Вантажознавство. Навчальний посібник

ID, IC та ін.

Широко застосовують для перевезення листового скла спеціалізовані контейнери пірамідальної форми.

Існує велика номенклатура спеціалізованих групових і індивідуальних контейнерів, використовуваних при будівництві й призначених для: дрібно-поштучних оздоблювальних матеріалів; електротехнічних, санітарно-технічних матеріалів і виробів; металовиробів; вогнетривких виробів; склоблоків; будівельного скла; сипучих в'язучих матеріалів (цементу, гіпсу); вантажів, упакованих у паперові мішки; рулонних покрівельних матеріалів; накладних деталей, матеріалів і виробів для монтажу та обробки; теплоізоляційних матеріалів; малогабаритних залізобетонних виробів; металевих виробів; заготівель санітарно-технічних систем та ін. Також використовується широка номенклатура контейнерів для доставки відповідних матеріалів і виробів з підприємств промисловості будівельних матеріалів до центральних складів, складів підсобних підприємств будівельних організацій і баз комплектації, а також із центральних складів і баз комплектації до об'єктів будівництва з подачею на робоче місце (перекриття, поверх).

3.7 М'які контейнери

Для транспортування сипучих вантажів призначені також і м'які спеціалізовані контейнери з різних еластичних матеріалів. М'які контейнери вологонепроникні та можуть перевозитися у відкритому рухомому складі. Температура експлуатації від –60 до +60 °C.

 Часто-густо м'який контейнер називають «біг-бег» (big-bag),

тобто «великий мішок», це є не правильним і не припустимим, як з точки зору визначення мішка та м'якого контейнера, так і по їх різних транспортних характеристиках і технології перевантаження.

Контейнер являє собою закриту ємність, як правило, прямокутного перетину із прямими кутами, із завантажувальним і розвантажувальним пристроями (люками, рукавами й т. п.) і несучими вушками. Контейнери виготовляються двох типів: П – з вантажними елементами у вигляді несучих вушок (рис. 23, а); Л – з вантажними елементами у вигляді вантажних стрічок з кільцями (рис. 23, б).

М'які спеціалізовані контейнери призначені для транспортування всіма видами транспорту та короткочасного зберігання сипучих продуктів. Контейнери можуть бути як багаторазового, так і разового використання. Контейнери багаторазового використання ви-

100

готовляються з матеріалів наступних марок: РК-2 – гумовокордний двошаровий віскозний; РК-3 – гумовокордний тришаровий віскозний; РТ-1В – гумовотканинний одношаровий віскозний; РТ-1К – гумовотканинний одношаровий капроновий; РТ-1А – гумовотканинний одношаровий амідний. Контейнери разового використання виготовляються з наступних матеріалів: поліолефинової тканини, ламінованою плівкою; нетканих матеріалів, ламінованих полімерною плівкою або з полімерним плівковим вкладишем.

Рис. 23. Конструктивна схема м'яких контейнерів: а – з несучими вушками; б – з вантажними стрічками й кільцями

Ці контейнери призначені для тимчасового зберігання та транспортування сипучих хімічних матеріалів, що не вступають у взаємодію з матеріалом контейнера (мінеральні добрива, окис цинку, сурик залізний сухий, гранульований поліетилен, прес-порошки).

Контейнери МК-П об'ємом 0,1 і 0,25 м3 призначені для транспортування поштучних вантажів, а також вантажів, упакованих у поліетиленові або паперові мішки. Несучі вушка цих контейнерів оснащені металевими кільцями. Контейнери МК-П (Л) об'ємом 0,5; 0,7; 1,0; 1,5; 2,0; 2,5 і 3,0 м3, масою брутто від 0,5 до 4 т призначені для перевезення сипучих продуктів насипом.

Контейнер МКв-Л призначений для перевезення та короткочасного зберігання волокнистих матеріалів, частково спресованих під час завантаження контейнера. Він являє собою конструкцію прямокутного перетину об'ємом 1,5 м3, масою брутто 1 т, із кришкою, що відкривається. Вантажні елементи виконані у вигляді чотирьох вантажних стрічок, розташованих по двох бічних сторонах і оснащених

101

зверху й знизу металевими кільцями.

Контейнер МКР-М (рис. 24) призначений для перевезення та короткочасного зберігання сипучих продуктів. Він являє собою закриту конструкцію об'ємом 1 м3, масою брутто 1 т, у вигляді мішка із квадратним днищем. Вантажним елементом є канат, що стягує горловину й зав'язує її спеціальним вузлом.

