Сюрвейєрська діяльність в портах. Конспект лекцій

40

трібної методики для відбору проб у кожному конкретному випадку й узгодженні цього питання із замовником. Найчастіше метою відбору проб є одержання представницької проби, тобто проби, на підставі аналізу якої можна судити про якісні характеристики всієї партії вантажу. Таку пробу також називають композитною. Розглянемо основні принципи організації відбору проб на прикладі зернових, хімічних і наливних вантажів.

17.2 Правила відбору проб зернових вантажів

Правила відбору проб зернових вантажів розглянемо на прикладі правил GAFTA (Sampling Rules 124). Правила відбору проб GAFTA застосовуються в тому випадку, коли продавець і покупець досягли домовленості про цьому, або продаж товару здійснювався з використанням стандартних контрактів GAFTA. Даного правила поширюються на зерно, бобові рослини, насіння, рис, добрива, патоку й інші вантажі, як на навалочні, так і на вантажі в мішках.

Відбір проб виконується для кожних 500 тонн вантажу. Дані 500 тонн називають лотом. В Sampling Rules 124 використовують наступні визначення для типів проб:

одиночна проба (increment sample) – проба, відібрана безпосередньо з вантажу вагою не більше 1 кг. Дана проба може відбиратися як вручну, так і автоматично;

об'єднана проба (bulk sample) – проба, що складається із всіх одиночних

проб;

контрактна проба (contractual sample) – проба, отримана в результаті ділення загальної (об'єднаної) проби. Вага даної проби 1 кг. Кількість даних проб залежить від виду вантажу й зазначена в правилах;

аналізована проба (analysis samples) – проба, отримана в результаті зменшення контрактної проби, до кількості необхідного для проведення аналізів.

Метод відбору проб для зернових навалочних вантажів. Відбір проб повинен здійснюватися регулярно й систематично протягом ЗРР в точці, найбільш наближеної до судна. Періодичність відбору проб залежить від швидкості ЗРР. Якщо одиночні проби відбираються під час руху вантажу на конвеєрі, при розвантаженні з автомобіля, вагона або під час завантаження на судно проби повинні відбиратися шляхом поперечного перетинання вертикального потоку вантажу. Якщо завантаження здійснюється грейферами, то одиночні проби повинні відбиратися з насипу. Дуже часто на одній і тім же відвантаженні працюють представники різних інспекційних компаній. У цьому випадку, відповідно до вимог GAFTA представники даних компаній повинні відбирати й пломбувати проби спільно. Кожна контрактна проба повинна бути відповідним способом упакована й опечатана. Відповідно до вимог GAFTA кожна контрактна проба повинна мати бирку з відповідною інформацією.

Метод відбору проб зернових вантажів у мішках. Проби з мішків повинні відбиратися в тому випадку, коли мішки ідентифіковані й маркування перебуває в задовільному стані. Взаємозв'язок між кількістю мішків, з яких необхідно відібрати проби, і загальною кількістю мішків даної партії:

кількість мішків у партії – до 100 мішків, то кількість мішків, з яких від-

41

бираються одиночні проби – не менш 20 мішків; до 1000 мішків – не менш 50 мішків;

більше 1000 мішків – не менш 3% від загальної їхньої кількості.

17.3 Правила відбору проб хімічних вантажів

Для хімічних вантажів також існує велика кількість різноманітних методик по відборі проб вантажу. Розглянемо як приклад правила відбору проб хімічних вантажів, які існують у міжнародній інспекційній компанії Inspectorate (Suisse) S. A. Даного правила звуться «Dry Fertilizer Inspection Guide» (Правила інспекції для сухих добрив) і базуються на методиках AOAC і Fertilizer Institute. Окремо розглядаються навалочні вантажі й вантажі в мішках.

