
Сюрвейєрська діяльність в портах. Конспект лекцій
.pdf20
Також необхідно оцінити стан тари або впакування вантажу.
У випадку наявності пошкоджень, при візуальному огляді визначити й зафіксувати:
вид пошкодження (відкриті або порвані мішки, підмокання, забруднення нафтопродуктами й т. д.);
місце, де пошкодження було виявлено (у трюмі, на палубі, на причалі й т.
д.);
у якій частині впакування або тари пошкодження має місце і який характер воно носить;
чи має місце пошкодження вантажу в процесі вантажних операцій або вантаж прибув в пошкодженому стані;
чи мають місце випадки прямого розкрадання вантажу.
Визначення пошкодження вантажу не завжди очевидно, а іноді складно, оскільки вантаж необхідно розпакувати, підрахувати, зважити, випробувати або додатково досліджувати, щоб установити, чи пошкоджений він чи ні. Пошкоджені вантажі або вантажі в ушкодженому або забрудненому впакуванні повинні бути відділені з метою оцінки збитку, який виник. У всіх випадках повинні бути прикладені фотографії, які підтверджують закінченість огляду й показують не тільки пошкодження, але також і впакування, тару, спосіб укладання й штабелювання вантажу й усе, що може становити спеціальний інтерес.
При не маркованих вантажах або втраті ними ідентифікуючих знаків, вони могли бути або залишені на складі, або розвантажені в меншій кількості, чим зазначено в документах, або завезені в інший порт, або доставлені не тому вантажоодержувачеві.
Коли збиток заявлений як результат «морського ризику», сюрвейер повинен відзначити, що при цьому використовувалися визначення нормативних документів в області морського страхування: «випадкові події або пошкодження на морі», тобто, розглядається деяка випадкова подія, яка відрізняється від звичайної дії вітру й хвиль.
Якщо пошкоджений вантаж являє собою харчові продукти, які визнані непридатними до споживання людиною або рекомендовані до знищення відповідною владою, сюрвейер, якщо він не був свідком знищення вантажу, повинен переконатися в тому, що це було зроблено.
11 Спостереження за завантажнорозвантажувальними роботами
Основні принципи в організації й проведенні безперервного спостереження за ЗРР можна сформулювати як безперервність і неупередженість.
Під безперервністю розуміється цілодобове, невідступне спостереження за процесом ЗРР.
Під неупередженістю розуміється об'єктивне, безстороннє освітлення всіх етапів ЗРР.
Часто-густо спостереження за ЗРР називають «супервізія» (англ. «supervision» – нагляд, спостереження). Відповідно людина, яка здійснює даний вид ро-
21
боти, називається «супервайзер» (англ. «supervisor» – контролер). Крім спостереження за ходом завантаження й зовнішнім станом вантажу в обов'язки «супервайзера» може входити відбір проб.
Погодні умови в ході ЗРР повинні постійно контролюватися з відміткою їхніх особливостей у листку контролю. При виникненні несприятливих для ведення ЗРР погодних умов (сніг, дощ, висока вологість, туман, сильний вітер й ін.) особлива увага повинне бути звернена на оперативність закриття трюмів судна. Якщо, після виникнення несприятливих погодних умов ЗРР тривають або трюми не закриті, необхідно негайно доповідати безпосередньому керівникові про даний факт. Кількість часу, витрачена командою (судном) на закриття трюмів після виникнення несприятливих погодних умов повинне бути відображена в листку контролю із вказівкою чи був підданий вантаж, що перебуває в трюмах, впливу вищевказаних умов. Ряд факторів може контролюватися безпосередньо супервайзером без використання вимірювальних приладів (дощ, сніг, туман й ін.). Для визначення точних значень таких показників як вологість, температура, сила вітру й ін., необхідно використовувати власні вимірювальні прилади, або звернутися до допомоги місцевого метеорологічного центру.
Всі особливості ЗРР належним чином повинні бути відображені в листку контролю із вказівкою:
характеристики використовуваного завантажувального встаткування й способи завантаження;
часу завантажування й простою, а також причин простою, якщо такі відомі – перезміна, відсутність вантажу, технічна несправність завантажувального встаткування або судна, несприятливі погодні умови й ін.
При виникненні ситуацій, наслідки яких, тим або іншим способом можуть призвести до погіршення якості або незапланованій зміні кількості вантажу супервайзер повинен негайно доповісти про це керівникові робіт.
12 Огляд вантажу при завантаженні й розвантаженні із судна (loading / unloading survey)
Для ілюстрації сюрвейерської діяльності при ЗРР розглянемо функціональні обов'язки інспекторів FOSFA. Спочатку розглянемо операції при перевантаженні наливних вантажів – масел і жирів.
