Міністерство освіти і науки україни одеський національний економічний університет Кафедра мовної та психолого-педагогічної підготовки

ЗВІТ

про виробничу (психоконсультативну) практику

на базі КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Одеської міскої ради

Виконав:

студент VI курсу 6 зф 12 групи

ЦЗВФН

спеціальності «Психологія»

Гуменюк Володимир Андрійович

_________________________

(особистий підпис )

Керівник від університету:

старший викладач, к. психол.н.

Чусова О.М.

_________________________

(підпис керівника від університету)

Керівник від установи:

Директора

«Центр первинної медико-санітарної допомоги №2»

Ясіновська М.О.

_________________________

(підпис керівника та печатка установи)

ОДЕСА 2024

Зміст

ВСТУП 7

Ефективна реалізація виробничої (психоконсультативної) практики є одним із ключових етапів у формуванні майбутніх фахівців у сфері психології. Цей етап спрямований на закріплення теоретичних знань та вдосконалення навичок, набутих під час навчання, а також на розвиток особистісно-професійної зрілості, яка є важливою для успішної роботи у психологічній сфері. Виробнича практика дозволяє студентам не лише застосовувати отримані знання, але й розвивати базовий досвід у роботі з різними категоріями клієнтів, зокрема з молоддю. 7

Головною метою виробничої практики є сприяння розвитку професійної підготовки студентів для ефективного використання набутих знань у практичній діяльності. Вона охоплює основні методи та підходи роботи з психологічними проблемами, а також розвиток навичок у сферах психопрофілактики, психодіагностики та психоконсультування, які є невід'ємними складовими професійної зрілості. 7

Основними завданнями виробничої практики є: 7

1. Закріплення теоретичних знань, отриманих під час вивчення психологічних дисциплін, у практичній діяльності. 7

2. Оволодіння основними принципами та методами організації психологічної допомоги, психопрофілактики та психоконсультативної роботи з урахуванням індивідуальних особливостей клієнтів. 7

3. Ознайомлення з процедурою ведення документації, яка є обов’язковою для психологів, та з основами правового регулювання у цій галузі. 7

4. Розвиток навичок аналізу та узагальнення отриманих результатів, складання психологічних висновків, планування подальших консультацій, а також складання індивідуальних програм для клієнтів. 7

5. Ознайомлення з ефективними методами роботи з молоддю, що потребує психологічної допомоги та підтримки у соціальній адаптації. 7

6. Формування відповідальності за професійну діяльність, здатності до рефлексії та постійного самовдосконалення. 7

Після завершення виробничої практики студент повинен набути таких знань та навичок: 8

- Розуміння процесів, пов’язаних із психопрофілактикою, для попередження виникнення психологічних проблем у молоді. 8

- Знання методів психодіагностики, що застосовуються для оцінки психологічного стану та визначення потреб клієнтів. 8

- Навички психоконсультативної роботи, спрямованої на допомогу молоді у подоланні труднощів та підтримці психологічного здоров'я. 8

Практичні навички, які студент повинен набути під час практики: 8

- Планування, організація та проведення психопрофілактичних заходів, спрямованих на попередження психологічних проблем. 8

- Здійснення психодіагностичних досліджень відповідно до визначених цілей та методів. 8

- Аналіз та інтерпретація результатів психодіагностики для визначення ключових потреб клієнтів та формулювання рекомендацій. 8

- Розробка індивідуальних програм консультування та психокорекції на основі отриманих результатів. 8

Обґрунтування вибору теми дослідження зумовлене тим, що особистісно-професійна зрілість є основою для ефективної роботи майбутніх психологів. У сучасних умовах психологи працюють з багатьма актуальними проблемами молоді, серед яких соціальна адаптація, боротьба зі стресом, емоційна стійкість. Вивчення факторів, які впливають на розвиток особистісно-професійної зрілості, а також на здатність психолога ефективно взаємодіяти з клієнтами, є важливим аспектом для розвитку майбутніх фахівців. 8

Під час виробничої практики у молодіжній клініці студенти мають можливість закріпити знання та навички, необхідні для роботи в сучасних умовах, навчитися ефективно застосовувати методи психоконсультування та діагностики, а також розвивати емоційну компетентність, яка є важливою у роботі психолога. 8

