Вантажознавство і технологія вантажних операцій. МВ з самостійної роботи

10

приділити увагу специфічним особливостям нафти і нафтопродуктів, рідких хімічних і харчових наливних вантажів, а також зріджених (скраплених) газів. При цьому необхідно ретельніше розібратися з особливостями транспортування наливних вантажів, протипожежними і санітарними режими.

При аналізі загальних властивості навалювальних вантажів необхідно розібратися в їх специфіки і впливі на процес транспортування. Ознайомиться з номенклатурою і основними транспортними характеристики навалювальних і насипних вантажів. Необхідно звернути увагу на особливості перевезення і зберігання навалювальних вантажів.

При розгляді особливостей транспортування небезпечних вантажів необхідно звернути увагу як окремим класам так і підкласам та категоріям цих класів. Необхідно детально розглянути основні транспортні характеристики небезпечних вантажів класів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 і 9.

При опрацюванні системи класифікації режимних вантажів необхідно розібратися з особливостями їх кодування і віднесенню до різних класів. Слід приділити особливу увагу дії параметрів довкілля на режимні вантажі. Необхідно окремо розглянути особливості транспортування швидкопсувних і нешвидкопсувних вантажів, впливу на них умов рефрижерації. Окрему увагу необхідно приділити транспортування живих вантажів, особливостям перевезення тварин, птахів і сировини тваринного походження.

При вивченні розділу 6 необхідно приділити увагу значенню УВМ і стандартизації на транспорті. Окремо розглядаються пакети і засоби пакетування. Особливу увагу слід приділити піддонам, номенклатурі, різновиду і сфері їх застосування, особливостям формування пакетів з їх використанням.

При розгляді контейнерів необхідно розібратися з їх класифікацією, вимогами і основними типами контейнерів. Необхідно окремо розглянути і ознайомиться з універсальними малотоннажними, середньотоннажними і великотоннажними контейнерами, їх конструктивними особливостями і сферою застосування. Окремого розгляду вимагають спеціалізовані контейнери, контей- нер-цистерна, ізотермічні та м'які контейнери, їх конструктивні особливості і сфера застосування. Особливу увагу необхідно приділити перевагам і недолікам контейнеризації з розумінням їх суті та впливу на процес контейнеризації.

Тут же необхідно розглянути УВМ на транспортних засобах, з детальним розглядом кожного виду і визначенням позитивних і негативних властивостей.

При вивченні розділу 7 необхідно визначити предмет праці, склад і кінцеву мету ПП, види вантажопотоків в порту та їх особливості. Визначиться з варіантами і видами робіт в порту, їх порівняльною оцінкою. Розглянути вантажообіг і вантажопереробку порту, їх особливості та одиниці виміру. Розібратися з методикою визначення і особливостями кількісних і якісних показників ТП і роботи порту та СК.

Потрібно визначитися з поняттям ТЛ і ТС і їх особливостями. Приділити особливу увагу поняттям «операція», «елемент операції», їх видам, послідовності і особливостям. Визначиться з видами ТП ЗРР залежно від ступеню механізації і автоматизації їх операцій і елементів.

При вивченні розділу 8 особливу увагу необхідно приділити системі тех-

11

нологічної документації і особливостям її функціонування. Визначитися з основними видами і етапами підготовки виробництва порту, їх суттю і особливостями. Розібратися з типовою структурою і функціями технологічних підрозділів порту та СК. Особливу увагу необхідно приділити організації розробки, вдосконалення і впровадження технології і технологічного оснащення в СК і в порту. Потрібно розібратися з технологічною дисципліною в порту і системою її підтримки.

При вивченні розділу 9 особлива увага приділяється можливості пакетного і безпакетного перевезення і перевантаження тарно-поштучних вантажів, засобам УВМ і вантажозахватному устаткуванню (ВЗУ) підйомно-транспортних машин (ПТМ), використовуваних для цього.

Треба розібратися з особливостями технології перевантаження тарнопоштучних (тарно-роздрібних) вантажів, які поштучно пакетуються і не пакетуються, в цілому і по окремих операціях, видами вантажозахватних пристроїв (ВЗП) і ВЗУ, використовуваних при цьому. Потрібно розглянути перспективи вдосконалення технології перевантаження тарно-поштучних вантажів і особливості застосування різних видів УВМ. Треба звернути увагу на особливості технології перевантаження вантажів в мішках, ящиків, кіп (стосів) і тюків (паків), катно-бочкових вантажів.