12.1 Масла й жири
При перевантаженні масел інспектор FOSFA повинен:
Бути присутнім при ЗРР на контейнерах, автомобільних цистернах, залізничних цистернах, річкових баржах, малих, каботажних і океанських суднах, трубопроводах, цистернах, а також будь-якому іншому встаткуванні, що використовується в процесі завантаження й розвантаження масел або жирів.
Вести відбір проб відповідно до вимог ISO, контракту FOSFA і інструкціями Принципала.
Контролювати зважування вантажу й брати участь у підготовці проб, перевірках якості й виконувати загальні функції відповідно до вимог контракту.
22
Вести журнал хронометражу операцій, у яких він брав участь або які контролював.
Проводити візуальний огляд санітарного стану цистерн, контролювати спорожнювання цистерн.
Представляти звіти про стан суден, транспортних засобів, устаткування й механізмів, санітарному стані й спорожнюванні цистерн і т. д.
Розглянемо звичайні операції виконувані інспектором FOSFA при завантаженні й розвантаженні морських і річкових суден з берега при перевантаженні масел.
12.1.1 Операції при завантаженні суден
Перед завантаженням:
На березі оглядаються наступні об'єкти, по яких визначається (виконуєть-
ся):
берегові резервуари – призначення, промір об’єму, шарової води, температури, відбір проб;
ваги – чисті, порожні, окремо розташовані; автомобільні (залізничні) цистерни – промір об’єму, шарової води, тем-
ператури, відбір проб; устаткування на березі – трубопроводи – трасування, ізоляція системи,
вміст, прочищення пацями; гнучкі шланги – придатність, стан. На судні:
суднові танки – розміщення вантажу по танках, ємність, попередній вантаж, очищення, перевірка сумісності з попередніми вантажами, огляд санітарного стану, фітингів, спіралей нагрівання;
устаткування на борту – трубопроводи, насоси, ємності для бруду (рос. грязевики) – розміщення, ізоляція систем, стан. Кінгстони закриті й задраєні;
стан судна – осадка, правильне розміщення баласту, крен. У ході (процесі) завантаження:
при завантаженні – якість продукту в точці приєднання до суднових вантажопроводів, пробне перекачування, перевірка. Хронометраж операцій. Об’єм, перекачаний на судно з берегових резервуарів, швидкість перекачування. Заповнення танків;
на березі – об’єм, перекачаний з берегових резервуарів, нагрівання, очищення.
Після завантаження На судні:
суднові танки – незаповнена частина об’єму, вода, температура, відбір проб, дані про судно;
устаткування на борту – очищення трубопроводів, запірних арматур, лю-
ків;
стан судна – осадка (осідання), правильне розміщення баласту, крен; суднові документи – інструкції з нагрівання вантажу, звіт про заповнення
танків. Відбір проб. Видача під розписку офіцерам судна інструкцій з нагріван-
23
ня вантажу та відбору проб в шляху. На березі:
берегові резервуари – спорожнювання або замір об’єму, води, температури. Розрахунок перекачаного об’єму;
устаткування на березі – трубопроводи, насоси, шланги – спорожнювання або стан;
ноти протесту – у випадку втрат, псування, затримок, перерв у завантаженні.
12.1.2 Операції при розвантаженні суден
Перед розвантаженням: На березі:
берегові резервуари – призначення, ємність. Якщо порожні – який продукт зберігався до цього, очищення, огляд санітарного стану, фітингів, спіралей нагрівання. Якщо частково заповнені – промір об’єму, шарової води, температури, відбір проб;
танки на баржах – призначення, кількість і ємність, придатність, огляд санітарного стану, фітингів, спіралей нагрівання;
пересувні цистерни – призначення, кількість і ємність, придатність, огляд санітарного стану, фітингів, спіралей нагрівання;
устаткування на березі – трубопроводи – трасування, ізоляція системи, вміст і т. д., прочищення пацями;
гнучкі шланги – придатність, стан. На судні:
відомості про завантаження й транспортування – порт, осідання й т. д., заповнення танків, габарити суднових танків. Інструкції з нагрівання, проби, документи й т. д. Послідовність розвантаження з декількох танків;
стан судна – осадка, правильне розміщення баласту, крен; суднові танки – призначення, заповнений об’єм, вода, температура, про-
би, габарити суднових танків, зрівняти цифри при завантаженні та прибутті; устаткування на борту – запірна арматура, кінгстони, люки закриті й за-
драєні. Трубопроводи – призначення, компонування, ізоляція системи, стан. Насоси – призначення, потужність, ізоляція системи, стан.
