Організація портових операцій. МВ до практичних занять
.pdf
В. І. ТИХОНІН О. Є. МАКАРЕНКО
Методичні вказівки
Одеса – 2015
1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра «Експлуатація морських портів»
ОРГАНІЗАЦІЯ ПОРТОВИХ ОПЕРАЦІЙ
Методичні вказівки, інструкції та завдання до практичних занять
Напрямок підготовки: 27 «Транспорт» Спеціальність: 275 «Транспортні технології (морський транспорт)»
Одеса – 2015
2
Методичні вказівки, інструкції та завдання до практичних занять розроблені Тихоніним Володимиром Івановичем – старшим викладачем кафедри «Експлуатація морських портів» Одеського національного морського університету та Макаренко Олександром Євгеновичем – асистентом цієї ж кафедри.
Методичні вказівки, інструкції та завдання до практичних занять схвалені кафедрою «Експлуатація морських портів» ОНМУ 26 жовтня 2015 р. (протокол № 9).
Рецензент Решетков Д. М., к. т. н., проф. кафедри «Експлуатація морських портів»
Одеського національного морського університету.
Зміст |
|
Методичні вказівки ........................................................................................ |
2 |
Практична робота № 1. Визначення сумарної щільності зараження .......... |
3 |
Практична робота № 2. Розрахунок необхідної кількості суден портового |
|
флоту......................................................................................................................... |
9 |
Практична робота № 3. Організація швартовних операцій ....................... |
17 |
Практична робота № 4. Визначення фактичної щільності наливного |
|
вантажу ................................................................................................................... |
29 |
Практична робота № 5. Визначення кількості наливного вантажу ........... |
34 |
Практична робота № 6. Визначення середнього осідання судна .............. |
41 |
Практична робота № 7. Визначення водотоннажності судна .................... |
49 |
Практична робота № 8. Визначення маси вантажів по осіданню судна ... |
57 |
Практична робота № 9. Визначення режимів вентиляції вантажних |
|
приміщень............................................................................................................... |
63 |
Практична робота № 10. Визначення режимів вентиляції на переході .... |
69 |
Практична робота № 11. Підготовка танків до наливу .............................. |
75 |
Методичні вказівки
Призначення практичних робіт – закріплення пройденого теоретичного матеріалу й розвиток навичок виконання досліджень прикладного характеру.
Звітністю по виконаній роботі є протокол, у якому вказуються:факультет, курс, група, прізвище та ініціали студента;найменування роботи;мета роботи;номер варіанта;
вихідні дані по варіанту;розрахунки по роботі.
При проведенні розрахунків, спочатку приводиться розрахункова формула та необхідні пояснення до неї, а потім у формулу підставляються вихідні значення і отриманий результат.
Для всіх вихідних даних і результатів розрахунку вказуються одиниці виміру.
Розрахунки здійснюються з точністю, обумовленої вимірювальними
3
приладами; ціною ділення шкал, діаграм і номограм; розмірністю (величиною) вимірюваного (розрахункового) показника:
розмірів (довжини, ширини, висоти, осідання судна й т. п.) – які виражені в метрах з точністю до 1 мм, у сантиметрах – до 0,1 мм, у міліметрах – до 0,01 мм;
маси (ваги) – вираженої в кілограмах – до 1 г, у тоннах – до 1 кг;об'ємних (об'єми, питомі об'єми, щільність й т. п.) та інших розра-
хункових показників – визначається розмірністю вихідних величин. При наявності цілої частини – не менш трьох значущих цифр (відмінних від нуля) після коми, а при відсутності цілої частини – не менш п'яти.
Протокол є основою для співбесіди з викладачем по закінченню роботи й одержання заліку з неї.
Конкретні вказівки по виконанню кожної роботи наведені в інструкціях, з якими студент зобов'язаний ознайомитися на занятті.
Практична робота № 1. Визначення сумарної щільності зараження
Мета роботи. Оволодіння методикою визначення сумарної щільності зараження (СЩЗ) зернових вантажів шкідниками.
Загальні вказівки. У період підготовки до приймання зерна на підприємствах проводять комплексне обстеження всіх об'єктів на зараженість.
Перевізні засоби: вагони, судна, автомобілі й ін. обстежують перед завантаженням і після розвантаження зерна й продуктів його переробки.