Метод відбору проб хімічних навалочних вантажів. Відбір проб повинен здійснюватися регулярно й систематично протягом ЗРР. Також як і для зернових вантажів, найбільш коректним способом відбору проб є перетинання вертикальне падаюча патока вантажу. Одиночна проба вагою близько 1 кг відбирається для кожних 50 тонн. Одиночні проби повинні зберігатися у водонепроникному пакеті. Після закінчення завантаження одиночні проби змішуються й діляться. У результаті, виходить, п'ять проб по 2 кг кожна. Дані проби зберігаються протягом шести місяців.

Метод відбору проб хімічних вантажів у мішках. За узгодженням із замовником інспекції проби відбираються з 2 – 5% мішків від їхньої загальної кількості в партії. Після відбору проб кожний мішок повинен бути ретельно закритий щоб уникнути нанесення будь-якого збитку для товару.

17.4Правила відбору проб наливних вантажів

Уцей час не існує єдиних правил відбору проб для всіх видів наливних вантажів, і навряд чи вони будуть будь-коли розроблені. Це пов'язане з тим, що існує достатня кількість галузевих, національних і міжнародних стандартів по відбору проб, які враховують специфіку перевезеного вантажу.

Опираючись на ці стандарти, приведемо класифікацію основних видів проб, які відбираються сюрвейером при роботі з наливними вантажами:

проба берегового сховища – проба, яка відбирається з берегового сховища до початку завантаження на судно для перевірки первісної якості вантажу;

проба «першого струменя» – відбір виконується із точки відбору проби наприкінці берегового трубопроводу на причалі на початку завантаження. Ця проба характеризує чистоту берегового трубопроводу перед завантаженням;

проба «першого фута» – проба, що відбирається із суднових танків після досягнення вантажем рівня одного фута (30,48 см). Дана проба характеризує чистоту суднових трубопроводів;

трубопровідна проба – проба відбирається з берегового трубопроводу протягом завантаження. Проміжки часу, через які необхідно відбирати дані проби, залежать від використовуваного стандарту;

«донна проба» – відбирається в області дна суднового танка; проби із суднових танків після закінчення завантаження – на базі цих

42

проб готується композитна проба для всього судна; композитна проба – готується на базі проб із суднових танків строго про-

порційно об’ємам танків.

Відібрані проби забезпечуються маркуванням. Маркування повинна містити наступні відомості: назву судна та вантажу, вид проби (композитна, «донна» і т. д.), місце відбору (трубопровід, берегове сховище, номер танка й т. д.), дата й час відбору проби, підписи інспектора й інших зацікавлених осіб (у випадку відповідних інструкцій). На маркуванні може міститися також інша необхідна інформація.

Кількість і об’єм відібраних проб у більшості випадків сюрвейер погоджує із замовником інспекції. Ситуація спрощується, коли необхідно відібрати проби згідно будь-яких нормативних документів, тому що в них, як правило, досить чітко обумовлена кількість і об’єм проб, які необхідно відібрати.

17.5 Методика відбору проб наливних вантажів з танка

Проба являє собою суміш із еквівалентних частин, відібраних на різних рівнях танка.

Для танків, однакових у поперечному перерізі по вертикалі. Відбір зразків залежить від кількості продукту в танку:

глибина танка більш, ніж 4,5 м – відбираються проби – верхня, середня, нижня;

між 3,0 і 4,5 м – верхня, нижня; менш 3,0 м – тільки верхня.

Рівні, на яких відбираються проби в танках глибиною більш, ніж 4,5 м: верхня представляє верхню 1/3 частину шару рідини – на відстані 5/6 від

загальної глибини рідини; середня представляє середню 1/3 частину шару рідини – на середині зага-

льної глибини рідини; нижня представляє нижню 1/3 частину шару рідини – на відстані 1/6 від

загальної глибини рідини.

Для танків, з поперечним перерізом, що збільшується, до низу. Суміш складається пропорційно збільшенню кількості продукту в танку. Відбір необхідних проб залежить від глибини продукту в танку.

