Розробка технологічної карти перевантаження вантажу. МВ до курсової роботи

2

Методичні вказівки до курсової роботи «Розробка технологічної карти перевантаження вантажу» з дисципліни «Вантажознавство і технологія вантажних операцій» розроблені Тихониным Володимиром Івановичем – доцентом ОНМУ кафедри «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт» Навчальнонаукового інституту морського бізнесу Одеського національного морського університету.

Методичні вказівки до курсової роботи схвалені кафедрою «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт» ОНМУ 25 вересня 2017 р. (протокол № 5).

Рецензенти:

Решетков Д. М., к. т. н., проф. кафедри «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт» ННІМБ ОНМУ;

Мурад’ян А.О., к. т. н., в. о. доц. кафедри «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт» ННІМБ ОНМУ.

3

Загальні вказівки

Метою курсової роботи (КР) на тему «Розробка технологічної карти перевантаження вантажу» є закріплення й поглиблення в студентів знань, а також придбання ними практичних навичок у питаннях проектування оптимальної технології завантажно-розвантажувальних робіт (ЗРР), що читаються в курсі «Вантажознавство і технологія вантажних операцій».

Основне завдання КР полягає в тому, щоб студент розробив оптимальну технологію ЗРР у заданих умовах на підставі вивчення даних методичних вказівок (МВ), конспекту лекцій, спеціальної літератури, яка рекомендується.

КР складається з пояснювальної записки й графічної частини.

Пояснювальна записка повинна включати:

Титульний лист;

Індивідуальне завдання на КР;

Зміст;

Вступ;

Основну частину;

Висновок;

Список літератури.

Графічна частина складається з 1 (одного) листа формату А1 (ватман) і відображає основні етапи КР. На лист виносяться основні результати розрахунків, наведених у записці – проектна робоча технологічна карта (РТК).

Вимоги по оформленню роботи

Пояснювальна записка виконується відповідно до вимог ЕСКД і повинна бути надійно зшита. Робота не відповідним вимогам оформлення на рецензуван-

ня (перевірку) не приймається.

Пояснювальна записка обов'язково починається з титульного листа й індивідуального завдання., які оформляються у відповідності Додатком 15. Дані для індивідуального завдання вибираються студентом самостійно відповідно до заданого варіанта з Додатка 14.

Далі приводиться зміст із вказівкою всіх складових КР і номера сторінки, з якого починається відповідний розділ (див. «Зміст» даних МВ).

Робота виконується на чистих листах білого паперу формату А4 (210 297 мм) рукописним (від руки), машинописним або машинним (за допомогою ПЕОМ) способом на одній стороні листа. Обсяг пояснювальної записки повинен становити 20 – 35 сторінок машинописного або 25 – 45 сторінок рукописного тексту.

При написанні тексту рукописним способом – розмір шрифту (по висоті) від 2,5 до 5 мм, відстань між рядками – не менш розміру шрифту. При використанні друкованих пристроїв ПЕОМ використовується шрифт «Times New Roman», вирівнювання по ширині, з одинарним інтервалом, абзацний відступ – 1,25 см, розмір шрифту по всій записці повинен бути однаковим і відповідати розміру шрифту

4

друкарської машинки (14 пт).

Виділяти що-небудь курсивом, жирним, підкресленням, додатковим абзацом, іншим інтервалом і т.п. – забороняється.

Розташовувати основний текст записки і його окремих елементів з вирівнюванням по центру, крім зазначених окремо (спеціально) – забороняється.

 Записка виконується чорним кольором. Всі рисунки, лінії, букви, цифри й знаки повинні бути однаково чорними протягом всієї записки. Окремі слова, формули, знаки, які вписані в надрукований текст, повинні бути чорного кольору; щільність вписаного тексту повинна максимально наближатися до щільності основного зображення. Написи від руки виконуються чорним чорнилом або пастою чорного кольору креслярським шрифтом. Використання олівця допускається тільки для побудови рисунків. Колір олівця (грифеля) – чорний.

Помилки, описки й графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою й нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення машинописним способом або від руки. Виправлення повинні бути чорного кольору.

