Розробка технологічної карти перевантаження вантажу. МВ до курсової роботи

20

ристовуються крани, то значення hM розраховується по формулі (6.14). Висота штабеля навалочних вантажів

hВ = q / . (6.23)

Довжина й ширина складу навалочних вантажів розраховуються також як для покритого складу, але без округлення.

7 Визначення меж концентрації технологічних ліній при обробці судна

Межею концентрації технологічних ліній (ТЛ) називається найменше число ТЛ, яке можливо одночасно зосередити на обробці одного вантажного люка або відсіку (сукупності суміжних відсіків).

Межа концентрації ТЛ на люку (RЛ) залежить від розмірів люка й розмірів «підйому» вантажу. Кількість «підйомів» вантажу, які одночасно завантажують (розвантажують) з люка (межа концентрації на люку), визначається таким чином, щоб відстань між «підйомами» було не менш 2 м, а між «підйомом» і комінгсом люка не менш 1 м.

На рис. 7.1. показане розташування «підйомів» при визначення величини RЛ. Крім того необхідно врахувати, що за умовами ТБ: для роботи на два ходи люк повинен мати довжину не менш 9 м, а ширину – 8 м.

LТР

Рис. 7.1 – Розташування «підйомів» вантажу при проходженні через люк

На рис. 7.1 позначені:

ВТР, ВЛ – відповідно ширина трюму та люка, м. У КР, при відсутності даних, можна прийняти ВТР рівною ширині судна (ВС), тобто ВТР = ВС;

22

tПВ, tЗВ – відповідно, тривалість повороту й зміни вильоту стріли крана, с; hП, hО – відповідно, середня висота підйому й спускання вантажу, м;

, L – відповідно, середній кут повороту (градуси) і середня зміна вильоту (м) стріли крана;

vП, vО, vЗ – відповідно, швидкість підйому, опускання й зміни вильоту стріли,

м/с (див. п. 3);

nОБ – частота обертання, об./хв. (см. п. 3);

tР, tГ – відповідно, тривалість розгону й гальмування двигунів (для підйому, опускання, зміни вильоту 1 – 3 с, для повороту – 4 – 8 с). Конкретне значення tР і tГ вибирається студентом самостійно й вказується в записці.

де hПВ, hПП – висота підйому вантажу, відповідно, коли судно в повному вантажу (з вантажем) й в порожньому стані, м.

де hОВ, hОП – висота опускання вантажу, відповідно, коли судно в повному вантажу й в порожньому стані, м.

При перевантаженні вантажів відкритого зберігання можливі по дві висоти (є вантаж і його немає) підйому вантажу на складі (у вагоні) коли судно в повному вантажу й в порожньому стані або будь-яке інше сполучення. Аналогічна ситуація при визначенні висоти опускання. У цих випадках усереднення здійснюється не із 2 величин (див. формули 8.11, 8.12), а із 4 або будь-якої іншої кількості.

Величини hПВ, hПП, hОВ, hОП визначаються з графічних побудов. Для цього на міліметрівці у масштабі рисується поперечний розріз судна й показується його розташування щодо причалу, коли судно знаходиться в повному вантажу й в порожньому стані.

Згідно «Правилам технічної експлуатації ПТО морських портів» (ПТЕ) лінія горизонтального переміщення нижньої точки вантажу повинна проходити на відстані 1 м над «перешкодою» – найвищою точкою при даному варіанті робіт. Тоді мінімальна висота «проносу» вантажу над вагоном, причалом, складом і комінгсом люка дорівнює 1 м, при роботі з варіанта «судно-вагон» вантаж необхідно пронести над вагоном і встановити на стіл-рампу, при роботі з варіанта «судносклад» вантаж відразу встановлюється на причал.

На рис. 8.1 представлена схема визначення висоти підйому й опускання по варіанту «судно-вагон» і навпаки при перевантаженні вантажів критого зберігання, коли судно завантажене (з вантажем), а на рис. 8.2 – коли судно не завантажене (в порожньому стані, порожнє).

На рис. 8.1 і 8.2 прийняті наступні позначення:

hВ – висота вантажу у відсіку (твіндеку) судна на момент закінчення завантаження (початку розвантаження) і у вагоні, м;

hСР – висота стіл-рампи (hСР =1,4 м – для рефрижераторних вагонів, 1,2 м –

24

hВАГ – висота вагона, м;

hОР – висота опускання (підйому) вантажу на стіл-рампу, м; 2,0 – висота від рівня покриття причалу до рівня води, м; hТР – висота трюму судна, м;

hТВ – висота твіндека судна, м;

hКЛ – висота комінгса люка (орієнтовно 1 м); HОВ – осідання судна в завантаженому стані, м;

HОП – осідання судна в не завантаженому (порожньому) стані, м; HБС – висота борта судна, м;

hСВ – висота підйому (опускання) вантажу на завантаженому судні, м;

hСП – висота підйому (опускання) вантажу на не завантаженому (порожньому) судні, м.

