Організація портової діяльності. Конспект лекцій

40

транспорту особливо цінним і визначає високі темпи його розвитку. Автомобільний транспорт розділяється на транспорт загального користу-

вання та відомчий.

Транспорт загального користування призначений для обслуговування промислових та інших підприємств і установ, для виконання по їхньому замовленню далеких й технологічних перевезень. Роботу автомобільного транспорту загального користування організують автотранспортні підприємства (АТП). Відомчий транспорт являє собою структурний підрозділ конкретного підприємства, він є ланкою технологічного процесу підприємства та повністю його обслуговує.

Автомобільний транспорт загального користування виконує централізовані перевезення вантажів, міжміські та місцеві перевезення. Він є необхідним елементом при організації транспортно-експедиційного обслуговування, останнє може виконуватися спеціалізованими органами – транспортноекспедиційними підприємствами (ТЕП).

Автомобільний транспорт загального користування широко використовується для завезення вантажів у морські порти та вивозу вантажів з них.

Централізовані перевезення вантажів у морські порти (з морських портів) виконуються по договорах, що укладається між АТП (приватними компаніями та перевізниками), відправниками-постачальниками та портами. У договорах вказуються обсяги перевезень вантажів, строки їхньої доставки, умови, що забезпечують схоронність вантажів, строки виконання та виконавці ЗРР, умови розрахунків за перевезення вантажів, взаємна відповідальність сторін за невиконання договірних умов.

Виконуючи транспортно-експедиційне обслуговування при централізованому завезенні (вивозі) вантажів у порти (з портів), ТЕП укладають договори:

звантажовласниками – на завезення (вивіз) вантажів у порти (з портів) і транспортно-експедиційне обслуговування;

зпортом – на централізоване завезення (вивіз) всіх вантажів, що відправляються з порту (прибувають у порт);

зАТП – на централізоване завезення (вивіз) транспортом даного АТП всіх вантажів, що прибувають (відправляються) у порт (з порту).

Договором передбачаються наступні обов'язки порту: тримати в справному стані під'їзди до місць завантаження (розвантаження); забезпечити достатню освітлення цих місць; підготовляти вантажі до транспортування та фронти завантаження (розвантаження); організувати завантаження (розвантаження) автомобілів у строки, визначені по нормативах, що не перевищують договірні; забезпечити безперешкодне приймання вантажів; вчасно подавати заявки на перевезення вантажів і оформляти подорожні листи та інші документи.

При централізованих перевезеннях вантажів автомобільним транспортом ЗРР у морських портах виконуються силами та засобами портів (за винятком завантаження або розвантаження небезпечних і наливних вантажів) відповідно до норм, які діють на транспорті, що здійснює перевезення вантажів. Завантаження (розвантаження) автомобілів по різним ТС у морських портах виконують за нормативами, які наведені у нормативних документах або в договорах з

41

АТП.

Порядок організації централізованого завезення (вивозу) вантажів, права та обов'язки підприємств автомобільного та інших видів транспорту визначають правила, що розроблені та затверджені Міністерством інфраструктури України разом із зацікавленими відомствами.

Високоефективна обробка автомобілів у морських портах здійснюється відповідно до ЄТП роботи ТЕП і морського порту.

ЄТП роботи ТЕП і порту полягає в раціональній організації їхньої роботи, яка передбачає координацію обробки автомобілів і суден та виконання допоміжних операцій, що забезпечує безперервність процесу переміщення вантажу з порту на склад одержувача або в порт зі складу відправника.

ЄТП (документ) містить технічні та експлуатаційні характеристики порту та АТП, опис причального фронту, фронтів завантаження-розвантаження автомобілів, шляхів для автомобілів, складів, засобів зв'язку. Експлуатаційні характеристики включають рід і обсяг вантажу, що перевантажується на кожному за- вантажно-розвантажувальному фронті, типи та технічні характеристики суден і автомобілів, оброблюваних на фронтах, види та технічні характеристики перевантажувальних засобів, дані вагового господарства та ін.

