Організація портової діяльності. Конспект лекцій

30

тану загальний час обробки та календарні дати і зміни початку, закінчення та обслуговування судна за ЗДП і ПОС. За 2 год. до приходу судна, з порту інформують капітана про місце швартування, початок та спосіб здійснення робіт. У період обробки працівники порту зобов'язані інформувати про перешвартування, початок і закінчення вантажних і допоміжних операцій. Ця інформація повинна подаватися за 2 год. до початку робіт, якщо їх здійснюють у денний час (з 8 до 17 год.), і до 15 год., якщо операції намічено виконувати в нічний час (з 17 до 8 год.).

Всі транспортні судна, незалежно від прапора, включають у ЗДП, а, отже, приймають до обробки в порядку надходження інформації-заявки судновласника та у наступній черговості:

пасажирські та вантажопасажирські судна; судна контейнеровози; судна танкера та газовози;

інші судна (суховантажні, балкера та ін.).

У тих випадках, коли від судновласників надійшли інформації-заявки про подачу декількох суден з однієї та тією же датою для обробки на тих самих причалах, черговість визначають із урахуванням часу надходження заявок у порт. По приходу судна в порт і одержанню вільної практики (після оформлення приходу, митного та прикордонного огляду), а також після закінчення розвантаження, якщо судно переходить під завантаження, капітан повинен вручити працівникам порту нотіс (повідомлення) про готовність судна до обробки.

Нотіс виписують у двох екземплярах; він містить найменування судна, час прибуття в порт, номери люків і час їхньої готовності до вантажних робіт, час готовності судна до приймання бункера та води. Якщо не всі люки готові до обробки, капітан на кожний наступний люк вручає порту новий нотіс.

Представник порту після прибуття судна (після закінчення прикордонного та митного огляду) або після закінчення розвантаження, якщо судно стає під завантаження, протягом 30 хв. повинен прибути на судно незалежно від часу та місця його знаходження (на рейді або у причалу) і прийняти нотіс. На дублікаті нотіса представник порту повинен указати дату та зміну початку обробки судна по ЗДП, і за яким судном дане судно приймають до обробки. Судно вважається прибулим в строк і готовим до обробки, якщо нотіс про це буде вручений капітаном судна з 0 до 24 год. доби початку обробки, передбаченої ЗДП. До моменту вручення нотіса капітан повинен забезпечити готовність трюмів, всіх вантажних засобів і люків, включаючи їхнє відкриття та освітлення місць вантажних робіт. Люки, які обладнані механізованими пристроями закривання, відкриває та закриває команда судна, у всіх інших випадках – працівники порту за заявкою судна. Коли перевантажують навалочні вантажі та контейнери на спеціалізованих причалах, для відкриття-закриття немеханізованих люків у порту надаються тільки крани для установки бімсів. Люки по-похідному у всіх випадках закриває команда судна.

Завантажують і розвантажують вантажі відповідно до каргоплану за коносаментними партіями не допускаючи їхнього змішування. При обробці судна порти зобов'язані:

31

розміщати вантажі відповідно до погодженого капітана каргопланом; готовити та вручати адміністрації судна перевізні документи в міру закін-

чення розвантаження або до початку завантаження кожної партії вантажу; здійснювати таксування провізних платежів і додаткових зборів щодо ка-

ботажних вантажів; на вимогу суднової адміністрації зачищати трюми (крім мийки та сушін-

ня, які здійснюють тільки за згодою порту); підготовляти вантажі до відправлення та вживати заходи до їхнього заве-

зення та вивозу; перевантажувати вантажі, які перевозяться у прямому змішаному заліз-

нично-водному або прямому водному сполученні; робити кріплення, штивку та сепарацію вантажів у трюмах за вказівкою

суднової адміністрації; фіксувати актами всі випадки недостачі або пошкоджень вантажу та тари

в момент їхнього виявлення; обслуговувати судна, що перебувають на рейді, катерами за розкладом за

рахунок судновласника; надавати судну вільний причал або якірну стоянку на рейді у випадку за-

тримки судна після закінчення його обробки.