У ході розвантаження:
на судні – якість продукту в точці приєднання до суднових трубопроводів. Хронометраж операцій. Об’єм, перекачаний із суднових танків, швидкість перекачування;
на березі – пробне перекачування, перевірка якості продукту. Звірення об’ємів (розвантажені із судна – отримані береговим резервуаром). Послідовність завантаження декількох резервуарів, заповнення.
Після розвантаження: На судні:
приєднання між берегом і судном – очищення й злив; суднові танки – перевірити спорожнювання, осад. Якщо спорожнені част-
ково, зробити вимір вантажу, води, температури;
24
устаткування на борту – насоси, трубопроводи – спорожнювання; стан судна – осадка, правильне розміщення баласту, крен.
На березі:
берегові резервуари – замір об’єму, води, температури. Розрахунок перекачаного об’єму, відбір проб;
устаткування на березі – трубопроводи, насоси, шланги – спорожнювання або стан.
Так як сюрвейерське обслуговування при ЗРР із сухими вантажами відрізняється від обслуговування наливних, далі розглянемо функціональні обов'язки інспекторів FOSFA при перевантаженні насіння олійних культур.
12.2 Насіння олійних культур
При перевантаженні насіння інспектор FOSFA повинен здійснювати: контроль завантаження й розвантаження суден, барж, річкових суден, ва-
нтажівок, трейлерів або залізничних вагонів; надання звітів про наявність необхідного встаткування;
перевірку санітарного стану суднових трюмів і вантажних люків; відбір зразків (проб) вантажу на присутність вологи, домішок і для конт-
ролю якості; перевірку очищення трюмів і люків суден від слідів вантажу, перевезено-
го попереднім рейсом; перевірку наявності підстилки під вантаж, у випадку його перевезення в
мішках; перевірку стану суднових трюмів і вантажних люків, одержати довідку
від старшого помічника про характер вантажів, що перевозилися попередніми рейсами;
замір об’єму насіння, який втримуються у вантажному відсіку, баржі, залізничному вагоні або вантажівці;
підготовку звітів, передбачених вимогами відповідного контракту й (або) місцевого або міжнародного законодавства.
Розглянемо звичайні операції виконувані інспектором FOSFA при завантаженні й розвантаженні морських і річкових суден з берега при перевантаженні насіння олійних культур.
12.2.1 Операції при завантаженні судна
Перед завантаженням Перед прибуттям судна – визначити місцезнаходження товару й провести
його поверхневий огляд.
Після прибуття судна перевірити:
характер вантажу (вантажів), що перевозився попереднім рейсом; санітарний стан трюмів і вантажних люків і їхня придатність до дезінфе-
кції (якщо така необхідна); санітарний стан завантажувального встаткування.
У випадку наявності залишків від попереднього вантажу, простежити,
25
щоб вони були зібрані й вилучені.
Провести остаточну інспекцію трюмів, вантажних люків і завантажувального встаткування.
У ході завантаження Контроль операцій зважування:
перевірити справність устаткування (ваг); проводити періодичний контроль операцій зважування;
простежити, щоб весь придатний вантаж, розсипаний у приміщенні складу, на пірсі й на палубі судна, був зібраний;
якщо вантаж, упакований у мішках, вантажиться на судно насипом, простежити за ходом його пересипання в суднові трюми;
зважити порожні мішки й визначити вагу-нетто завантаженого вантажу; якщо зважування проходить на мостових вагах, перевірити вагу констру-
кції транспортних засобів; контролювати переміщення транспортних засобів у ході завантаження;
перевірити санітарний стан мостових ваг. Контроль завантаження:
перевірити, щоб весь вантаж був завантажений і весь транспорт (включаючи ліхтери) був порожній;
перевірити справність завантажувального встаткування; записати погодні умови для звіту;
уточнити й доповісти про втрати (збиток), які нанесені в ході завантаження, уточнити й доповісти про те, хто відповідає за втрату (збиток), нанесений у ході завантаження й підготувати відповідне повідомлення.
Контроль укладання:
перевірити й доповісти, куди укладається вантаж – для кожного виду вантажу, партії, серії й т.д.;
перевірити й доповісти, чи розділений вантаж на частині усередині суднового трюму.
Контроль якості:
провести відбір проб відповідно до встановлених правил або інструкціями принципала;
скласти необхідне число проб і опечатати їх; провести інспекцію вантажу на присутність живих комах, довгоносика й
т.д., виконати доповідь. Після завантаження.
Присутність при дезінфекції (якщо така необхідна) і складання звіту.