Коли глибина становить більш, ніж 4/5 від загальної глибини танка, відбирають верхню, середню й нижню проби. У цьому випадку проби змішують у пропорційних частинах: 3:4:3;

Коли танк заповнений на глибину від 1/2 до 4/5 від загальної глибини танка, відбирають верхню й нижню проби. Проби змішують у частинах 1:1;

Коли танк заповнений менш, ніж на 1/2 від загальної глибини танка, відбирають тільки нижню пробу

Рівні, на яких відбираються проби, якщо танк заповнений більш ніж на 4/5 об’єму:

верхня на відстані 3/4 глибини продукту в танку;

43

середня на відстані 1/2 глибини продукту в танку; нижня на відстані 1/5 глибини продукту в танку.

Кількість і об’єм відібраних проб у більшості випадків сюрвейер погоджує із замовником інспекції.

18 Вимоги до сюрвею контейнерів

Сюрвей контейнерів передбачає: фіксування наявного маркування, включаючи дані на табличках, візуальний огляд зовнішніх і внутрішніх поверхонь контейнера, здійснення необхідних вимірів, фіксацію, вимір і оцінку пошкоджень, фіксацію фактів зробленого ремонту, строків проходження огляду; для контейнерів-цистерн додатково – візуальний огляд посудини (котла), установленої запобіжної й запірної арматур з фіксуванням наявної на ній маркування; для рефрижераторних контейнерів додатково – візуальний огляд рефрижераторної установки з фіксуванням комплектності й наявної на ній маркування, перевірку працездатності рефрижераторної установки в заявленому обсязі.

Сюрвейер визначає ті або інші невідповідності: пошкодження, удари, зношування, відсутність елементів або їхня заміна й т.д.

Розміри пошкоджень або зношування та їхнє місце розташування повинні вказуватися в конкретних цифрах.

По можливості, якщо це не заборонено правилами, технічний стан повинне бути зафіксоване на кіно-, фотовідеоплівку або електронні носії.

Оцінка можливості перевезення того або іншого вантажу передбачає два етапи:

аналіз документів на контейнер, вантаж і нормативної документації, що визначає вимоги по перевезенню небезпечних вантажів;

виконання візуального огляду на предмет визначення технічного стану й відповідності наявного маркування відомостям, зазначеним у представлених документах на контейнер і на вантаж.

Оцінка чистоти внутрішньої поверхні контейнера-цистерни містить у собі наступні етапи:

перевірка представленого сертифіката про очищення, виданого уповноваженим на те компетентним органом;

огляд внутрішньої поверхні цистерни на предмет відсутності залишків вантажу при неухильному дотриманні правил техніки безпеки.

Підтвердження працездатності холодильної установки контейнера містить у собі наступні етапи:

аналіз специфікації/керівництва виготовлювача рефрижераторної устано-

вки;

фіксування результатів, необхідних специфікацією (керівництвом перевірок і випробувань).

Вимоги до універсальних контейнерів повинні відповідати вимогам Правил Регістра, міжнародній конвенції (МК) по безпечним контейнерам 1972 г, ДСТ. Контейнери підлягають огляду. При огляді вантажного контейнера, варто взяти до уваги, що контейнер не повинен мати:

щілин і поглиблення, у яких можуть накопичуватися залишки вантажів у

44

результаті розсипів або розливів; виступаючих частин на внутрішній поверхні, щоб не пошкодити впаку-

вання вантажу, і на зовнішньої, щоб не пошкодити інші контейнери або не травмувати людей, які працюють із ними.

Контейнери, які мають дефекти структурних елементів, такі як вм'ятини, вигини розміром більше 19 мм, тріщини, розлами, не працюючі пристрої, корозію структурних елементів, стінок, даху – вважаються непридатними до завантаження.

Конструкція контейнера повинна виключити попадання джерел запалення (іскри й т.д.) у внутрішній його об’єм. Особливо ретельно варто оглядати вантажні контейнери під час перевезення вибухових і вибухонебезпечних речовин.