Також потрібно розібратися особливо застосування і перевантаження пакетів, з технологією перевантаження пакетів на піддонах і без піддонів в цілому і по окремих операціях, вживаних для цього ВЗП і ВЗУ.

При вивченні розділу 10 значна увага приділяється особливостям перевантаження металів і вживаним для цього ВЗП і ВЗУ. Необхідно розібратися з технологією перевантаження малогабаритних металів які намагнічуються в цілому і по окремих операціях. Потрібно ретельно розглянути технологію перевантаження прокату, труб і сталі в рулонах окремо для кожного виду металопродукції, з визначенням вживаного ВЗП і ВЗУ.

При вивченні розділу 11 основна увага приділяється особливостям перевантаження великовагових вантажів. Окремо розглядається технологія перевантаження автомобільної і тракторної техніки «своїм ходом» і за допомогою ПТМ. Необхідно розібратися з особливостями перевантаження великовагових і особливо великовагових вантажів. Більше уваги потрібно приділити перевантаженню великотоннажних контейнерів, СМ, ПТМ і ВЗУ вживаних в них.

При вивченні розділу 12 необхідно приділити увагу технології перевантаження навалювальних і насипних вантажів на універсальних і спеціалізованих ППК окремо, з визначенням вживаного ВЗП і ВЗУ. Детально розібратися в основних відмінностях універсальних і спеціалізованих ППК навалювальних і насипних вантажів, видів складів для їх зберігання. Окремо потрібно розглянути технологію перевантаження наливних вантажів на універсальних і спеціалізованих ППК, розібратися з особливостями.

При вивченні розділу 13 необхідно приділити увагу особливостям перевантаження лісових вантажів. Необхідно детально розглянути технологію перевантаження круглого лісу і пиломатеріалів, формі пред'явлення до перевезення, вживаним ВЗП і ВЗУ. Окремо розглядається технологія перевантаження тріски

12

та її особливості. Тут же розглядаються особливі вантажі, їх перелік і загальні вимоги до технології їх перевантаження.

При вивченні розділу 14 необхідно спочатку приділити увагу вимогам до СМ, які пред'являється при проектуванні. Далі потрібно визначиться з чинниками, що впливають на вибір СМ і особливостями кожного з них. Детально розібратися з теоретичною основою і практичним застосуванням методики розрахунку продуктивності і показників схеми перевантаження для ПТМ циклічної і безперервної дії. Потрібно детально розібратися з розрахунком потрібної місткості і площі складів різного типу. Далі потрібно визначитися з можливими джерелами економічної ефективності (економічного ефекту) від впровадження проектних пропозицій і детальною методикою розрахунку собівартості перевантаження вантажів в цілому і окремо по кожній складовій.

Для успішного засвоєння дисципліни «Вантажознавство і технологія вантажних операцій» також необхідно детально ознайомиться із загальними вказівками до лабораторних і практичних занять, приведених в МВ до них [2]. Знайти відповіді на деякі питання дисципліни «Вантажознавство і технологія вантажних операцій» також не можливо без правильного виконання усіх лабораторних і практичних робіт курсу і КП [3].

Теми лабораторних і практичних робіт [2] щільно пов'язані з відповідними розділами конспекту лекцій [1], що можна визначити по їх найменуванню:

–визначення ПНО вантажу і коефіцієнтів використання приміщення;

–формування пакету сортового металу і розрахунок ПНО;

–пакетування генеральних вантажів;

–визначення кількості навалювального вантажу в штабелях правильної геометричної форми;

–визначення кількості навалювального вантажу методом паралельних вертикальних розрізів;

–формування штабелів вугілля;

–визначення рівня заповнення місткості танка;

–визначення продуктивності крану;

–визначення місткості складу;

–визначення лінійних розмірів складу;

–визначення продуктивності машин внутрішньопортової механізації.

3 Курсовий проект

Метою КП на тему «Розробка технологічної карти перевантаження вантажу» являється закріплення і поглиблення у студентів знань, а також придбання ними практичних навичок в питаннях проектування оптимальної технології ЗРР, які викладаються в курсі «Вантажознавство і технологія вантажних операцій».

Основне завдання КП полягає в тому, щоб студент розробив оптимальну технологію ЗРР в заданих умовах на підставі вивчення даних МВ, конспекту лекцій, рекомендованою спеціальною літератури.