В ЄТП визначені порядок керівництва роботами та взаємодії працівників порту із працівниками ТЕП, установлені конкретні строки приймання вантажів (при завезенні) по напрямках, строки одержання та передачі інформації, її зміст й ін. В ЄТП вказуються послідовність операцій відправлення (вивозу) і прибуття (завезення) вантажів, норми часу на їхнє виконання, передбачаються особливі міри при організації роботи, наприклад узимку (при сильних морозах, снігопадах) й ін.

ЄТП розробляється робочою групою, яка складається із представників порту та АТП. Робоча група аналізує вихідні дані, визначає напрямки вдосконалення організації та технології погодженої обробки суден і автомобілів, складає схему територіально-складських пристроїв, приводить характеристики причалів, завантажно-розвантажувальних фронтів (пропускна здатність кожного завантажно-розвантажувального фронту дається в тоннах і одиницях транспортних засобів, тобто автомобілях).

Розробка ЄТП ведеться на базі прогресивної технології завантаженнярозвантаження рухомого состава.

При організації обробки автомобілів у порту передбачається забезпечення безперервної роботи основної перевантажувальної машини. Для цього визначають інтервали IА між подачами (постановками) автомобілів під завантаженнярозвантаження з урахуванням безперервності роботи основної перевантажувальної машини

IА = qА/qП tЦ,

де qА – кількість вантажу в одному автомобілі, т; qП – маса вантажу в одному підйомі, т;

tЦ – тривалість циклу роботи основної перевантажувальної машини (крана або навантажувача), хв.

При встановленому фронті ЗРР для автомобілів (наприклад, довжини ра-

42

мпи у дверей складу) кількість автомобілів, яка може бути поставлена одночасно

nА = LP/(ℓМ + ℓ0),

де LP – установлений для автотранспорту фронт ЗРР, м; ℓМ – довжина вантажного автомобіля, м; ℓ0 – відстань між двома автомобіля, м.

Завантажно-розвантажувальний фронт ℓФ для одного автомобіля включає довжину автомобіля ℓМ і відстань ℓ0 між автомобілями, тобто

ℓФ = ℓМ + ℓ0.

Середня розрахункова довжина фронту при постановці автомобіля боком складає 8,5 – 9,5 м при відстані між автомобілями 2,5 м, а при постановці торцем 3,5 – 4 м при відстані між автомобілями 1 м.

8 Оперативне планування та диспетчерська система керівництва

8.1 Сутність і завдання диспетчерської системи оперативного керівництва

Диспетчерська система є формою організації цілодобового оперативного керівництва виробничою діяльністю порту. В умовах безперервного, цілодобового виробничого процесу в порту та швидко мінливої обстановки така форма керування є найбільш прийнятною.

Основними функціями диспетчерської служби варто вважати: організацію виконання річних, квартальних і місячних планів перевалки

вантажів; узгодження та взаємне пов'язування із судновласниками, залізницею, ін-

шими видами транспорту та клієнтурою всіх питань, пов'язаних з обробкою суден, вагонів, автомашин, завезенням та вивозом вантажів з порту;

безперервний контроль за обробкою суден, вагонів, автотранспорту відповідно до планів вантажопереробки та діючою нормативною базою ЗДП;

раціональне використання всіх перевантажувальних і транспортних засобів порту при обробці суден, вагонів і автомашин у відповідності із ТПГОС, а також розпорядженнями та вказівками судновласників;

раціональний і ефективний розподіл виробничих і трудових ресурсів між об'єктами робіт у порту;

широке застосування принципів оптимального режиму роботи порту при обробці суден, вагонів і автотранспорту;

впровадження та поширення методу безперервного планування в порту, забезпечення виконання ЗДП і ТПГОС;

змінно-добове планування та контроль за виконанням ЗДП; ведення обліку та звітності по вантажних роботах і обробці транспортних

засобів; розробку заходів щодо поліпшення роботи порту, скороченню строків об-

робки суден, вагонів, автотранспорту, зниженню собівартості та підвищенню рентабельності.