Важливим аспектом виробничої практики є здатність студента інтегрувати теоретичні знання у реальну практичну діяльність. Під час проходження практики в умовах молодіжної клініки майбутній психолог знайомиться з організаційною структурою установи, отримує досвід взаємодії з клієнтами, аналізує випадки з практики та набуває вмінь, які є критичними для роботи з молоддю. Така практика дає змогу студентам не лише побачити реальні випадки, з якими стикаються психологи, але й усвідомити важливість професійної етики, конфіденційності та відповідальності перед клієнтом. 8

Проходження виробничої практики сприяє розвитку компетентностей, пов’язаних із особистісно-професійною зрілістю, таких як емоційна стабільність, стресостійкість, здатність до емпатії, саморефлексія та прийняття відповідальності за прийняті рішення. Ці якості є визначальними для успішної роботи в психологічній сфері, оскільки вони дозволяють майбутнім фахівцям більш впевнено реагувати на труднощі, з якими зіштовхуються їхні клієнти, і підтримувати високий рівень професіоналізму. 9

Особливістю роботи психолога в молодіжній клініці є необхідність адаптації методів і підходів до потреб і особливостей молодих клієнтів. Серед основних психологічних проблем, з якими може стикнутися психолог у такій клініці, можна виокремити проблеми самооцінки, міжособистісних відносин, пошуку ідентичності, а також труднощі у подоланні стресу та емоційних викликів. Практична робота з такими клієнтами потребує від майбутнього фахівця здатності встановлювати довірливий контакт, а також розуміння особливостей молодіжного віку, включаючи типові виклики та кризи. 9

Практика також надає можливість студентам здобути досвід колективної роботи, коли вони співпрацюють з іншими фахівцями клініки, включаючи психотерапевтів, соціальних працівників і медичних спеціалістів. Це сприяє розумінню студентом важливості міждисциплінарного підходу в роботі з клієнтами, що особливо актуально для успішної роботи у сфері психологічної допомоги. 9

Завдяки практичній діяльності студенти не лише здобувають цінний досвід роботи, але й можуть оцінити власні професійні здібності, краще зрозуміти свої сильні та слабкі сторони, а також визначити напрямки для подальшого самовдосконалення. Виробнича практика стає своєрідною базою для формування професійної ідентичності, яка є ключовим елементом особистісно-професійної зрілості психолога. 9

Одним із основних завдань виробничої практики є формування навичок рефлексії. Студенти мають змогу критично оцінювати власні дії, аналізувати ефективність застосованих методів, а також робити висновки про те, як їхні рішення впливають на психологічний стан клієнтів. Рефлексивна діяльність допомагає майбутнім психологам розвивати навички самооцінки та самокорекції, що сприяє підвищенню професійної компетентності та впевненості у своїй роботі. 10

Особливо важливою для майбутніх психологів є здатність до емпатії та встановлення терапевтичного контакту з клієнтом. Уміння слухати, розуміти емоційний стан іншої людини, підтримувати її та надавати допомогу у вигляді конструктивних порад є важливими елементами професійної майстерності. Виробнича практика дає змогу студентам практично засвоїти ці навички, що сприяє формуванню їхньої професійної зрілості. 10

Крім того, практика у молодіжній клініці передбачає роботу з різними психологічними методиками, що дозволяє студентам оволодіти інструментами, необхідними для діагностики та корекції емоційного стану клієнтів. Наприклад, вони навчаються проводити психодіагностичні обстеження, використовувати опитувальники та тести для оцінки рівня тривожності, депресії, самооцінки та інших параметрів психічного здоров’я. Ці навички є важливими для розуміння та ефективного вирішення психологічних проблем молоді. 10

РОЗДІЛ І 11

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ 11

1.1. Програма та завдання практики 11

1.2. Характеристика бази практики, установчі документи 12

1.3. Загальна інформація про проходження практики 13

РОЗДІЛ ІІ 17

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНОЇ ЗРІЛОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ 17

2.1 Характеристика поняття «особистісно-професійна зрілість» 17

Процес формування особистісно-професійної зрілості майбутнього психолога включає низку етапів, що пов’язані з розвитком самосвідомості, інтеграцією професійних знань та особистісних якостей, а також з опануванням основ етичної поведінки. На початкових етапах навчання студент отримує базові знання з психології, а також навчається основним принципам професійної етики. Подальший розвиток зрілості відбувається через усвідомлення значення особистісного впливу на клієнтів, розуміння власних професійних кордонів та навичок емоційного регулювання [17, 30, 36, 61]. 17