КП виконується відповідно до інструкцій, викладених в МВ [3]. Студенти виконують КП «Розробка технологічної карти перевантаження

13

вантажу» по індивідуальному варіанту, який видається викладачем кожному студентові персонально на початку викладання курсу дисципліни «Вантажознавство і технологія вантажних операцій».

Розрахункові дані для виконання КП по індивідуальному варіанту вибираються студентом самостійно з [3].

4 Методи контролю і оцінювання

Контроль за рівнем і повнотою засвоєння матеріалу по учбовій дисципліні «Вантажознавство і технологія вантажних операцій» здійснюється шляхом поточного і підсумкового контролю.

Поточний контроль по дисципліні «Вантажознавство і технологія вантажних операцій» для денної форми навчання складається зі двох (2) смислових модулів, кожен з яких має теоретичну і практичну частині і КП. Кожен модуль оцінюється за 100-бальною шкалою.

Для заочної форми навчання поточний контроль здійснюється у формі виконання КР і КП. КР перевіряється на правильність виконання, без виставляння оцінки. Правильно виконана КР є допуском до підсумкового контролю.

КП оцінюється окремо за 100-бальною шкалою. Мінімальна позитивна оцінка по КП – 60 (шістдесят) балів.

Для підсумкового контролю по дисципліні «Вантажознавство і технологія вантажних операцій» учбовим планом передбачений іспит (екзамен).

Студент вважається допущеним до підсумкового контролю по дисципліні, якщо він виконав усі види робіт, які передбачені учбовим планом на семестр по цій учбовій дисципліні.

Іспит (екзамен) проводитися у вигляді письмового опитування після закінчення вивчення дисципліни «Вантажознавство і технологія вантажних операцій» і оцінюється за 100-бальною шкалою. На іспит виносяться теми теоретичної і практичної частини двох (2) модулів та КП.

Студенти, які не здали (не захистили) КП до моменту проведення іспиту – до екзамену не допускаються.

Остаточна оцінка по курсу «Вантажознавство і технологія вантажних операцій» для денної форми навчання визначається як середня по двох модулях та іспиту, з округленням до цілого по правилам арифметики.

Для заочної форми навчання остаточна оцінка по курсу «Вантажознавство і технологія вантажних операцій» визначається оцінкою по іспиту (екзамену).

Теоретична частина кожного модуля складається з письмового опитування.

Кожному студентові пропонується для відповіді 5 (п'ять) закритих питань по модулю, які оцінюються від 0 до 12 балів за наступною шкалою:

12 балів – повністю розкрито питання, використані самостійно отримані знання, переконливо аргументована відповідь;

10 балів – повністю розкрито питання, використані самостійно отримані знання, переконливо аргументована відповідь, але є помилки;

8 балів – питання розкрите частково;

14

6 балів – питання розкрите частково, є помилки; 3 балу – питання розкрите фрагментарно, є істотні помилки;

0 балів – відповідь не відповідає питанню або відсутня.

При оцінюванні відповіді на питання можливі проміжні значення оцінок, виходячи з якості відповіді.

Письмова відповідь на теоретичну частину кожного модуля оформляється на окремому листі (аркуші), на якому вказуються :

1.Найменування дисципліни;

2.Університет, інститут, кафедра, курс, група;

3.Прізвище, ім'я, по батькові;

4.Номер модуля (1 або 2), що здається;

5.Номер варіанту (від 1 до 30);

6.Номер питання і його зміст – відповідь на питання.

На кожне питання орієнтовний об'єм відповіді – від 1 до 1,5 письмової сторінки, залежно від почерку. Відповідь має на увазі повне відображення студентом знання із заданого питання. Відсутність пояснення загально відомих положень, означає, що студент їх не знає. Таким чином, оцінюється письмова відповідь (що написане), а не те, що студент «мав на увазі».

Письмова відповідь без прізвища студента і № варіанту вважається невірною і студент по теоретичній частині отримує 0 (нуль) балів.

Уразі виправлення відповіді на питання, воно має бути чітким, яке не припускає подвійного прочитання.

Час письмової відповіді по модулю обмежений тривалістю аудиторного практичного заняття – 80 (вісімдесят) хвилин.

Увиняткових обставинах здача модулів може проводитися у вигляді дистанційного тестового опитування.

Кожному студентові пропонується для відповіді 10 (десять) питань по модулю. Кожне питання має 4 (чотири) варіанта відповідей, з яких студент вибирає 1 (одну) правильну, як найповнішу відповідь.

Далі, для прикладу, приведений фрагмент тестового квитка.

