Вантажознавство. МВ з самостійної роботи

10

3 Розрахунково-графічна робота

РГР має на меті прищепити студентам навички свідомого врахування транспортних характеристик вантажів при рішенні завдання забезпечення збереження й сумісності вантажів при їхньому зберіганні й транспортуванні.

Виконання РГР передбачає знання й уміння враховувати: транспортні характеристики вантажів і проводити оцінку їхнього впливу на технологію перевантаження, зберігання й перевезення вантажів; можливі засоби й способи УВМ; особливості режимів роботи різних типів портових складів; критерії оптимального завантаження суден, складів, наземних транспортних засобів.

РГР виконується відповідно до інструкцій, викладеними в МВ [3]. Студенти денної форми навчання виконують РГР «Схоронність і транспо-

ртування вантажів» [3] за індивідуальним варіантом. Для цього, відповідно за прізвищем та ім'ям по МВ до РГР визначаються вихідні данні (індивідуальне завдання). Першій букві прізвища відповідає назва вантажу в ящиках; 2 – у мішках; 3 – у стосах і тюках; 4 – у бочках, барабанах і рулонах; 5 – сортовий метал. Першій букві ім'я відповідає технічна норма навантаження на підлогу й висота кам'яного складу; 2 – залізобетонного; 3 – відкритого майданчика.

4 Методи контролю й оцінювання

Поточний контроль дисципліни «Вантажознавство» складається двох (2) значеннєвих модулів, кожний з яких має теоретичну й практичну частини. Кожний модуль оцінюється по 100-бальній шкалі.

Теоретична частина кожного модуля складається з письмового тестового опитування. Кожному студентові пропонується для відповіді 12 (дванадцять) питань по модулю. Кожне питання має 5 (п'ять) варіантів відповідей, з яких студент вибирає 1 (один) правильний, найбільш повну відповідь.

Далі для прикладу наведено фрагмент тестового білету. 1. Як класифікуються сухі вантажі по способу зберігання?

. 1. Критого, напіввідчиненого й відкритого зберігання

2.Критого, напівкритого, напіввідчиненого й відкритого зберігання

3.Критого й відкритого зберігання

4.Зберігання можливо й зберігання не можливо

5.Першого, другого й третього способу зберігання

2.Як класифікуються генеральні вантажі по ПНО?

1.На дедвейтні, водотонажні й об'ємні

2.На дедвейтні й об'ємні

3.На маленького й великого ПНО

4.На маленького, середнього й великого ПНО

5.На генеральні великі й генеральні маленькі

3.Як розділяються вантажі по транспортній класифікації?

1.Сухі вантажі, які мають вологу

2.Таких вантажів за ДСТ немає

3.Будь-які вантажі, крім наливних

4.Що зміщаються та ні, режимні й не режимні, небезпечні та ні

5.Що зміщаються, режимні, небезпечні, наливні

11

Час відповідей на всі питання обмежено 12 (дванадцятьма) хвилинами. Кожна правильна відповідь оцінюється 5 (п'ятьма) балами, неправильна –

ніяк (нуль балів).

Таким чином, по теоретичній частині кожного модуля сумарно можна одержати 60 (шістдесят) балів.

Письмова відповідь на теоретичну частину кожного модуля оформляється на окремому аркуші, на якому вказуються:

1.Найменування дисципліни;

2.Факультет, курс, група;

3.Прізвище, ім'я, по батькові;

4.Номер здаваного модуля (1 або 2);

5.Номер варіанта (від 1 до 30);

6.Номер питання – номер правильної відповіді.

Письмова відповідь без прізвища студента й № варіанта вважається невірною і студент по теоретичній частині одержує 0 (нуль) балів.

Номера питань необхідно розташовувати в арифметичній послідовності від 1 до 12 (1, 2, 3, і т. д.) в один або два стовпчики. Напроти номера питання ставиться номер правильного варіанта відповіді (від 1 до 5).

Правильним є тільки один (1) варіант відповіді. Відсутність відповіді на питання або наявність декількох варіантів відповідей – уважається неправильною відповіддю.