6.3 Час стоянки та сталійний час суден

Часом стоянки судна називається увесь час знаходження його в порту, починаючи з моменту закінчення швартування до причалу або постановки на якір на рейдовій стоянці до моменту початку відшвартування від причалу або зняття з місця якірної стоянки для відправлення в рейс. Під плановим часом стоянки судна розуміється час, який покладається для обробки та обслуговування судна з урахуванням обумовленого часу очікування початку обробки.

Сталійним часом судна в порту називається час, що покладається порту за встановленими нормами на виробництво ЗРР і всіх допоміжних операцій при максимально можливому їхньому суміщенні.

Під контрсталійним часом розуміється час, що починається після закінчення сталійного часу та до моменту завершення портом всіх покладених на нього вантажних і допоміжних операцій.

Судно включають у ЗДП для обробки та обслуговування у відповідності зі спеціалізацією причалів з урахуванням їх взаємозамінності: з 16 годин заявленої судновласником дати приходу судна в порт при наявності вільних планових ресурсів або з найближчої зміни після закінчення планового строку обробки судна, включеного раніше в ЗДП, і звільнення планових ресурсів, зайнятих на його обробці. Цей час і буде початком рахунку сталійного часу, якщо інше не вказано в Зведенні звичаїв порту або в обов’язкових постановах по порту. На підставі визначеного в ПОС планового часу стоянки встановлюють дату та зміну, протягом якої повинні бути закінчені обробка та обслуговування судна.

Рахунок сталійного часу переривається в наступних випадках:

при несприятливих метеорологічних умовах (у всіх випадках непогоди) незалежно від того, здійснювалися чи ні портом фактично в цей час виробничі

32

операції. Якщо в умовах непогоди здійснювалися обробка та обслуговування судна, порт вживає заходи щодо недопущенню псування вантажу, порушень правил безпеки праці та безпеки мореплавання;

у випадку неподання вагонів під вантажі, що перевантажуються за прямим варіантом, викликаної стихійними явищами або подіями, які носять характер непереборної сили;

звини судна (судновласника), у тому числі при відкачці баласту;

звини вантажовласника з моменту готовності судна, зазначеного в нотісі капітана. При цьому порт зобов'язаний представити судновласникові необхідні документи, які повністю доводять провину вантажовласника для стягнення з його демереджу (штрафу) у встановленому порядку.

Всі зазначені затримки повинні бути підтверджені довідкою метеорологічного центру або відповідним актом.

Для обліку часу стоянки, який фактично витрачено в порту, судно та порт ведуть акт обліку часу стоянки (таймшит) за встановленою формою.

В акт обліку часу стоянки (Statement of facts (SOF)) судна в порту записують: назву судна, порт, номер причалу, найменування вантажу по укрупненій номенклатурі і його кількості, дату, години та хвилини приходу судна в порт, час готовності судна до обробки по нотісу, час закінчення обробки та обслуговування судна й відходу його в рейс.

Крім того, в SOF записують число, місяць, рік, години та хвилини, витрачені на будь-яку стоянку, тобто виробничі та невиробничі простої протягом усього часу стоянки судна. Не рідше разу за зміну записи в SOF погоджують із представником порту та агентом судна. Погоджені записи повинні бути засвідчені підписами представника порту або агента.

SOF підписують капітан судна, представник порту та агента, які повинні з'явитися на судно. Якщо через погодні умови зазначені представники не можуть прибути на судно, капітан сам підписує SOF і додає до нього виписку із суднового журналу, що підтверджує записи в SOF. Оформлений у такий спосіб SOF може служити основою для розрахунків між портом і судном за обробку. Записи в SOF ніяким змінам не підлягають. Від підпису не може відмовитися жодна сторона. Сторона, яка не згодна із записом в SOF, повинна підписати акт, але має право зробити відповідне застереження.

