Вантажознавство. МВ з самостійної роботи

В. І. ТИХОНІН

Методичні вказівки до самостійної роботи здобувача вищої освіти

Одеса – 2020

1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ МОРСЬКОГО БІЗНЕСУ Кафедра «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт»

В А Н Т А Ж О З Н А В С Т В О

Методичні вказівки до самостійної роботи здобувача вищої освіти

Спеціальність: 275 «Транспортні технології (на морському та річковому транспорті)»

Одеса – 2020

2

Методичні вказівки до самостійної роботи здобувача вищої освіти по дисципліні «Вантажознавство» для підготовки бакалаврів у галузі знань 27 «Транспорт» за фахом 275 «Транспортні технології (на морському та річковому транспорті)» розроблені Тихоніним Володимиром Івановичем – доцентом ОНМУ кафедри «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт» Навчальнонаукового інституту морського бізнесу Одеського національного морського університету.

Методичні вказівки до самостійної роботи розглянуті, обговорені, схвалені та рекомендовані до публікації на засіданні кафедри «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт» ННІМБ ОНМУ 7 вересня 2020 р. (протокол № 2).

Рецензенти:

Мурад’ян А.О., к. т. н., доц. кафедри «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт» ННІМБ ОНМУ

Шурін Б. В., ст. викл. кафедри «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт» ННІМБ ОНМУ.

Загальні положення

Відповідно до «Положення про організацію освітнього процесу в ОНМУ» самостійна робота студента (СРС) є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом під час, який є вільним від обов'язкових навчальних занять. Навчальний час, відведений для СРС, регламентується робочим навчальним планом.

Зміст СРС для дисципліни «Вантажознавство» визначається робочою програмою навчальної дисципліни, методичними матеріалами, завданнями й вказівками викладачів.

СРС забезпечується системою учбово-методичних засобів, призначених для вивчення дисципліни «Вантажознавство»: підручників, навчальних і методичних посібників, конспектів лекцій, методичних вказівок (МВ), відповідній науковій й професійній монографічній та періодичній літературі, тощо.

Метою СРС є виховання свідомого відношення самих студентів до оволодіння теоретичними й практичними знаннями, прищепленню їм звички до напруженої інтелектуальної праці, та є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом.

Студент повинен досконально опанувати не тільки тими теоретичними даними, які розглядаються в рамках навчальної програми, але й навчитися використовувати їх у творчій роботі при виконанні розрахунково-графічної роботи (РГР).

Зміст СРС визначається робочою програмою дисципліни «Вантажознавст-

3

во» й складається з таких видів роботи:

–підготовка до лекційних занять;

–підготовка до практичних (лабораторних) занять;

–самостійне виконання РГР у встановлений термін;

–самостійне пророблення окремих тем навчальної дисципліни відповідно до навчального плану;

–підготовка до всіх видів контролю, передбачених навчальною програмою дисципліни;

–робота в студентських наукових кружках (за бажанням);

–участь у студентських олімпіадах (за бажанням).

СРС, що не передбачена освітньою програмою (навчальним планом і уч- бово-методичними матеріалами), але сприяє більше повному розкриттю й конкретизації її змісту, може здійснюватися з ініціативи студента з метою реалізації його власних навчальних і наукових інтересів.

СРС може виконуватися в бібліотеці, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах (лабораторіях), а також у домашніх умовах.

При роботі над літературними джерелами й електронним матеріалами, рекомендується здійснювати виписки з них у конспективній формі з питань, які вивчаються, для того, щоб після закінчення роботи над ними, мати можливість одержати цілісне (системне) уявлення про зміст дисципліни «Вантажознавство».

Викладачі обов'язково проводять консультації, у ході яких особливу увагу звертають на формування в студентів раціональних умінь і навичок розумової праці (уміння працювати з навчальною й науковою літературою, розподіляти матеріал на значеннєві частини, складати план і питання до прочитаного, виділяти головну думку, самостійно робити висновки із прочитаного й доводити їх), тобто пропонують такі завдання, які вимагають самостійного рішення поставлених завдань.

Студенти на початку вивчення дисципліни на перших заняттях інформуються викладачами щодо організації самостійної роботи з дисципліни «Вантажознавство», а саме про перелік і обсяг завдань, строках їхнього виконання й особливості оцінювання, графіках проведення консультацій, а також одержують опис дисципліни, МВ й індивідуальні завдання для СРС тощо.

Консультація – одна з форм організації навчального процесу, що проводиться з метою одержання студентом відповіді на окремі теоретичні або практичні питання, пояснення певних теоретичних положень і їхнього практичного використання.