На рис. 8.3 представлена схема визначення висоти підйому й опускання по варіанту «судно-склад» і навпаки при перевантаженні вантажів критого зберігання, коли судно з вантажем (рис. 8.3,а) і порожнє (рис. 8.3,б).

2,0

2,0

HОВ

HОП

Рис. 8.3 – Схема роботи з варіанта «судно-склад», судно з вантажем й порожнє

На рис. 8.3, додатково до раніше наведеного на рис 8.1 і 8.2 позначені:

hСК – висота опускання (підйому) вантажу на причалі для подальшого переміщення на склад (доставленого зі складу), відповідно для судна з вантажем (рис. 8.3,а) і порожнього (рис. 8.3,б).

У випадку прибуття (відправлення) вантажів у порт у відкритому залізничному рухомому складі, зберіганні на відкритій складській площадці й обробці ва-

25

гонів по варіанту «вагон-склад» за допомогою кранів необхідно розрахувати цикл крана при роботі із трьох варіантів («судно-вагон», «судно-склад», «склад-вагон» і навпаки) і відповідну технічну й технологічну продуктивності.

Для цього на міліметрівці у масштабі рисується поперечний розріз судна й показується його розташування щодо причалу, коли судно знаходиться в повному вантажу й в порожньому стані.

На рис. 8.4 представлена схема визначення висоти підйому й опускання по варіанту «судно-вагон» і навпаки при перевантаженні вантажів відкритого зберігання, коли судно завантажене (з вантажем), а на рис. 8.5 – коли судно не завантажене (порожнє).

hВ

HОВ

Рис. 8.4 – Схема роботи з варіанта « судно-вагон», судно з вантажем

На рис. 8.4, 8.5 додатково до раніше наведеного на рис 8.1 і 8.2 позначені: hВВ – висота підйому (опускання) вантажу в завантаженому вагоні, м;

hВП – висота підйому (опускання) вантажу в порожньому вагоні, м;

hВ – висота вантажу у відсіку судна або у вагоні на момент закінчення завантаження (початку розвантаження), відповідно, м.

Висота рівня підлоги піввагона та його ширина визначені в п. 5.

На рис. 8.6 представлена схема визначення висоти підйому й опускання по варіанту «судно-склад» і навпаки при перевантаженні вантажів відкритого зберігання, коли судно з вантажем, при різній висоті штабеля вантажу на складі.

На рис. 8.6,а висоту підйому (опускання) вантажу на складі визначає мінімальна висота проносу (підйому) вантажу над штабелем і комінгсом люка, а на 8.6,б

Рис. 8.5 – Схема роботи з варіанта «судно-вагон», судно порожнє

Рис. 8.6 – Схема роботи з варіанта «судно-склад», судно з вантажем при різній висоті штабеля вантажу

На рис. 8.6 додатково до наведеного на рис 8.1, 8.2, 8.4 і 8.5 позначені:

hВ – висота вантажу у відсіку судна на момент закінчення завантаження (початку розвантаження) і на складі, м;

hСКП – висота підйому (опускання) вантажу на пусту (порожню) складську

27

площадку, м;

hСКВ – висота підйому (опускання) вантажу на штабель вантажу, м;

hСВ1 – висота підйому (опускання) вантажу на судні, коли вона визначається мінімальною висотою проносу вантажу над штабелем на складі, м;

hСВ2 – висота підйому (опускання) вантажу на судні, коли вона визначається мінімальною висотою проносу вантажу над комінгсом люка, м.

Аналогічне розташування висот на складі й на судні можливо, коли судно перебуває в порожньому стані.

На рис. 8.7 представлена схема визначення висоти підйому й опускання по варіанту «склад-вагон» і навпаки при перевантаженні вантажів відкритого зберігання, при різній висоті штабеля вантажу на складі.

Рис. 8.7 – Схема роботи з варіанта «склад-вагон» при різній висоті штабеля вантажу

На рис. 8.7,а висоту підйому (опускання) вантажу у вагоні визначає мінімальна висота проносу (підйому) вантажу над штабелем вантажу на складі, а на рис. 8.7,б – мінімальна висота проносу вантажу над вагоном.

Графічним способом також визначається середній кут повороту стріли крана й середня зміна вильоту стріли крана.