6.4 Валові норми обробки суден

Обробка суден планується портом (терміналом) згідно затверджених валових норм (ВН) обробки суден у порту. У тому випадку, коли в договорі морського перевезення (чартері) або в документі, що його заміняє, обумовлена (наведена) чартерна норма, яка перевищує ВН, обробка судна здійснюється по затвердженим ВН порту.

Сталійний час судна, яке прибуло в порт і прийнято під обробку, розраховується шляхом ділення маси (одиниць) вантажу, що підлягає завантаженню (розвантаженню), на відповідну ВН із урахуванням групи цього судна.

У випадку, якщо група судна не встановлена, вона визначається по наступній формулі через коефіцієнт конструктивної нерівномірності

33

KН = WC / (n WНТ),

де WC – вантажомісткість судна, м3;

n – кількість розрахункових вантажних люків на судні;

WНТ – вантажомісткість одного з найбільших трюмів із твіндеком (або одного трюму), м3.

При визначенні коефіцієнта конструктивної нерівномірності трюмів вантажомісткість трюмів для суден, для люків що мають довжину від 20 до 30 метрів вони ділиться на дві рівні частини, а при довжині люків від 30 до 40 метрів

– на три рівні частини. Після чого отриманий коефіцієнт округляється за значенням і прирівнюється до найближчого корегуючого коефіцієнта через таблицю наведену нижче та у такий спосіб визначається група судна.

Якщо група судна, для якої розраховується сталійний час, нижче (вище) установленої у ВН групи характерного судна, то ВН знижується (підвищується) відповідно до корегуючих коефіцієнтів до ВН обробки суден (табл. 2).

Таблиця 2. Корегуючі коефіцієнти до ВН

При перевантаженні вантажів з морського судна на морське судно «бортборт» та з морського судна на річкове (і навпаки) застосовуються норми, розраховані по групі судна, що лімітує.

Якщо на судні повинне здійснюватися розвантаження (завантаження) вантажів двох або більше найменувань, для яких установлені різні ВН, то сталійний час розраховується як сума часу, визначеного для перевантаження кожного вантажу за встановленій для нього ВН.

При дозавантаженні (дорозвантаженні) судна, що пред'явило до обробки всі трюми, ВН застосовується з коефіцієнтом 0,75 (0,9).

При подачі в порт судна, що пред'являє згідно каргоплану до завантаження (розвантаження) вантаж не на всю кількість трюмів, ВН знижується пропорційно відношенню кількості пред'явлених трюмів до всієї кількості трюмів, але не більш, ніж до 5 трюмів для генеральних і не більш, ніж до 4 трюмам для навалочних і насипних вантажів.

У випадках необхідності спеціального та додаткового кріплення вантажів на вимогу судна, застосування особливо трудомістких підготовчих операцій при розвантаженні вантажу, у зв'язку з його станом (кирковання, пневморозпушування, повна або часткова заміна тари – перетарювання), при перевантаженні отрутних і вогненебезпечних вантажів із застосуванням протигазів й т. п., порту надається додатковий час, що встановлюється за згодою сторін, який додається до сталійному часу.

Спеціальним кріпленням вважається кріплення, що вимагає провадження робіт по підкріпленню палуби, пристрою кільблоків, спеціальних вимостків або зварювальних робіт, які не можуть суміщатися із процесом завантаження (розвантаження) цих вантажів.

Якщо тривалість однієї або декількох (технологічно несумісних одна з одною) операцій при обробці та обслуговуванні судна перевищує час, визначе-

34

ний за ВН, то сталійний час цього судна розраховується з урахуванням тривалості виконання операції, що лімітують, або як сума часу операцій, виконання яких технологічно несумісне.

6.5 Керівництво обробкою суден в порту

Одержавши інформацію-заявку від судновласника, розробивши ПОС та включивши судно в ЗДП на плановий період, працівники порту приступають до підготовки обробки судна.