Контейнери-цистерни, автоцистерни й вагони-цистерни вважаються непридатними до перевезення при:

несправності зливно-наливної арматури; несправності запобіжних пристроїв;

відсутності або несправності хоча б одного відкидного болта люка; наявності на болтах нестандартних гайок; відсутності або несправності стяжного хомута, включаючи перекіс або

зсув;

несправності будь-яких вузлів або спеціального устаткування, що забезпечує безпеку перевезень цистерн;

закінчення строку чергового огляду – випробування; відсутності знаків небезпеки.

19 Вимоги до сюрвею тари й упакування

При сюрвеї тари й упакування підлягають фіксації тільки матеріал, з якого виготовлена тара або впакування, стан (пошкоджене чи ні місце, що оглядається, чи має забруднення, сторонній запах), характер і розміри пошкоджень у конкретних цифрах, вага ВМ (якщо необхідно), наявне маркування або її відсутність, пошкодження, сліди ремонту, стан вантажу (якщо тип тари або пошкодження дозволяють це розглянути), вантажне приміщення й місце в ньому, правильність укладання відповідно до наявного маркування й інші дані, які необхідно зафіксувати для повноти сюрвейерського обслуговування.

Відповідність тари й упакування перевезеному вантажу, матеріалів, з яких вона виготовлена й інші специфічні дані можуть визначати тільки сюрвейери, які пройшли навчання й атестовані по цьому виду тари або впакування.

20 Визначення маси вантажу методом зважування

Визначення кількості вантажу шляхом зважування виконується в тих випадках, коли вага поштучного вантажу є більше важливою характеристикою, ніж кількість ВМ, наприклад, мороженого м'яса. Вантажоодержувач приймає вантаж відповідно до ваги, при цьому перевізника вантажу звичайно, навпаки, цікавить тільки кількість ВМ, оскільки він приймає до перевезення певну кількість ВМ, за який він звичайно несе відповідальність. Також зважування ванта-

45

жу виконується в тих випадках, коли немає можливості по-іншому визначити кількісні характеристики того або іншого вантажу. Контроль ваги вантажу може здійснюватися повним зважуванням всієї партії вантажу або частковим зважуванням випадково відібраної частини вантажу.

Для визначення маси вантажів зважуванням у портах застосовують різного роду ваги, поділювані по конструкції на рівноплечі й не рівноплечі. Рівноплечі ваги підрозділяються на напівавтоматичні порціонні й автоматичні. Напівавтоматичні порціонні ваги служать для зважування сипучих вантажів масою до 100 кг, автоматичні ваги застосовують на елеваторах, складах навалочних вантажів для масового автоматичного зважування сипучих вантажів. При зважуванні більших партій вантажу застосовуються не рівноплечі ваги.

Конструктивно ваги бувають: рівноплечі, не рівноплечі, напівавтоматичні порціонні й автоматичні. В останні роки все більше розповсюдження отримали електронні ваги.

При користуванні вагами необхідно перевірити правильність установки ваг, їхню чутливість, сталість показань і точність.

Правильність установки ваг перевіряють по схилу, розміщеному в колонку або рівню. Ваги необхідно встановлювати на міцній, строго горизонтальній основі.

Чутливість – властивість ваг виходити зі стану рівноваги при незначних навантаженнях гиреутримувача або вантажної платформи Чутливість ваг перевіряють шляхом переміщення рухомої гирі до такого положення, при якому порушиться рівновага коромисла ваг.

Сталість показань – повторення аналогічних показань ваг при повторному зважуванні того самого предмета. Сталість показань залежить від конструктивних особливостей ваг.

Точність ваг – здатність відбивати різницю між масами гир і вантажу. Точність ваг перевіряють не рідше одного разу в декаду за допомогою контрольних гир.

Крім виконання цих вимог, для забезпечення точності зважування необхідно:

рівномірно розміщати вантаж на вантажній площадці ваг; не допускати поштовхів, ударів, вібраційних навантажень;

не допускати зважування на вагах вантажу з масою, що свідомо перевищує вантажопідйомність ваг;

залучати до зважування вантажів кваліфікованих працівників складів.

