Вантажознавство. Навчальний посібник

що називані марками поглиблення (рис. 5).

Рис. 5. Марки поглиблення та відмітки штевнів: а – шкала у футах; б – шкала в метрах

Марки поглиблення наносять у дециметрах і позначають арабськими цифрами (рис. 5, б) або у футах і позначають римськими цифрами (рис. 5, а). Відстань між римськими цифрами по вертикалі дорівнює 1 фут, а арабськими цифрами – 1 дм.

Зняття осідання носом, на міделі, кормою здійснюється з обох бортів судна з максимально можливою точністю із причалу та (або) катера.

При хвилюванні моря необхідно визначити середню величину амплітуди омивання водою кожної марки поглиблення, що і буде фактичним осіданням у даному місці. При хвилюванні рекомендується користуватися спеціальними приладами для зняття осідання.

Після визначення осідання на носі, кормі і на міделі (середині) судна по правому та лівому борту, розраховують середні осідання на носі Tн , на кормі Tк і на міделі T .

На підставі цих середнього осідання, з необхідними виправленнями, розраховується середнє осідання судна (Tср ).

У практиці існує багато варіантів методики для визначення (розрахунку) середнього осідання судна (Tср ). Найпоширенішою фор-

мулою для визначення середнього осідання судна для сюрвейерських розрахунків є наступна

Tср = (Tн + 6 T +Tк ) / 8 .

По отриманому середньому розрахунковому осіданню до й після вантажних робіт, визначається водотоннажність по гідростатич-

40

них таблицях, або, якщо їх нема, по вантажній шкалі або кривим елементів теоретичного креслення.

Гідростатичні таблиці (вантажна шкала) розраховані для судна на рівному килі. Водотоннажність судна, що має деферент, буде відрізнятися від відповідного середнього розрахункового осідання для водотоннажності, узятій з таблиць. Тому необхідно застосувати виправлення на деферент.

Коли фактична щільність морської води відрізняється від тієї, для якої розраховане водотоннажність у гідростатичних таблицях (1,025 т/м3), необхідно ввести виправлення на її щільність. Фактична щільність визначається за допомогою ареометра. Відбір проби морської води здійснюється з обох бортів судна в районі мідельшпангоута із глибини рівній половині осідання судна на момент відбору.

Тепер розглянемо визначення маси вантажу в штабелях розташованих на складах порту.

Навалочні вантажі в основному зберігають на відкритих площадках у штабелях правильної або довільної форми.

Для визначення кількості вантажу, що зберігається насипом на складі порту або на відкритій площадці, необхідно розрахувати об'єм штабеля (насипу) вантажу й помножити його на об'ємну вагу (насипну масу) вантажу.

Розглянемо спочатку зберігання навалочних вантажів у штабелях довільної форми. Така форма штабеля виходить часто при: досипанню вантажу; формуванні штабеля кранами, оснащеними грейферами; після забору (узяття) частини вантажу зі штабеля правильної геометричної форми.

Для розрахунку об'єму штабеля довільної форми використовується метод паралельних перетинів. Метод полягає в побудові ряду перетинів насипу вантажу в певному масштабі та наступному розрахунку площ цих перетинів (рис. 6).

Об'єм розраховується методом усереднення площ сусідніх перетинів та множенням їх на відстань між цими перетинами. Отримані об'єми підсумовуються та дають значення об'єму насипу (штабеля) вантажу.

При визначенні об'єму насипу найбільш широке поширення одержав метод маркшейдерської зйомки – сукупність геометричних вимірів і обчислень, необхідних для складання планів і рішення різних геометричних завдань.

При маркшейдерських зйомках широко використовуються гео-

41

дезичні методи й інструменти, такі як теодоліти – геодезичний інструмент для виміру на місцевості горизонтальних і вертикальних кутів.

Рис. 6. Схема розташування на штабелі: а – розрізів (вид зверху); б – перетинів (вид збоку)

Зйомка для визначення об'ємів здійснюється найпоширенішим на практиці тахеометричним способом. Тахеометрична зйомка – вид маркшейдерської зйомки, при якій горизонтальні та вертикальні кути виміряються по колах тахеометра (вид теодоліта що має далекомірник), а відстані до об'єктів – по його далекомірнику. Основним об'єктом тахеометричної зйомки є характерні точки насипу, які визначають його контур. За результатами зйомки за допомогою транспортира та лінійки виконується масштабний план насипу з розрахунком об’єму.

Найпоширеніші штабелі в порту є штабелі правильної геометричної форми. Формування штабелів такої форми здійснюватися як машинами безперервної, так і циклічної дії.

