пр 3, Стешенко

Практичне заняття №3

Виконала:

Студентка 3 курсу, 1 групи

Економіка підприємства

Стешенко Тетяна

Тема: Основи теорії прийняття управлінських рішень. Методи обґрунтування управлінських рішень

Мета: поглибити уявлення про процес підготовки управлінських рішень і навчитися визначати точку беззбитковості виробництва продукції.

Методичні рекомендації:

Менеджером можна назвати людину тільки тоді, коли вона приймає рішення або реалізує їх через інших людей. Прийняття рішень - складова частина будь-якої управлінської функції. Необхідність прийняття відповідальних рішень пронизує все, що робить менеджер, формулюючи мету й домагаючись її досягнення. Тому розуміння природи прийняття рішень надзвичайно важливо для кожного, хто хоче проявити себе в мистецтві управління.

В інформаційних джерелах поряд з терміном «точка беззбитковості» застосовують такі назви цього показника, як критична точка, критичний обсяг діяльності, «мертва» точка, поріг рентабельності, точка рівноваги, точка нульового прибутку.

Точка беззбитковості — це обсяг діяльності, за якого виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) дорівнює сукупним витратам підприємства, тобто це обсяг продажу, за якого підприємство не має ні прибутку, ні збитку. Тобто ВИРУЧКА = ВИТРАТАМ

Завдання (умова задачі):

Ціна продукції – 25 грн/од.продукції

Повні витрати при виробництві 10 000 одиниць продукції становлять 220 000 грн.

Постійні витрати – 100 000 грн.

Визначити:

1) точку беззбитковості діяльності підприємства;

2) який обсяг продукції повинно виробляти підприємство, щоб досягти 20% рівня рентабельності виробництва?

Методика розв’язку:

1) Визначити точку беззбитковості, виходячи із наступного:

ВИРУЧКА = QxP

де Q- обсяг продажів

Р-ціна одиниці продукції

ВИТРАТИ = постійні витрати + змінні витрати

Змінні вирати= Q х Зм.вит.1

Зм.вит.1 - змінні витрати (на одиницю продукції)

QxP=Пост.вит.+ QхЗм.вит.1

Пост.= QxP- QхЗм.вит.1

Пост.= Q(P- Зм.вит.1)

 Точка беззбитковості: Q= Пост./ (P- Зм.вит.1)

2) Рівень рентабельності (R) визначається як відношення прибутку до повної собівартості і визначається у %.

R=Прибуток/Витрати *100 %

Прибуток = виручка- витрати

R= (QxP-(Пост.вит.+ QхЗм.вит.1))/ (Пост.вит.+ QхЗм.вит.1) *100 %

Виходячи з даної формули знаходимо обсяг продукції, який повинно виробляти підприємство, щоб досягти 20% рівня рентабельності виробництва.

Розв’язання:

1. Визначення змінних витрат на одиницю продукції

Змінні витрати загалом=220000грн−100000грн=120000грн

Змінні витрати на одиницю продукції=120000грн/10000одиниць=12грн/од.

2. Визначення точки беззбитковості:

Q = Постійні витрати​/P−Змінні витрати на одиницю продукції

Q = 100000грн/ 25грн−12грн​=100000грн /13грн ​≈ 7692одиниць

Отже, точка беззбитковості становить приблизно 7 692 одиниці продукції.

3. Визначення обсягу продукції для досягнення 20% рівня рентабельності

R = Прибуток/Повні витрати​×100%

Прибуток=Виручка−Повні витрати

20% = (Q×25грн−(100000грн+Q×12грн)/​ 100000грн+Q×12грн )×100%

0.20 = 25Q−100000−12Q​/100000+12Q

0.20(100000+12Q)=25Q−100000−12Q

20000+2.4Q=13Q−100000

20000+100000=13Q−2.4Q

120000=10.6Q

Q = 120000​/10.6 ≈ 11321одиниць

Отже, для досягнення 20% рівня рентабельності підприємство повинно виробляти приблизно 11 321 одиниць продукції.

Завдання 2. Розрахувати у кількісному виразі прогнозований обсяг продажу продукції, за якого підприємство досягне нульової точки рентабельності, виходячи з таких даних: ціна реалізації одиниці товару дорівнює 20 грош. ум. одиниць, постійні витрати становлять 10000 гр. ум.одиниць, змінні витрати на одиницю продукції становлять 15 гр. ум. одиниць.

Розв’язання:

Формула для розрахунку точки беззбитковості:

Q = Постійні витрати​/P−Змінні витрати на одиницю продукції

Q = 10000/20−15 ​= 10000/5 ​= 2000

Отже, підприємство досягне нульової точки рентабельності при обсязі продажу 2 000 одиниць продукції.

Завдання 3. За вихідними даними розрахувати: 1) точку беззбитковості; 2) мінімальне значення відпускної ціни; 3) ціну на одиницю товару при заданому обсязі прибутку; 4) визначити виручку від реалізації.