Об'єктами обстеження є: зерно й продукти його переробки; комбікормова сировина (макухи, шроти, м'ясо-кістяне й рибне борошно й ін.), а також комбікорми, БВД (білково-вітамінні додатки) і премікси; приміщення сховищ, підприємств, цехів, а також лабораторне, технологічне, транспортне й інше встаткування й прилади які находяться в них; приміщення й устаткування потокових ліній для приймання, обробки й відвантаження зерна; зерносушарки; території підприємств; перевізні засоби; інвентар; мішки та брезенти й ін.
Зараженість об'єктів визначають оглядом їх і аналізом зразків, що відбираються від зерна, комбікормової сировини й продукції, а також просипів, що зметено (рос. сметки), органічних залишків і т. п., які збираються в ході обстеження в різних місцях приміщень, в устаткуванні й на території.
Відбір і аналіз зразків зерна, продуктів його переробки й комбікормової сировини на зараженість шкідниками проводять відповідно до діючих державних стандартів на методи їхнього ведення.
Транспортні засоби перевіряють на зараженість шкідниками, оглядаючи внутрішні й зовнішні поверхні кузовів вагонів, у суднах – стінки трюмів, палубу й зовнішні стіни надпалубних будівель і аналізуючи зібрані в процесі обстеження просипи й що зметено.
Обстеження морських і річкових суден перед знезаражуванням проводиться виробничою (технологічною) лабораторією підприємства разом з керівником дезінсекційних робіт, а призначених для перевезення експортних і імпо-
4
ртних хлібних вантажів транспортних засобів – за участю представника Держхлібінспекції.
Далі розглянемо методику оцінки ступеня зараження зерна комахами й кліщами.
Для оцінки зараженості зерна комахами й кліщами з урахуванням різної міри їхньої шкідливої діяльності для кожної партії зерна розраховують СЩЗ, а зараженість зерна всіма видами комах і кліщів виражають у ступенях.
СЩЗ являє собою суму щільності зараження зерна різними видами комах і кліщів, наведених до щільності зараження найпоширенішим шкідником – рисовим довгоносиком відповідно до коефіцієнтів шкідливості КВ кожного виду, зазначеними в табл. 1.
Таблиця 1
|
|
|
Кількість до- |
Кількість дорос- |
Максимально |
|
|
|
Коефі- |
рослих шкід- |
припустимі рі- |
||
|
|
цієнт |
ників в 1 кг зе- |
лих шкідників в 1 |
вні (МДР) су- |
|
Види шкідників |
шкід- |
рна, що не ро- |
кг зерна, що від- |
марної щіль- |
||
повідає економі- |
||||||
|
|
ливості |
бить шкідли- |
чному порогу |
ності заражен- |
|
|
|
КВ |
вого впливу, |
ня, екз./кг за |
||
|
|
шкідливості, екз. |
||||
|
|
|
екз. |
СЩЗ |
||
|
|
|
|
|||
Загальна зараженість |
– |
– |
– |
15,0 |
||
Зерновий точильник |
1,7 |
5 |
1,8 |
8,5 |
||
Комірний довгоносик |
1,5 |
5 |
2,0 |
7,5 |
||
Зернова |
міль (гусе- |
1,1 |
4 |
2,7 |
4,4 |
|
ниці) |
|
|||||
|
|
|
|
|
||
Інші метелики (гусе- |
|
|
|
|
||
ниці), |
мавританська |
1,1 |
– |
2,7 |
3,0 |
|
комашка |
|
|
|
|
||
Рисовий довгоносик |
1,0 |
15 |
3,0 |
15,0 |
||
Борошняні хрущаки |
0,4 |
6 |
7,5 |
2,4 |
||
Прикидавці, шкіроїди |
0,4 |
– |
7,5 |
3,0 |
||
Мукоїди, грибоїди |
0,3 |
25 |
10,0 |
3,0 |
||
Блищанки, потайни- |
0,2 |
– |
15,0 |
3,0 |
||
ки, потайноїди |
||||||
|
|
|
|
|||
Сіноїди |
|
0,1 |
– |
30,0 |
3,0 |
|
Хлібні кліщі |
0,05 |
150 |
60 |
3,0 |
||
Крім зниження маси й погіршення якості та технологічного достоїнства зерна комахи й кліщі виділяють у зерно токсичні для людини речовини. Тому при певній щільності зараження зерна комахами й кліщами воно стає непридатним для продовольчих цілей. Токсичні речовини зберігаються в зерні й після дезінсекції. При повторному зараженні токсичні речовини додаються до вже наявним у зерні. Тому, якщо партія зерна заражена вдруге, то отримане значення СЩЗ підсумовується з попереднім.