На автомобільних і залізничних вагах вантаж зважують разом із транспортною одиницею. Маса вантажу дорівнює різниці загальної маси й маси самої транспортної одиниці.

21 Визначення об’єму лісових вантажів

Для лісових вантажів основною кількісною характеристикою є об’єм. Для визначення об’єму лісових вантажів застосовується цілий ряд нормативних документів і стандартів. Визначення об’єму лісових вантажів широко використовується при здійсненні митного контролю при експорті лісу. Лісові вантажі ді-

46

ляться на дві основні категорії: круглі лісоматеріали й пиломатеріали. Основні методики вимірів для круглих лісоматеріалів.

Геометричний метод застосовується як основний метод при визначенні об’єму круглих лісоматеріалів у складувальний мірі відповідно до ДСТ. Даний метод полягає у визначенні об’єму штабеля, як добутку результатів трьох його вимірів: ширини, висоти й довжини. Об’єм лісоматеріалів у штабелі визначається добутком об'єму штабеля й перевідного коефіцієнта (коефіцієнта повнодеревини).

Методи поштучного виміру застосовуються при визначенні об’єму круглих лісоматеріалів відповідно до ДСТ. Полягає у визначенні об’єму колоди, як добутку результатів виміру його діаметра, довжини й обчислення об’єму по прийнятій моделі колоди (формулі).

Вагові метод виміру полягає у визначенні маси лісоматеріалів за допомогою зважування або драфт-сюрвея судна. Даний метод при визначенні об’єму круглих лісоматеріалів як при експертних дослідженнях, так і при здійсненні митного контролю не застосовується.

В основі методів визначення об’єму пиломатеріалів лежить геометричний метод обмірювання дощок або пакетів з дошками.

При використанні поштучного методу об’єм дощок обчислюють як добуток номінальних розмірів по товщині, ширині й довжині й потім цей об’єм дошки множать на кількість дощок або сумують об’єм кожної дошки.

При використанні методу виміру пакета дощок середній об’єм пакета множиться на число пакетів у партії вантажу.

22 Присутність сюрвейера при митному й ветеринарному огляді

Під час митного або ветеринарного огляду контейнера з вантажем на території порту контейнер розкривається для огляду інспектором який здійснює огляд (рос. досмотр). По закінченні огляду контейнер закривається, і двері пломбуються пломбою з відбитком митного термінала. Однак контейнер прибуває до вантажоодержувача під пломбою, відмінної від тієї, котру використовував відправник вантажу.

Формально відправник вантажу перестає відповідати за кількість вантажу в контейнері. Митниця й ветеринарний нагляд, безумовно, є офіційними державними структурами, але акт огляду складається українською (російською) мовою й не відбиває всієї необхідної інформації для того, щоб гарантувати вантажоодержувачеві схоронність вантажу в момент зміни пломб. Крім того, всім відомо, що ризик розкрадання вантажу в Україні й Росії досить високий. Всі ці обставини є достатньою основою для імпортера відхиляти претензії по недостачі товару.

Досить новою практикою є залучення сюрвейера для присутності при митному й (або) ветеринарному огляді. Сюрвейер перевіряє цілісність пломби відправника вантажу, є присутнім при відкритті контейнера, контролює кількість вилученого державними інспекторами вантажу, якщо таке мало місце,

47

пломбує двері контейнера після огляду й робить комплект фотографій, які відбивають весь даний процес.

Справна пломба на контейнері лише формально є доказом відсутності несанкціонованого доступу в контейнер у шляху проходження. Почастішали випадки проникнення в транспортний засіб, будь то контейнер, причіп автопоїзда, вагон або трюм судна, без порушення цілісності пломби.

Багато сюрвейерських компанії, які спеціалізуються на роботі з вантажами «групи ризику», такими як морожене м'ясо або риба, дорога оргтехніка й інші, користуються різними додатковими засобами забезпечення схоронності вантажу. Нижче перераховані деякі з таких засобів:

додаткові пломби на штанги запірного пристрою контейнера; додаткове пломбування бічних дверей або рефрижераторної установки; спеціальна індикаторна пломбуюча стрічка; спеціальне відмітне (рос. отличительное) маркування на вантажі;

комплект фотографій, що показує укладання вантажу після завантаження й перед початком розвантаження.

