Організація портових операцій. Конспект лекцій

50

нитися в їхній повній герметичності й неможливості проникнення газу в житлові приміщення.

По закінченні інспекції трюмів фумігатор складає «Акт про готовність трюмів судна до фумігації» у якому відзначається придатність кожного трюму до фумігації. Якщо який-небудь трюм не придатний для фумігації, то в акті повинна бути зазначена причина. Цей акт повинен бути підписаний фумігатором і капітаном судна або відповідальною особою, що заміняє капітаном. Представник фумзагону вручає капітанові судна документ «Заходи безпеки в рейсі, при дегазації вантажу і його розвантаженні», «Інструкція з виміру концентрації фосфіну» і знайомить капітана з технікою особистої й суспільної безпеки, пожежної безпеки, засобами індивідуального захисту, симптомами отруєння й надання першої допомоги.

Фумігатор проводить інструктаж відповідальної особи, призначеної капітаном, і видає їй копію інструкції із застосування фуміганта й акт огляду трюмів, підписаного фумігатором і відповідальною особою, забезпечивши наступну інформацію:

перелік трюмів які підлягають фумігації; методи закладки фуміганта;

запобіжні заходи під час рейсу, симптоми отруєння, методи першої допо-

моги;

про засоби індивідуального захисту та газоаналізатори на борту судна й що, принаймні, два члени екіпажу пройшли інструктаж з їхнього використання; список приміщень і відкритих просторів судна, які повинні перевірятися в

рейсі на предмет витоку газу щонайменше один раз на добу; інструкцію з вентиляції трюмів і дії екіпажу у випадку витоку газу; протипожежну безпеку, засоби й методи гасіння фуміганта.

На підставі отриманих при інспекції судна даних, а також виходячи з конструктивних особливостей судна, фізико-хімічних властивостей фуміганта, температури й характеру вантажу, його вологості, тривалості рейсу та інших факторів, визначається можливість, умови й технологія ефективного знезаражування вантажу. З урахуванням обраної технології знезаражування фахівець фумзагону визначає витрату на кожний трюм препарату, що містить фосфін, і складає схему введення препарату у вантаж або розподіл його по поверхні вантажу, про що складається «План фумігації», який видається капітанові судна під підпис. Передаються капітанові судна під підпис засоби газоаналізу й газозахисту у вигляді «Списку засобів газоаналізу й газозахисту» – дві протигазні панорамні маски; два протигазних фільтри; один аспіратор; двадцять трубок; При цьому засоби газоаналізу повинні супроводжуватися відповідними міжнародними стандартами або сертифікатами Держстандарту України, що дозволяють використання цих приладів на території цієї країни.

7.5.3 Закладка препарату для фумігації

По закінченні завантаження судна й проведенні підготовчих робіт приступають безпосередньо до введення препаратів на основі фосфіну (таблеток, пігулок, фуміслив, ковдр) у вантаж, який перебуває в трюмах судна. На період

51

введення препаратів фосфіну до трюму, ілюмінатори й вхідні двері надбудови судна повинні бути задраєні, а система вентиляції надбудови повинна бути включена. Члени екіпажу, що не мають відносини до проведення робіт з фумігації, повинні бути вилучені з вантажної палуби. Після завершення всіх підготовчих робіт відповідальний фахівець фумзагону та представник команди судна проводять остаточну перевірку готовності судна до фумігації:

позначаються приміщення судна, які підлягають контролю на вміст фосфіну в період рейсу й розвантаження фумігованого вантажу;

проводиться перевірка готовності встаткування з фумігації й засобів захисту;

визначаються обов'язки кожного фахівця в даній фумігації; до початку фумігації проводиться інструктаж екіпажу судна (не менш 2-х

чоловіка, призначених капітаном судна) по техніці безпеки й наданню заходів першої допомоги;

Після цих заходів фумзагін приступає до фумігації зерна, способом найбільш підходящим за даних умов.

Залежно від країни призначення й тривалості рейсу, конструктивних особливостей судна, температури вантажу, його вологості й інших факторів визначають технологію ефективної фумігації зерна. Знезаражування може здійснюватися:

активним способом (з використанням рециркуляційної установки); пасивним способом.