Погіршення санітарного стану зерна при зараженні його комахами й кліщами викликає необхідність строгої регламентації як щільності зараження шкі-
5
дниками окремих видів, так і сумарної щільності зараження, тобто встановлення МДР кількості комах в 1 кг зерна.
МДР встановлені по показнику, що лімітує, з урахуванням трьох критеріїв: біологічної активності зараженого комахами зерна для теплокровних тварин, економічного порога шкідливості; показників харчової цінності зерна.
У табл. 1 наведені встановлені МДР вмісту в зерні комах і кліщів.
Якщо зараженість зерна комахами й кліщами по показнику СЩЗ перевищує зазначені вище МДР, але не більше 90 екз. на 1 кг зерна, використання його на продовольчі цілі припустимо тільки за умови підсортування до нього незараженого зерна й доведення кількості шкідників до МДР.
Кількість зараженого вище МДР комахами й кліщами зерна у відсотках, яку необхідно брати при підсортуванні з незараженим, розраховується за рівнянням
А = МДР 100 / ХВР (або Х ), |
(1) |
де А – кількість зараженого вище МДР комахами й кліщами зерна, яку необхідно змішати з незараженим зерном, %;
МДР – максимально припустимий рівень зараження зерна комахами й кліщами, екз./кг (див. табл. 1);
ХВР (або Х ) – фактична щільність зараження зерна комахами й кліщами з урахуванням коефіцієнтів шкідливості, екз./кг.
Якщо партія зерна заражена одночасно декількома видами шкідників, то в знаменник замість ХВР включають Х .
При використанні рівняння (1) необхідно розрахувати Х і окремо ХВР для виділених у табл. 1 видів шкідників. Потім варто розрахувати величину А в цілому по СЩЗ і окремо для виділених видів шкідників, підставляючи в рівняння відповідні значення МДР. При підсортуванні необхідно враховувати найменше значення величини А, отриманої в розрахунках.
Якщо вміст шкідників у зерні по показнику СЩЗ перевищує 90 екз. на 1 кг, таке зерно не може бути використане на продовольчі цілі.
З урахуванням шкідливості комах і кліщів і негативного впливу їх на гігієнічні показники (нагромадження токсичних речовин) зараженість зерна шкідниками виражають у ступенях залежно від величини показника СЩЗ. Характеристика ступенів зараженості зерна шкідниками наведена в табл. 2.
Таблиця 2
Ступінь зараженості |
Величина показника СЩЗ, екз./кг |
I |
До 1 |
II |
Від 1 до 3 включно |
III |
Понад 3 до 15 включно |
IV |
Понад 15 до 90 включно |
V |
Понад 90 |
Примітка. При віднесенні зерна до того або іншого ступеня зараженості в складі СЩЗ необхідно враховувати МДР окремих видів шкідників (див. табл.
1).
Залежно від ступеня зараженості зерна необхідно виконати наступні за-
6
ходи.
При I ступені, у першу чергу, необхідно здійснити прогноз часу, через який за даних умов зараженість зерна може перейти в III ступінь. Він здійсню-
ється в такий спосіб. |
|
Спочатку визначають коефіцієнт збільшення чисельності за рівнянням |
|
КЗЧ = 3 / СЩЗ, |
(2) |
де КЗЧ – коефіцієнт збільшення чисельності; |
|
3 – нижня межа СЩЗ при III ступені зараженості зерна, екз./кг (табл. 2); СЩЗ – сумарна щільність зараження зерна даної партії, екз./кг.
Далі за допомогою спеціальних номограм визначають час настання III ступеня зараженості зерна (ТЗ).
Після прогнозу приймають одне з наступних рішень.
Вживають заходів до охолодження зерна до нижнього температурного порога розвитку шкідників. Таке зерно зберігають без дезінсекції.
Якщо остудити зерно не можна, його необхідно піддати дезінсекції. Після цього зерно можна зберігати.
