Організація портових операцій. Конспект лекцій

В. І. ТИХОНІН

Конспект лекцій

Одеса – 2015

1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра «Експлуатація морських портів»

ОРГАНІЗАЦІЯ ПОРТОВИХ ОПЕРАЦІЙ

Конспект лекцій

Напрямок підготовки: 27 «Транспорт» Спеціальність: 275 «Транспортні технології (морський транспорт)»

Одеса – 2015

2

Конспект лекцій з дисципліни «Організація портових операцій» розроблений Тихоніним Володимиром Івановичем – старшим викладачем кафедри «Експлуатація морських портів» Одеського національного морського університету.

Конспект лекцій схвалений кафедрою «Експлуатація морських портів» ОНМУ 26 жовтня 2015 р. (протокол № 9).

Рецензент Решетков Д. М., к. т. н., проф. кафедри «Експлуатація морських портів»

Одеського національного морського університету.

1 Організація обробки та обслуговування суден

1.1 Комплексне обслуговування судна

Під обробкою судна в порту розуміють виконання на судні основних і допоміжних операцій, після завершення яких судно готове до виконання наступного рейсу при завантаженні й продовженню рейсу при розвантаженні.

Основними операціями обробки судна вважають завантаження або розвантаження вантажів, посадку або висаджування пасажирів. Ці операції є початковими та кінцевими стадіями рейсу судна.

Допоміжними операціями обробки судна в порту є роботи, які пов'язані з підготовкою судна до основних робіт і відходом судна в рейс.

До допоміжних операцій відносять постачання судна, огляд його різним комісіями, підготовку вантажних приміщень для завантаження вантажу, оформлення вантажних і транспортних документів, кріплення й розкріплення вантажу й ін.

Процес обробки й обслуговування судна, називаний комплексним обслуговуванням судна, різнорідний у технологічному та організаційному аспектах, і разом з тим, тільки виконання всього комплексу необхідних робіт та послуг визначає готовність судна до майбутнього рейсу.

Комплексне обслуговування судна включає різноманітний перелік робіт і послуг, при виконанні яких необхідно прагнути, щоб максимально можливе суміщення допоміжних операцій по обслуговуванню судна з його обробкою було основним при визначенні планового часу стоянки судна в порту.

Тому різноманітні роботи й послуги по комплексному обслуговуванню судна можна підрозділити залежно від технологічної сумісності в часі із процесом обробки судна на три групи.

1.Роботи й послуги, які несумісні й виконуються до початку обробки судна. Це лоцманська проводка й інші допоміжні операції, що забезпечують одержання судном «вільної практики» та подання капітаном судна нотіса про готовність судна до завантаження-розвантаження вантажу (оформлення приходу судна в порт, дегазації, дезінфекції, дезінсекції, фумігації й ін.).

2.Роботи й послуги, які сумісні в часі із процесом обробки судна. Це всі види постачання судна до майбутнього рейсу, ремонтні роботи без виведення судна з експлуатації, інспекторські огляди й ін. Бункерування, водопостачання, навігаційне забезпечення, матеріально-технічне та продовольче постачання, ремонтні роботи без виведення судна з експлуатації які, як правило, повинні також суміщатися з обробкою судна.

5

3. Несумісні роботи й послуги, які виконуються після закінчення обробки судна. Це оформлення вантажних документів стосовно останньої коносаментної партії та у цілому на весь завантажений (розвантажений) вантаж, визначення й компенсація девіації та радіодевіації, оформлення відходу судна з порту.

Обслуговування звичайно включає операції обслуговування стосовно судна як транспортного засобу, обслуговування вантажів і обслуговування суднового екіпажу. У деяких випадках, наприклад при заході судна в порт для бункерування, обслуговування зводиться до обслуговування самого судна.

Обслуговування вантажів полягає в їхній підготовці до відправлення з порту, вживанні заходів до своєчасного завезення (вивозу) вантажів відправниками вантажу (вантажоодержувачами) і всіма видами транспорту, організації тальманського рахунку вантажів, сюрвейерське обслуговування й ін.

1.2 Особливості постачання та обслуговування суден

Матеріально-технічне постачання судна підрозділяється на палубне, суд- но-механічне й продовольчо-господарське. Більшість постачання судно одержує в порту приписки. Однак чималу частину його доводиться отримувати й у закордонних портах.

Приміром, це може бути:

а) палубне постачання – розчинники, фарби, кисті, шкребки, троси, засоби кріплення, канати, аварійне постачання, навігаційні карти, повідомлення мореплавцям і багато чого іншого;

в) судно-механічне постачання – запчастини для суднових механізмів і машин, питна вода, бункерне паливо й мастила, дрантя та багато чого іншого;

с) продовольчо-господарське постачання – питна вода, продукти харчування, свіжі овочі й фрукти і багато чого іншого.

Постачання суден може здійснюватися прямо через постачальників або спеціалізовані посередницькі фірми, іменованих шипчандлерами. Бункерування паливом здійснюється бункерними компаніями. У всіх постачальницьких операціях немаловажна роль належить морському агентові.