Перераховані завдання охоплюють всю основну виробничу діяльність.

43

Вихідними даними для організації оперативної роботи диспетчерського апарата є:

річні, місячні та декадні плани; оперативні вказівки судновласника, що характеризують завдання, які по-

кладені на порт; заявки на комплексне обслуговування суден;

відомості про підхід суден, вагонів, автомобілів і про наявність вантажу в порту;

плани обробки суден, ЗДП; технологічна документація та нормативи, що визначають методи роботи; строки обробки транспортних засобів;

ресурси для виконання виробничих завдань.

Однією з основ диспетчерського керівництва є єдиноначальність і строга дисципліна у виконанні всіх розпоряджень диспетчера оперативним персоналом порту. У питаннях виконання оперативних завдань, визначення порядку та послідовності виробництва перевантажувальних робіт працівники всіх підрозділів порту підлеглі диспетчерському апарату.

Для виконання функцій оперативного керівництва та контролю в розпорядженні диспетчерського апарата перебувають необхідні засоби зв'язку, які повинні забезпечити зручне та швидке одержання інформації та передачу вказівок диспетчера оперативному персоналу порту.

У системі диспетчерського керівництва розрізняють три самостійні, але взаємозалежні функції: виробничо-оперативне планування; диспетчерський контроль; оперативний облік, аналіз і звітність.

8.2 Виробничо-оперативне планування

Основним завданням виробничо-оперативного планування в порту є встановлення обсягу та характеру перевантажувальних робіт на планований період, розподіл технічних і трудових ресурсів та розробка заходів для виконання цього обсягу робіт.

На відміну від перспективного та поточного планування, які охоплюють тривалий відрізок часу (рік, квартал), виробничо-оперативне планування обмежується коротким періодом (місяць, декада, доба, зміна).

До оперативного планування відносять:

розподіл перевантажувальних ресурсів порту між об'єктами робіт, окремо по завантаженню та розвантаженню;

розробка декадного плану обробки суден; розробка ЗДП роботи порту;

складання оптимального плану обробки кожного судна.

Основою для визначення та розподілу трудових і виробничих ресурсів порту служить місячний план-графік роботи флоту та місячна норма обробки вагонів й автомашин у порту. Місячний план-графік повідомляється судновласником порту до початку планованого місяця. У нього включають дані по суднах, що заплановані під обробку в даному порту: назва кожного судна, дата прибуття в порт, вид робіт (завантаження або розвантаження), рід вантажу по

44

укрупненій номенклатурі, кількість тонн вантажу.

Головна диспетчерська порту, одержавши графіка підходу суден, розподіляє їх по причалах у відповідності зі спеціалізацією, установлює обсяг суднових, вагонних і інших робіт по районах (терміналах) порту. Відповідно до обсягу робіт розраховують необхідні виробничі та трудові ресурси за місцями робіт і намічають заходи для виконання плану. Якщо буде потреба, перерозподіляють трудові та виробничі ресурси між районами. При недостачі ресурсів вживають заходів по залученню робочої сили, а у випадку надлишку, заходи щодо завантаження робочої сили в порту або поза ним.

Уточненням місячного планування є декадне, котре ґрунтується на інфо- рмації-заявці судновласника, що уточнює дату прибуття судна в порт, рід і кількість вантажу, а також роботи з допоміжних операцій і комплексного обслуговування судна. На підставі інформації-заявки судновласника порт розробляє ПОС.

Самою конкретною формою оперативного планування роботи порту є

ЗДП.

Основою для ЗДП служать:

оптимальний план-графік обробки кожного судна, який складається за 2 дні до приходу судна в порт;

дані про підхід суден, вагонів і автомашин та про залишки вантажів на суднах і складах;

відомості про вихід робітників по змінах; дані про наявність перевантажувальних машин, плавзасобів, внутрішньо-

портового транспорту; заявки капітанів суден на постачання паливом, водою та на інші послуги;

ступінь виконання місячного плану перевантаження вантажів; добові план-заявки районів (терміналів) і господарств порта на виконання

робіт.

