Дипломы / ОСОБЛИВОСТІ ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНОЇ ЗРІЛОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ / Виступ текст

1 сл. Добрий день! Шановні члени атестаційної комісії, дозвольте представити Вашій увазі кваліфікаційну роботу на тему «Особливості особистісно-професійної зрілості майбутніх психологів».

2 сл. В умовах євроінтеграційних перетворень і реформування соціально-економічної системи та глобальної модернізації соціогуманітарної сфери держави підвищуються вимоги до рівня професійної підготовленості фахівців соціономічної сфери. Сучасна нестабільна ситуація в країні актуалізує особливі вимоги до особистості майбутнього фахівця – практичного психолога, здатного до прояву своєї суб'єктності та компетентності, до особистісного-професійного зростання; наділеного когерентністю і відповідальністю за індивідуальний та професійний вибір; спроможного самостійно надавати соціально-психологічну допомогу та приймати допомогу, ефективно виконувати професійну діяльність в умовах прийняття невизначеності та аналізувати власний професійний досвід. З огляду на означене вище зростає роль дослідження «Особливості особистісно-професійної зрілості майбутніх психологів».

Об’єктом дослідження є особистісно-професійна зрілість майбутніх психологів та предметом наукового дослідження визначено Особливості особистісно-професійної зрілості майбутніх психологів

3 сл. Мета дослідження полягає у науково-теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні особистісно-професійної зрілості майбутніх психологів

Завдання наукового дослідження представлені на 3 слайді презентації, тому дозвольте їх не називати.

4 сл. На 4 слайді репрезентовані теоретичні та емпіричні методи дослідження. Загалом у ньому взяли участь 52 студента: 26 студентів (КГ) та 26 студентів (ЕГ).

У контексті нашого наукового дослідження нами було підготовлено блок методик для діагностики професійно-особистісної зрілості майбутніх психологів:

1. тест-опитувальник особистісної зрілості Ю. Гільбуха ;

2. опитувальника особистісної зрілості О. Штепи;

3. опитувальника професійного самоздійснення О. Кокун;

4. Шкала самоефективності Р. Шварцера та М. Єрусалема;

5. методика «Діагностика рівня морально-етичної відповідальності особистості» (І. Тимощука);

6. методика «Діагностика перцептивно-інтерактивної компетентності» (модифікований варіант Н. Фетискіна).

5. сл. Отже, у наукових дослідженнях сучасних вчених було обґрунтовано психологічну зрілість як:

-дефінітивну зрілість, яка визначає дозрівання психофізіологічних функцій та залежить від онтогенезу індивіда;

-акмеологічну зрілість – інтегральна характеристика особистості, яка відображає найвищий рівень розвитку, досягнутий у процесі життєздійснення в моральному, соціальному, духовному, інтелектуальному, емоційному, особистісному та професійному аспектам.

6 сл. В нашому досліджені визначаємо «особистісно-професійну зрілість майбутніх психологів» як складне інтегративне утворення, що є індивідуально-особистісним ресурсом професійного становлення та представляє діалектичну взаємодію особистісної та соціально-професійної зрілості, обумовлює володіння специфічними професійними компетенціями і забезпечує здатність до нагромадження й аналізу власного професійного досвіду, спрямованість до постійного саморозвитку.

7 сл. Структура особистісно-професійної зрілості майбутніх психологів включає :

• особистісну зрілість, яка забезпечує свідоме прийняття студентами професійно значущих цінностей та прагнення до професійного життєздійснення;

• соціально-професійну зрілість – підготовленість студентів до ефективної самореалізації в професійній діяльності та соціальному середовищі, що характеризується особистісною стратегією поведінки індивіда в процесі виконання професійної діяльності, яка визначається самоздійсненням та самоефективністю.

• соціально-професійну компетентність, яка відображає здатність адекватно сприймати, аналізувати та інтерпретувати поведінку, емоції й мотивацію інших людей, а також ефективно взаємодіяти з ними у професійній діяльності. Вона базується на розвитку соціального інтелекту, емоційної чутливості, рефлексивності та здатності до емпатії, професійних знань та навичок, адаптаційних здібностях.