У випадку виправлення варіанта відповіді на питання, воно повинне бути чітким, що не допускає двоїстого прочитання.

Допуском до модуля № 1 є наявність правильна виконаного РГР, підписаного до захисту.

Нижче наведений перелік розділів конспекту лекцій [4], що виносяться на кожний теоретичний модуль.

Перелік розділів конспекту лекцій по теоретичній частині 1 модуля: Вступ;

1.Транспортний стан вантажів;

1.1.Класифікація вантажів;

1.2.Транспортна й споживча тара;

1.3.Упаковка вантажів;

1.4.Маркування вантажів;

1.5.Методи дослідження властивостей вантажів;

1.6.Об'ємно-масові характеристики вантажів;

2.Генеральні вантажі;

2.1.Ящикові вантажі;

2.2.Катно-бочкові вантажі;

2.3.Вантажі в мішках;

2.4.Кіпові вантажі;

2.5.Метали й металоконструкції;

2.6.Великовагові вантажі;

3. Укрупнення вантажних місць; 3.1. Укрупнені вантажні місця. Піддони;

12

3.2.Контейнери. Великотоннажні контейнери;

3.3.Спеціалізовані контейнери. Контейнер-цистерна;

3.4.Ізотермічні контейнери;

3.5.М'які контейнери;

3.6.Маркування контейнерів;

3.7.Укрупнення вантажних місць на транспортних засобах; 4. Лісові вантажі;

4.1.Класифікація лісових вантажів;

4.2.Властивості лісових вантажів;

4.3.Сортоутворюючі фактори лісових вантажів;

4.4.Круглі лісоматеріали;

4.5.Пиломатеріали;

4.6.Вироби з деревини;

4.7.Технологічна тріска;

4.8.Маркування лісу;

4.9.Об'ємно-масові характеристики лісу. Одиниці виміру лісу; 5. Наливні вантажі;

5.1.Транспортні характеристики наливних вантажів;

5.2.Нафта й нафтопродукти;

5.3.Рідкі хімічні вантажі;

5.4.Харчові наливні вантажі;

5.5.Зріджені гази;

5.6.Класифікація зріджених газів.

Перелік розділів конспекту лекцій по теоретичній частині 2 модуля: 6. Навалочні вантажі;

6.1.Властивості навалочних вантажів;

6.2.Насипні вантажі;

6.3.Зберігання навалочних вантажів у порту;

6.4.Особливості перевезення навалочних вантажів; 7. Небезпечні вантажі;

7.1.Транспортні характеристики небезпечних вантажів класу 1;

7.2.Транспортні характеристики небезпечних вантажів класу 2;

7.3.Транспортні характеристики небезпечних вантажів класу 3;

7.4.Транспортні характеристики небезпечних вантажів класу 4;

7.5.Транспортні характеристики небезпечних вантажів класу 5;

7.6.Транспортні характеристики небезпечних вантажів класу 6;

7.7.Транспортні характеристики небезпечних вантажів класу 7;

7.8.Транспортні характеристики небезпечних вантажів класу 8;

7.9.Транспортні характеристики небезпечних вантажів класу 9; 8. Режимні вантажі;

8.1.Визначення й система класифікація режимних вантажів;

8.2.Біохімічні процеси режимних вантажів;

8.3.Швидкопсувні вантажі;

8.4.Швидкопсувні в умовах рефрижерації;

8.5.Живі вантажі;

13

8.6. Особливості перевезення тварин і птахів; 9. Властивості вантажів;

9.1.Гігроскопічні властивості вантажів;

9.2.Токсична й інфекційна небезпека;

9.3Пожежонебезпека; 10. Несхоронність вантажів;

10.1.Види несхоронності вантажів;

10.2.Природний збиток вантажів і його нормування;

10.3.Причини недостачі вантажів; 11. Вплив і регулювання параметрів повітря;

11.1.Властивості повітря, що впливають на стан вантажу;

11.2.Прилади для виміру параметрів повітря; 12. Заходи щодо забезпечення схоронності вантажів;

12.1.Температурно-воложностні умови зберігання й транспортування;

12.2.Склади. Класифікація й умови забезпечення схоронності;

12.3.Суднові засоби регулювання мікроклімату;

12.4.Системи технічного кондиціювання;

12.5.Взаємовплив і сумісність вантажів;

12.6.Режими транспортування вантажу.