Навчальний матеріал дисципліни «Вантажознавство», який передбачений робочим навчальним планом для засвоєння в процесі СРС, виноситься на підсумковий контроль разом з навчальним матеріалом, що пророблявся при проведенні навчальних занять. Для самоперевірки готовності студента по окремих темах дисципліни наведені питання в [1], які охоплюють весь матеріал, який передбачений навчальним планом.

Контроль за рівнем і повнотою засвоєння матеріалу по навчальної дисципліни здійснюється через поточні й підсумковий контролі.

Для денної форми навчання поточний контроль здійснюється шляхом:

4

–виконання практичних (лабораторних) робіт;

–виконання РГР;

–перевірки засвоєння матеріалу на основі тестових відповідей на модульні питання.

Виконання РГР контролюється шляхом її захисту приймальній комісії кафедри. Оцінка по РГР входить як складова до залікового модуля.

Для заочної форми навчання поточний контроль – у формі виконання контрольної роботи.

Для підсумкового контролю дисципліни навчальним планом передбачається письмовий екзамен.

Студент уважається допущеним до підсумкового контролю по дисципліні, якщо він виконав всі види робіт, які передбачені навчальним планом на семестр по дисципліні «Вантажознавство».

1 Опис навчальної дисципліни

Відповідно до робочого навчального плану метою викладання дисципліни «Вантажознавство» є: одержання студентами знань, необхідних для забезпечення схоронності вантажів і безпеки їхнього транспортування. Ознайомлення із системою класифікації вантажу, видами й вимогами до тари, упакування й маркування вантажу. Одержання знань по номенклатурі, специфічним властивостям і основним транспортним характеристикам генеральних, лісових, наливних, навалювальних і насипних, режимних і живих вантажів. Ознайомлення з методикою укрупнення вантажних місць (УВМ) на транспорті, системою стандартизації вантажу, тари, транспортних засобів, умов пакетування та контейнеризації. Ознайомлення з методикою визначення небезпечних вантажів, їхня регламентація й загальні технічні умови транспортування. Одержання знань по видах несхоронність вантажу; взаємодії вантажів з навколишнім середовищем. Одержання знань щодо шляхів підвищення схоронності.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Вантажознавство» є: вивчення основних транспортних характеристик генеральних, лісових, наливних, навалювальних, небезпечних і режимних вантажів; вивчення методики визначення об'ємно-масових характеристик і кількості вантажу, видів і системи маркування вантажів, особливостей різних видів тари й заходів щодо пакетування й контейнеризації вантажів; вивчення особливостей взаємодії вантажів між собою й з навколишнім середовищем; формування вихідної бази для подальшої професійної підготовки фахівця; формування того мінімуму фундаментальних знань, на базі яких майбутній фахівець буде мати можливість самостійно опанувати всім новим, що з'явиться в ході подальшого науково-технічного прогресу.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Вантажознавство» студент повинен.

Знати: транспортні характеристики i транспортний стан вантажів. Системи класифікації вантажу. Тару, упаковку та маркування вантажу. Номенклатуру, специфічні властивості та основні транспортні характеристики: генеральних, лісових, наливних, навалочних та насипних, режимні та живих вантажів. УВМ на транспорті. Стандартизацію вантажу, тари, транспортних засобів. Пакети та кон-

5

тейнери. Небезпечні вантажі, регламентацію, загальні технічні умови транспортування. Види незбереженості та втрат вантажів, систему природної втрати. Вплив зовнішніх i внутрішніх факторів на схоронність вантажу. Зовнішні умови транспортування та зберігання вантажів, процеси в них та принципи їх регулювання. Шляхи підвищення схоронності; взаємовплив i сумісність вантажів.

Уміти: зробити оцінку фізико-хімічних властивостей вантажу; визначити об'ємно-масові характеристики вантажу за допомогою розрахунків або з використанням певного обладнання і прийомів виконання робіт; класифікувати вантажі у відповідності з класифікаціями, що прийняті на морському транспорті; визначити режими зберігання, перевантаження та транспортування і вимоги до транспортних засобів і упаковки для різних класів вантажів; визначити вимоги до упаковки конкретного вантажу з урахуванням видів і засобів транспорту, які передбачаються для виконання перевезень, вибрати необхідну тару та розрахувати її кількість; розробити заходи щодо пакетування та контейнеризації вантажів з урахуванням відомостей про характеристики вантажу, його тару та упаковку; використовуючи відомості про характеристики вантажу і його властивості вибрати необхідні види маркування вантажів та за допомогою певного обладнання нанести маркувальні знаки на вантажні місця.