Рис. 24. Контейнер МКР-М: 1 – корпус; 2 – вантажний елемент

До м'яких контейнерів можна віднести м'які резервуари МР-4, які призначені для транспортування нафтопродуктів на бортових автомобілях при температурі зовнішнього повітря від –30 до +50°C. Резервуари мають чотирьохшарову оболонку, яка складається із внутрішнього гумового шару стійкого до масла та бензину, поліамідної протидифузійної плівки, капронового силового шару й зовнішнього атмосферного гумового шару. Загальна товщина оболонки 1,5 1,9 мм. Заповнюють м'які резервуари через налив-зливальну арматуру, змонтовану в торці. Після спорожнення резервуар закручують у рулон, що займає мало місця. Термін служби м'яких резервуарів – 5 років.

М'які спеціалізовані контейнери в/п від 0,5 до 12 т мають такі

літерні позначення:

МК-Л – м'який контейнер багаторазового використання з гумовотекстильних матеріалів з несучими вантажними елементами у вигляді стрічок;

МКО-С – м'який контейнер багаторазового використання з нетканих і тканих матеріалів з несучими вантажними елементами у вигляді строп;

102

МКР-С – м'який контейнер одноразового використання з нетканих і тканих матеріалів з несучими елементами у вигляді строп;

МКР-М – м'який контейнер одноразового використання з поліетиленових матеріалів без несучих вантажних елементів

При перевезенні м’яких контейнерів, до них висуваються певні

вимоги. Не повинні прийматися до перевезення забруднені й підмо-

чені контейнери, зі злежалим вантажем, які не мають вантажних супровідних документів і якісних сертифікатів, а також, що мають на-

ступні дефекти:

–наскрізні проколи, розрізи й розходження швів;

–не наскрізні порізи, стирання та задири гумового покриття з пошкодженням текстильної основи;

–відшарування герметизуючих елементів;

–розрив вушок або розшарування вантажних несучих елемен-

тів;

–з плямами, які відрізняються по кольору від іншої поверхні, і

зпокриттям на них, що розтріскалось.

Горловини контейнерів повинні бути зачинені герметично.

3.8 Маркування контейнерів

Всі контейнери, що використовують як елемент транспортного встаткування, повинні мати маркування. У міжнародних сполученнях у відповідності зі стандартом ІСО (ISO) такі контейнери повинні мати основне й додаткове маркування.

Для систематизації основного маркування контейнерів ІСО розробив стандартну систему маркування – кодування за назвою «BICcode». Вся необхідна інформація про параметри контейнера нанесена на його бічні стінки, двері й дах у вигляді коду маркування (BICcode). Структура BIC-code складається, як правило, із двох рядків, хоча форма подання може бути інший. Місця нанесення BIC-code наведені на рис. 25.

Реєстрація контейнерних кодів власників здійснюється шляхом офіційного звертання уповноваженої особи, з відповідною оплатою послуг, у Міжнародному бюро по контейнерах (Bureau International des Conteneurs – BIC), яке перебуває в Парижі.

Своїми філіями Міжнародне бюро по контейнерах призначає національні реєстраційні організації за підсумками консультацій з національним представництвом в ІСО. Тому крім BIC функціонують філії Міжнародного бюро по контейнерах.

103

Рис. 25. Маркування контейнерів стандарту ІСО, серія I: 1 – код власника, серійний номер і контрольна цифра; 2 – позначення країни, розміру й типу контейнера; 3 – максимальна маса брутто та маса тари. 4 – табличка безпеки; 5 – митна табличка

Структура BIC-code представлена на рис. 26 і містить 17 знаків: 6 букв латинського алфавіту та 11 арабських цифр.

Рис. 26. BIC-code

Перший рядок – це кодове позначення власника контейнера

(Prefix + serial number + check digit), що складається із чотирьох букв латинського алфавіту (рис. 26, I), остання з яких (рис. 26, 2) – буква U позначає ознаку транспортного встаткування за назвою «Контейнер вантажний».

Перші три букви (рис. 26, 1) – відповідно буквений код власника, який офіційно включений до міжнародного реєстру контейнеровласників.

Наприклад, всі контейнери колишнього МШС СРСР мали код власника SZDU, зараз контейнери України та Росії маркуються ко-

дами UZUU і RZDU.

Після кодового позначення власника йде серійний номер кон-

104

тейнера (рис. 26, II) із шести цифр (рис. 26, 3). Сьома цифра (рис. 26, 4) – так зване контрольне число, служить для перевірки правильності інформації про код власника та серійний номер контейнера. Це число розраховується за встановленим правилом. При перекручуванні будь-якої букви або цифри з коду й номера контейнера буде мати місце розбіжність контрольного числа. При нанесенні маркування контрольне число (рис. 26, 4) часто поміщають у рамку.