На рис. 7 представлений зовнішній вигляд штабелів навалочних вантажів у вигляді правильних геометричних фігур (конус (а), піраміда (б), призма (в), клин (г), обеліск (д)).

Формування штабелів у вигляді конуса та піраміди здійснюватися при відносно невеликому об'ємі партії вантажу (до кілька тисяч тонн). Відсипання штабеля у вигляді конуса може також здійснюватися для більше точного визначення кута природного укосу ( ). У портах, як правило, зберігаються партії вантажу об'ємом від декількох десятків до сотень тисяч тонн і формуються штабелі у вигляді клину та обеліску. Штабелі навалочних вантажів у вигляді призми в портах практично не зустрічаються.

42

Рис. 7. Види штабелів навалочних вантажів

Всі штабелі, крім призми й обеліска виходять при відносно вільному насипанні вантажу. Призма утвориться при формуванні штабеля межу двома вертикальними стінками. Обеліск являє собою усічений клин, і штабель у вигляді обеліска формують при обмеженні висоти складування вантажу. Обмеження висоти складування може бути обумовлено технічними можливостями складських площ (навантаженням) і перевантажувального встаткування, транспортними характеристиками вантажу або правилами техніки безпеки. Ширина будь-якого виду штабеля залежить від конструктивних особливостей складської площадки, наявністю й розташуванням на ній підкранових, залізничних і автомобільних шляхів, конвеєрних ліній і т. п.

Конус, піраміда та призма є елементарним геометричними фігурами, а клин і обеліск – складовим.

На практиці розміри основи клину (довжину L і ширину A ) і обеліска (довжину L і ширину B ) можна безпосередньо визначити

тому що вона заздалегідь відома, тому що відсипання (формування штабеля) здійснювалися на цю висоту. Тоді об'єм клина визначається як різниця об'ємів призми (довжиною L і шириною A ) і піраміди (зі стороною основи A ). Об'єм обеліска – як різниця об'єму паралелепіпеда (довжиною L , шириною B і висотою H ) і двох призм (шириною A , одною довжиною L , інша довжиною B ), плюс об'єм піра-

43

вантажних приміщень здійснювалося однорідним вантажем, тому сумарний габаритний об'єм вантажних місць, завантажених у ванта-

було визначено, що основний вплив на його величину здійснює ве-

нування вантажного приміщення. У цьому випадку найменування вантажного приміщення визначає його розташування та особливості його лінійних розмірів (конструктивні особливості).

На підставі отриманої залежності були побудовані графіки для

На рис. 8 найменування приміщень вказані скорочено (трюм – тр., твіндек – тв.) з відповідним номером приміщення. Якщо найме-

чення суми ширини та висоти вантажного місця (bм + hм ), виражене в метрах.

Значення bм + hм відкладається на горизонтальній осі графіка

(рис. 8) від якої доверху проводиться перпендикуляр до кривої лінії, що відповідає заданому приміщенню.

46

Рис. 8. Графік коефіцієнтів трюмного укладання

Від точки перетинання цих ліній (перпендикуляра та кривій) проводиться ліворуч горизонтальна лінія до перетинання з вертикальною віссю й визначається значення kтр з максимально можливою

точністю, але не менш двох знаків після коми.

місць. Таке перетинання зв'язане або з відмінністю геометричної форми вантажу від паралелепіпеда, або м'якістю тари (самого вантажу). При м'якій тарі відбувається часткова деформація (зміна лінійних розмірів) вантажного місця під впливом статичним навантаженням, що змінює габаритний об'єм. Після видалення такого впливу статичного навантаження, первісні розміри й об'єм вантажу відновлюється.

47

ванні та завантаженні на судно враховується за допомогою коефіці-

Особливий випадок представляє перевезення або пакетування вантажів у яких можливо значне перетинання габаритних об'ємів ок-

Так, наприклад, при формуванні зв'язування із сортового про-

ти коефіцієнт трюмного укладання ( kтр ), що враховує зміну об'єму

відношення і u , при цьому зустрічається один із трьох варіантів: а) обидва вантажі «легкі» ( u1 і u2 ), W використовуєть-

ся повністю, а P частково. Вибираємо один вантаж, у якого u ближче до . Всі подальші розрахунки здійснюються тільки для цього вантажу. Завантаження вантажного приміщення цим вантажем Q (т),

визначається з вираження

Q = W / u ;

че до . Всі подальші розрахунки здійснюються тільки для цього вантажу. Завантаження вантажного приміщення цим вантажем Q (т),

визначається з вираження

Q = P ;

48