Метод закладки препарату в зерно вибирається виходячи зі способу фумігації, вимог запропонованих країною-імпортером до зерна яке пройшло обробку фумігацією й тривалості переходу:

Short probe – закладка препарату за допомогою короткого зонда; Deep probing – закладка препарату за допомогою довгого зонда;

Trenched in fumisleeves – закладка препарату з використанням фуміслив. Відразу ж по закінченні закладки препаратів члени екіпажу, які виділені

капітаном, закривають оброблений трюм по-похідному, при необхідності проводиться додаткова герметизація. По завершенні закриття, кріплення й герметизації трюмів на них, а також на люках лазів наклеюються попереджувальні наклейки. Ці попереджувальні знаки повинні вказувати найменування фуміганта, дату й час початку та закінчення фумігації.

Після виконання всіх робіт вся важлива інформація про фумігацію заноситься у фумигационный сертифікат. Це дані про:

початок й закінчення знезаражування (час і дата); тип препарату який використовувався; його дозування; методи фумігації; експозицію;

необхідний час на дегазацію.

Усього на підпис капітанові вручається п'ять оригінальних сертифікатів з фумігації:

один залишається в нього,

52

другий – замовникові фумігації, третій – експедиторові для оформлення фітосанітарного сертифіката;

четвертий – агентові для оформлення відходу судна; п'ятий залишається у компанії з фумігації.

7.6 Дегазація

Після газової дезінсекції, дератизації й фумігації оператори СЕС проводять дегазацію судна з метою видалення із приміщень шкідливих газів. Оператори в захисному одязі й масках розгерметизують приміщення. Двері, ілюмінатори й люки для природної вентиляції тримають відкритими протягом 2 діб, після чого визначається стан повітряного середовища в приміщеннях. Екіпаж прибуває на судно тільки з дозволу представників СЕС, робить очищення судна від загиблих гризунів і комах, здійснює прибирання в приміщеннях.

Дегазація також один з видів знезаражування, що представляє собою знищення (нейтралізацію) аварійно хімічно небезпечних речовин або видалення їх із зараженої поверхні, місцевості, споруджень, одягу й ін. з метою зниження зараженості до припустимої норми або повного зникнення.

Дегазація проводиться фізичним, хімічним і механічним способами. Механічний спосіб припускає видалення аварійно хімічно небезпечних речовин (НВ) з поверхні, території, окремих предметів. Фізичний спосіб припускає обробку заражених предметів і матеріалів гарячим повітрям, водяною парою. При застосуванні цих двох способів сильнодіючі отруйні речовини не руйнуються, а тільки видаляються. До числа речовин, що дегазують, можуть бути віднесені різні органічні розчинники (моторні палива, спирт й ін.) і розчини миючих речовин. Однак при їхньому використанні відбувається тільки «фізична» дегазація (видалення НВ у результаті його розчинення або емульгування). Така дегазація не забезпечує повного видалення НВ і в ряді випадків виявляється недостатньою. Хімічний же спосіб знищує (нейтралізує) сильнодіючі отруйні речовини за допомогою їхнього розкладання й переведення в інші, нетоксичні з'єднання за допомогою спеціальних речовин що дегазують окисно-хлоруючої та лужної дії.

Дегазація проводиться шляхом протирання заражених поверхонь розчинами що дегазують, за допомогою щіток, дрантя й спеціальної техніки, а також газовим потоком за допомогою теплових машин.

Крім зазначених вище випадків дегазації суховантажних суден, вона здійснюється й на наливних суднах.

Під час дегазації будь-які гази (вуглеводні, інертні гази й ін.) з танка витісняються чистим повітрям. Однак дегазація й вентиляція – не одне й теж, тому що вентиляція без попередньої мийки танка й вибірки твердих відкладень не дасть довгострокової чистоти повітря, необхідної, наприклад, для роботи людей у танку. Вентиляція є заключним етапом дегазації.

Залежно від призначення дегазація умовно підрозділяється на три види: 1. Дегазація під баластний перехід. Після розвантаження нафтопродуктів

або нафти концентрація вуглеводнів звичайно залишається вибухонебезпечною й після приймання в танк баласту, якщо не зроблена після розвантаження мийка

53

танка. Однак мийка в цьому випадку може бути менш трудомісткою, ніж в інших випадках. На баластний перехід допускається концентрація пару нафтопродуктів 50% і менш від нижньої межи займання (НМЗ), що відповідає 0,4% об'ємних. При такій концентрації робота людей у танку не допускається.