8 сл. Порівняння розподілів експериментальної і контрольної груп на констатувальному та прикінцевому етапах за опитувальником особистісної зрілості Гільбуха визначено приріст на 10 % в групі осіб з високим рівнем зрілості ЕГ, яким притаманно прагнення до максимально повної самореалізації, самостійність, ініціативність, прагнення до лідерства, досягнення високих результатів, самовпевненість, задоволеність собою, адекватну самооцінку, високу вимогливість до себе, відсутність самовдоволення, скромність, повагу до інших людей, почуття громадянського обов’язку, емоційну врівноваженість, позитивна життєва установка, доброзичливість, емпатія, потреба в духовній близькості з іншими людьми. Зазначимо, що констатовано приріст на середньому рівні на 11 %, а показники низького рівня знизилися на 21%. Втім, в контрольній групі приріст був незначним: на середньому рівня приріст на 5%, на високому-на 1%, а низький зменшився на 4 %.

9 сл. Відповідні прирости маємо можливість спостерігати в експериментальній групі і за результатами опитувальника особистісної зрілості О. Штепи: низький рівень зменшився на 23 % від загальної виборки респондентів ЕГ; середній збільшився на 19 %, а високий –на 4%. В КГ –показники високого рівня сталі, і таким студентам притаманні відповідальність, глибинність переживань, толерантність, автономнсть, контактність, самоприйняття, креативність, синергічність; середній рівень КГ-збільшився на 4%, а низький зменшився на 4.

10 сл. Соціально-професійну зрілість досліджено за опитувальником професійного самоздійснення та зафіксовано істотні зрушення в ЕГ: показники за низьким рівнем знизилися на 42 %, збільшилися на 27% за середнім рівнем, та на 15 % за високим рівнем, представникам якого притаманні прагнення до професійного самовдосконалення та творчості, здобутки в навчальній діяльності, задоволення професійними досягненнями, розкриття особистісного потенціалу та формування власного життєво-професійного простору. Відповідно показники КГ: збільшилися на 3 % середній та високий рівень та зменшилися на 8 на низькому рівні.

11 сл. Соціально-професійну зрілість ми діагностували за методикою Шкала самоефективності та отримали після формуючого експерименту приріст в ЕГ на високому рівні – на 16 %, на середньому – на 15%, на 31 % зменшення в низькому рівні. Як видно з таблиці в КГ зрушення були незначні: змінилися середній та низький рівні на 8 балів

12 сл. Соціально-професійна компетентність досліджувалася за методикою «Діагностика рівня морально-етичної відповідальності особистості»: високий рівень ЕГ збільшився на 14 %, що свідчить про високий рівень рефлексії студентів на морально-етичні ситуації, наявність моральної інтуїції, відповідальності, соціального інтелекту, морально-етичних цінностей; приріст на середньому рівні становиви 8 %, низький рівент зменшився на 23 %. В той же час у КГ – показники високого рівня сталі, приріст на середньому рівні становив 8 %, а низький рівень зменшився на 7 %. 13 сл. Соціально-професійна компетентність досліджувалася за методикою «Діагностика перцептивно-інтерактивної компетентності»: показники в ЕГ за низьким рівнем зменшилися на 30 %, на противагу в КГ на 4 %; в ЕГ показники середнього та високого рівня збільшилися на 15 %., що свідчить про достатній ступінь адекватності оцінки особистісних особливостей партнерів по спілкуванню, про незначну конфліктність, соціальну автономність, високу адаптивність та соціальну активність. На противагу в КГ приріст визначився на 4 %.лише на середньому рівні та відповідно зменшився на 4 % на низькому рівні.