Розрахунок контрольного числа здійснюється в такій послідов-

ності:

–кожному буквеному знаку коду власника привласнюють цифровий еквівалент, починаючи із числа 10;

–кожний цифровий еквівалент коду й кожну цифру номера множать на ваговий коефіцієнт, що являє собою ступінь числа 2 від 0 до 9 (по числу знаків у коді власника та номера контейнера), тобто перший знак множиться на 20, другий – на 21, останній, десятий, – на 2 в 9-ому ступені;

–результати множення сумують та ділять на модуль, рівний 11;

–залишок, отриманий у результаті ділення є контрольним чис-

лом.

Другий рядок BIC-code також складається із двох частин (Country code + ISO code) – буквеної (рис. 26, III) і цифрової (рис. 26, IV). Буквена частина містить дві прописні (у деяких випадках – три) букви латинського алфавіту (рис. 26, 5), що становлять кодове позначення країни власника контейнера (закодоване в першому рядку BIC-code). Три букви коду країни мають контейнери випуску до 1984 р. При цьому як третя буква могла бути використана латинська буква «X».

Ідентифікація кодового позначення країни знаходяться в міжнародному стандарті ІСО 3166-88 «Коди для подання назв країн». Крім того, кожна держава має й цифрові тризначні коди, які на контейнері не відбиті. При цьому на контейнери наноситься буквений код альфа-2.

Цифрові відомості другого рядка BIC-code складаються із чотирьох цифр (рис. 26, IV) і містять позначення розміру й типу контейнера (по двох цифри на кожну позицію).

Перші дві цифри (рис. 26, 6) указують на розміри контейнера як по довжині, так і по висоті. Перша позначає довжину: 1 – 10 футів

(2991 мм, IDX), 2 – 20 футів (6058 мм), 3 – 30 футів (9125 мм), 4 – 40

футів (12192 мм). Друга позначає висоту: 0 і 1 – 2438 мм; 2 і 3 – 2591 мм; 4 і 5 – більше 2591 мм, і наявність паза для Г-образних захватів

105

типу «гусяча шия»: 0 і 2 – без такого паза; 1 і 3 – з пазом.

Другі дві цифри (рис. 26, 7) позначають тип контейнера: універсальний, спеціалізований, з різними конструктивними особливостями.

Як додаткове маркування на контейнері також наноситься:

–на дверях – максимальна маса брутто (MGW);

–власна маса (TARE) у кілограмах (kg) і фунтах (lb).

–знак позначення контейнера з дахом що відкривається (рис.

27, 1);

Рис. 27. Додаткове маркування контейнера

–знак попередження про небезпеку ураження електричним струмом від електромережі для контейнерів, обладнаних сходами

(рис. 27, 2);

–знак позначає контейнер висотою 2591 мм і вище (рис. 27, 3);

–табличка про допуск контейнера до експлуатації за умовами безпеки (рис. 28, а);

–табличка про допуск контейнера до перевезення товарів під митними печатками й пломбами (рис. 28, б).

Рис. 28. Табличка безпеки та митна табличка

Відповідно до положень Міжнародної конвенції по безпечних

106

контейнерах (КБК) і Митної конвенції, що стосується контейнерів (КТК) від 1972 р. та Виправленнями до КБК в 1981 р., всі контейнери повинні відповідати вимогам цих конвенцій і мати конвенційні таблички (табличку безпеки та митну табличку).

Табличка безпеки (рис. 28, а) містить написи англійською мо-

вою:

–допущена країна й номер допущення;

–дата виготовлення;

–розпізнавальний номер;

–максимальна маса брутто ... кг, ... фунтів;

–припустима маса при штабелюванні при 1,8 g ... кг, ... фунтів;

–навантаження при випробуванні на перекіс ... кг, ... фунтів;

–міцність торцевої стінки ... кг, ... фунтів;

–міцність бічної стінки ... кг, ... фунтів;

–дати оглядів.

Митна табличка (рис. 28, б) – металева прямокутна пластинка не менш 200 100 мм, яка містить написи англійською мовою: допущений до перевезення вантажів під митними печатками та пломбами (1); тип (2); заводський номер контейнера (3).

На бічних стінках контейнера також вказується строк (місяць і рік) чергового капітального ремонту.

3.9 Укрупнення вантажних місць на транспортних засобах

Основними видами УВМ на транспортних засобах є: ліхтера, вагони, автомобілі.

Автопричепи (трейлери) – високоабо низькорамні причіпні платформи, що мають осі попереду й позаду; використовуються для транспортування вантажів по магістральних дорогах (рис. 29, 1).

Рис. 29. УВМ на транспортних засобах

Автонапівпричепи (семітрейлери) – високорамні платформи, які

107

мають тільки задню вісь (осі), з опорою передньої частини на сідельний пристрій тягача, що з'єднується з ним шворнем; використовуються для транспортування вантажів по магістральних дорогах (рис.

29, 2).