Підготовка до розвантаження-завантаженню судна полягає в наступному: розробка вантажного плану (каргоплану) при завантаженні судна, вибір

причалу для постановки судна; підготовка складів і барж портового флоту, що використовуються як

складська ємність для тимчасового зберігання вантажу; визначення місць складування вантажів тваринного походження та вог-

ненебезпечних; з'ясування можливостей залізничної станції по забезпеченню порта поро-

жніми вагонами (порожняком) і подача заявок на нього; одержання інформації про наявність завантажених вагонів і встановлення

строків їхньої подачі до фронтів розвантаження; з'ясування можливості виділення автотранспорту та подача заявок на ньо-

го;

підготовка ПТМ і технологічного оснащення; підготовка інвентарю, сепараційних та кріпильних матеріалів і завчасна

доставка їх до причалу; розрахунок необхідної кількості робочої сили та подача заявок на неї;

підготовка причалу до приймання судна (відвід плавзасобів, звільнення від вантажу, розміщення кранів й ін.), огляд вантажу на предмет готовності його до відвантаження;

уточнення технології перевантаження великовагових вантажів, попередня концентрація на морському вантажному фронті (МВФ) вантажів, що підлягають завантаженню;

одержання рознарядок на експортні вантажі та доручень на імпортні і узгодження строків завезення вантажів місцевою клієнтурою.

Крім того, установлюють порядок введення або виведення судна з порту та погоджують строки виконання робіт на судні з організаціями, що не перебувають в адміністративному підпорядкуванні порту. Всі основні питання організації обробки судна розробляють і викладають у технологічному план-графіці обробки судна (ТПГОС).

Жодне судно не може бути оброблене в порту без керівника – стивідора. До стивідорних відносять роботи по підготовці та організації завантаженнярозвантаження та обслуговуванню суден, розробці ТПГОС, оформлення вантажної та транспортної документації, а також роботи із завантаження та розвантаження по прямому варіанту залізничних вагонів, барж і автотранспорту. Стивідорні роботи здійснює штат стивідорів, які працюють під керівництвом і контролем заступника начальника району (термінала) по експлуатації.

35

Штат стивідорів складається зі старших і змінних стивідорів, за якими закріплена певна група причалів, і вони спеціалізуються на перевантаженні певних вантажів або вантажів одного напрямку.

Старший стивідор має у своєму підпорядкуванні три-чотири змінних стивідори, він представляє порт на судні і є відповідальним керівником та організатором робіт із цього судна. До прибуття судна в порт старший стивідор бере участь у підготовці порту до обробки судна та у складанні вантажного плану, розробляє ТПГОС, підготовляє причал до приймання судна, контролює підготовку складів до приймання та видачі вантажів, складає заявки на вагони, засоби механізації, інвентар, робочу силу. Далі старший стивідор організує та керує ЗРР і забезпечує обслуговування судна протягом усього періоду обробки, погоджує з адміністрацією судна схему та способи кріплення вантажів.

Змінний стивідор працює під керівництвом старшого стивідора. Під час відсутності на судні старшого стивідора змінний стивідор виконує його функції. Змінний стивідор на своїй зміні оперативно підлеглий змінному диспетчерові району (термінала). Він є виконавцем вантажних робіт та безпосередньо керує роботою бригад і має право припиняти роботу на суднах і вагонах, якщо судно та представники залізничної станції діють всупереч правилам перевантаження вантажів, відстороняти від роботи робітників, що перебувають у його підпорядкуванні, які порушують технологію перевантаження та правила безпеки праці.

Перед початком зміни змінний стивідор повинен перевірити справність технологічного оснащення і його відповідність діючої технології, проінструктувати робітників з питань безпеки праці та технології перевантаження, разом із бригадиром розставити робітників за об'єктами робіт, указати місця та способи укладання вантажу. Під час зміни він організує роботу відповідно до затвердженої технології та ТПГОС так, щоб не було простоїв робітників, машин і транспорту, контролює якість та інтенсивність роботи бригад, організує одержання вантажу зі складу, вчасно подає заявки на переподавання вагонів, заміну перевантажувальних машин, ВЗП та інвентарю, керує завантаженнямрозвантаженням і кріпленням-розкріпленням вантажів.