2.Дегазація для ремонту й огляду танків передбачає тривале знаходження людей у танках, і для них повинні бути забезпечені абсолютно безпечні умови й із санітарної та пожежної точок зору. Оскільки контроль цієї безпеки здійснюється різними відомствами, то й норми різні: санітарна норма 0,3 мг/л, пожежна (при виконанні вогневих робіт) – 1/10 від НМЗ. Ці норми близькі одна до інший, але при пред'явленні дегазованих танків санітарній і пожежній інспекціям виконуються різні аналізи газоаналізаторами різного принципу дії та оформляються різні документи.

У період виконання робіт повинна здійснюватися постійна вентиляція танка для запобігання можливого підвищення концентрації вуглеводнів у повітрі танка. Якщо робота здійснюється на перебиранні, повинен бути дегазований й суміжний танк.

3.Дегазація при зміні вантажу. Ступінь цієї дегазації залежить від впливу залишків і пару колишнього вантажу на новий вантаж та в кожному окремому випадку визначається відповідальними за схоронність вантажу особами від екіпажу й постачальника вантажу. Особливо суворі вимоги до очищення танків і дегазації пред'являються при зміні несумісних хімічних наливних вантажів. Не допускається перевезення харчових вантажів після перевезення етилованого бензину.

Вентиляція вантажних танків здійснюється звичайно примусово за допомогою вентиляторів, спосіб використання яких може бути різним. Вентилювати танки можна, наприклад, через вантажну систему. Вантажна й вентиляційна система з'єднуються між собою патрубком з подвійними клінкетами. Вантажний трубопровід при цьому повинен бути промитий. Можна вентилювати танки газодувками системи інертних газів через спеціальний патрубок для забору чистого повітря. Переносні вентилятори повинні бути іскробезпечного виконання. Звичайно використовують для цього пароповітряні ежектори.

8 Сюрвейерське обслуговування

8.1 Сюрвейер і сюрвейерська діяльність

Сюрвейер (англ. surveyor) – це той, хто, будучи незалежним, займається ретельним і детальним інспектуванням, дослідженням, перевіркою, установленням наявності або відсутності якого-небудь факту, а також видачею рекомендацій у ліцензуємої області за заявкою фізичних або юридичних осіб.

Сюрвейер – фахівець із дослідження обставин страхових випадків: заподіяння шкоди здоров'ю, пошкодження або втрата майна, вантажу в результаті пожежі, аварії, потопу, нещасного випадку тощо.

Сюрвейер – незалежний стосовно страховика й страхувальника експерт. Він займається інспектуванням, дослідженням, перевіркою об'єктів страхування, а також за заявкою юридичних і фізичних осіб видає рекомендації, які зв'я-

54

зані зі страхуванням ризиків.

Поле діяльності сучасних сюрвейерів це весь транспортний процес доставки вантажу по призначенню, контроль за схоронністю вантажу на всіх етапах шляху, включаючи перевалку на різноманітні транспортні засоби, а також самих транспортних засобів, що залучені в процес.

Терміни «сюрвейер» і «консультант» не мають у морській практиці досить чітких розходжень у визначеннях. Так, наприклад, найбільш незалежні сюрвейери називають себе консультантами. Це, на їхню думку, звучить краще. Однак, більше розповсюджена інша точка зору, відповідно до якої будемо називати консультантом того, хто пропонує ради або послуги, засновані на його знаннях.

Таким чином, при виконанні свій роботи сюрвейер: консультує судновласників і капітана;

координує процедури огляду: викликає фахівців, організує порятунок людей, визначає пошкодження, які буде потрібно усунути при ремонті:

інспектує: збирає докази, щоб установити причини аварії, досліджує суднові записи, перевіряє факти, сертифікати експертів і членів екіпажу, зведення погоди й звіти водолазів, опитує плавсклад і свідків,

установлює контакти з портовою владою, аналізує факти, з'ясовує «історію» судна, порівнює аналогічні прецеденти

й ін.

Однієї із численних послуг сюрвейерської служби є сертифікація. При визначенні стану судна або вантажу сюрвейер видає сертифікат за своїм підписом, у якому засвідчує, наприклад, що вантаж у трюмах покладений і закріплений відповідно до діючих міжнародних або національних вимог і, отже, безпечний для судна й не буде пошкоджений в умовах морського перевезення. Це робиться як в інтересах перевізника, щоб звільнитися від відповідальності за пошкодження вантажу, так і в інтересах вантажовласника або страховика для запобігання ними екстравитрат.