При складанні ЗДП дотримують наступних умов:

ЗДП за обсягом не повинен бути менше 1/30 (1/31) місячного плану; змінні та добові завдання повинні враховувати строки обробки кожного

судна; кількість робітників, що виділяються на кожну ТЛ, повинна відповідати

РТК, а в цілому по кожному судну кількість ліній і робітників повинна бути не меншою, ніж передбачено в нормативній базі.

ЗДП порту має наступні розділи.

1.Суднові роботи. Містить розділ найменування суден, які заплановані під обробку в дану добу, і кількість тонн по кожному судну окремо під завантаження та розвантаження з підрозділом на прямій і складський варіанти робіт. По кожному судну вказується строк закінчення вантажних робіт, рід вантажу, концентрація ТЛ, кількість робітників і внутрішньопортового транспорту по змінах.

2.Вагонні (автотранспортні) роботи. Підрозділяють роботи під завантаження та розвантаження. Під завантаження планується подача порожніх вагонів відповідно до фактичної потреби порту, але в кількості не нижче планової до-

45

бової норми. У плані вказується кількість вагонів, рід вантажу, кількість вагонів по кожному фронті перевантаження та час їхньої подачі, рід вагонів (криті, платформи, піввагони, спеціальні).

При роботі з автотранспортом АТП здійснюється аналогічні дії, як й при плануванні вагонних робіт.

3.Складські роботи. Підрозділяють роботи на внутрішньо- і міжскладське переміщення вантажів. Розділ містить рід і кількість вантажу щодо приймання та видачі, а також робочу силу та засоби внутрішньопортового транспорту по кожній зміні.

4.Позапортові роботи. Враховується виконання робіт на території порту та поза ним. У розділі вказується найменування, обсяг робіт і ресурси для їхнього виконання.

5.Портовий транспорт. У розділі встановлюється завдання автобазі, центральному гаражу малої механізації на виділення районам і господарствам порту автомашин, автонавантажувачів та інших машин для транспортування вантажу на перевантажувальних і господарських роботах з кожної зміни.

6.Портовий флот. Встановлюється завдання портовому флоту, який передбачає маневрові роботи із транспортними суднами (швартування, відшвартування, перешвартування, введення та виведення суден) і час їхнього виконання, завдання суднам портового флоту на виконання транспортної роботи з перевезення вантажів і пасажирів; завдання на виділення плавучих кранів та плавзасобів для вантажних і рейдових робіт.

7.Робоча сила. Дається розміщення (розташування) робочої сили по об'є- ктах робіт з кожної зміни. У першу чергу робочу силу виділяють на позачергові об'єкти (лінійні судна, судна зі швидкопсувними вантажами та деякі інші судна, що вимагають термінової обробки, обробка спеціальних вагонів, автомашин та вантажів, що вимагають негайного відвантаження), потім на судна, обробка яких завершується в плановому періоді. Робочу силу на вагони (автомашини), які оброблюють по прямому варіанту, виділяють одночасно із суднами. Далі виділяють ресурси на вагони (автомашини), які оброблюють по складському варіанту. Ресурси, що залишилися, виділяють на судна, що входять у планграфік. Після розподілу трудових ресурсів по суднах, вагонах та автомашинах, ресурси що залишилися, направляють на складські, допоміжні, позапортові та господарські роботи.

8.Судна, що перебувають в очікуванні черги обробки. Містить розділ найменування суден, дату прибуття, дату включення в план-графік і час постановки до причалу, строк закінчення обробки.

9.Допоміжні операції. Надано найменування допоміжних операцій по кожному судну, час їхнього виконання та виконавці.

ЗДП повинен бути оптимальним і враховувати всі сторони організації роботи порту в оптимальному режимі.