Одним з найважливіших завдань змінного стивідора варто вважати підготовку роботи чергової зміни. За 2 год. до початку зміни стивідор повинен проаналізувати положення справ по кожному трюму, зрівняти його із завданням по ТПГОС і ЗДП та скласти заявку змінному диспетчерові на робітників, машини та транспорт. Стивідор при завантаженні судна повинен підібрати всі доручення на вантажі, які будуть вантажитися протягом зміни, установити місце їхнього знаходження та можливість одержання зі складу або можливості складів по прийманню вантажу при розвантаженні судна. У випадку неможливості, одержання будь-якої партії вантажу зі складу стивідор через змінного диспетчера повинен організувати заміну вантажу та продумати способи його транспортування. Уточнивши всі питання щодо організації зміни, змінний стивідор інформує адміністрацію судна про майбутню роботу, погоджує з нею план роботи, дає заявку на суднові вантажні засоби, відкриття або закриття люків з механічним приводом. Стивідор повинен забезпечити підвіз сепарації та інвентарю си-

36

лами робітників попередньої зміни, а також відкриття та закриття люків трюмів.

Після закінчення зміни стивідор здійснює контроль за прибиранням робочого місця, здачею перевантажувальних машин, технологічного оснащення та інвентарю, заповнює наряд-завдання на виконану роботу.

У процесі виконання своїх обов'язків стивідор пов'язаний з великим колом працівників району (термінала), інших господарств і управлінням порту, з посадовими особами суміжних транспортних організацій, державних контрольних органів та інспекцій. Як правило, всі вказівки з організації робіт, щодо передачі та оформленню вантажу, по завантаженню або розвантаженню судна та багатьом іншим виникаючим питанням, старший стивідор одержує від начальника району, його заступників по експлуатації та складській частині, старшого диспетчера, технолога та інженера по техніці безпеки, а змінний стивідор – від старшого стивідора та змінного диспетчера.

6.6 Технологічний план-графік обробки судна

ТПГОС – організаційний документ, що визначає склад і послідовність виконання заходів щодо підготовки та організації обробки судна. Призначення ТПГОС – своєчасна та повноцінна підготовка і обробка судна в оптимальному режимі, контроль за ходом вантажних та допоміжних операцій. ТПГОС складають на всі суховантажні та наливні судна (за винятком суден, що прибувають на дозавантаження або дорозвантаження зі сталійним часом не більше 12 год. або тільки за постачанням, портового флоту, вантажопасажирських суден, що оброблюються клієнтурою).

ТПГОС розробляють старші стивідори заздалегідь, до підходу судна, та погоджують зі старшим диспетчером району (стосовно виділення бригад докерів і підйомно-транспортної техніки), старшим технологом (стосовно застосування тієї або іншої технології при обробці судна) і інженером по техніці безпеки (стосовно заходів щодо забезпечення безпеки праці). Затверджує ТПГОС начальник району (термінала) або його заступник по експлуатації після узгодження строків обробки судна з головною диспетчерською.

Під час обробки судна старший і змінний стивідори вносять у відповідні розділи ТПГОС відомості про фактичний хід вантажних операцій по змінах і порівнюють їх із планом. У процесі обробки судна внаслідок впливу різних факторів можливі відхилення від планової частини графіка. У цьому випадку вони коректують ТПГОС.

Коректування графіка здійснює старший стивідор за узгодженням із заступником начальника району по експлуатації. Він встановлює величину відхилень по кожному розділі план-графіка та намічає організаційно-технічні заходи щодо ліквідації відставання від плану (перерозподіл планових ресурсів, збільшення числа ТЛ, перенесення строків виконання допоміжних операцій, які суміщаються з вантажними, зміна послідовності обробки вантажних приміщень).

Безпосередніми організаторами виконання ТПГОС у частині підготовки та організації ЗРР, а також виробництва допоміжних операцій, виконуваних портом, є старший стивідор і підлеглі йому змінні стивідори. Загальний контроль

37

за виконанням ТПГОС здійснює заступник начальника району по експлуатації, а в цілому по порту – головна диспетчерська порту.