У процесі вивчення дисципліни «Вантажознавство» розглядаються наступні модулі й теми:

Змістовний модуль 1. Транспортні характеристики вантажів: Тема 1. Фізико-хімічні властивості; Тема 2. Об'ємно-масові характеристики вантажу; Тема 3. Класифікація вантажів;

Тема 4. Вимоги до організації транспортного процесу. Змістовний модуль 2. Тара й упакування:

Тема 5. Тара; Тема 6. Пакетування й контейнеризація.

Змістовний модуль 3. Маркування вантажів: Тема 7. Види маркування вантажів; Тема 8. Способи маркування вантажів.

Змістовний модуль 4. Заходи підвищення рівня збереження вантажів: Тема 9. Засоби захисту вантажу від внутрішніх агресивних факторів; Тема 10. Засоби захисту вантажу від зовнішніх агресивних факторів.

Змістовний модуль 5. Сумісність вантажів при зберіганні й транспорту-

ванні:

Тема 11. Сумісність вантажів при зберіганні; Тема 12. Сумісність вантажів під час перевезення.

Вивчення дисципліни передбачає самостійне виконання індивідуального учбово-дослідницького завдання – РГР «Зберігання й транспортування ванта-

жів» [3].

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної й індивідуальної роботи студентів становить (%):

–для денної форми навчання – 64 : 56;

–для заочної форми навчання – 10 : 110.

6

2 Робота над конспектом лекцій

При роботі над конспектом лекцій як цілісного курсу дисципліни «Вантажознавство», для зручності сприйняття, доцільно виділити наступні структурні розділи.

Розділ 1. Класифікація вантажів. Поняття вантажу. Транспортні характеристики й транспортний стан вантажу. Системи класифікації вантажу. Визначення класів вантажів. Методи дослідження властивостей вантажу.

Розділ 2. Тара. Види тари й упакування вантажу. Їхні відмінності й особливості застосування.

Розділ 3. Види й способи маркування вантажів. Маркування вантажу (види, особливості в різних видах сполучення). Особливості маркування лісоматеріалів. Маркування контейнерів.

Розділ 4. Об'ємно-масові характеристики вантажу. Методи визначення кількості вантажу. Питомий об’єм і питомий навантажувальний об’єм (ПНО) вантажу, визначення й методи розрахунку.

Розділ 5. Фізико-хімічні властивості вантажів. Генеральні вантажі. Круглі лісоматеріали, пиломатеріали, тріска й вироби з деревини. Нафта й нафтопродукти, рідкі хімічні, спирти, вино й виноматеріали, масла й жири, патока, вода, зріджені (скраплені) гази. Навалювальні й насипні вантажі. Небезпечні вантажі. Режимні й живі вантажі.

Розділ 6. Пакетування й контейнеризація. Значення УВМ, стандартизація на транспорті. Пакети й засоби пакетування. Піддони, номенклатура, різновиди й область застосування. Класифікація, вимоги й основні типи контейнерів. Спеціалізовані та м'які контейнери. Переваги й недоліки контейнеризації. УВМ на транспортних засобах.

Розділ 7. Вимоги до організації транспортного процесу. Макроклімат трюмів і засоби його регулювання. Теплообмін і масообмін при перевезенні вантажів, вентиляція й кондиціювання. Засоби підвищення схоронності вантажів при транспортуванні.

Розділ 8. Засоби захисту вантажу від внутрішніх агресивних факторів. Специфічна властивості вантажів: гігроскопічні й теплофізичні, небезпека пожежі, статичного електрики, вибуху; токсичність, радіоактивність, корозія.

Розділ 9. Засоби захисту вантажу від зовнішніх агресивних факторів. Взаємодія вантажів з навколишнім середовищем. Властивості повітря. Принципи регулювання процесів у трюмах і складах. Види несхоронності вантажів і природний збиток. Вплив зовнішніх факторів на схоронність вантажу.

Розділ 10. Сумісність вантажів при зберіганні й перевезенні. Шляхи підвищення схоронності, взаємовплив і сумісність вантажу. Спеціальні види обробки. Забезпечення схоронності вантажу в складах, особливості процесів у них. Морське судно й схоронність вантажів.

Приступаючи до вивчення основного змісту дисципліни в рамках вступу необхідний чітко усвідомити основні функції транспорту й предмет, мету та область вивчення «Вантажознавства» які випливають із цього. Визначити поняття вантажу, транспортних характеристик й транспортного стану вантажу.