23 Перевірка кількості вантажу по документах

Як частина передзавантажувальній інспекції, перевірка вантажних документів дозволяє визначити кількість вантажу, що перебуває на зберіганні (в складі або порту) і призначеного для транспортування, а також і продукції, яка проходить стадії виробництва або ремонту. Уже на першому етапі інспекції, обробці номінації, сюрвейер повинен оцінити методи контролю, прийнятні на зазначеному замовником етапі зберігання (виробництва), і вантажні документи, перевірку яких йому необхідно буде виконати. Безсумнівно, що для проведення подібного роду інспекцій, сюрвейер повинен мати знання про основні види складських і товаросупроводжувальних документів (FCR, FWR, RCN, S/O, M/R, B/L і т.д.). Для зручності розуміння, представимо наступну примітивну схему руху вантажу: виготовлювач продукції (завод) – перевізник (залізниця) – порт.

Як правило, при такій схемі робота сюрвейера складається в підтвердженні наявності вантажу в порту. Іноді замовник інспекції просить підтвердити кількість вантажу, зазначеного у виданих експедитором документах FWR

(Forwarder's Warehouse Receipt) або FCR (Forwarder's Certificate of Receipt), які підтверджують прийняття вантажу у відповідальність експедитора. При подібній перевірці виконується візуальна інспекція вантажу на місцях зберігання й перевірка кількості вантажу по документах. Одержавши підтвердження від експедиторів вантажу про їхню готовність надати документи й вантаж до перевірки, сюрвейер повинен почати роботу з перевірки вантажних документів.

Першим з них у цій схемі руху вантажу буде «Сертифікат якості» (Mill Test Certificate або Manufacturer’s Certificate of Quality). Це документ, виданий виробником вантажу, і який відбиває основні відомості про товар і його характеристики (найменування й адреса виробника та покупця товару, номер контракту, найменування стандарту якості, хімічний склад, габарити, маркування, кількість товару й ін.) і номер залізничного вагона, у який цей товар завантажений. Ретельне вивчення характеристик, дозволить сюрвейеру зробити ідентифі-

48

кацію вантажу на місці зберігання й відповідність специфікації замовника інспекції.

Другий документ, який підлягає перевірці – залізнична накладна (Rail Consignment Note). Залізнична накладна є товаросупроводжувальним документом і підтвердженням залізниці в прийманні вантажу до перевезення. Складається відправником вантажу на станції відправлення й йде з вантажем до станції призначення, де видається вантажоодержувачеві.

Документом, який підтверджує факт приймання, вантажу портом є КОЕВ – Картка обліку експортного вантажу або Акт приймання вантажу портом. Відповідність цифр, які вказують кількість вантажу у всіх трьох документах, є фактом того, що зроблений товар перевезений залізницею й прийнята на зберігання портом.

Якщо ж при розвантаженні вагона в порту виявлена недостача вантажу, то портом видається Комерційний акт недостачі вантажу. У цьому випадку цифри в КОЕВ і залізничній накладній будуть відмінними (різниця повинна бути обґрунтована прикладеним Комерційним актом).

24 Документація, яка необхідна для перевезення навалочного вантажу

Декларація про транспортні характеристики вантажу. До перевезення на судні може бути прийнятий тільки вантаж, фізичні й хімічні властивості якого повністю відомі морському перевізникові, і ця інформація повинна бути документально оформлена у вигляді «Декларації про вантаж». Декларація розробляється за правилами МК СОЛАС-74. Декларація повинна включати:

об'ємно-масові характеристики вантажу; фізико-хімічні властивості, що визначають його транспортну небезпеку;

характеристики міцності із вказівкою наявності зчеплення або значення кута природного укосу, способу штивки або пристрою, які запобігають зсув вантажу;

дані про транспортабельну межу вологості вантажів, що розріджуються, і класифікацію вантажу по хімічній небезпеці;

вимоги до судна й умови розміщення вантажу на судні, включаючи питання сумісності, для збереженого і безпечного перевезення вантажу.