12.2.2 Операції при розвантаженні судна
Перед розвантаженням. Перед прибуттям судна:
зв'язатися з сторонами які беруть участь: покупцем, одержувачами, судновим агентом;
перевірити звіт про завантаження на предмет дотримання відповідних вимог.
26
Після прибуття судна:
провести загальний огляд трюмів і вантажних люків, укладання й стани вантажу;
перевірити санітарний стан розвантажувального встаткування. У ході розвантаження.
Контроль операцій зважування: перевірити справність устаткування (ваг);
здійснювати періодичний контроль операцій зважування; якщо зважування проходить на мостових вагах, перевіряти транспортну
тару в ході розвантаження; контролювати переміщення транспортних засобів у ході завантаження;
перевірити санітарний стан мостових ваг; звірити правильність доставленої партії вантажу по документах;
порахувати мішки (якщо є) і простежити, щоб їхня вага була додана до ваги доставленої партії;
звірити число мішків по документах (якщо вантаж перевозився в мішках). Контроль у ході розвантаження якщо є пошкодження вантажу, то його уточнити й урахувати окремо;
перевірити, щоб весь розсипаний вантаж був зібраний і зважений; перевірити, щоб після розвантаження вантажу суднові трюми, вантажні
люки й пірс були порожніми; перевірити днище судна та інші місця, щоб переконатися, що весь вантаж
був розвантажений; записати погодні умови для звіту;
у випадку недостачі окремих ВМ і (або) збитку для вантажу, відправити відповідне повідомлення на адресу перевізника і його агентів.
13 Визначення кількості вантажу по осіданню судна
(draught survey)
13.1 Загальні положення
Метою драфт-сюрвея є визначення маси вантажу, який перебуває (знаходиться) на борту судна.
Драфт-сюрвей – це основний, а іноді і єдиний спосіб визначення ваги завантажених або розвантажених із судна навалочних вантажів, таких як зернові, добрива навалом, вугілля, металобрухт й ін.
За допомогою драфт-сюрвея можна визначити вагу будь-яких вантажів, завантажених на судно або розвантажених із судна, за допомогою виміру осадки (осідання) судна до початку й після закінчення вантажних операцій.
Визначення ваги вантажу по осіданню судна складається із двох основних етапів: здійснення вимірів і виконання обчислень. Виконання вимірів є основним джерелом помилок, тому повинне здійснюватися з особливою старанністю
йз усією можливої в даних умовах точністю.
Воснові методу лежить закон Архімеда. Маса судна, рівна масі води, витиснутої судном, називається ваговою водотоннажністю. Оскільки водотонна-
27
жність судна змінюється залежно від ступеня його завантаження, будь-якому значенню осадки відповідає певна водотоннажність. Суть методу полягає у визначенні водотоннажності завантаженого судна й судна в порожньому стані й різниці між цими значеннями, яка і становить шукану масу вантажу.
Загальна схема розрахунку кількості вантажу по осіданню містить у собі: зняття осадок і розрахунок середнього осідання судна; визначення кількості змінних суднових запасів; визначення водотоннажності судна; визначення маси вантажу.
Досвідчений сюрвейер здатний зробити драфт-сюрвей і одержати результат для стандартної баржі протягом півгодини. Для більших балкерів, які приходять у баласті, загальний час роботи може скласти чотири година для двох людей. Більшість суден перебувають між цими екстремумами, і багато чого залежить від типу судна й ступеня співробітництва екіпажу.
Відповідно до позиції Клубів P&I, точність берегового зважування тарного або навалочного вантажу не може бути вище, ніж 0,2%, а конвеєрні системи не можуть бути точніше 2%. Не існує технічних можливостей точно зважити навалочний вантаж на судні. Вага може бути визначена за допомогою драфтсюрвея, однак точність цього методу рідко перевищує 0,1 – 0,5%, що підтверджується «Кодексом єдиних стандартів і процедур розрахунку ваги вугілля по осіданню судна», розробленим Європейською економічною комісією.
Точність ретельного сюрвею при ідеальних умовах може очікуватися в межах 0,1 – 0,3% для великого судна й 0,4 – 0,47% – для менших.
Навіть при найкращих методах та погодних умовах, протидія екіпажу судна робить важко досяжною точність 0,5%. Екіпаж може навмисне заважати проведенню сюрвею, перекачуючи баласт або паливо, вносячи зміни в документацію або зовсім простими діями, наприклад, поворотом кранів, закриттям або відкриттям люків.