Як правило, більшість судновласників користуються послугами шипчандлерів. Деякі з них займатися як технічним, так і продовольчим постачанням суден, інші спеціалізуються або тільки на технічному, або тільки на продовольчому постачанні. Великі шипчандлерскі фірми мають у своєму розпорядженні власні склади (у тому числі й рефрижераторні), вантажний транспорт, навантажувачі, штат вантажників-експедиторів. На базі прямих договорів з виробниками вони постійно поповнюють свої запаси відповідних видів суднового постачання. У ряді цих підприємств – радіонавігаційні камери (карти, посібники, повідомлення мореплавцям), станції рятувальних засобів (плоти надувні, рятувальні кола, жилети), судноремонтні верфі (запасні частини, деталі, перезарядження газових балонів, вогнегасників), пральні (прання білизни) й ін. Шипчандлерскі фірми випускають прайс-листи, у яких приводяться списки запропонованої продукції й ціни на неї за одиницю.

До видів постачання предметами тривалого користування, яке здійснюється періодично відносяться:

6

навігаційне постачання; шкіперське, господарське й канцелярське постачання; каютне постачання;

камбузне, буфетне й буфетно-ресторанне постачання; постачання по машинній частині; електромеханічне постачання; постачання радіотехнічне й радіонавігаційне;

додаткове постачання автоматизованих суден; засоби механізації робіт з технічного обслуговування суден; устаткування для відпочинку й заняття спортом;

постачання культінвентарем, спортінвентарем і спортивною формою. Сюрвейерське обслуговування суден зводиться до встановлення факту,

розміру й характеру пошкодження на судні або вантажів. Особливе місце в роботі сюрвейеру займають випадки морських аварій, коли необхідно з'ясувати причини аварії, визначити матеріальні втрати й оцінити можливі екологічні наслідки. Важливу роль грає висновок сюрвейеру при визначенні якості й кількості товарів, доставлених у порт і їхньої відповідності контрактам або умовам перевезення .

Сюрвейери здійснюють широке коло послуг з визначення якості товарів що постачаються, таких як аналіз мінеральної сировини, добрива й кам'яного вугілля, забруднення навколишнього середовища, контроль сільськогосподарської продукції, споживчих товарів, техніки й ін. На частку сюрвейерів випадає більше 50% всіх інспекцій світової торгівлі. У складі цих інспекцій контроль за дотриманням необхідних правил завантаження судна є одним з основних видів діяльності сюрвейерів.

Навігаційне обслуговування суден у портах включає обслуговування, налагодження, ремонт навігаційного встаткування, обслуговування електроннообчислювальної техніки й засобів зв'язку, забезпечення суден навігаційними посібниками, картами і їхньою коректурою.

До числа інших видів обслуговування суден, вантажів і пасажирів у порту можна віднести такі види діяльності:

проводку суден лоцманами й береговими службами керування руху су-

ден;

обслуговування пасажирів на території й акваторії порту; портове буксирування суден та інших плавучих засобів; діяльність по здійсненню швартування суден у порту; технічне обслуговування суден;

криголамна проводка суден на підходах до порту й на акваторії порту.

2 Державний нагляд за безпекою судноплавства в портах України

2.1 Капітан порту

На сьогоднішній день державний нагляд за безпекою судноплавства в портах України здійснює капітан порту, який очолює Інспекцію державного пор-

7

тового нагляду (ІДПН). У своїх діях вона керується КТМ України, «Положенням про Головну державну інспекцію України по безпеці судноплавства» (Держфлотінспекцію), затвердженим постановою Кабміну України від 30.12.98 р. № 2098, «Положенням про капітана морського порту України», затвердженим наказом Мінтрансу України від 27 березня 2013 року № 190.

Обов'язки й права ІДПН визначені «Положенням про Інспекцію державного портового нагляду морського торговельного порту України», затвердженим наказом Мінтрансу України від 18.10.00 № 574.

Капітан порту очолює службу капітана морського порту (СКМП), до складу якої входять:

інспекція державного портового нагляду; дипломно-паспортний відділ; лоцманська служба.

Відповідно до Кодексу торговельного мореплавання (КТМ) України державний нагляд за безпекою мореплавання в морському порту, на підходах до нього й у суміжних акваторіях здійснюється капітаном морського порту. Границі зони нагляду, на яку поширюються повноваження капітана морського порту щодо здійснення їм державного нагляду за безпекою мореплавання, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Державний нагляд за безпекою мореплавання в морських терміналах, розташованих у межах територій і акваторій, відділених від основної території й акваторії відповідного морського порту, здійснює окремий підрозділ служби капітана морського порту.

Капітан морського порту та служба капітана морського порту діють на підставі положення, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування й реалізує державну політику в сфері морського та річкового транспорту.

Капітан морського порту призначається на посаду й звільняється від посади центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування й реалізує державну політику в сферах морського та річкового транспорту, по поданню центрального органа виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики в сфері безпеки на морському та річковому транспорті. Капітан морського порту підлеглий керівникові центрального органа виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики в сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Розпорядження капітана морського порту з питань забезпечення безпеки мореплавання й порядку в морському порту, що відносяться до його компетенції, обов'язкові для всіх суден, юридичних і фізичних осіб, які перебувають в акваторії й на території цього морського порту.