Практична частина поточного контролю складається із двох складових –

для 1 і 2 модулів. Практична частина виконується, як при проведенні аудиторних занять, так і під час СРС. Обсяг СРС адекватний сумарному об’єму аудиторних занять (лекцій і практичних).

Перша частина – 1 (перший) модуль включає самостійне виконання студентом РГР, оцінка по який максимально становить 40 (сорок) балів і складається з наступних оцінок:

–пояснювальна записка – 6 балів;

–захист РГР – 34 бала.

При оцінюванні пояснювальної записки РГР застосовується така шкала:

6 балів – записка виконана відповідно до вимог, викладених у МВ до РГР, правил ЕСКД, не має жодного зауваження (напис на титульному аркуші – «До захисту», із вказівкою дати й підписом керівника);

5 балів – записка має незначні граматичні й оформлювальні помилки, виправлення яких не міняє первісного стану записки (напис – «Після виправлень до захисту»);

4 бали – записка має незначні граматичні й оформлювальні помилки, виправлення яких міняє первісного стану записки (напис – «Після виправлень до захисту»);

3 бали – записка має незначні невідповідності з вимогами, викладених у МВ, виправлення яких міняє первісного стану записки, але не вимагає повторної перевірки роботи (напис – «Після виправлень до захисту»);

2 бали – записка має значні невідповідності з вимогами, викладених у МВ, виправлення яких міняє первісного стану записки, і вимагає повторної перевірки роботи (напис – «На виправлення»);

1 бал – записка має значну невідповідність із вимогами, викладених у МВ

14

йвимагає ще однієї повторної перевірки роботи (напис – «На виправлення») або допущена до захисту після більш ніж 2 (двох) перевірок і виправлень (записка має більше двох написів «На виправлення»);

0 балів – записка (РГР) не допущена до захисту або РГР не виконане (не надане).

Після повторної перевірки (перевірок) на титульному аркуші РГР повинна бути напис «Після виправлень до захисту» або «До захисту», після чого робота допускається до захисту.

Якщо при захисті РГР із написом «Після виправлень до захисту», з'ясуватися, що зауваження не виправлені, то робота (РГР) знімається із захисту до виправлення зауважень.

РГР виконане після встановлених строків не оцінюється, а розглядається як допуск до здачі модуля № 1 або підсумкового контролю (іспиту).

Прийом (захист) РГР здійснюється приймальною комісією кафедри, що визначає ступінь знання студентом РГР, якість відповідей на поставлені питання

йвиставляє підсумкову оцінку по РГР.

Захист РГР може проводитися в усній або письмовій формі. Письмена форма захисту РГР припускає відповіді на тестові питання.

Процес захисту в усній формі припускає коротку доповідь студента по РГР, і відповіді на питання, пов'язані із РГР. Доповідь повинен містити в собі основні етапи виконання РГР. Доповідь робиться від третьої особи, у загальному виді. Для пояснення побудови, форми та змісту доповіді по РГР нижче приводиться для прикладу його приблизна форма.

До захисту пропонується РГР (назва), метою її виконання є (ціль РГР). Відповідно до прізвища були обрані до розрахунку (перелік вантажів), по імені визначені параметри складів (які параметри).

По довідковій літературі були визначені транспортні характеристики вантажів, їхні лінійні розміри, маса, обрані тара й упакування (яка) і розраховані об'ємно-масові характеристики вантажів (які і як), нанесене маркування. На підставі транспортних характеристик була складена таблиця сумісності, у якій показане що вантажі (чому і як можна або не можна суміщати задані вантажі).

На підставі співвідношення (чого) вантажів та вагонів були побудовані схеми завантаження обраних вагонів (тип обраних вагонів і чому); були визначені (що було визначено й виходячи з якої умови).