Значна увага повинне приділятися зняттю осадки (осідання). Хвилювання (наявність хвиль) робить цю процедуру складною й іноді неможливою. Течія і мілководдя можуть змінювати осідання. При швидкості течії 4 вузли, збільшення осадки може, залежно від форми корпуса, відбутися на 6 см. Помилки можуть виникати при визначенні щільності води, які пов'язані з порушеннями в методиці узяття проб води, неправильному температурному коректуванню щільності, використанні неперевірених приладів.
Іноді необхідно визначити кількість вантажу на борту тільки завантаженого судна. Основна процедура – така ж, але дуже важливо визначити ретельно всі маси, не пов'язані з вантажем (баласт, паливо, запаси й ін.), так як сюрвейер зштовхується не з різницею водотоннажності, отриманою від двох сюрвеїв – до й після ЗРР, а робить тільки один розрахунок і можлива помилка не компенсується. Сюрвейер повинен самостійно перевірити всі цистерни й не покладатися на дані старшого механіка. Сюрвейер повинен визначити середню константу судна за останні десять рейсів і порівнювати неї з даними заводубудівельника, взяти до уваги будь-які відомі зміни у ваговому навантаженню. Крім того, якщо судно старше п'яти років, бажано робити деякі виправлення на

28
збільшення константи через вік судна. Приблизно, збільшення константи становить 0,5% на кожний рік віку судна.
Розглянемо визначення ваги завантаженого (розвантаженого) вантажу по осіданню судна більш докладно.
13.2 Зняття осадки і розрахунок середнього осідання судна
Для зняття осадки з борта судна використовуються нанесені на борти судна в носі, у кормі й у районі мідель-шпангоута цифри, називані марками поглиблення (рис. 1). Марки поглиблення можуть бути нанесені в дециметрах (метрична система) або у футах (англійська система).
а) |
б) |
|
|
Рисунок 1 – Марки поглиблення або відмітки штевнів: а – шкала у футах; б – шкала в метрах
Зняття осадки носом, на міделі та кормою виконується з обох бортів судна з максимально можливою точністю із причалу, катера або із судна за допомогою штормтрапа. При хвилюванні моря необхідно визначити середню величину амплітуди омивання водою кожної марки поглиблення, що і буде фактичним осіданням у даному місці. При хвилюванні рекомендується користуватися спеціальними приладами для зняття осадки.
Вимір осадки виконується в 6 точках з обох бортів по носовий, кормовий і міделевій шкалах осадки. Після виміру осадки по лівому й правому бортах у носі, у кормі й у районі мідель-шпангоута розраховується середнє осідання носом, кормою й на міделі.
У випадках, коли марки поглиблення не нанесені на корпус судна, виміряється висота надводного борта від лінії головної палуби до дзеркала води й віднімається з висоти борта судна, вимірюваної від кіля до головної палуби.
Для цього використовується вантажна марка й диск Плимсоля, який розташований у районі мідель-шпангоута (рис.. 2). У цьому випадку осадки на міделі одержують шляхом виміру спеціальною сталевою довгомірною рулеткою діючого надводного борта. З офіційних суднових документів вибирають надво-

29
дний борт щодо літньої марки й осадки по літню марку. Складаючи ці дві величини, одержують висоту борта на міделі. Віднімаючи з її обмірюваний діючий надводний борт, одержують осідання на міделі. Ця операція виконується з обох бортів і потім розраховується середнє.
Рисунок 2 – Диск Плимсоля й вантажна марка
Угоризонтальної риси диска Плимсоля, палубної лінії й вантажних марок початком відліку завжди є верхня кромка.
Урозрахунках використовуються осадки на перпендикулярах і на мідельшпангоуті. Однак марки поглиблення, як правило, не збігаються з перпендикулярами, а іноді й з мідель-шпангоутом (рис. 3). Тому для виключення помилки, якщо необхідно, уводиться виправлення до середніх осадок носом, кормою й на міделі
Носове виправлення = A Tim1 / (LPB – A – B); кормове виправлення = B Tim1 / (LPB – A – B); міделеве виправлення = C Tim1 / (LPB),
де Tim1 – диферент по не виправленим (поправленим) виправленнями осадки.
Кормовий |
Носовий |
|
Довжина між |
Виправлення
Виправлення
Рисунок 3 – Схема судна: А – відстань носової шкали осадки від носового перпендикуляра ( ); В – відстань кормової шкали осадки від кормового перпендикуляра; ГВЛ – головна ватерлінія (рівень води);
LBP – length between perpendiculars (довжина між перпендикулярами)
Якщо шкала осадки розташована у корму від перпендикуляра, то значення А, В та С (відстань (рос. отстояние) міделевої шкали осадки від центра дис-