Вона є документом багаторазової дії. Термін дії не більше 5 років, але із щорічним повторним оглядом, а для вантажів, схильних до розрідження – кожні 6 місяців.

Сертифікат про характеристики вантажу на момент завантаження. Необхідність Сертифіката передбачена правилами МК СОЛАС–74 і вимогами BC Code (Кодексу безпечної практики перевезення твердих навалочних вантажів). Сертифікат складається на підставі аналізу властивостей вантажу по методиках, описаним в BC Code. При цьому досліджують проби вантажів, відібрані зі штабеля (вагона), що перебуває в порту, до завантаження вантажу на судно. Сертифікат є документом одноразової дії. Він є фактично оцінкою придатності партії вантажу до безпечного перевезення. «Декларація про вантаж», «Сертифі-

49

кат про характеристики вантажу на момент завантаження», «Довідка про відбір проб» підготовляються відправником вантажу (вантажовласником) або призначеним їм агентом і передаються капітанові судна до початку завантаження.

Сертифікат про придатність судна. Сертифікат (свідчення) про відповідність судна вимогам правилам МК СОЛАС–74 видається Регістром (або його представником) за заявкою судновласника. Свідчення видається з урахуванням придатності конструкцій і встаткування судна, згідно вимоги BC Code, для перевезення конкретних навалочних вантажів. Сертифікат дійсний при наявності прикладеного до нього Переліку конкретних навалочних вантажів, передбачуваних до перевезення. Видається на 5 років із щорічним підтвердженням переліку вантажів, які судно має право перевозити. Свідчення повинне бути переоформлене, якщо внесені зміни в Інформацію про остійність судна.

Під час перевезення хімічно небезпечних вантажів, перерахованих у Додатку BC Code, судну повинне бути видане Доповнення до Сертифіката про придатність, що підтверджує придатність конструкції й устаткування судна для перевезення вантажу із зазначеним видом небезпеки. Термін дії Доповнення – 5 років, але із щорічним підтвердженням.

Акт про готовність судна до завантаження нового вантажу після розвантаження раніше перевезеного навалочного вантажу. Підготовляється судновласником із залученням незалежних експертів (сюрвейерів) на основі огляду вантажних приміщень.

25 Визначення кількості вантажу методом маркшейдерської зйомки

Для визначення кількості вантажу, що зберігається навалом на складі порту або на відкритій площадці, необхідно розрахувати об’єм насипу вантажу й помножити його на відому об'ємну вагу вантажу. Об’єм насипу визначається з використанням методів маркшейдерської зйомки (від німецького mark – границя й scheiden – розрізняти).

Маркшейдерська зйомка – сукупність геометричних вимірів і обчислень, необхідних для складання планів і рішення різних геометричних завдань. Маркшейдерська зйомка повинна виконуватися на основі опорної геодезичної мережі. На основі наявної опорної мережі, на всій площі додатково закладають і визначають пункти знімального обґрунтування, з яких роблять безпосередню зйомку. Планове положення пунктів знімального обґрунтування повинне бути визначене з помилкою не більше 0,2 м, а висотне з помилкою ±0,1 м стосовно пунктів опорної мережі. При маркшейдерських зйомках широко використовуються геодезичні методи й інструменти, такі як теодоліти. Теодоліт – геодезичний інструмент для виміру на місцевості горизонтальних і вертикальних кутів.

Маркшейдер повинен уміти правильно вибирати методи вимірів з урахуванням характеру об'єкта й необхідної точності зйомки. Так надлишкова точність зйомки вимагає зайвої витрати сил і часу маркшейдера. Зйомка для визначення об’ємів виконується найпоширенішим на практиці тахеометричним способом. Тахеометрична зйомка – вид маркшейдерської зйомки, при якій горизо-