Якщо зерно зберігається в зерносховищах і підлягає переробці на місці в строк до ТЗ, допускається при I ступені зараженості переробити його без охолодження й без дезінсекції.
Забороняється відвантажувати заражене зерно на інші підприємства.
При II ступені зерно необхідно піддати дезінсекції й зберігати. Якщо це зерно буде заражено повторно, його необхідно знову знезаразити й реалізувати в першу чергу.
При III ступені заражене зерно необхідно піддати дезінсекції й вжити заходів до першочергової його реалізації.
При IV ступені зерно необхідно піддати дезінсекції й вжити заходів до його першочергової реалізації з підсортуванням незараженого комахами зерна (по рівнянню 1).
При V ступеня зерно піддають дезінсекції. Таке зерно не може бути використане на продовольчі цілі.
Якщо перша дезінсекція зерна проведена хімічними засобами, то повторне знезаражування цього ж зерна дозволяється тільки нехімічними способами.
Зерно, що вимагає першочергової реалізації, дозволяється знезаражувати або нехімічними способами, або за допомогою хімічних засобів, які можна легко й швидко видалити із зерна після дезінсекції.
Для визначення СЩЗ відбір проб зерна й визначення кількості комах і кліщів здійснюють відповідно до ДСТ 13586.3-83 і ДСТ 13586.4-83 відповідно.
Подальший хід відображення результатів полягає в наступному. Розраховують середню щільність зараження зерна кожним видом шкід-
ника (X1С, X2С, …, XiС), що виражається кількістю екземплярів одного виду шкідників в 1 кг зерна, по формулі
X1С, X2С, …, XiЗ = (n1 + n2 +…+ ni) / (2 N), |
(3) |
де n1, n2, …, ni – кількість шкідників одного виду, виявлена в середніх пробах, екз.;
2 – маса середньої проби, кг;
7
N – кількість середніх проб, відібраних від партії, од.
Середню щільність зараження обчислюють до другого десяткового знака й округляють до першого десяткового знака за правилами арифметики.
Потім розраховують для кожного виду шкідника щільність зараження з
урахуванням коефіцієнта його шкідливості (XВР) за формулою |
|
XВР = XС KВ, |
(4) |
де XС – середня щільність зараження зерна кожним видом шкідника, екз./кг; |
|
KВ – коефіцієнт шкідливості кожного виду шкідника (див. табл. 1). |
|
XВР обчислюють до другого десяткового знака й округляють до першого десяткового знака.
Сумарну щільність зараження зерна шкідниками (X ), яка виражається кількістю екземплярів всіх видів шкідників з урахуванням шкідливості кожного виду в 1 кг зерна, розраховують як суму XВР всіх виявлених у партії зерна шкі-
дників за формулою |
|
X = XВР1 + XВР2 +…+XВРi. |
(5) |
Порівняються величини X і XВР кожного виду з величинами МДР (табл. 1) і робляться висновки.
Приклад 1. Від партії зерна відібрані три середні проби масою по 2,0 кг кожна. У пробах виявлено: жуків зернового точильника 20, 18 і 16 екз.; жуків булавовусого хрущака 56, 24 і 49 екз.
Розраховують XС
XС зерн. точ. = (20 + 18 + 16) / (2 + 2 + 2) = 9,0 екз./кг;
XС булав. хрущ. = (56 + 24 + 49) / (2 + 2 + 2) = 21,5 екз./кг.
Розраховують XВР
XВР зерн. точ. = 9,0 1,7 = 15,3 екз./кг; XВР булав. хрущ. = 21,5 ( 0,4 = 8,6 екз./кг.
Розраховують X
X = 15,3 + 8,6 = 23,9 екз./кг.
Порівняння з даними табл. 1 показує, що XВР і X перевищують відповідні значення МДР. Тому по рівнянню 1 розраховують відповідні величини A
AСЩЗ = 15 100 / 23,9 = 62,8%;
A зерн. точ. = 8,5 ( 100 / 15,3 = 55,6%;
A булав. хрущ. = 2,4 ( 100 / 8,6 = 27,9%.
Розрахунки показали, що обмежуючим фактором використання даної партії зерна на продовольчі цілі є щільність зараження його булавовусим хрущаком. Таке зерно можна підсортувати до незараженого в кількості не більше 27,9%, щоб одержати суміш, придатну для продовольчих цілей.