ТПГОС містить наступні розділи.

1.Основні показники обробки судна, до яких відноситься сталійний час, тривалість вантажних операцій, інтенсивність вантажних робіт чиста та валова, середня за час обробки судна концентрація ТЛ, яка застосовується для визначення кількості необхідних технічних засобів і робочої сили.

2.Календарний план виробництва вантажних операцій, який повинен містити обсяг перевантаження вантажу по вантажних приміщеннях, графік роботи ТЛ, кількість перевантажувального встаткування, транспортних засобів і робочої сили.

3.Операції комплексного обслуговування судна. У цьому розділі вказують найменування, тривалість і строки виконання допоміжних операцій, які виконуються портом або за участю порту, а також здійснюваних іншими організаціями, але які впливають на перевантажувальні роботи (фумігація вантажу та ін.). Тривалість операцій приймають за діючими нормами. При відсутності норм на виконання допоміжних операцій які організує агент, що не суміщаються з вантажними, їх тривалість приймають за даними цих служб.

4.Особливі вказівки по підготовці та організації обробки судна, які передбачають заходи щодо підготовки складів, сепараційних і кріпильних матеріалів; відомості про обсяг вантажних робіт із прямого варіанта, про попередню концентрацію частини вантажу в причальній зоні, про відвезення специфічних вантажів на склади інших ВПК. Тут же конкретно уточнюють технологію перевантаження деяких вантажів (ящиків міцних і неміцних, бочок з різними уторами (буртіками) й ін.) і дають вказівки по безпеці праці.

5.Аналіз обробки судна, що включає короткий опис фактів і причин відхилення від плану кожної зміни, простоїв і висновків про результати обробки судна.

7 Організація обробки залізничних вагонів і автотранспорту

7.1Завдання організації обробки залізничних вагонів у порту

Увнутрішніх перевезеннях у нашій країні залізничний транспорт відіграє провідну роль. Від роботи залізничного транспорту залежить значною мірою успіх роботи багатьох галузей народного господарства, у тому числі морського транспорту, тому що основна маса вантажів, які перевозяться на суднах торговельного флоту, надходить до портів та вивозиться з них залізницею. Успішна взаємодія морських портів із залізничним транспортом забезпечує виконання державних планів перевезень вантажів морем і зменшує строки їхньої доставки.

Під обробкою вагонів у порту розуміється їхнє завантаження або розвантаження силами та засобами порту, відкриття та закриття дверей, люків і бортів вагона, кріплення вантажів, зачищення вагонів, оформлення документів.

Вагонообігом порту називається кількість вагонів, які оброблені портом за певний період. Вагонообіг порту перебуває у зв'язку з вантажообігом порту та залежить від його обсягу та структури. Визначається вагонообіг затвердженим планом перевезення вантажів морським флотом через даний порт.

38

Виробнича взаємодія порту та залізничної станції припускає:

квартальне планування обробки вагонів з каботажними вантажами з розбивкою по місяцях і щомісячне планування обробки вагонів з експортноімпортними вантажами. Воно здійснюється міністерством і Укрзалізницею з повідомленням порту та станції за кілька днів до початку місяця;

місячний план обробки вагонів у порту визначається кількістю вагонів (з експортними та каботажними вантажами, що відправляються морем,), які підлягають розвантаженню, і порожніх, призначених для завантаження імпортних і каботажних вантажів, що прибувають морем;

строгий порядок взаємної диспетчерської інформації про підхід суден і залізничних вагонів із вказівкою часу прибуття транспортних засобів, кількості та характеристики вантажів у них;

передову технологію перевантаження вантажів з морських транспортних засобів на залізничні та навпаки;

диспетчерський контроль із боку порту та станції за своєчасною подачею та прибиранням вагонів, організацією виробництва завантаження та розвантаження;

забезпечення перевантажувальних фронтів маневровими засобами для подачі та прибирання залізничних вагонів. Від злагодженої роботи маневрових локомотивів залежить ритмічна робота порту та залізничної станції;

організацію перевантаження вантажів по прямому варіанту в необхідному та раціональному обсязі;

взаємини порту та залізничної станції регулюються договором – вузловою угодою (ЄТП), що укладається між портом і Управлінням залізниці строком на два роки.