У ЗДП порту відбиваються всі питання які пов'язані з роботою порту в цілому, тобто взаємодія порту та портових операторів (стивідорних компаній). Організація робіт у самої СК здійснюється апаратом керування відповідної СК.

46

8.3 Диспетчерський контроль, облік і звітність

До складу диспетчерської служби порту входять: головна диспетчерська, диспетчерські вантажних районів, портового флоту, автобази, ПЕК та інших підрозділів, що приймають участь у вантажних роботах. Штатна чисельність диспетчерського апарата залежить від вантажо-, судномашино- і вагонообігу, а також специфіки роботи порту. Штат диспетчерів звичайно комплектують із числа найбільш кваліфікованих, добре знаюче виробництво працівників, що вміють швидко орієнтуватися в обстановці, аналізувати виробничу діяльність і приймати необхідні рішення.

Головну диспетчерську порту очолює головний диспетчер, вона підлегла заступникові начальника порту по експлуатації. Функціонально головної диспетчерської порту підлеглі всі диспетчерські підрозділи господарств порту.

До складу головної диспетчерської порту входять: головний диспетчер, заступник головного диспетчера по флоту, старший диспетчер по оперативному плануванню, інженер по розрахункам актів обліку часу стоянки суден, старший технік, старші змінні диспетчера порту та змінні техніки.

Крім того, до складу головної диспетчерської може входити група керівництва обробкою залізничних вагонів: заступник головного диспетчера по залізничних операціях, інженер по обліку та аналізу, економіст по розрахункам із залізницею, старші змінні диспетчера по залізничних операціях, змінні та старший технік.

У деяких найбільш великих портах залізнична диспетчерська виділена в самостійний підрозділ, очолюваний помічником начальника порту по залізничних операціях і підлегла заступникові начальника порту по експлуатації.

Основні функціональні обов'язки працівників головної диспетчерської полягають у наступному.

Головний диспетчер порту керує диспетчерським апаратом порту, оперативним плануванням, розрахунками результатів обробки суден; контролює та координує організацію обробки суден, вагонів, автомобілів, перевантаження вантажів; здійснює зв'язок з диспетчерськими службами судноплавних компаній та з суднами; забезпечує виконання встановленого плану перевалки вантажів і графіків обробки транспортних засобів, оперативну взаємну інформацію із суміжними транспортними організаціями; бере участь у розробці спеціалізації вантажних районів і ВПК; здійснює оперативне керівництво виконанням у порту ЗДП і завдань по обробці флоту.

Заступник головного диспетчера по флоту безпосередньо веде та здійснює контроль за розробкою та виконанням на вантажних районах ТПГОС, аналізує обробку суден і досягнуті показники, розробляє заходи щодо підвищення інтенсивності обробки суден у порту, контролює виконання графіка подачі суден до порту і вводить судна в план-графік.

Старший диспетчер по оперативному плануванню підлеглий заступникові головного диспетчера. На підставі план-заявок районів і господарств розробляє проект ЗДП до 11 год. 30 хв. дня та вносить у нього необхідні корективи, які записані в диспетчерському наказі; контролює та інструктує працівників диспетчерської районів і господарств у складанні зведень добової та змінної звітнос-

47

ті; складає добову звітність; веде облік виконання добових планів.

Інженер щодо обліку актів часу стоянки (SOF) підлеглий головному диспетчерові порту або його заступникові. Він контролює правильність складання та оформлення SOF, своєчасність подання їх у диспетчерську порту; складає і направляє агентові розрахунки за результатами обробки суден у порту; готовить матеріали для складання аналізу обробки суден; розраховує величину премії (диспача) або штрафу (демереджа) та передає їх фінансовому відділу порту для подальшого стягнення або сплати суднам; готовить переписування щодо SOF суден, які оброблені в порту.

Старший технік веде діловодство головної диспетчерської, складає місячну диспетчерську звітність, готовить довідкові матеріали про обробку транспортних засобів для проведення відповідних нарад головним диспетчером і заступником начальника порту по експлуатації.