Сертифікується також придатність вантажних приміщень до приймання вантажу: відсутність сторонніх запахів і залишків попереднього вантажу, герметичність трюмів, наявність ізолюючих від металу пристроїв й ін. Юридично важливо зафіксувати незалежною стороною факт повного розвантаження судна й відсутність залишків вантажу в трюмах.

Морські сюрвейери звичайно беруть участь у всіх типах оглядів на море й мають підготовку в різних сферах. Основні типи сюрвейерів і що вони оглядають в процесі роботи:

морський – вантажі, події, драфт-сюрвей, кількісний і якісний сюрвей; інженерний – механізми й устаткування; яхтовий – яхти й прогулянкові судна з корпусами зі сталі, дерева, склоп-

ластику й ін. матеріалів; корабельний – остійність, корпус, конструкції й ін.

8.2 Класифікація видів сюрвейерської діяльності

Морська наглядова діяльність або сюрвей є істотною й необхідною час-

55

тиною будівництва, експлуатації та ремонту флоту, торгівлі, страхування. Практично кожний крок на шляху будь-якого товару від місця виготовлення до конкретного покупця контролюється сюрвейерами різної кваліфікації. Огляди потрібні по різних причинах і, як наслідок, є різні види сюрвейерської діяльності й типи сюрвейерів.

За своїм статусом всі сюрвейерські послуги можуть бути розділені на чотири групи:

1.Установлені законом (законодавчі й конвенційні);

2.Службові (офіційні);

3.Договірні;

4.Консалтингові.

Область морських оглядів дуже широка, але більшість сюрвея на море може бути проведене по наступних причинах, об'єднаним у групи:

1.Для встановлених законом цілей – зокрема, що стосуються технічної експлуатації суден, устаткування й управління безпекою (МКУБ).

2.Для сфери торгівлі – кількісний і якісний сюрвей.

3.Для цілей страхування – огляду пошкоджень (Damage) і стану

(Condition).

4.При продажі й покупці – огляд стану.

Різні види сюрвея потрібні з метою запобігання втрат або пошкодження, а, якщо вони вже є, то для дослідження природи, розмірів, причин події й для зменшення збитків. Відповідно до цього можна виділити три головні категорії сюрвея, які частково перекриваються:

попереджувальний – перед завантаженням, буксирувальний, керування завантаженням (розвантаженням), придатність для будь-яких цілей, швартувальний;

який сертифікує – підтвердження якості, кількості, стандартів упакування, придатність для будь-яких цілей, стан перед покупкою, в оренді (поза орендою);

який розслідує – втрати й пошкодження, відмови механізмів, відповідальність при зіткненнях.

У сюрвейерській діяльності також виділяють наступні види сюрвейерських послуг:

сюрвейерський огляд (інспекція) вантажів;сюрвейерський огляд (інспекція) суден;

сюрвейерський огляд (інспекція) автомобілів, залізничних вагонів, контейнерів;

страхові й аварійні випадки;інші послуги.

8.3 Сюрвейерські послуги

Розглянемо більше докладний перелік сюрвейерських послуг по окремих видах:

сюрвейерський огляд (інспекція) вантажів містить у собі:

огляд перед завантаженням вантажу – контроль якості вантажу, контроль

56

кількості вантажу, огляд упакування й маркування вантажу перед завантажен-

ням на судно – pre-loading survey;

огляд вантажу під час завантаження на судно – контроль якості вантажу, контроль кількості вантажу, огляд упакування й маркування вантажу під час завантаження на судно – loading survey, loading supervision;

огляд вантажу при розвантаженні із судна – контроль якості вантажу, контроль кількості вантажу, огляд упакування й маркування вантажу під час роз-

вантаження із судна – unloading survey, discharging supervision, outturn survey;

визначення кількості вантажу (ваги вантажу) по осіданню судна – контроль кількості вантажу – draught survey, draft-сюрвей, драфт-сюрвей;

визначення кількості палива (наливного вантажу) на судні, у цистерні, танку – контроль кількості наливного вантажу – bunker survey;

визначення відсутності вантажу у вантажних приміщеннях і ємностях після розвантаження;

контроль упакування вантажу; перевірка якості кріплення вантажу й відповідність його вимогам безпе-

ки;

огляд кріплення вантажу, підданого зсуву, як у трюмах, так і на відкритих палубах суден;