Будь-яке торговельне судно незалежно від його приналежності й прапора зобов'язано до виходу з порту одержати на це дозвіл капітана порту.

Капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту у випадку:

а) непридатності судна до плавання, порушення вимог щодо його заван-

8

таження, постачання, комплектування екіпажу й наявності інших недоліків, що представляють погрозу безпеки плавання або здоров'ю людей, які перебувають на судні, або погрозу заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу;

б) порушення вимог до суднових документів; в) несплати встановлених зборів, штрафів й інших платежів;

г) рішення уповноважених законодавством державних органів (органів доходів і зборів, санітарно-карантинної служби, органів рибоохорони, центрального органа виконавчої влади, який реалізує державну політику по здійсненню державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього середовища, прикордонної служби).

2.2Інспекції державного портового нагляду

Вобов'язку ІДПН входить:

нагляд за дотриманням законодавства й правил мореплавання, а також міжнародних договорів України щодо торговельного судноплавства.

оформлення приходу суден у порт і виходу з порту в порядку, встановленому Міністерством інфраструктури України;

перевірка суднових документів, а також дипломів і кваліфікаційних свідчень (сертифікатів) плавскладу суден;

перевірка й ведення обліку документів, які містять інформацію про вантаж, з метою його безпечного морського перевезення для суден, які завантажуються в порту;

перевірка наявності й правильності укладання відправниками, перевізниками, одержувачами договорів обов'язкового страхування відповідальності су- б'єктів морського перевезення небезпечних вантажів у водах під юрисдикцією України на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів;

регулювання руху суден по акваторії порту, на підхідних каналах і фарватерах у портах, де відсутня служба регулювання руху суден;

контрольний огляд судна з метою оцінки його придатності для плавання й дотримання виконання правил щодо запобігання забруднення навколишнього середовища із суден;

розслідування у встановленому порядку й облік аварійних морських подій за заявою капітана судна, судновласника або консула держави прапора судна за дорученням капітана порту:

участь у розгляді проектів і прийнятті в експлуатацію гідротехнічних споруджень порту за дорученням капітана порту;

розробка доповнень до обов'язкових постанов по морському порту з питань, які належать до компетенції ІДПН;

контроль за виконанням планів організаційно-технічних заходів щодо забезпечення безпеки судноплавства в порту й на підходах до нього;

надання довідок капітанам суден, фізичним і юридичним особам щодо оформлення морського протесту.

У процесі своєї роботи ІДПН здійснює нагляд за дотриманням вимог:

9

законодавства й міжнародних договорів України стосовно безпечного морського перевезення пасажирів та вантажів;

порядку заходу суден у порт і виходу з порту; лоцманської служби й служби регулювання руху суден під час чергуван-

ня;

запобігання забрудненню навколишнього середовища; очищення акваторії порту, підхідних каналів і фарватерів від забруднен-

ня нафтопродуктами, а також плаваючими й затонулими предметами, які перешкоджають безпечному судноплавству;

належного технічного стану причалів, у тому числі швартовного й відбійного встаткування;

підтримки оголошених глибин у порту й на підхідних каналах і фарватерах за дорученням капітана порту;

належного функціонування засобів навігаційного встаткування в порту й на підходах до нього;

наявності на судні, що повинне вийти з порту, навігаційної й гідрометеорологічної інформації;

попередження суден про небезпечні гідрометеорологічні явища й здійснення заходів щодо забезпечення безпеки плавання в портових водах у таких випадках;

льодових проводок суден на підходах до порту й у границях його акваторії за дорученням капітана порту;

проведення рятувальних операцій для надання допомоги людям і суднам, які терплять лихо (нещастя) в порту й на підході до нього.

3 Лоцманські послуги

3.1 Організація надання лоцманських послуг

Правове регулювання відносин з лоцманської проводки морських суден пов'язане з 12-й сесією Асамблеї ІМО (Міжнародної морської організації), на якій були прийняті Рекомендації з підготовки й кваліфікації морських лоцманів (Резолюція A.485 (XII)). В Україні регулювання здійснюється відповідно до гл. 3 розділу IV КТМ і наказу Мінтрансу України № 498 від 11.09.2000 р. «Про затвердження Положення про державну морську лоцманську службу».

Суб'єктами діяльності з лоцманської проводки суден у зазначених районах є лоцманські служби порту в яких працюють державні морські лоцмани які підлеглі капітанам портів.

При наданні лоцманської проводки вживаються терміни в наступних значеннях:

лоцманська проводка – сприяння забезпеченню безпеки судноплавства, запобіганню аварійним морським подіям, захисту навколишнього середовища й людського життя під час плавання судна шляхом надання морським лоцманом капітанові судна рекомендацій і порад щодо керування судном;

метод лідирування – це метод лоцманської проводки, коли неможливо висадити лоцмана на судно, який здійснюється у випадку непогоди й інших об-