Текст записки повинен починатися (закінчуватися) не менш ніж 30 мм ліворуч, 10 мм праворуч і по 20 мм зверху й знизу. Текст записки розташовуються по короткій стороні листа. При розміщенні таблиць (рисунків) по довгій стороні листа, вони розташовуються (підшиваються) так, щоб для їх читання, записка повинна бути повернена за годинниковою стрілкою. Тоді поле з боку головки таблиці (верху рисунка) відповідає лівому краю й становить 30 мм, праворуч і ліворуч по 20 мм, знизу – 10 мм.

Назви розділів (підрозділів) розташовуються по центру й повинні мати нумерацію. У заголовках (назві розділів (підрозділів)) переноси слів не допускаються, точки наприкінці не ставляться. Якщо заголовок складається з декількох речень, їх розділяють точкою. Відстань між заголовком і наступним текстом повинна бути не менш одного рядка.

Проведення розрахунків або текстових пояснень одного розділу (підрозділу)

в іншому – не допускається.

Формули розташовуються по центру рядка, дотримуючи симетричності. Здійснювати розрахунки в табличній формі, якщо це не передбачено МВ, не допу-

скається.

При проведенні розрахунків у записці спочатку приводиться розрахункова формула й необхідні пояснення, а потім у формулу підставляються вихідні значення й отриманий результат, із вказівкою одиниць виміру.

Розрахунки здійснюються з точністю, обумовленою розмірністю (величиною) розрахункового показника:

розмірів (довжини, ширини, висоти й т. п.), виражених у метрах – до 1 мм, у сантиметрах – до 0,1 мм, у міліметрах – до 0,01 мм;

маси (ваги), вираженої в кілограмах – до 1 г, у тоннах – до 1 кг;об'ємних та інших розрахункових показників – визначається розмірністю

5

вихідних величин.

При наявності у числа цілої частини вказується не менш трьох значущих цифр (відмінних від нуля) після коми, а при відсутності цілої частини – не менш п'яти.

Всі таблиці й рисунки приводяться в записці відразу після першого згадування або на наступному листі після цього згадування, якщо до кінця сторінки таблиця або рисунок повністю не вміщуються. Тоді на цій сторінці приводиться тільки посилання на цю таблицю (рисунок) з подальшим продовженням тексту, а наступна сторінка починається із цієї таблиці (рисунка).

У тексті записки повинні бути посилання на всі таблиці й рисунки (наприклад: рис 4; див. табл. 3; розрахунки представлені в табл. 2; на рис. 1 наведені…). Всі таблиці й рисунки повинні бути пронумеровані.

Всі таблиці й рисунки приводяться в тому ж розділі (місці) записки, де вони необхідні для пояснення розрахунків і отриманих результатів або передбачені даними МВ. Винесення таблиць і рисунків у додаток або доповнення (у кінець записки) забороняється.

Таблиці повинні мати заголовок (назву таблиці) і (або тільки) слово «Таблиця» із вказівкою номера (наприклад: Таблиця 3, Таблиця 6 – Залежність …). Значок «№» у найменуванні таблиць і рисунків не ставитися. Таблиці (рисунки) розбивати не можна, за винятком таблиць (рисунків), які цілком на сторінці не вміщуються. Таблиці розташовуються по короткій стороні листа. Якщо таблиця так не вміщуються, то допускається її розташування по довгій стороні листа, при цьому вона розташовується на окремій сторінці.

Після закінчення таблиці триває текст записки. Залишати порожнє місце до й після таблиць і рисунків не допускається. Текст на сторінці не продовжується, якщо після таблиць, рисунків (відповідного посилання) або тексту попереднього розділу до кінця листа міститься тільки заголовок нового розділу й один рядок подальшого тексту.

Таблиці повинні мати головку й боковик. У головці записують заголовки й підзаголовки граф, а в боковику – заголовки рядків. У боковику необхідно, при можливості, приводити скорочені або символьні позначення. Графи таблиць не повинні бути порожніми, при відсутності даних у графі ставиться прочерк. Всі стовпці й рядки таблиці повинні бути відділені друг від друга горизонтальними й вертикальними лініями. Допускається об'єднання декількох граф таблиці в одну, без поділу, якщо якісь дані однакові для декількох сусідніх стовпців таблиці.

Таблиці, які розміщені на окремій сторінці, повинні займати все поле тексту. Розміщення тексту на одній сторінці одночасно уздовж і поперек не допускається. При переносі таблиці на наступний лист, частина таблиці (головка таблиці або рядок з нумерацією стовпчиків) повторюється, а над нею вказується «Продовження табл.» із вказівкою номера.