Виходячи з співвідношення (чого) вантажів і піддонів були побудовані схеми формування пакетів, для формування були обрані піддони (які для яких вантажів і чому). Були розраховані параметри пакета (указати тільки ті, які потрібні для подальших розрахунків) і визначене питоме навантаження (що вона характеризує).

Для складування кожного вантажу на кожному складі були обрані навантажувачі (виходячи з яких міркувань) і визначені (указати тільки те, що потрібно для подальших розрахунків). Для вантажів (яких) навантажувачі на складах (яких) не визначалися (чому).

Після вибору навантажувачів був зроблений розрахунок експлуатаційного навантаження, виходячи з максимально припустимої висоти складування, що

16

сненні побудов під час проведення практичного заняття в аудиторії («на парі»), вони виконуються, як правило, «від руки», а під час СРС (поза аудиторними заняттями) – за допомогою креслярських інструментів.

Більш докладно вимоги по оформленню практичних (лабораторних) завдань (робіт) наведені в МВ до них [2].

При виконанні практичної частини кожне заняття (практична робота) оцінюється по наступній шкалі:

3 бали – студент був присутній на занятті, активно працював, не порушував дисципліну, правильно виконав і здав роботу на занятті або до початку наступного заняття (на консультації);

2 бали – студент був присутній на занятті, але порушував дисципліну або правильно виконав і здав роботу після початку наступного заняття, але не пізніше, ніж через одне заняття, а також, якщо студент був відсутній, але виконав раніше зазначені умови по строках здачі роботи;

1 бал – студент правильно виконав і здав практичну роботу пізніше ніж через одне заняття, після її проведення, але не пізніше чим через три заняття, або студент був відсутній і самостійно, по заздалегідь узятому шифрі, правильно виконав і здав практичну роботу в зазначений термін;

0 балів – студент не виконав правильно практичну роботу до дати закінчення практичних занять.

За результатами виконання практичних робіт студент може набрати 36 (тридцять шість) балів. Ще 4 (чотири) бали виставляє керівник за результатами роботи студента в цілому, як по термінам виконання окремих практичних робіт, так і поведінки та активності на заняттях.

Таким чином, по практичній частині кожного модуля сумарно можна одержати 40 (сорок) балів.

Для підсумкового контролю дисципліни, навчальним планом передбачається письмовий іспит – екзамен. Він здається наприкінці курсу (семестру) у письмовому виді й оцінюється по 100-бальній шкалі. На іспит виносяться теми поточного контролю (теоретичної й практичної частини модулів).

Студенти які не мають у наявності правильно виконаного РГР, підписаного до захисту (або захищеного), до екзамену не допускаються.

Остаточна оцінка по дисципліні «Вантажознавство» визначається як середня по двох модулях і екзамену, з округленням до найближчого цілого.

Наведемо більш докладніше порядок складання екзамену.

Іспит складається з письмової відповіді на 4 (чотири) закритих питання, які оцінюються від 0 до 25 балів по наступній шкалі:

25 балів – повністю розкритий питання, використані самостійно отримані знання, переконливо аргументоване відповідь;

20 балів – повністю розкритий питання, використані самостійно отримані знання, переконливо аргументоване відповідь, але є помилки;

15 балів – питання розкрите не повністю; 10 балів – питання розкрите не повністю, є помилки;

5 балів – питання розкрите фрагментарно, є істотні помилки; 0 балів – відповідь не відповідає питанню або відсутнє.

17

При оцінюванні відповіді на питання можливі проміжні значення оцінок, виходячи з якості відповіді.

Таким чином, по екзамену сумарно можна одержати 100 (сто) балів. Нижче наведено перелік питань які виносяться на екзамен.