Кут повороту стріли крана розраховується як середнє арифметичне кутів повороту крана, які визначаються зі схеми розміщення крана окремо для прямого й складського варіантів для вантажів критого й відкритого зберігання

n

αп = i /n , (8.13) i=1

де П – середній кут повороту стріли крана по розглянутому варіанту перевантаження, ;

i – кут повороту стріли крана по i-ій зміні положення вантажу, ; n – кількість змін положення вантажу при перевантаженні, од.

На рис. 8.8 представлена схема визначення кута повороту стріли крана, при перевантаженні вантажів критого зберігання по варіантах «судно-вагон», «су- дно-склад» і навпаки.

Рис. 8.8 – Схема визначення кута повороту й зміни вильоту стріли крана при перевантаженні вантажів критого зберігання

На рис. 8.8 прийняті наступні позначення:

1, 2, ..., 8 – положення центра ваги «підйому» вантажу на судні, на стіл-рампі й у покритого (критого) складу. Точки 7 і 8 розташовані на одній лінії з точками 3 і 4. Якщо відрізок 0–2 більше максимального паспортного (по технічній характеристиці) вильоту крана (Rmax), то точка 2 переміщається горизонтально вправо (убік берега), доти, поки відрізок 0–2 не стане рівним Rmax. Точка 1 переміщається по горизонталі на ту ж відстань, що й точка 2;

1,0 – відповідно відстані від судна до причалу й від порталу крана до кузова вагона, м;

10,5 – ширина порталу крана, м; 2,75, 9,5 – відповідно відстань від краю причалу й границі установки «під-

йому» вантажу біля складу до порталу крана, м;

29

1,5 – відстань від границі установки «підйому» вантажу до покритого (критого) складу, м;

ℓКВ – довжина кузова вагона, м.

На рис. 8.8 кути повороту стріли крана по i-ій зміні положення виміряються по варіанту «вагон-судно» (або навпаки) та визначаються від положень центра ваги «підйому» вантажу на судні (1, 2, 3, 4) і на стіл-рампі в критого вагона (5, 6), тобто:

1, 2, 3, 4 – кути повороту стріли крана з положення 5 відповідно в поло-

ження 1, 2, 3, 4;

5, 6, 7, 8 – кути повороту стріли крана з положення 6 відповідно в поло-

ження 1, 2, 3, 4.

Аналогічно визначаються кути повороту по варіанту «судно-склад» (або навпаки). При цьому положень центра ваги «підйому» вантажу біля складу – 7, 8.

На рис. 8.9 представлена схема визначення кута повороту стріли крана, при перевантаженні вантажів відкритого зберігання по варіантах «судно-вагон», «судно-склад», «склад-вагон» і навпаки.

На рис. 8.8 і 8.9 ВМ («підйом») можуть розташовуватися довгою стороною як уздовж так і поперек складу або люка судна.

На рис. 8.9 додатково до раніше наведеного на рис. 8.8, позначені:

1, 2, ..., 12 – положення центра ваги «підйому» вантажу на судні, у вагоні й на відкритому складу. Точки 9 і 11 розташовані на одній лінії з точкою 3, а точки 10 і 12 – на одній лінії з точкою 4. Якщо відрізок 0–11 більше максимального вильоту крана (Rmax), то точка 11 переміщається горизонтально вліво (убік судна), доти, поки відрізок 0–11 не стане рівним Rmax. Точка 12 переміщається по горизонталі на ту ж відстань, що й точка 11. Якщо відрізок 0–2 більше максимальні вильоти крана (Rmax), то точка 2 переміщається горизонтально вправо (убік берега), доти, поки відрізок 0–2 не стане рівним Rmax. Точка 1 переміщається по горизонталі на ту ж відстань, що й точка 2. При перевантаженні вантажів, у яких по довжині вагона міститься тільки одне ВМ, центр ваги «підйому» розташовується по центру вагона (на перетинанні діагоналей кузова вагона). При цьому точки 5 і 6 об'єднаються в одну. Точки 7 і 8 також поєднуються в одну, при цьому точка А переноситися в цю точку;

0А – мінімальна відстань (виліт) крана на вагоні, м;

Rmin – мінімальний виліт стріли крана по його технічній характеристиці, м; 2,0, – відповідно відстані від порталу крана до відкритого складу й кузова

вагона, м; ВСКЛ – ширина відкритого складу, м.

Коли величина 0А менше паспортного мінімального вильоту крана (Rmin), то вагон відсувають доти, поки не буде виконуватися умова 0A Rmin. У цьому випадку чисельне значення визначається по рисунку (див. рис. 8.9) і вказується на ньому.