Приведення в осередках таблиці цифр у два ряди (з переносом) не допускається. Якщо при заповненні таблиць, розміщених по довгій стороні листа, основ-

6

ним шрифтом (14 пт.) дані не вміщуються, то допускається, як виключення, при заповненні граф таблиць використання меншого шрифту, але не менш ніж 12 пт.

Рисунки повинні мати найменування (або тільки) слово «Рис.» з вказівкою номера (наприклад: Рис. 3; Рис. 2 – Схема завантаження вагона). При переносі на наступний лист частини рисунка, у його найменуванні вказується «Продовження рис.» із вказівкою номера. Схема розміщення рисунків на листі аналогічна таблицям. Всі рисунки повинні виконуватися в масштабі або пропорції, які можна вибирати довільно. Обраний масштаб повинен дозволяти без труднощів роздивитися необхідні величини.

Всі побудови (рисунки) виконуються тільки за допомогою креслярських інструментів (засобами комп'ютерної графіки). Побудова рисунків від руки (без використання лінійки, циркуля й т. п.) не допускається. Рисунки можуть містити

всобі елементарні розрахунки або чисельні значення, необхідні для пояснення наведених побудов на рисунках.

Назва таблиці приводиться над таблицею по ширині з абзацним відступом, а рисунка – під ним по центру без абзацного відступу.

Всі сторінки записки повинні бути пронумеровані (крім титульного листа й завдання), нумерація починається із цифри 3. Номер сторінки ставитися вгорі сторінки посередині або у верхньому правому куті. Якщо розташування таблиць або рисунків по довгій стороні листа, то нумерація на них ставиться після їхньої підшивки в записку.

При використанні друкованих пристроїв допускається здійснення нумерації сторінок від руки. Таблиці й рисунки, побудовані на окремих листах, включаються

взагальну нумерацію.

Скорочення в тексті не допускаються, за винятком загальноприйнятими й установлених відповідними стандартами.

Якщо використовується література, то її порядковий номер за «Списком літератури» й номера сторінок, вказуються в тексті відразу після згадування у квадратних дужках (наприклад: [9 С. 2 – 4] або [9, 12, 85]).

У випадку виникнення необхідності внесення виправлень, пов'язаних із зауваженнями викладача, вони здійснюються на чистій зворотній стороні попереднього листа. Виправлення цих зауважень іншими способами (використанням коректори, заміною сторінок й ін.) не допускається.

Розташування виправлень на чистій зворотній стороні попереднього листа дає можливість одночасно (не перегортаючи сторінки) бачити помилки (зауваження) і як вони виправлені.

Якщо на звороті листа не вистачає місця для внесення виправлень, то у відповідному місці підшивається додатковий (без номера сторінки) чистий лист, на якому приводяться виправлення.

Виправлення виконується тим же способом, що й текст записки.

Якщо виправлення вимагають розрахунки наведені в таблицях, то приклад розрахунку не приводиться, а на чистій зворотній стороні попереднього листа

7

приводитися тільки боковик цієї таблиці й стовпчика з отриманими (виправленими) результатами.

Методичні вказівки Вступ

Приводяться основні напрямки розвитку портів, тенденції вдосконалювання технології їхнього виробничого процесу. Із цих позицій відзначається значимість і формулюються мета й завдання проектування прогресивної технології перевалки заданого вантажу в порту.

1 Транспортна характеристика вантажів

Для заданого вантажу приводиться опис їхніх фізико-хімічних властивостей, тобто вказується:

походження вантажу (сфера виробництва, ареал виростання, продукцією чого є й т.п.;

основна сфера споживання (застосування); хімічна формула, состав, питомий навантажувальний об’єм (ПНО), щіль-

ність і т.п.; припустима висота складування;

яким впливам піддається вантаж, і які впливи він може зробити на інші вантажі, який вплив може зробити спільне перевезення цього вантажу з іншими;

специфічні особливості й характеристики, оптимальні режими зберігання й перевезення й т.п.;

усілякі форми пред'явлення вантажу до перевезення й види тари, у якій вантаж може бути представлений;

докладний опис тари, у якій може перевозитися вантаж (як транспортної, так і споживчої) із вказівкою: матеріалу виготовлення; її здатності протистояти зовнішнім агресивним факторам і забезпечувати схоронність вантажів;

забезпечення тарою необхідних умов транспортування вантажів; вимоги до тари й упакування, з точки зору забезпечення оптимальних режи-

мів перевезення, ПРР й зберігання.