Старший змінний диспетчер порту є розпорядником і організатором виробничої діяльності порту у свою зміну. Він здійснює безперервне оперативне керівництво перевантажувальними роботами та обслуговуванням суден у відповідності зі ЗДП; здійснює зв'язок із суміжними транспортними організаціями та клієнтурою порту з питань завезення та вивезення вантажів; вживає заходів щодо недопущення простоїв транспортних засобів і робочої сили; веде оперативний облік виконання ЗДП.

Змінний технік працює в зміні зі старшим змінним диспетчером порту та підлеглий йому. Змінний технік веде оперативний облік роботи порту та диспетчерську документацію; приймає та передає інформацію, яка надходить у диспетчерську порту про підхід суден, вагонів, автомашин, розпорядження керівництва порту; приймає зведення (звіти) про хід виконання ЗДП і складає добову звітність.

Помічник начальника порту по залізничних операціях безпосередньо виконує функції головного диспетчера відносно обробки залізничного рухомого складу й, крім того, розробляє ЄТП роботи залізничної станції та порту; бере участь у розробці вузлової угоди; погоджує із залізницею порядок обробки вагонів по прямому варіанту; організує взаємодію порту із залізничною станцією та відділенням дороги.

У портах, де відсутня посада помічника начальника порту по залізничних операціях, його функції виконує заступник головного диспетчера по залізничних операціях.

Заступник головного диспетчера по залізничних операціях складає ЗДП порту в частині обробки вагонів, вносить у нього корективи відповідно до рішення диспетчерської наради та контролює виконання; направляє станції добову зведену заявку на подачу вагонів під завантаження та розвантаження; складає звітність по вагонообігу.

Інженер-економіст залізничної групи головної диспетчерської веде облік часу обробки вагонів у порту та займається розрахунками із залізницею за результатами обробки вагонів.

Змінний диспетчер по залізничних операціях адміністративно підлеглий заступникові головного диспетчера по залізничних операціях і оперативно, на

48

своїй зміні – старшому змінному диспетчерові порту. Змінний диспетчер по залізничних операціях приймає від станції та передає старшому змінному диспетчерові порту та районам інформацію про прибулим у порт завантаженим і порожнім вагонам, погоджує з ними час і місце подачі вагонів, веде облік та контролює час обробки вагонів, вживаючи заходів до недопущення простоїв, забезпечує своєчасну подачу та прибирання вагонів.

Головна диспетчерська порту є організатором обробки суден, вагонів і автомобілів. Ефективність роботи порту значною мірою визначається злагодженістю роботи головної диспетчерської з відділами, господарствами та службами порту. Від роботи, головної диспетчерської багато в чому залежить ритмічність роботи порту, виконання кількісних і якісних показників та виробничих планів у цілому.

До складу диспетчерської групи вантажного району, як правило, входять: старший диспетчер, диспетчер по залізничних операціях, змінні диспетчера, змінні техніки-оператори та техніки по залізничних операціях.

Основні обов'язки працівників диспетчерської групи вантажного району. Старший диспетчер веде оперативне планування, керує роботою диспет-

черських змін, складає і контролює графіків виходу бригад докерів на роботу. Диспетчер по залізничних операціях планує роботу із завантаження-

розвантаженню вагонів і здійснює контроль за їхньою обробкою, підтримує зв'язок із залізничною групою головної диспетчерської порту, аналізує обробку вагонів на районі та готовить відповідні звітні матеріали.

Змінний диспетчер району є начальником відповідної зміни, йому оперативно підлеглі всі змінні працівники диспетчерській і стивідорної груп, механізації, складській частині, бригади докерів та персонал допоміжних ділянок району. Змінний диспетчер організує виконання ЗДП, розставляє бригади по ділянках робіт, контролює роботу змінних стивідорів і складських працівників, оперативно вирішує виникаючі на зміні питання перевантаження різних вантажів, розподіляє машини по місцях робіт і контролює їхнє використання, підтримує зв'язок з головної диспетчерської порту, контролює дотримання технології та безпеки праці на зміні, організує забезпечення бригад і учасників робіт технологічним оснащенням і інвентарем.