Особистісно-професійна зрілість майбутнього психолога також включає в себе адаптивні якості, які дозволяють йому успішно працювати в умовах емоційного напруження та стресових ситуацій. Важливим компонентом у цьому процесі є здатність до професійного самовизначення, що передбачає чітке уявлення про свої цілі, місію та цінності у професії. Це дозволяє майбутньому фахівцеві орієнтуватися у професійних завданнях і розвиватися, спираючись на власні внутрішні ресурси [4]. 18

Зрілість психолога також передбачає здатність до формування адекватних стосунків із клієнтами та колегами. Це важливий аспект, оскільки він забезпечує належний рівень емпатії, взаєморозуміння та здатності до активного слухання, що є основними складовими психологічної допомоги. Успішне засвоєння цих аспектів дозволяє психологу не лише здійснювати професійні обов’язки, а й позитивно впливати на психічне здоров’я та саморозвиток клієнтів [4]. 18

Особливості формування особистісно-професійної зрілості майбутніх психологів обумовлені й впливом освітнього середовища. Важливу роль відіграють практичні заняття та професійна практика, де студенти мають змогу застосовувати свої знання на практиці, взаємодіяти з реальними клієнтами та вирішувати проблеми у реальному часі. Це сприяє не лише накопиченню професійного досвіду, а й розвитку впевненості у власних силах та формуванню професійної ідентичності [5]. 18

Крім того, майбутній психолог повинен розвивати здатність до критичного мислення та оцінювання власної діяльності. Самоконтроль, здатність до об’єктивного самоаналізу та готовність визнавати власні помилки є невід’ємними компонентами особистісно-професійної зрілості, оскільки вони забезпечують високий рівень професійної відповідальності та етичної поведінки [5]. 18

Загалом, формування особистісно-професійної зрілості майбутніх психологів є комплексним процесом, який вимагає одночасного розвитку особистісних якостей та професійних компетенцій. Цей процес триває протягом усього періоду навчання та продовжується у професійній діяльності, забезпечуючи готовність фахівця до ефективного виконання професійних завдань та збереження психічного здоров’я клієнтів. 18

2.2 Психологічні особливості та новоутворення особистісно-професійної зрілості майбутніх психологів 19

Особистісно-професійна зрілість майбутніх психологів передбачає також розуміння меж власної компетентності та відповідальність за свої професійні дії. Здатність до самоконтролю та усвідомлення важливості професійного розвитку допомагають студентам формувати відповідальне ставлення до своєї роботи. Це включає готовність звертатися за підтримкою або консультуватися з колегами у випадках, коли потрібна додаткова експертиза. Такий підхід є важливим для професійної ефективності та забезпечення високих стандартів допомоги клієнтам [9]. 20

У процесі підготовки майбутніх психологів важливу роль відіграє розвиток здатності до аналізу психологічних проблем, що включає застосування наукових знань і методів для вирішення конкретних завдань. Це передбачає формування критичного мислення, яке допомагає оцінювати інформацію з різних джерел, розрізняти факти та судження, а також приймати обґрунтовані рішення на основі доказів. Критичне мислення є однією з базових компетенцій для майбутніх психологів, що сприяє ефективній діагностиці та допомозі клієнтам [9]. 20

Особливості особистісно-професійної зрілості також включають розвиток внутрішньої мотивації до постійного навчання та самоосвіти. Оскільки психологія є динамічною наукою, фахівці повинні бути готовими до освоєння нових знань, технік та методів, що виникають у процесі наукових досліджень і практичних досягнень. Формування такої професійної гнучкості є необхідним для того, щоб психолог міг надавати сучасні послуги, які відповідають потребам клієнтів [9]. 21

Крім того, майбутні психологи мають навчитися будувати професійні межі у відносинах з клієнтами, що є важливим аспектом у роботі. Ці межі допомагають підтримувати об’єктивність і неупередженість, зберігати емоційну дистанцію та уникати емоційного вигорання. Здатність усвідомлювати та зберігати ці межі стає важливим елементом професійної ідентичності психолога, що сприяє підвищенню його стійкості в умовах емоційно насиченої роботи. 21

