Практична робота 8. Стратегії зовнішнього розвитку підприємства
Виконала:
Студентка 3 курсу, 1 групи
Економіка підприємства
Стешенко Тетяна
Мета – оволодіти основними методами, формами та порядком формування стратегії зовнішнього розвитку підприємства.
Завдання:
а) опрацювати терміни і поняття
Зовнішній розвиток підприємства - це стратегія, спрямована на розширення його діяльності за допомогою придбання активів, злиття з іншими компаніями, укладення партнерських угод або виходу на нові ринки. Ця стратегія може бути використана для досягнення різних цілей, таких як:
Збільшення ринкової частки: придбання конкурентів або вихід на нові ринки може допомогти компанії збільшити свою частку загального ринку.
Доступ до нових ресурсів: злиття з іншою компанією може дати доступ до нових технологій, сировини або знань.
Зниження витрат: вертикальна інтеграція може допомогти компанії знизити витрати шляхом контролю над усіма ланками ланцюжка постачання.
Збільшення диверсифікації: вихід на нові ринки або придбання компаній з інших галузей може допомогти компанії диверсифікувати свою діяльність і знизити ризики.
Зворотна вертикальна інтеграція - це стратегія, при якій компанія набуває контроль над своїми постачальниками. Це може бути зроблено шляхом придбання існуючих постачальників, створення власних дочірніх компаній-постачальників або укладення довгострокових контрактів з постачальниками.
Пряма вертикальна інтеграція - це стратегія, при якій компанія набуває контроль над своїми каналами дистрибуції. Це може бути зроблено шляхом придбання роздрібних магазинів, оптових торговців або дистриб'юторів.
Горизонтальна інтеграція - це стратегія, при якій компанія збільшує свої розміри шляхом придбання або злиття з конкурентами на тому ж самому рівні ланцюжка створення вартості. Це може допомогти компанії досягти таких цілей, як:
Збільшення ринкової частки: придбання конкурентів дозволяє компанії захопити більшу частку загального ринку.
Зниження витрат: за рахунок економії від масштабу та об'єднання ресурсів.
Підвищення купівельної спроможності: більша компанія може отримувати кращі ціни від постачальників.
Збільшення впливу на ринку: більша компанія може мати більший вплив на ціни, умови постачання та інші фактори ринку.
Діагональна інтеграція - це стратегія, при якій компанія набуває контроль над компаніями, що працюють на різних, але пов'язаних етапах ланцюжка створення вартості. Наприклад, виробник автомобілів може придбати компанію, яка виробляє запчастини для автомобілів.
Стратегія горизонтальної інтеграції - це форма зовнішнього розвитку підприємства, яка передбачає придбання або злиття з конкурентами на тому ж самому рівні ланцюжка створення вартості. Компанії обирають цю стратегію для того щоб збільшити свою ринкову частку, знизити витрати, посилити свою позицію на ринку та отримати інші переваги, описані раніше.
Стратегія вертикальної інтеграції - це форма зовнішнього розвитку підприємства, яка передбачає придбання або злиття з компаніями, що діють на різних етапах ланцюжка створення вартості. Розрізняють два основних типи вертикальної інтеграції: пряму та зворотню. Пряма вертикальна інтеграція передбачає придбання контролю над каналами збуту, а зворотня - над постачальниками. Обидві стратегії мають свої переваги та недоліки, які були описані раніше.
Стратегія діагональної інтеграції - це форма зовнішнього розвитку підприємства, яка передбачає придбання або злиття з компаніями, що працюють на різних, але пов'язаних етапах ланцюжка створення вартості. Ця стратегія використовується для того, щоб отримати більший контроль над ланцюжком постачання, отримати доступ до нових технологій та можливостей, а також підвищити інноваційний потенціал. Однак, як і інші стратегії інтеграції, вона має певні недоліки, пов'язані зі складністю управління та потенційними конфліктами інтересів.
б) перевірити питання чи знаєте