14 сл. Вважаємо, що показники в ЕГ групі студентів змінилися в результаті проведеної тренінгової програми «Майстерність професійного зростання: шлях до зрілості», яка мала на меті сприяти формуванню зрілої, гармонійної, професійно компетентної особистості психолога, здатної до самореалізації, самовдосконалення, ефективної взаємодії та відповідальної діяльності, спрямованої на розвиток себе та допомогу іншим. Вона передбачала цикл тренінгових занять на теми, які були створені відповідно до основних показників зрілості та репрезентовані на слайді 14.

15 сл. Також нами було запропоновано програму розвитку та формування особистісно-професійної зрілості майбутніх психологів, яка передбачала наступні напрямки:

1. Насичення змісту навчальних дисциплін проблематикою зрілості (нами підготовлена тематика занять з гендерної психології для студентів 2 курсу)

2. Запровадження в професійно-виробничу практику завдань щодо формування різних видів зрілості (наприклад, в змісті практики можливо впровадити розроблення програми професійного розвитку для особистості в межах бази практики, наприклад, учнів професійного училища).

3. Актуалізація виховних годин тематикою особистісно-професійної зрілості (нами підготовлена тематика виховних заходів).

4. 4напрямок був нами реалізований з студентами 21 групи, а саме проведення тренінгової програми «Майстерність професійного зростання: шлях до зрілості».

16 Сл. Отже, не 16 слайді репрезентовано динаміку узагальнених значень показників сформованості особистісно-професійної зрілості майбутніх психологів, на якій можливо уявно побачити, що студенти контрольної групи досягли незначних успіхів після формувального етапу дослідження, а студенти експериментальної групи досягли значущих змін:

• Збільшилася на 12 % кількість студентів, яким притаманний високий рівень особистісно-професійної зрілості, відповідно вони характеризуються усвідомленим ставленням до життя, вірою у власні сили, оптимізмом, високою відповідальністю; здатністю приймати самостійні рішення, емоційною зрілістю та стресостійкістю та відкритістю до змін, високим рівнем толератності та здатності відповідально й усвідомлено будувати своє життя.

• Збільшилася на 19 % кількість респондентів, яким притаманний середній рівень особистісно-професійної зрілості, на 31 % зменшилась кількість осіб із низьким рівнем особистісно-професійної зрілості. Зрушення в КГ є незначними.

Для визначення достовірності отриманих результатів у процесі експериментальної роботи використано t-критерій Стьюдента, який підтвердив позитивну динаміку змін у студентів експериментальної групи, та дозволив дійти висновку, що запропонована тренінгова програма є дієвою для розвитку та формування вищезазначеної зрілості у майбутніх психологів.

17 сл.

На слайді 17 представлено висновки, які репрезентують вищезазначене нами та які зафіксовані в дипломній роботі : отже дозвольте їх не називати:

1. Обґрунтовано поняття «зрілість» як інтегральну характеристику, яка охоплює фізичний, когнітивний, емоційний, соціальний та духовний аспекти розвитку людини. Проаналізовано зарубіжні концепції зрілості. Схарактеризовано зрілість як багатоаспектний феномен, який включає самопізнання, самореалізацію, автономність та здатність до ефективних міжособистісних стосунків.

2. Уточнено сутність феномену «зріла особистість» у наукових розвідках вітчизняних дослідників як інтегративну характеристику, що поєднує внутрішньо-спрямовану та зовнішньо-спрямовану сфери розвитку

3. Визначено особистісно-професійну зрілість майбутніх психологів як складне інтегративне утворення, що є індивідуально-особистісним ресурсом професійного становлення та представляє діалектичну взаємодію особистісної та соціально-професійної зрілості, соціально-професійної компетенції.

4. Розроблено методику діагностування рівня особистісно-професійної зрілості майбутніх психологів.

5. Побудовано і апробовано програму розвитку та формування особистісно-професійної зрілості майбутніх психологів, що передбачала рекомендаційні напрями та проведення тренінгу ««Майстерність професійного зростання: шлях до зрілості».

6. Аналіз результатів діагностики рівня особистісно-професійної зрілості на заключному етапі дослідно-експериментальної роботи, виявив позитивну динаміку змін у студентів експериментальної групи.

Дякуємо за увагу!