При вивченні розділу 1 необхідно приділити увагу меті побудові класифі-

7

кацій й системам класифікації вантажів на транспорті. Ознайомиться з основними класифікаціями вантажів; особливостями визначення класів вантажів і складання класифікацій. Приділити увагу особливостям класифікації генеральних, лісових, наливних, навалювальних, насипних, небезпечних і режимних вантажів, контейнерів. Необхідно докладно ознайомиться з методами дослідження властивостей вантажу і їхніх особливостей.

При вивченні розділу 2 необхідно приділити увагу видам тари й упакування вантажу, їх відмінностям і особливостям застосування. Ознайомиться із упакуванням вантажів, транспортною й споживчою тарою та її основними типами.

При вивченні розділу 3 необхідно ознайомиться з існуючими видами маркування вантажів і особливостями їхнього нанесення. Особливості застосування маркування в різних видах сполучення. Вивчити основні правила й методи нанесення маркування. Освоїти знаки спеціального маркування й попереджувальні знаки. Розібратися з особливостями й специфікою маркування тарно-поштучних вантажів, лісоматеріалів і контейнерів.

При вивченні розділу 4 необхідно ознайомиться з методами визначення кількості різних класів вантажу. Розібратися з особливостями визначення основних об'ємно-масових характеристик генеральних, лісових, навалювальних і наливних вантажів. Ознайомиться з питомим об’ємом і ПНО вантажів, особливостями їхнього визначення й методи розрахунку.

При вивченні розділу 5 необхідно ознайомиться із загальними фізикохімічними властивостями основних класів вантажів і особливостями окремих підкласів. Більш докладно розглянути транспортні характеристики ящикових, кат- но-бочкових, вантажів у мішках і стосах. Необхідно розібратися з особливостями транспортування металів і металоконструкцій, їхньою номенклатурою й транспортними характеристиками. Особливу увагу варто приділити великоваговим, довгомірним, негабаритним і великогабаритним вантажам.

Робота в межах цього розділу також передбачає пророблення основних властивостей лісових вантажів і їх сортоутворюючих факторів. Ознайомлення із транспортними характеристиками круглих лісоматеріалів, пиломатеріалів, виробів з дерева й технологічної тріски. Варто звернути увагу на особливості транспортування й зберігання, прийому й здачі лісових вантажів.

При проробленні транспортних характеристик наливних вантажів варто приділити увагу специфічним особливостям нафти й нафтопродуктів, рідких хімічних і харчових наливних вантажів, а також зріджених (скраплених) газів. При цьому необхідно більш ретельно розібратися з особливостями транспортування наливних вантажів, протипожежними й санітарними режими.

При аналізі загальних властивостей навалочних вантажів необхідно розібратися в їхньої специфіки й впливі на процес транспортування. Ознайомиться з номенклатурою й основними транспортними характеристики навалювальних і насипних вантажів. Необхідно звернути увагу на особливості перевезення й зберігання навалочних вантажів.

При розгляді особливостей транспортування небезпечних вантажів необхідно звернути увагу як окремим класам так і підкласам та категоріям цих кла-

8

сів. Необхідно докладно розглянути основні транспортні характеристики небезпечних вантажів класів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 і 9.

При проробленні системи класифікації режимних вантажів необхідно розібратися з особливостями їх кодування й віднесенню до різних класів. Варто приділити особливу увагу впливу параметрів навколишнього середовища на режимні вантажі. Необхідно окремо розглянути особливості транспортування швидкопсувних і нешвидкопсувних вантажів, впливу на них умов рефрижерації. Окрему увагу необхідно приділити транспортуванню живих вантажів, особливостям перевезення тварин, птахів і сировини тваринного походження.

При вивченні розділу 6 необхідно приділити увагу значенню УВМ і стандартизації на транспорті. Окремо розглядаються пакети й засоби пакетування. Особливу увагу варто приділити піддонам, номенклатурі, різновиду й сфері їхнього застосування, особливостям формування пакетів з їхнім використанням.

При розгляді контейнерів необхідно розібратися з їх класифікацією, вимогами й основними типами контейнерів. Необхідно окремо розглянути й ознайомиться з універсальними малотоннажними, среднетоннажными й великотоннажними контейнерами, їх конструктивними особливостями й сферою застосування. Окремого розгляду вимагають спеціалізовані контейнери, контейнерцистерна, ізотермічні й м'які контейнери, їх конструктивні особливості й сфера застосування. Особливу увагу необхідно приділити перевагам і недолікам контейнеризації з розумінням їхньої суті й впливу на процес контейнеризації.