Змінний технік-оператор безупинно підтримує зв'язок з головною диспетчерською та іншими підрозділами порту, приймає та передає відповідну інформацію, веде облік виконання ЗДП.

Змінний технік по залізничних операціях здійснює зв'язок зі змінним диспетчером порту по залізничних операціях з питань подачі та прибирання, обробки та оформлення вагонів, контролює вагонні вантажні операції на всіх ділянках робіт, стежить за обробкою вагонів без простоїв і організує виконання ЗДП у частині залізничних операцій. Залежно від категорії вантажного району, складності та обсягу роботи, структура та чисельність диспетчерського апарата в різних портах може трохи різнитися.

Незалежно від структури перед диспетчерським апаратом району поставлені наступні завдання:

керувати виконанням ЗДП;

49

контролювати підготовку робочих місць і розподіляти робітників по об'є- ктах робіт з видачею нарядів на роботи;

інструктувати робітників за технологією провадження робіт і техніки без-

пеки;

організовувати забезпечення бригад інвентарем, пристроями, засобами внутрішньопортового транспорту;

контролювати виконання робіт з кожного судна та складу, подачу вагонів та автомашин, не допускаючи простою робочих і транспортних засобів. Якщо буде потреба, робити перестановку робітників з одного об'єкта на іншій;

здійснювати виробничі зв'язки із залізницею, АТП, експедиторськими фірмами та іншими організаціями з питань подачі вагонів, автомобілів переадресування вантажів, постачання паливом й ін.;

вести диспетчерський облік; приймати та передавати інформацію про хід виконання ЗДП, вихід робіт-

ників, використанні засобів внутрішньопортового транспорту, наявності вантажів й ін.

Найважливішою ланкою в диспетчерському керівництві та контролі є диспетчерські наради, які проводяться щодня начальником порту, а в його відсутність – заступником начальника порту з експлуатації. Диспетчерську нараду проводять у начальника порту або по селекторному зв'язку, коли всі учасники наради перебувають на своїх робочих місцях. На диспетчерській нараді присутні: начальник порту, всі його заступники, начальники відділів управлінь та господарств порту, представники суміжних організацій, що пов'язані з обробкою суден, вагонів, автомобілів, ввезенням або вивезенням вантажу.

На диспетчерській нараді начальники районів (стивідорних компаній) і господарств порту доповідають про виконання плану за минулу добу, особливо зупиняючись на невиконаних пунктах ЗДП. По доповідях начальників районів і господарств начальник порту дає вказівки про заходи, які повинні бути прийняті для ліквідації причин відставання від плану. Його вказівки записують у диспетчерський наказ. Після розгляду результатів виконання ЗДП за минулу добу головний диспетчер порту доповідає проект ЗДП на плановану добу. Учасники наради обговорюють проект плану, вносять у нього корективи та начальник порту затверджує ЗДП. Затверджений ЗДП негайно доводять до всіх виконавців. Він є основним документом, яким повинні керуватися всі оперативні працівники порту.

Диспетчерське керівництво припускає, крім планування та контролю, також і оперативний облік виробничої діяльності з питань виконання ЗДП. Цей облік ведуть на підставі повідомлень і рапортів оперативних працівників (стивідорів, помічників завідуючих складів, табельників, диспетчерів й ін.), він дозволяє одержати подання про хід виконання оперативних планів (місячних, декадних, змінно-добових).

На основі даних обліку виконання ЗДП щодоби складається диспетчерське зведення (звіт). У зведенні відбивають всі основні питання виробничої діяльності порту, такі, наприклад, як виконання добового та місячного плану порту, результати обробки суден, вагонів і автомашин за добу та місяць, транспор-