1.Як класифікуються сухі вантажі за способом зберігання?

2.Критого, напівкритого, напіввідкритого і відкритого зберігання

3.Критого і відкритого зберігання

4.Зберігання можливо і зберігання не можливе

2.Як класифікуються генеральні вантажі по ПНО?

1.На дедвейтні, водовіміщені і об'ємні

2.На дедвейтні і об'ємні

3.На маленького і великого ПНО

4.На маленького, середнього і великого ПНО

3.Як розділяються вантажі по транспортній класифікації?

1.Сухі вантажі, які мають вологу

2.Таких вантажів по ДСТ немає

3.Що зміщуються та ні, режимні і не режимні, небезпечні та ні

4.Що зміщуються, режимні, небезпечні, наливні

15

Час відповідей на усі дистанційні тестові питання обмежений 10 (десятьма) хвилинами.

Кожна правильна відповідь оцінюється 6 (шістьма) балами, неправильна

– ніяк – 0 (нуль) балів.

Таким чином, при будь-якому виді відповіді по теоретичній частині кожного модуля сумарно можна отримати 60 (шістдесят) балів.

Нижче приведений перелік розділів конспекту лекцій [1], що виносяться на кожен теоретичний модуль.

Перелік розділів конспекту лекцій з теоретичної частини 1 модуля: Частина I. Вантажознавство;

Вступ;

1.Транспортний стан вантажів;

1.1.Класифікація вантажів;

1.2.Транспортна й споживча тара;

1.3.Упакування вантажів;

1.4.Маркування вантажів;

1.5.Методи дослідження властивостей вантажів;

1.6.Об'ємно-масові характеристики вантажів;

2.Генеральні вантажі;

2.1.Ящикові вантажі;

2.2.Катно-бочкові вантажі;

2.3.Вантажі в мішках;

2.4.Кіпові вантажі;

2.5.Метали й металоконструкції;

2.6.Великовагові вантажі;

3. Укрупнення вантажних місць;

3.1.Укрупнені вантажні місця. Піддони;

3.2.Контейнери. Великотоннажні контейнери;

3.3.Спеціалізовані контейнери;

3.4.Ізотермічні контейнери;

3.5.М'які контейнери;

3.6.Укрупнення вантажних місць на транспортних засобах; 4. Лісові вантажі;

4.1.Класифікація лісових вантажів;

4.2.Властивості лісових вантажів;

4.3.Круглі лісоматеріали;

4.5.Пиломатеріали;

4.6.Вироби з деревини;

4.7.Технологічна тріска; 5. Наливні вантажі;

5.1.Транспортні характеристики наливних вантажів;

5.2.Нафта й нафтопродукти;

5.3.Рідкі хімічні вантажі;

5.4.Харчові наливні вантажі;

5.5.Зріджені гази;

16

5.6. Класифікація скраплених газів; 6. Навалочні вантажі;

6.1.Властивості навалочних вантажів;

6.2.Насипні вантажі;

6.3.Особливості перевезення навалочних вантажів; 7. Небезпечні вантажі;

7.1.Небезпечні вантажі 1 класу;

7.2.Небезпечні вантажі 2 класу;

7.3.Небезпечні вантажі 3 класу;

7.4.Небезпечні вантажі 4 класу;

7.5.Небезпечні вантажі 5 класу;

7.6.Небезпечні вантажі 6 класу;

7.7.Небезпечні вантажі 7 класу;

7.8.Небезпечні вантажі 8 класу;

7.9.Небезпечні вантажі 9 класу; 8. Режимні вантажі;

8.1.Визначення й система класифікація режимних вантажів;

8.2.Біохімічні процеси режимних вантажів;

8.3.Швидкопсувні вантажі;

8.4.Швидкопсувні в умовах рефрижерації;

8.5.Живі вантажі;

8.6.Особливості перевезення тварин і птахів.