При описі небезпечних вантажів необхідно обов'язково використовувати МОПНВ [34].

Якщо найменування заданого вантажу охоплює групу (клас) вантажів, які мають не тільки загальні, але й специфічні характеристики, то раніше зазначені транспортні характеристики (фізико-хімічні властивості) приводяться в наступній послідовності:

перераховуються конкретні вантажі (товари) які входять в цю групу (клас); приводяться їх загальні транспортні характеристики; вказується конкретний вантаж, запропонований до подальшого розгляду.

Вибір конкретного вантажу здійснюється студентом довільно;

8

приводяться специфічні транспортні характеристики обраного вантажу, з урахуванням його тари (споживчої й транспортної).

Після чого для заданого вантажу до подальших розрахунків пропонується (приводиться окремо в записці) конкретний вид і матеріал тари (споживчої й транспортної), габаритні розміри й маса брутто вантажного місця (ВМ). Клас тари визначається завданням, а вид, матеріал виготовлення, розміри й маса – визначаються студентом самостійно. Вибір тари повинен бути обґрунтований у писемній формі.

Наприклад.

За індивідуальним завданням на КР визначений вантаж у ящиках – консерви. Тоді в тексті КР приводиться запис наступного виду:

«До подальших розрахунків у КР пропонуються консервовані персики в скляних банках, які покладені в картонний ящик розмірами 540 355 230 мм і масою брутто 30 кг».

Інформацію про транспортні характеристики вантажів можна знайти в [1, 4, 6, 7, 9, 9, 10, 12, 15, 17, 25, 28, 30, 31, 33, 34, 35, 51, 55, 56, 59, 60, 62, 64, 67].

З урахуванням обраної тари, у записці приводяться інші (уточнені) транспортні характеристики кожного вантажу:

вимоги до транспортних засобів; параметри температури, вологості й вентиляції; технічні умови зберігання й перевезення.

Вищевказані уточнені транспортні характеристики приводяться якщо вони не були наведені раніше або вони відрізняються (змінилися) після вибору конкретного виду й матеріалу тари (споживчої й транспортної).

Так, для раніше зазначеного приклада, необхідно додати, що вантаж крихкий, тому що банки скляні й боїться подмочки (підмокання), тому що картонна тара може розмокати й втрачати механічну міцність (рватися).

Для вантажу приводиться необхідне маркування.

Інформація про маркування визначається з опису вантажу і правил нанесен-

ня маркування [8, 15, 28, 34, 62].

Маркування наноситься на англійській і українській мові. Відсутня для маркування інформація вибирається студентом довільно (рис. 1.1).

Маркування наноситься на ВМ або на окремо прикріплену бирку й повинне обов'язково включати: товарне, відправницьке, спеціальне. Якщо буде потреба також наносяться знаки небезпеки.

Перелік реквізитів, що входять у товарне й відправницьке маркування можна визначити в спеціальній літературі [8, 15, 28, 34, 62] або в конспекті лекцій [60].

До подальшого розрахунку пропонується використовувати вантаж з конкретними розмірами й масою ВМ, по якому розраховується ПНО (u).

ПНО розраховується по формулі

u = uМ КТУ, (1.1)

де uМ – питомий об’єм ВМ, розрахований виходячи з ваги й розмірів ВМ;

9

КТУ – коефіцієнт трюмного укладання [61].

Якщо в описі навалочного вантажу наведені границі зміни насипної маси, то до розрахунку приймається його конкретне значення, яке приводитися в КР.

Якщо в завданні до перевантаження пропонуються укрупнені ВМ (УВМ) то вони формуються відповідно до методики наведеної в [61].

Після визначення кількості ВМ у першому шарі (nР) і числа шарів (рядів) по

де gУВМ – маса засобу УВМ без вантажу, т.

Також визначаються габаритні розміри УВМ із вантажем (ℓП bП hП), м. Габаритний розмір пакета в плані (ℓП bП) дорівнює габаритному розміру

піддона, якщо вантаж не виступає за кромки піддона. Якщо вантаж виступає, то розмір пакета дорівнює габаритному розміру вантажу.

де hУВМ – висота засобу УВМ без вантажу,