Завданнями організації обробки вагонів у порту є: виконання встановлених планів обробки вагонів; обробка вагонів у мінімальний термін;

повне використання вантажопідйомності (вантажомісткості) вагонів; оформлення приймання та здачі вантажів відповідно до транспортних до-

кументів і з обов'язковим засвідченням фактичного стану вантажу при завантаженні або розвантаженні;

сприяння працівникам залізниці в скороченні простоїв вагонів.

7.2 Єдиний технологічний процес роботи порту та залізничної станції

ЄТП – це комплекс організаційних, технічних і комерційних умов, які регламентують порядок спільної роботи припортової залізничної станції та порту під час перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні. ЄТП повинен забезпечувати безумовне виконання плану перевезень вантажів, строге дотримання графіків руху суден і вагонів та зниження транспортних витрат.

Особлива увага в єдиній технології роботи порту та станції приділяється ЗДП та взаємній своєчасній інформації про підхід суден і вагонів, які допомагають організовувати економічно доцільну обробку суден і вагонів по прямому

39

варіанту.

Вихідними даними для розробки ЄТП є:

плановий обсяг перевалки вантажів із залізниці на судна та назад; нерівномірність вантажообігу в межах місяця та доби; графік руху поїздів і підходу суден;

техніко-експлуатаційна характеристика матеріально-технічної бази порту та залізничної станції;

вузлова угода; робочі технологічні карти (РТК) конкретних вантажів;

план-графік обробки судна в порту (ТПГОС); норми часу на вантажні та допоміжні операції при обробці суден і ваго-

нів;

розрахунок оптимальних інтервалів подачі вагонів до причалу та суден з рейду до причалу.

Важливий елемент – організація подачі та прибирання вагонів і облік результатів їхньої обробки.

Упортах існує номерний і безномерний облік вагонів. При номерному обліку локомотиви станції, відповідно до періодів подач вагонів за вузловою згодою (ЄТП), розставляють вагони по фронтах. У цьому випадку облік часу обробки, подачі кожного вагона здійснюється по номерах відповідно до відомості подачі та прибирання вагонів.

При безномерному обліку станція подає вагони на виставочні колії, звідки порт їх забирає (своїми локомотивами) за своїм розсудом, вибираючи в першу чергу вагони, які повинні оброблятися по прямому варіанту. Вагони заносять у відомість безномерного обліку, де вказують час приймання їх портом і здачі станції. При безномерному обліку відсутні інтервали між подачами, які передбачені звичайно у вузловій угоді (ЄТП). Порт приймає та здає вагони не за номерами, а за кількістю.

Удеяких портах створені так звані обмінні парки вагонів. В обмінний парк зараховують вагони, які найближчим часом повинні розвантажувати по прямому варіанту. Кількість вагонів в обмінному парку для даного порту, тобто кількість вагонів, що очікують розвантаження по прямому варіанту, обмежена постановою уряду. За заявкою порту вагони з обмінного парку подає станція до борта судна, і після розвантаження диспетчер залізничної групи порту складає приймально-здавальну відомість на всі вагони, що розвантажені протягом доби,

іпред'являє її станції для зняття з обліку в обмінному парку.

Для розробки ЄТП організують спеціальну групу, у яку входять представники порту та станції. Ця група проводить спільний аналіз виконання роботи, розробляє ТПГОС і вагонів, удосконалює методи праці та маневрової роботи. ЄТП є необхідним елементом спільної технології перевезень вантажів.

7.3 Організація роботи автотранспорту

Автомобільний транспорт займає важливе місце в єдиній транспортній системі (ЄТС) країни та відіграє величезну роль в економіці країни. Здатність доставляти вантаж від відправника безпосередньо одержувачеві робить цей вид