Приклад 2. Від партії зерна в силосі елеватора відібрана одна середня проба масою 2,0 кг, у якій виявлене жуків рисового довгоносика 126 екз., зернового точильника 112 екз., булавовусого хрущака 329 екз.
Розраховують XSUM
XSUM = 126/ 2,0 1,0 + 112/2,0 1,7 + 329/2,0 0,4 = 224,0 екз./кг.
Розрахунки показують, що СЩЗ даної партії зерна перевищує 90 екз./кг. Отже, дану партію зерна не можна використовувати на продовольчі цілі навіть
8
із підсортуванням незараженого зерна.
Порядок виконання роботи. За індивідуальним завданням студенти виписують вихідні дані для розрахунку (вид шкідника й кількість екз.) і на підставі їх розраховують:
а) середню щільність зараження зерна кожним видом шкідника (XС); б) шкідливість шкідника (ХВР); в) сумарну щільність зараження (СЩЗ);
г) кількість зерна, зараженого вище МДР; д) визначають ступінь зараженості й роблять висновки.Вихідні дані для розрахунків.
Від партії зерна відібрані три середні проби масою по 2,0 кг кожна. У пробах були виявлені шкідники Х у кількості Y.
Вид шкідника і його кількість у кожній пробі вибирається відповідно до варіанта з табл. 3.
Таблиця 3
Варі- |
Шифр |
Варіант про- |
Ва- |
Шифр |
Варіант про- |
Ва- |
Шифр |
Варіант про- |
||||||
шкід- |
|
би |
|
шкід- |
|
би |
|
шкід- |
|
би |
|
|||
ант |
ників |
|
|
|
ріант |
ників |
|
|
|
ріант |
ників |
|
|
|
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
|
1 |
1 |
2 |
3 |
|
3 |
5 |
3 |
6 |
|
5 |
1 |
3 |
5 |
1 |
2 |
4 |
5 |
6 |
11 |
10 |
1 |
4 |
2 |
21 |
1 |
2 |
4 |
6 |
|
3 |
1 |
2 |
3 |
|
6 |
5 |
3 |
6 |
|
8 |
1 |
3 |
5 |
|
4 |
4 |
5 |
6 |
|
4 |
1 |
4 |
2 |
|
1 |
1 |
2 |
3 |
2 |
5 |
1 |
2 |
3 |
12 |
11 |
5 |
3 |
6 |
22 |
10 |
4 |
5 |
6 |
|
6 |
4 |
5 |
6 |
|
7 |
1 |
4 |
2 |
|
8 |
1 |
2 |
3 |
|
7 |
1 |
2 |
3 |
|
5 |
5 |
3 |
6 |
|
2 |
1 |
4 |
2 |
3 |
8 |
4 |
5 |
6 |
13 |
1 |
1 |
4 |
2 |
23 |
11 |
5 |
3 |
6 |
|
9 |
1 |
2 |
3 |
|
8 |
5 |
3 |
6 |
|
9 |
1 |
4 |
2 |
|
10 |
4 |
5 |
6 |
|
6 |
1 |
4 |
2 |
|
3 |
1 |
3 |
5 |
4 |
11 |
1 |
2 |
3 |
14 |
2 |
5 |
3 |
6 |
24 |
1 |
2 |
4 |
6 |
|
1 |
4 |
5 |
6 |
|
9 |
1 |
4 |
2 |
|
10 |
1 |
3 |
5 |
|
5 |
1 |
2 |
3 |
|
10 |
1 |
3 |
5 |
|
4 |
1 |
3 |
5 |
5 |
2 |
4 |
5 |
6 |
15 |
6 |
2 |
4 |
6 |
25 |
2 |
2 |
4 |
6 |
|
6 |
1 |
2 |
3 |
|
2 |
1 |
3 |
5 |
|
11 |
1 |
3 |
5 |
|
7 |
4 |
5 |
6 |
|
11 |
2 |
4 |
6 |
|
5 |
2 |
4 |
6 |
6 |
3 |
1 |
2 |
3 |
16 |
7 |
1 |
3 |
5 |
26 |
3 |
1 |
3 |
5 |
|
8 |
4 |
5 |
6 |
|
3 |
2 |
4 |
6 |
|
1 |
2 |
4 |
6 |
|
9 |
1 |
2 |
3 |
|
1 |
1 |
3 |
5 |
|
6 |
1 |
3 |
5 |
7 |
4 |
4 |
5 |
6 |
17 |
8 |
2 |
4 |
6 |
27 |
4 |
2 |
4 |
6 |
|
10 |
1 |
2 |
3 |
|
4 |
1 |
3 |
5 |
|
2 |
1 |
3 |
5 |
|
11 |
1 |
4 |
2 |
|
2 |
2 |
4 |
6 |
|
7 |
2 |
4 |
6 |
8 |
7 |
5 |
3 |
6 |
18 |
9 |
1 |
3 |
5 |
28 |
5 |