перевірка засобів і механізмів кріплення на суднах на предмет їхньої придатності до використання;

рекомендації стивідорній компанії й капітанові відносно належного кріплення вантажу;

видача капітанові й адміністрації порту відповідного сертифіката про кріплення вантажу;

розробка спеціальних проектів для кріплення нестандартних вантажів (великогабаритних, довгомірних і великовагових);

перевірка маркування вантажів; маркування вантажів; сортування вантажів;

зважування вантажу судна (контроль кількості вантажу); визначення розмірів і об’єму вантажів (у тому числі негабаритних ванта-

жів);

контроль розміщення вантажу на транспортному засобі і його укладання

– stowage survey;

визначення температурного режиму і якості рефрижераторних вантажів; сюрвейерський огляд небезпечних вантажів в упакуванні; заповнення мультімодальних декларацій на небезпечні вантажі; сертифікація й декларування небезпечних вантажів;

консультації по організації імпортних і експортних перевезень небезпечних вантажів;

присутність сюрвейеру при митному й ветеринарному огляді; визначення кількості і якості лісових вантажів (контроль кількості ванта-

жу; контроль якості вантажу), рахунок вантажу; тест розчином нітрату срібла – перевірка на відсутність слідів солі морсь-

57

кої води;

відбір проб вантажу – cargo sampling; лабораторні дослідження вантажів;

сюрвейерський огляд суден (інспекція судна) містить у собі:

сюрвей перед реєстрацією (pre-survey). Обстеження судна перед реєстрацією під прапор для оцінки його технічного стану на предмет відповідності вимогам морського регістра;

оцінка стану судна (інспекція судна) при введенні в чартер – on-hire survey (on-hire сюрвей);

оцінка стану судна (інспекція судна) при виведення із чартеру – off-hire survey (off-hire сюрвей). On-hire (off-hire) survey звичайно включає також перевірку основних суднових сертифікатів і контроль чистоти трюмів. Здійснюється за заявкою як судновласника, що здає судно в оренду (у тайм-чартер), так і фрахтувальника, що бере судно в тайм-чартер;

повний огляд технічного стану судна (повна інспекція судна) – full condition survey. Повний звіт про поточний стан судна (full condition survey, on- hire/off-hire survey) здійснюється перед введенням судна в експлуатацію, перед і після здачі судна в чартер, перед і після ремонту, для оформлення страхового поліса, щорічного огляду судна на предмет відповідності вимогам регістра флоту, а також за замовленням страхових компаній і клубів P&I. Повний огляд включає: огляд стану судна, його машин і механізмів, перевірку суднової документації, перевірку герметичності люкових закриттів, перевірку герметичності баластових танків й ін.;

перевірка стану трюмів на готовність до завантаження – hold inspection (hold condition inspection). Має на увазі візуальний огляд трюмів на предмет чистоти, справності дренажної системи, відсутності запахів при завантаженні певних вантажів;

перевірка кришок трюмів на водопротікання (герметичність) – hatch cover watertightness test, хоуз-тест, ультрасонік-тест (hose-test, ultrasonic-test). Хоуз-

тест (від англ. hose – шланг) здійснюється шляхом поливання струменем води під високим тиском. Ультрасонік-тест здійснюється за допомогою ультразвукового приладу;

інспекція суднових танків (tank condition inspection);

визначення кількості палива (наливного вантажу) на судні (контроль кількості вантажу, контроль кількості палива) – bunker survey. Визначення кількості палива на борту судна здійснюється як внутрішній аудит за заявкою ком- панії-судновласника або при здачі судна в тайм-чартер або виведення з таймчартеру;

сюрвейерський огляд суднових корпусів і механізмів – hull & machinery. Зв'язаний зі страхуванням H&M – з відповідальністю за повну загибель і пошкодження;

сюрвейерський огляд суден (інспекція судна) для прийняття їх на страху-

вання – condition survey;

сюрвейерський огляд технічного стану судна після аварії (damage survey);

відбір проб палива, баласту – bunker and ballast sampling;

58

постановка й зняття пломб (опломбування й розпломбування трюмів) – sealing and unsealing of hatch covers;

передпродажний огляд яхт і суден (pre-purchase survey). Обстеження судна за запитом клієнта перед укладанням договору купівлі-продажу. Цей вид сюрвея спрямований на оцінку технічного стану судна. При огляді можуть бути виявлені різні недоліки, які за рекомендацією сюрвейеру можна оперативно усунути й привести судно в належний технічний стан для успішного його продажу;