Важливо зазначити, що розвиток особистісно-професійної зрілості студентів-психологів відбувається як під час навчання в університеті, так і в процесі практичної діяльності. Саме завдяки практичному досвіду студенти можуть інтегрувати теоретичні знання з реальними ситуаціями, розвиваючи власний стиль роботи та професійне самосприйняття. Практика дозволяє студентам занурюватися у вирішення конкретних психологічних завдань, що сприяє їхній впевненості та професійному зростанню. 21

Таким чином, особистісно-професійна зрілість майбутніх психологів є комплексним процесом, який включає розвиток емоційної стійкості, мотивації, критичного мислення, професійної етики та здатності до рефлексії. Цей процес забезпечує підготовку психологів до ефективної роботи з клієнтами, сприяє їхньому професійному зростанню та допомагає інтегрувати отримані знання з реальними практичними навичками. 21

2.3. Психологічні аспекти розвитку особистісно-професійної зрілості майбутніх психологів 22

РОЗДІЛ ІІІ 25

МЕТОДИ ОЦІНКИ ТА АНАЛІЗ ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНОЇ ЗРІЛОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ 25

3.1. Інструменти та методики оцінки особистісно-професійної зрілості 25

3.2. Аналіз результатів тестування студентів-психологів 26

3.3. Інші заходи та діяльність у клініці поза темою дослідження 30

ВИСНОВКИ 36

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 37

ВСТУП

Ефективна реалізація виробничої (психоконсультативної) практики є одним із ключових етапів у формуванні майбутніх фахівців у сфері психології. Цей етап спрямований на закріплення теоретичних знань та вдосконалення навичок, набутих під час навчання, а також на розвиток особистісно-професійної зрілості, яка є важливою для успішної роботи у психологічній сфері. Виробнича практика дозволяє студентам не лише застосовувати отримані знання, але й розвивати базовий досвід у роботі з різними категоріями клієнтів, зокрема з молоддю.

Головною метою виробничої практики є сприяння розвитку професійної підготовки студентів для ефективного використання набутих знань у практичній діяльності. Вона охоплює основні методи та підходи роботи з психологічними проблемами, а також розвиток навичок у сферах психопрофілактики, психодіагностики та психоконсультування, які є невід'ємними складовими професійної зрілості.

Основними завданнями виробничої практики є:

1. Закріплення теоретичних знань, отриманих під час вивчення психологічних дисциплін, у практичній діяльності.

2. Оволодіння основними принципами та методами організації психологічної допомоги, психопрофілактики та психоконсультативної роботи з урахуванням індивідуальних особливостей клієнтів.

3. Ознайомлення з процедурою ведення документації, яка є обов’язковою для психологів, та з основами правового регулювання у цій галузі.

4. Розвиток навичок аналізу та узагальнення отриманих результатів, складання психологічних висновків, планування подальших консультацій, а також складання індивідуальних програм для клієнтів.

5. Ознайомлення з ефективними методами роботи з молоддю, що потребує психологічної допомоги та підтримки у соціальній адаптації.

6. Формування відповідальності за професійну діяльність, здатності до рефлексії та постійного самовдосконалення.

Після завершення виробничої практики студент повинен набути таких знань та навичок:

- Розуміння процесів, пов’язаних із психопрофілактикою, для попередження виникнення психологічних проблем у молоді.

- Знання методів психодіагностики, що застосовуються для оцінки психологічного стану та визначення потреб клієнтів.

- Навички психоконсультативної роботи, спрямованої на допомогу молоді у подоланні труднощів та підтримці психологічного здоров'я.

Практичні навички, які студент повинен набути під час практики:

- Планування, організація та проведення психопрофілактичних заходів, спрямованих на попередження психологічних проблем.

- Здійснення психодіагностичних досліджень відповідно до визначених цілей та методів.

- Аналіз та інтерпретація результатів психодіагностики для визначення ключових потреб клієнтів та формулювання рекомендацій.

- Розробка індивідуальних програм консультування та психокорекції на основі отриманих результатів.