1.Поняття «вантаж» і область вивчення «Вантажознавства». Транспортні характеристики вантажів;

2.Класифікація вантажів;

3.Транспортна і споживча тара;

4.Упаковка вантажів;

5.Маркування вантажів. Маркування за призначенням;

6.Знаки спеціальної маркування;

7.Методи дослідження властивостей вантажів;

8.Об'ємно-масові характеристики вантажів;

9.Особливості визначення і розрахунку ПНО тарно-поштучних вантажів;

10.Транспортні характеристики вантажів в ящиках;

11.Транспортні характеристики катно-бочкових вантажів;

12.Транспортні характеристики вантажів в мішках;

13.Транспортні характеристики вантажів у кіпах;

14.Транспортні характеристики металів і металоконструкцій;

15.Сортовий прокат. Транспортні характеристики. Особливості формування пакетів;

16.Особливості визначення і розрахунку ПНО сортового прокату;

17.Особливості визначення кількості вантажу по осіданню судна;

18.Довгомірні, важковагові, негабарити і великогабаритні вантажі;

19.Автомобільна і тракторна техніка. Особливо важковагові вантажі і їх перевезення;

20.Укрупнені вантажні місця. Модуль. Транспортний пакет. Піддони;

21.Правила формування пакетів на піддоні. Спеціальні пакетоформуючі

засоби;

22.Контейнери. Визначення і класифікація;

23.Технічні характеристики контейнерів. Недоліки і переваги контейнери-

зації;

24.Спеціалізовані контейнери;

25.Контейнери для сипких вантажів. Контейнер-цистерна;

26.Ізотермічні контейнери;

27.М'які контейнери;

28.Основне і додаткове маркування контейнерів. Конвенційні таблички;

29.УВМ на транспортних засобах;

30.Визначення експлуатаційного навантаження при складуванні генеральних вантажів;

31.Особливості завантаження відсіку судна генеральними вантажами;

32.Класифікація лісових вантажів;

33.Властивості лісових вантажів;

34.Сортоутворюючі фактори лісових вантажів;

35.Круглі лісоматеріали;

18

36.Пиломатеріали;

37.Вироби з деревини, комплекти ящиків, клепка, паркет, фанера, збірні

будинки;

38.ДВП, ДСП, МДФ, ОСП, ламинат;

39.Технологічна тріска;

40.Маркування лісоматеріалів;

41.Об’ємно-масові характеристики лісу. Одиниці виміру лісу;

42.Транспортні характеристики наливних вантажів;

43.Нафта та нафтопродукти;

44.Особливості визначення рівня заповнення ємності танка;

45.Рідкі хімічні вантажі;

46.Харчові наливні. Класифікація. Властивості спиртів і виноматеріалів;

47.Транспортні характеристики харчових масел і жирів, патоки і води;

48.Зріджені гази. Класифікація зріджених газів і газовозів;

49.Загальні властивості навалювальних вантажів. Гранулометричний

склад;

50.Вологість і розрідження навалювальних вантажів;

51.Щільність та абразивність навалювальних вантажів;

52.Сипкість, злежування, змерзання і спікання навалювальних вантажів;

53.Зведеньутворення, липкість, крихкість, корозійність, пожежонебезпека та забезпечення безпеки при перевезенні навалювальних вантажів;

54.Визначення кількості навалочного вантажу в штабелях правильної геометричної форми;

55.Визначення кількості навалочного вантажу методом паралельних вертикальних розрізів;

56.Особливості формування штабелів вугілля на складах порту;

57.Класифікація і загальні властивості насипних вантажів. Сорбційні властивості та питомий об'єм зерна, SF;

58.Щільність, усадка, шпаруватість, вологість, самонагрівання і засміченість зерна;

59.Визначення маси зерна (гігроскопічних вантажів) при зміні вмісту во-

логи;

60.Зберігання навалювальних вантажів в порту;

61.Особливості перевезення навалювальних вантажів;

62.Небезпечні вантажі. Визначення, класифікація, кодування;

63.Транспортні характеристики небезпечних вантажів класу 1. Підклас

1.1, 1.2;

64.Небезпечні вантажі класу 1. Підклас 1.3, 1.4, 1.5, 1.6. Транспортна не-

безпека;

65.Транспортні характеристики небезпечних вантажів класу 2. Підкласи;

66.Небезпечні вантажі класу 2. Суміші газів. Категорії і групи. Упаковка

газів;

67.Транспортні характеристики небезпечних вантажів класу 3;

68.Транспортні характеристики небезпечних вантажів класу 4;

69.Транспортні характеристики небезпечних вантажів класу 5;