Тут же необхідно розглянути УВМ на транспортних засобах, з докладним розглядом кожного виду й визначенням позитивних і негативних властивостей.

При вивченні розділу 7 особлива увага приділяється вимогам до організації транспортного процесу. Необхідно розібратися з мікрокліматом трюму в різних експлуатаційних умовах і факторами, що впливають на нього. Потрібно звернути увагу на особливості теплообміну й масообміну під час перевезення різних вантажів. При розгляді суднових засобів регулювання мікроклімату необхідно звернути увагу на їхні типи й експлуатаційні особливості. Особливої уваги заслуговує мікроклімат трюмів рефрижераторного судна й особливостям вимог які висуваються до нього. Необхідно також докладно розглянути різні берегові й суднові системи технічного кондиціювання, їх особливості, переваги й недоліки.

Також при вивченні цього розділу необхідно розібратися з теоретичною основою й засвоїти практичні навички при рішенні питань пов'язаних з вентиляцією трюмів та складів зовнішнім повітрям. При цьому необхідно чітко сформулювати вимоги по вентиляції з певною обробкою зовнішнього повітря або без її. Необхідно визначитися із критеріальними умовами й принципами формування висновків по вентиляції.

При вивченні розділу 8 необхідно докладно розглянути гігроскопічні й теплофізичні властивості вантажів. Досконально розібратися з пожежонебезпекою, запаленням і самозапалюванням, зрозуміти принципи й особливості характеристик горіння. При цьому необхідно приділити особливу увагу концентраційним і температурним межам запалення. Вивчення цього розділу охоплює й інші небезпечні властивості речовин, що проявляються при їх транспортуванні, тому необхідно приділити достатньо уваги вивченню небезпеки статичної електрики,

9

поняттю й особливостям вибухонебезпечності й детонації. Особливого розгляду заслуговує токсична й інфекційна небезпека, а також окисні, корозійні й радіоактивні властивості вантажів, що впливають на їх транспортування та зберігання.

При вивченні розділу 9 необхідно ознайомиться з основними видами несхоронності вантажів, виявити причини й визначити основних винуватців пошкодження вантажів при морському перевезенні. Також необхідно розібратися з основними причинами недостачі вантажів при транспортуванні. Ознайомиться з поняттям природного збитку вантажів і особливостями його нормування.

Так як вплив навколишнього середовища на вантажі є одним з основних факторів, що впливають на їх схоронність, необхідно приділити особливу увагу властивостям повітря, що впливають на стан вантажу. Для надбання практичних навичок визначення й обліку властивостей навколишнього середовища необхідно досконально розібратися із приладами для виміру параметрів повітря, а також основними діаграмами стану вологого повітря.

При вивченні розділу 10 необхідно особливу увагу приділити температур- но-воложностним умовам зберігання й транспортування вантажів. Окремо необхідно розглянути основні види складів і матеріалів їхньої конструкції, класифікацію й умови забезпечення схоронності в них, показники які характеризують склад. Потрібно досконально вивчити тепло-воложностні режими в складах. Необхідно розібратися з особливостями повітрообміну на складах і основних видах вентиляції. Із цього погляду необхідно розглянути й морське судно, при цьому його потрібно вивчити з точки зору забезпечення схоронності вантажів.

При вивченні цієї теми необхідно звернути увагу на взаємовплив і сумісність вантажів; заглиблено вивчити режими транспортування вантажів.

Для успішного засвоєння дисципліни «Вантажознавство» також необхідно докладно ознайомиться із загальними вказівками до лабораторних і практичних занять, наведених у МВ до них [2]. Знайти відповіді на деякі питання дисципліни «Вантажознавство» також не можливо без правильного виконання всіх лабораторних і практичних робіт курсу та РГР.

Теми лабораторних і практичних робіт тісто пов'язані з відповідними розділами конспекту лекцій, що можна визначити по їхньому найменуванню:

–визначення ПНО вантажу й коефіцієнтів використання приміщення;

–формування пакета сортового металу й розрахунок ПНО;

–пакетування генеральних вантажів;

–визначення маси вантажів по осіданню судна;

–визначення кількості навалочного вантажу в штабелях правильної геометричної форми;

–визначення кількості навалочного вантажу методом паралельних вертикальних розрізів;

–формування штабелів вугілля;

–визначення рівня заповнення ємності танка;

–визначення режимів вентиляції вантажних приміщень;

–визначення режимів вентиляції на переході;

–визначення маси гігроскопічних вантажів;

–підготовка танків до наливу.