1 |
3 |
5 |
|
3 |
1 |
4 |
2 |
|
5 |
2 |
4 |
6 |
|
3 |
2 |
4 |
6 |
9
Продовження табл. 3
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
|
1 |
5 |
3 |
6 |
|
3 |
1 |
3 |
5 |
|
8 |
1 |
3 |
5 |
9 |
8 |
1 |
4 |
2 |
19 |
10 |
2 |
4 |
6 |
29 |
6 |
2 |
4 |
6 |
|
4 |
5 |
3 |
6 |
|
6 |
1 |
3 |
5 |
|
4 |
1 |
3 |
5 |
|
2 |
1 |
4 |
2 |
|
4 |
2 |
4 |
6 |
|
9 |
2 |
4 |
6 |
10 |
9 |
5 |
3 |
6 |
20 |
11 |
1 |
3 |
5 |
30 |
7 |
1 |
3 |
5 |
|
5 |
1 |
4 |
2 |
|
7 |
2 |
4 |
6 |
|
5 |
2 |
4 |
6 |
Найменування шкідників зернових вантажів та їхня кількість за пробами визначаються відповідно до шифру шкідника й варіантом проби з табл. 4.
Таблиця 4
Шифр шкі- |
Види шкідників |
Кількість по варіантах Y, екз. |
||||||
дників, Х |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
||
|
||||||||
1 |
Зерновий точильник |
6 |
8 |
9 |
12 |
14 |
15 |
|
2 |
Комірний довгоносик |
7 |
9 |
10 |
13 |
15 |
17 |
|
3 |
Зернова міль (гусениці) |
8 |
11 |
13 |
17 |
20 |
22 |
|
4 |
Інші метелики (гусениці), маври- |
9 |
12 |
14 |
18 |
21 |
23 |
|
танська комашка |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||
5 |
Рисовий довгоносик |
10 |
13 |
15 |
20 |
23 |
25 |
|
6 |
Борошняні хрущаки |
25 |
33 |
38 |
50 |
58 |
63 |
|
7 |
Прикидавці, шкіроїди |
26 |
34 |
39 |
51 |
59 |
64 |
|
8 |
Мукоїди, грибоїди |
33 |
43 |
50 |
67 |
77 |
83 |
|
9 |
Блищанки, потайники, потайноїди |
50 |
65 |
75 |
100 |
115 |
125 |
|
10 |
Сіноїди |
104 |
135 |
156 |
207 |
232 |
254 |
|
11 |
Хлібні кліщі |
208 |
265 |
310 |
430 |
465 |
517 |
|
Практична робота № 2. Розрахунок необхідної кількості суден портового флоту
Мета роботи. Оволодіння методикою розрахунку потрібної кількості суден портового флоту при проектуванні морських портів або вантажних терміналів для їхньої оптимальної роботи.
Загальні вказівки. При проектуванні портів і портових перевантажувальних комплексів (ППК) для їхньої оптимальної роботи й забезпечення безпеки пересування суден усередині акваторії порту, проводяться необхідні проектні розрахунки: з визначенню кількості суден допоміжного флоту (портового флоту), які забезпечують заведення і виведення суден з порту, бункерування суден паливом і водою, вивіз сміття й відкачку баласту з танків судна, швартування до причалів, перешвартування в ході вантажних робіт між причалами, відшвартування від причалів для виходу з порту. У складі портового флоту є судна різного призначення й класу, які оснащені необхідним устаткуванням для виконання поточних завдань порту.
Портовий флот є підрозділом порту, який володіє спеціалізованими слу- жбово-допоміжними судами й плавзасобами різного тоннажу для забезпечення всіх видів робіт в акваторії порту й на зовнішньому рейді. У даній роботі про-