації взагалі та професійної зокрема незаперечно значуща для встановлення контактів з метою здійснення спільної плідної діяльності. Грамотна комунікація – це той самий «одяг», по якому зустрічають. Це – перше враження, від якого залежить подальший перебіг подій: чи контакти матимуть продовження і наскільки довгостроковими вони виявляться. Тобто важливо правильно створити інформацію, грамотно передати її, і тільки тоді можна розраховувати на адекватний прийом цієї інформації.

Особливої актуальності тема професійної комунікації набуває в умовах обмежень особистого спілкування та тотального впровадження дистанційних форматів (через кризу на тлі пандемії COVID–19), коли комунікативні процеси в іншій площині носять не тільки продовжуючий характер, а й покликані стати основою нових партнерств. Враховуючи, що метою будь–якої діяльності є економічна вигода, слід розуміти особливу важливість професійної комунікації економістів. Професійна діяльність залежить від умілої комунікації, а первинне встановлення контактів тим паче. Запорукою міцності ділових взаємин та довгостроковості співробітництва є завоювання довіри, що у дистанційній формі стає ще більш скрутним.

Кризові ситуації завжди негативні та потребують швидких дій. Тому особлива роль приділяється професійній комунікації: підготовка правильного антикризового повідомлення є вирішальним фактором у зусиллях мінімізації впливу кризи на компанію. При цьому важливе швидке та чесне спілкування. Дотримуючись основних правил антикризової комунікації, можна використовувати кризу як можливість для компанії та вийти з неї сильніше. Професійне подолання кризи підвищує довіру до компанії у довгостроковій перспективі та покращує її авторитет та імідж.

Крім того, слід приділяти увагу не лише зовнішній комунікації, а й внутрішній: між керівництвом та співробітниками. Не слід оптимізувати спілкування всередині колективу. Оскільки інформація є основою функціонування будь–якої організації та прийняття рішень, а її повнота та достовірність впливають на їхню ефективність, то інформація, отримана через десяті руки, може бути спотворена, відрізнятися неповнотою та спричинити нерозуміння та невірні рішення. Тому не варто відмовлятися від особистого спілкування керівництва із співробітниками. Як показує досвід роботи наших співвітчизників у закордонних компаніях, керівництво цінує кадри (які, як відомо, «вирішують все») і завжди відкрито для спілкування з кожним співробітником, прислухається до скарг та побажань не заради «галочки», а заради самих людей, вносячи корективи, створюючи комфортні умови, дбаючи про благополуччя кожної окремої людини, що у результаті підвищує віддачу та ефективність [3].

Завжди потрібно створювати комфортні умови для комунікації. Комфорт дорівнює ефективність. Фізична та емоційна напруга – вороги успішної комунікації. Володіння мистецтвом комунікації дозволяє як досягати цілей, а й отримувати задоволення від процесу спілкування.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Christian de Vries. Vertrauen und Kommunikation für gute Zusammenarbeit. URL: https://dmexco.com/de/stories/vertrauen–und–kommunikation–fuer–gute–zusammenarbeit/ (дата звернення: 15.12.2022).

2. Dr. Jürgen Fleig. Zusammenarbeit: Kommunikation zwischen Teams verbessern. URL: https://www.businesswissen.de/artikel/zusammenarbeit–kommunikation–zwischen–teams–verbessern/ (дата звернення: 15.12.2022).

3. Gabriele Held, Dr. Andreas Hinz, Beate Schlink. Miteinander reden. 2016.

URL: https://www.rkwkompetenzzentrum.de/fachkraeftesicherung/leitfaden/miteinander–reden/kommunikationschluessel–generationenuebergreifender–zusammenarbeit/ (дата звернення: 15.12.2022).

4. Kommunikation: die Basis für gute Zusammenarbeit. URL: https://www.sekretaria.de/bueroorganisation/soft–skills/kommunikation/ (дата звернення: 15.12.2022).