Перелік розділів конспекту лекцій з теоретичної частини 2 модуля: Частина II. Технологія вантажних робіт;

9. Характеристика перевантажувального процесу;

10. Вантажообіг і вантажопереробка;

11. Кількісні і якісні показники роботи порту;

12. Технологічні схеми перевантажувального процесу;

13. Характеристика та показники технологічного процесу;

14. Технологічна документація;

15. Технологічна підготовка виробництва порту;

16. Структура й функції технологічних підрозділів порту;

17. Організація розробки, удосконалювання й впровадження технології й

технологічного оснащення;

18.Технологічна дисципліна й система її підтримки;

19.Технологія перевантаження тарно-поштучних вантажів;

19.1.Особливості перевантаження тарно-поштучних вантажів;

19.2.Технологія перевантаження поштучно пакетуємих тарно-поштучних

вантажів; 19.3. Технологія перевантаження поштучно непакетуємих тарно-

поштучних вантажів; 20. Технологія перевантаження пакетів;

20.1.Особливості застосування й перевантаження пакетів;

20.2.Технологія перевантаження пакетів на піддонах;

20.3.Технологія перевантаження пакетів без піддонів;

17

21. Технологія перевантаження металів; 21.1. Особливості перевантаження металів;

21.2. Технологія перевантаження намагничивающиеся малогабаритних металів;

21.3. Технологія перевантаження прокату, труб і стали в рулонах; 22. Технологія перевантаження великовагових вантажів; 22.1. Особливості перевантаження великовагових вантажів; 22.2. Автотракторна техніка; 22.3. Великовагові й особливо великовагові вантажі;

22.4. Великотоннажні контейнери;

23.Технологія перевантаження масових вантажів;

23.1.Технологія перевантаження навалочних вантажів;

23.2.Технологія перевантаження насипних вантажів;

23.3.Технологія перевантаження наливних вантажів;

24.Технологія перевантаження лісних і особливих вантажів;

24.1.Особливості перевантаження лісних вантажів;

24.2.Технологія перевантаження круглого лісу й пиломатеріалів;

24.3.Технологія перевантаження тріски;

24.4.Вимоги до технології перевантаження особливих вантажів;

25.Проектування технологічних процесів;

25.1.Вибір схеми механізації;

25.2.Формування схеми перевантаження вантажу;

25.3.Розрахунок продуктивності й показників схеми перевантаження;

25.4.Розрахунок потрібної ємності й площі складів;

25.5.Визначення економічного ефекту;

25.6.Розрахунок собівартості перевантаження вантажів.

Практична частина поточного контролю складається з двох складових – для 1 і 2 модулів.

Практична частина виконується, як при проведенні аудиторних занять, так і під час СРС. Об'єм СРС адекватний сумарному об'єму аудиторних занять (лекцій і практичних).

Перша частина – 1 (перший) модуль включає самостійне виконання студентом 7 (семи) практичних робіт, кожна з яких оцінюється 5 (п'ятьма) балами.

Кожна практична робота виконується по індивідуальному шифру, який кожен студент отримує у керівника (викладача) на занятті. У разі відсутності студента на занятті шифр він отримує на консультації. Якщо відсутність студента на занятті з поважної причини, то він вважається присутнім.

Практичні роботи можуть виконуватися (оформлятися) в загальному зошиті, на подвійному листочку із зошита, листах формату А4 (210 297 мм) «від руки» або в електронному вигляді (за допомогою редакторів Microsoft Office). Необхідні побудови (схеми) для пояснення розрахунків по практичних роботах можуть виконуватися «від руки», з використанням креслярських інструментів, електронних засобів.

При здійсненні побудов під час проведення практичного заняття в аудиторії («на парі»), вони робляться, як правило, «від руки».

18

При здійсненні побудов під час СРС (поза аудиторними заняттями) вони виконуються за допомогою креслярських інструментів (електронних засобів).

Інші правила оформлення і проведення розрахунків по практичних роботах наведені в МВ до них [2].

При виконанні практичної частини кожне заняття (практична робота) оцінюється за наступною шкалою:

5 балів – студент був присутнім на занятті, активно працював, не порушував дисципліну, правильно виконав і здав роботу на занятті або до початку наступного заняття (на консультації);

4 балів – студент був присутнім на занятті, але порушував дисципліну або правильно виконав і здав роботу після початку наступного заняття, але не пізніше, ніж через одне заняття, а також, якщо студент був відсутній, але правильно виконав і здав працю до початку наступного заняття (на консультації);

3 балів – студент був відсутній, правильно виконав і здав роботу після початку наступного заняття, але не пізніше, ніж через одне заняття;

2 балів – студент був відсутній на занятті і правильно виконав (здав) роботу пізніше, ніж через одне заняття, але не пізніше ніж через два заняття;

1 бал – студент не відвідував більше 50 % практичних занять і самостійно, по раніше узятому шифру, правильно виконав і здав практичну роботу пізніше, ніж через одне заняття, але не пізніше дати закінчення практичних занять; 0 балів – студент не виконав правильно роботу до дати закінчення прак-

тичних занять.