Вихідні дані: прогнозований попит на продукцію складає 5000 одиниць; постійні витрати на одиницю продукції становлять 200 грн; змінні витрати на одиницю продукції становлять 300 грн; середньоринкова ціна на одиницю товару дорівнює 700 грн; запланована сума прибутку від виробництва і реалізації з огляду на показник прогнозованого попиту становить 100 тис. грн.

Розв’язання:

1. Точка беззбитковості

Q = Постійні витрати​/P−Змінні витрати на одиницю продукції

Постійні витрати загалом=200 грн/од.×5000 од.=1000000 грн

Q = 1000000 грн / 700 грн−300 грн ​=1000000 грн / 400 грн ​= 2500 од.

Отже, точка беззбитковості становить 2 500 одиниць продукції.

2. Мінімальне значення відпускної ціни

Загальні витрати=Постійні витрати+Змінні витрати Загальні витрати=1000000 грн+(300 грн/од.×5000 од.) Загальні витрати=1000000 грн+1500000 грн=2500000 грн

Pмін​ = Загальні витрати​/Кількість одиниць продукції

Pмін ​= 2500000 грн/5000 од. ​=500 грн/од.

Отже, мінімальне значення відпускної ціни становить 500 грн за одиницю продукції.

3. Ціна на одиницю товару при заданому обсязі прибутку

Виручка = Загальні витрати + Прибуток

Виручка = 2500000 грн + 100000 грн = 2600000 грн

P = Виручка​/Кількість одиниць продукції

P = 2600000 грн​/5000 од. = 520 грн/од.

Отже, ціна на одиницю товару при заданому обсязі прибутку становить 520 грн.

4. Виручка від реалізації

Виручка=Ціна×Обсяг продукції

Виручка=700 грн/од.×5000 од.=3500000 грн

Отже, виручка від реалізації становить 3 500 000 грн.

Питання для обговорення:

Існує декілька підходів до вивчення процесу прийняття рішень, кожен з яких акцентує увагу на різних аспектах цього процесу. Ось основні підходи:

1. Раціональний підхід

Раціональний підхід передбачає, що особа приймає рішення, ґрунтуючись на логічному та систематичному аналізі доступної інформації. Основні етапи цього підходу включають:

• Визначення проблеми або можливості.

• Збір і аналіз релевантної інформації.

• Визначення критеріїв для прийняття рішення.

• Генерування можливих альтернатив.

• Оцінка альтернатив за обраними критеріями.

• Вибір найкращої альтернативи.

• Реалізація обраного рішення.

• Оцінка результатів рішення.

2. Поведінковий підхід

Поведінковий підхід враховує психологічні аспекти прийняття рішень, зокрема когнітивні обмеження та емоційні фактори. Він передбачає, що люди не завжди можуть приймати абсолютно раціональні рішення через обмежену інформацію та обмежені когнітивні здібності. Основні концепції поведінкового підходу включають:

• Обмежена раціональність: Люди прагнуть приймати задовільні рішення, а не оптимальні, через обмежені можливості обробки інформації.

• Евристики і упередження: Використання спрощених стратегій (евристик) для прийняття рішень, що може призводити до систематичних помилок (упереджень).

• Емоційний вплив: Емоції можуть суттєво впливати на процес прийняття рішень і його результати.

3. Нормативний підхід

Нормативний підхід фокусується на тому, як рішення мають прийматися в ідеальних умовах. Він включає використання математичних моделей та алгоритмів для визначення найкращого рішення. Основні методи включають:

• Теорія ігор: Аналіз стратегічних взаємодій між різними агентами.

• Теорія прийняття рішень: Використання статистичних та ймовірнісних моделей для вибору найкращої альтернативи.

• Оптимізаційні методи: Використання математичних моделей для пошуку оптимальних рішень в умовах обмежених ресурсів.

4. Інтуїтивний підхід

Інтуїтивний підхід базується на використанні інтуїції та досвіду для прийняття рішень. Це підхід, при якому рішення приймаються швидко і без явного аналізу. Він є особливо корисним у ситуаціях, де необхідно прийняти швидке рішення або де доступно мало інформації.

5. Соціально-культурний підхід

Соціально-культурний підхід враховує вплив культурних, соціальних та організаційних факторів на процес прийняття рішень. Він підкреслює, що рішення приймаються в контексті певної соціальної та культурної системи, і ці фактори можуть суттєво впливати на вибір і поведінку індивідів.

6. Системний підхід

Системний підхід розглядає процес прийняття рішень як частину більшої системи, включаючи взаємозв'язки між різними елементами системи. Основні елементи системного підходу:

• Аналіз систем: Визначення всіх компонентів системи та їх взаємодій.

• Системне мислення: Розуміння складних взаємозв'язків і впливу різних частин системи на загальний результат.

7. Еволюційний підхід

Еволюційний підхід до прийняття рішень акцентує увагу на процесі адаптації та навчання з часом. Він передбачає, що рішення приймаються шляхом проб і помилок, і що організації та індивіди з часом розвивають стратегії, які є найбільш ефективними в їхньому контексті.

Кожен з цих підходів надає різні інструменти та методи для аналізу та покращення процесу прийняття рішень, і часто вони використовуються в поєднанні для досягнення найкращих результатів.