сюрвейерський огляд (інспекція) транспортних засобів (автомобілів, залізничних вагонів, контейнерів) містить у собі:

повний огляд технічного стану транспортного засобу; перевірка стану транспортного засобу на готовність до завантаження; огляд контейнерів;

контроль розміщення вантажу на транспортному засобі і його укладання

– stowage survey;

визначення кількості і якості наливних вантажів у залізничних, автомобільних цистернах і в берегових ємностях;

постановка, зняття (опломбування, розпломбування) і контроль цілісності пломб – sealing and unsealing. Звичайно здійснюється за заявкою судновласника або фрахтувальника;

перевірка якості кріплення вантажу й відповідність його вимогам безпе-

ки;

вживання додаткових заходів по забезпеченню схоронності вантажу під час перевезення;

сюрвейерські послуги, що безпосередньо зв'язані зі страховими й аварійними випадками містять у собі:

визначення збитку вантажу й (або) транспортному засобу при аварії, пожежі й ін.;

визначення причини виникнення пошкодження вантажу й (або) транспортного засобу;

розслідування аварійних і страхових випадків; ремонтний сюрвей;

розгляд претензій по випадках незбереженого перевезення вантажів; розслідування й урегулювання претензій у зв'язку із травматизмом, хво-

робою, смертю членів екіпажів суден і т. п.; тальманський рахунок вантажу штучного й пакетованого вантажу (кон-

троль кількості і якості вантажу) – tally of cargo. Тальманські послуги (рахунок вантажу) для визначення кількість місць вантажу – необхідний під час завантаження або розвантаження. За його результатами представляються щоденні звіти (Daily tally report) з кількісними даними, вагою й коротким описом стану вантажу, а також по закінченні вантажних операцій – список завантаженого й розвантаженого вантажу (Final tally statement) і тальманський рапорт (Tally report);

послуги суперкарго, які містять у собі:

розробку, узгодження й затвердження вантажного плану й послідовності завантаження, укладання й кріплення вантажу, включаючи цілодобовий конт-

59

роль за їхнім дотриманням; розрахунок завантаження, остійності й поздовжній міцності судна;

проведення технічних експертиз:

виконання вимірів залишкових товщин (ВЗТ) корпусних конструкцій і методів контролю, які не руйнують конструкції;

розрахунок реального й припустимого корозійного зношування корпусних конструкцій;

розрахунок строку експлуатації конструкції, виходячи з корозійного зношування корпусних конструкцій;

загальна оцінка технічного стану корпусних конструкцій на підставі візуального огляду;

визначення обсягів необхідних ремонтних робіт для відновлення корпусних конструкцій, розробка ремонтних відомостей;

розробка технологій ремонту корпусних конструкцій; оформлення необхідної документації й узгодження її із класифікаційним

товариством; незалежний нагляд за ремонтом, переустаткуванням і будівництвом суд-

на;

візуальний огляд (докладний опис із посиланням на фотографії) суднових металоконструкцій і трубопроводів;

виміри залишкових товщин і дефектація трубопроводів за допомогою ультразвуку;

аналіз і заключний акт технічного стану трубопроводів з визначенням зношення, порівняння із припустимими величинами;

оформлення й узгодження звіту ВЗТ трубопроводів із класифікаційним товариством;

сюрвейерські послуги також можуть включати:

водолазний огляд судна, включаючи проведення фото-, відеозйомки об'є- ктів, що оглядаються;

проведення робіт з введення або виведення з оренди різних контейнерів, а також огляд танк-контейнерів всіх існуючих типів;

калібрування резервуарів; інші роботи в області оцінки стану вантажу й транспортних засобів.

8.4 Вантажний сюрвей

Вантажний сюрвей, залежно від обставин, може бути розділений на наступні групи:

1.Сюрвей до завантаження (після розвантаження);

2.Сюрвей укладання до початку розвантаження;

3.Сюрвей вантажних операцій;

4.Сюрвей пошкоджень.

Ці огляди часто бувають дуже докладними й у значній мірі залежать від вимог клієнта. Але при кожному огляді завданнями сюрвейеру є:

звіт про причини пошкодження й ступеню збитку; рекомендації із запобігання подальших втрат;