Обґрунтування вибору теми дослідження зумовлене тим, що особистісно-професійна зрілість є основою для ефективної роботи майбутніх психологів. У сучасних умовах психологи працюють з багатьма актуальними проблемами молоді, серед яких соціальна адаптація, боротьба зі стресом, емоційна стійкість. Вивчення факторів, які впливають на розвиток особистісно-професійної зрілості, а також на здатність психолога ефективно взаємодіяти з клієнтами, є важливим аспектом для розвитку майбутніх фахівців.

Під час виробничої практики у молодіжній клініці студенти мають можливість закріпити знання та навички, необхідні для роботи в сучасних умовах, навчитися ефективно застосовувати методи психоконсультування та діагностики, а також розвивати емоційну компетентність, яка є важливою у роботі психолога.

Важливим аспектом виробничої практики є здатність студента інтегрувати теоретичні знання у реальну практичну діяльність. Під час проходження практики в умовах молодіжної клініки майбутній психолог знайомиться з організаційною структурою установи, отримує досвід взаємодії з клієнтами, аналізує випадки з практики та набуває вмінь, які є критичними для роботи з молоддю. Така практика дає змогу студентам не лише побачити реальні випадки, з якими стикаються психологи, але й усвідомити важливість професійної етики, конфіденційності та відповідальності перед клієнтом.

Проходження виробничої практики сприяє розвитку компетентностей, пов’язаних із особистісно-професійною зрілістю, таких як емоційна стабільність, стресостійкість, здатність до емпатії, саморефлексія та прийняття відповідальності за прийняті рішення. Ці якості є визначальними для успішної роботи в психологічній сфері, оскільки вони дозволяють майбутнім фахівцям більш впевнено реагувати на труднощі, з якими зіштовхуються їхні клієнти, і підтримувати високий рівень професіоналізму.

Особливістю роботи психолога в молодіжній клініці є необхідність адаптації методів і підходів до потреб і особливостей молодих клієнтів. Серед основних психологічних проблем, з якими може стикнутися психолог у такій клініці, можна виокремити проблеми самооцінки, міжособистісних відносин, пошуку ідентичності, а також труднощі у подоланні стресу та емоційних викликів. Практична робота з такими клієнтами потребує від майбутнього фахівця здатності встановлювати довірливий контакт, а також розуміння особливостей молодіжного віку, включаючи типові виклики та кризи.

Практика також надає можливість студентам здобути досвід колективної роботи, коли вони співпрацюють з іншими фахівцями клініки, включаючи психотерапевтів, соціальних працівників і медичних спеціалістів. Це сприяє розумінню студентом важливості міждисциплінарного підходу в роботі з клієнтами, що особливо актуально для успішної роботи у сфері психологічної допомоги.

Завдяки практичній діяльності студенти не лише здобувають цінний досвід роботи, але й можуть оцінити власні професійні здібності, краще зрозуміти свої сильні та слабкі сторони, а також визначити напрямки для подальшого самовдосконалення. Виробнича практика стає своєрідною базою для формування професійної ідентичності, яка є ключовим елементом особистісно-професійної зрілості психолога.

Одним із основних завдань виробничої практики є формування навичок рефлексії. Студенти мають змогу критично оцінювати власні дії, аналізувати ефективність застосованих методів, а також робити висновки про те, як їхні рішення впливають на психологічний стан клієнтів. Рефлексивна діяльність допомагає майбутнім психологам розвивати навички самооцінки та самокорекції, що сприяє підвищенню професійної компетентності та впевненості у своїй роботі.

Особливо важливою для майбутніх психологів є здатність до емпатії та встановлення терапевтичного контакту з клієнтом. Уміння слухати, розуміти емоційний стан іншої людини, підтримувати її та надавати допомогу у вигляді конструктивних порад є важливими елементами професійної майстерності. Виробнича практика дає змогу студентам практично засвоїти ці навички, що сприяє формуванню їхньої професійної зрілості.

Крім того, практика у молодіжній клініці передбачає роботу з різними психологічними методиками, що дозволяє студентам оволодіти інструментами, необхідними для діагностики та корекції емоційного стану клієнтів. Наприклад, вони навчаються проводити психодіагностичні обстеження, використовувати опитувальники та тести для оцінки рівня тривожності, депресії, самооцінки та інших параметрів психічного здоров’я. Ці навички є важливими для розуміння та ефективного вирішення психологічних проблем молоді.