Ролл-трейлери – низькорамні напівпричепи без гальм і сигнальних вогнів, який з'єднуються з тягачем спеціальним пристроєм – гузнеком (Г-образним зачепом); використовуються для транспортування та зберігання вантажів на території порту й на суднах. Роллтрейлери обладнані колесами малого діаметра з однієї сторони та стаціонарною опорою з іншої (рис. 29, 3).

Контрейлери – автомобільні причепи або напівпричепи на іншому транспортному засобі (судні, залізничній платформі). Роллтрейлери й причепи повинні перевозитися тільки на спеціалізованих суднах типу Ро-Ро або на автопасажирських поромах. Їх необхідно розміщати уздовж судна, залишаючи відстань між окремими вантажними місцями не менш 30 см у поперечному й не менш 60 см у поздовжньому напрямку.

Зараз у перевезеннях усе більше починають впроваджуватися контейнери нестандартних розмірів. У Європі це контейнери для наземних перевезень шириною 2,5 м нестандартною довжиною 7,15 м (23,5 футів), знімні кузови (Swop bodies) довжиною 7,15 м, знімні кузови (Caisses mobiles) довжиною 12,40 м (40 футів 8 дюймів) і ряд нових великовантажних знімних кузовів довжиною до 8,15 м (27 футів), шириною 2,5 м (8 футів 2 дюйма) і зовнішньою висотою 3,15 м (10 футів 4 дюйми). Знімні кузови зі сталевими корпусами зберігають дорогі продукти перевізників і набагато надійніше, ніж трейлери

TIR (Transport International Routine).

Вагони з вантажем перевозяться на залізничних поромах, з розвантаженням на залізничну колію (ділянку колії) однієї ширини (1520 або 1435 мм). Цей тип судна включає: пороми, які розраховані на перевезення тільки залізничних вагонів; пороми для перевезення залізничних вагонів і пасажирів; залізнично-пасажирські пороми з автомобільною палубою. Розміри залізничних поромів залежать від довжини лінії, об'ємів перевезення й заданих інтервалів відходів. Характерною рисою залізничних поромів є пристрій з’єднання з береговою лінією шляхів, який розташовується в кормовій частині судна. Вагони розташовуються на перших, других і третьої вагонних палубах. Довжина шляхів на поромі може досягати 1300 м. При наявності трьох вагонних палуб вагони на першій і третій палубах подаються ліфтом в/п до 80 т. Для переведення вагонів з одного шляху

108

на іншій на поромі обладнані поворотні платформи.

Ліхтерна система поєднує в собі переваги річкового та морського транспорту. Конструктивні особливості суден-ліхтеровозів залежать від типу ліхтеровозної системи, складовим елементом якої вони є. Ліхтери – несамохідні баржі чистою в/п від 200 до 1000 т, що мають люкові закриття й пристрої кріплення. У кожної ліхтеровозній системі існують три фактори, які впливають на конструктивний тип ліхтеровоза:

–параметри ліхтера, прийнятого за модуль укрупнення;

–тип вантажопідйомного пристрою;

–цільове призначення ліхтеровоза – магістральний або фідер-

ний.

Особливістю всіх типів ліхтеровозних систем є те, що головні розміри ліхтерів відповідають розмірам річкових барж в районах, що обслуговуються. Так, ліхтери типу ЛЕШ (Ligther Aboard Ship) орієнтовані на параметри європейських і рейнських барж. Ліхтери Сі-Бі (Sea Bee) на параметри американської баржі й баржі Дунай-Майн. Ліхтери типу Бако (Barge container) з урахуванням їх використання на узбережжя Африки й, нарешті, параметри ліхтера Бакат (Bacat) обрані з урахуванням обмеження суднового ходу на внутрішніх водних шляхах Англії. У всіх випадках ширина ліхтера дорівнює ширині відповідної річкової баржі, а довжина становить 1/4 або 1/2 довжини відповідної річкової баржі.

Завантаження та розвантаження ліхтерів на ліхтеровоз (суд-

но-матку) в здійснюються трьома способами:

–підйом ліхтера з води козловим краном і установка його у відповідний осередок на судні;

–підйом ліхтера з води синхроліфтом-підйомником до рівня певної вантажної палуби й потім пересування транспортером до місця його установки на судні;

–баластування судна та часткове затоплення вантажної палуби судна-матки до певного рівня заведення ліхтерів у док-камеру, потім спливання судна-матки разом із завантаженими на нього ліхтерами, шляхом відкачки за борт баласту (Фі-Фо) (float in – float off).

Побудовані дотепер ліхтеровози по своєму призначенню розділяються на дві розмірні групи: океанські ліхтеровози, що забезпечують більші стійкі вантажопотоки між великими портами окремих регіонів, і судна-ліхтеровози, які забезпечують фідерні перевезення ліхтерів між більшим числом мілководних і слабкооснащених портів певного регіону.

109