За результатами виконання практичних (лабораторних) робіт 1 модуля студент може набрати 35 (тридцять п'ять) балів. Ще 5 (п'ять) балів виставляє керівник за результатами роботи студента в цілому, як по термінах виконання окремих робіт, так і поведінки та активності на заняттях.

Друга частина – 2 (другий) модуль включає виконання 4 (чотирьох) практичних робіт (№ 8, 9, 10, 11), кожна з яких, виконання яких передбачає 2 (дві) аудиторні години (роботи № 9 і 10), оцінюється 5 (п'ятьма) балами.

Практична робота № 8 передбачає 6 аудиторних годин, а № 11 – 4 години, таким чином оцінювання по них робитися за раніше приведеною шкалою з коефіцієнтом, відповідно до 3 (три) і 2 (два), з урахуванням кожної аудиторної години (заняття) окремо.

За результатами виконання практичних робіт студент може набрати 35 (тридцять п'ять) балів. Ще 5 (п'ять) балів виставляє керівник за результатами роботи студента в цілому, як по термінах виконання окремих робіт, так і поведінки та активності на заняттях.

У виняткових обставинах правильність виконання робіт може бути перевірена дистанційно. Для цього вони надаються в електронному вигляді (всі в одному файлі формату doc, docx, pdf) викладачеві для оцінювання.

При дистанційній формі навчання терміни здачі робіт можуть змінюватися. Остаточні терміни здачі кожної роботи встановлює викладач і повідомляє про це студентів. Оцінювання робіт робитися за раніше приведеною шкалою з її адаптацією до умов дистанційного навчання.

Таким чином, при любій формі навчання, по практичній частині кожного

19

модуля сумарно можна отримати 40 (сорок) балів.

Сума практичної і теоретичної частини кожного модуля дає 100 балів (60

+ 40 = 100).

Накопичувальна оцінка (100 балів) по КП «Розробка технологічної карти перевантаження вантажу» складається з трьох частин:

–пояснювальна записка – 30 балів;

–ілюстративна частина (лист ватману) – 15 балів;

–захист КП – 55 балів.

Якщо графічний матеріал (РТК) оформлений на листах формату А4 (210297 мм) і приведений в додатку до КП, то накопичувальна оцінка (100 балів) по КП складається з двох частин:

–пояснювальна записка – 30 балів;

–захист КП – 70 балів.

При оцінюванні пояснювальної записки застосовується наступна шкала оцінювання :

30 балів – записка виконана відповідно до вимог, викладених в МВ до КП, правил ЄСКД та ДСТУ, не має жодного зауваження (напис на титульному аркуші КП – «До захисту», з вказівкою дати і підписом керівника);

27 балів – записка має незначні граматичні і оформлювальні помилки, виправлення яких не міняє первинного стану записки (напис – «Після виправлень до захисту»);

25 балів – записка має незначні граматичні і оформлювальні помилки, виправлення яких міняє первинний стан записки (напис – «Після виправлень до захисту»);

20 балів – записка має незначні невідповідності з вимогами, які викладені в МВ до КП, правил ЄСКД та ДСТУ, виправлення яких міняє первинний стан записки, але не вимагає повторної перевірки КП (напис – «Після виправлень до захисту»);

15 балів – записка має значні невідповідності з вимогами, що викладені в МВ до КП, правил ЄСКД та ДСТУ, виправлення яких міняє первинний стан записки і вимагає повторної перевірки КП (напис – «На виправлення»);

10 балів – записка має значні невідповідності з вимогами, які викладені в МВ до КП, правил ЄСКД та ДСТУ і вимагає ще однієї повторної перевірки КП (напис – «На виправлення»);

5 балів – записка мала значні невідповідності з вимогами, викладеними в МВ до КП, правил ЄСКД та ДСТУ, і допущена до захисту після більш ніж 2 (двох) перевірок і виправлень (записка має більше двох написів «На виправлен-

ня»).

Після повторної перевірки (перевірок) на титульному аркуші КП має бути напис «Після виправлень до захисту» або «До захисту», після чого КП допускається до захисту.

Якщо при захисті КП з написом «Після виправлень до захисту» (або який має попередній напис «На виправлення»), з'ясуватися, що зауваження не виправлені, то КП знімається із захисту до виправлення зауважень.

При перевірці і оцінюванні пояснювальної записки має бути присутнім