пр 13, Стешенко (Стратегія)

Практична робота 13

Виконала:

Студентка 3 курсу, 1 групи

Економіка підприємства

Стешенко Тетяна

Завдання:

а) Функціональна стратегія - це стратегія, яка допомагає компанії визначити, як використовувати та керувати ресурсами та навичками найбільш ефективно у кожній із своїх сфер діяльності для досягнення встановлених цілей.

Маркетингова стратегія — це принципові середньо- та довгострокові рішення з відповідними способами та засобами, які визначають орієнтири та спрямовують окремі заходи маркетингу на досягнення поставлених цілей, які охоплюють елементи комплексу маркетингу (продукт, ціну, місце та просування). Вони є глобальними напрямами діяльності, які потребують конкретизації через планування заходів маркетингу, і є своєрідним планом відповідно до якого підприємство формалізує яким чином воно досягне успіху, тобто реалізації продукції на конкретному ринку.

Виробнича стратегія – це функціональна стратегія створення та розвитку висококонкурентного виробничого потенціалу під- приємства та системи управління ним, що втілюється у вигляді виробничої підсистеми певного типу, призначеної для випуску конкурентоспроможних продуктів.

Альтернативні виробничі стратегії - це нетрадиційні методи та підходи до організації та управління виробничою діяльністю, які мають на меті підвищити ефективність, гнучкість та стійкість підприємства.

Стратегія персоналу - це функціональна стратегія, що являє собою систему підготовки, перепідготовки, добору, розстановки і виховання кадрів, адекватних вимогам корпоративної, конкурентних і функціональних стратегій підприємства, здатних до стратегічного мислення і дій.

Фінансова стратегія — у широкому значенні, зокрема на прикладі країни, це довгостроковий курс фінансової політики, розрахований на перспективу і передбачає вирішення великомасштабних завдань, які визначаються економічною та соціальною стратегією.

Бюджет підприємства — це згруповані дані про всі грошові потоки. Тобто це своєрідний план витрат та доходів, висловлений у грошовому або натуральному вигляді. Складається бюджет на встановлений період. Зазвичай їх планують на рік, з розбивкою на квартали або місяці.

Структура капіталу — це сукупність фінансових засобів організації з різних джерел довгострокового фінансування.

Дивідендна політика — складова загальної фінансової політики акціонерного товариства, спрямована на зростання ринкової вартості акцій.

Соціальна стратегія — це система стратегічних рішень, які націлені на задоволення соціальних потреб суб'єктів взаємодії ринку, з метою забезпечення оптимального відтворення робочої сили, сприятливого психологічного мікроклімату і підвищення ефективності підприємницької діяльності.

Інформаційна стратегія описує загальний напрям і механізм управління інформаційними ресурсами та процесами підприємства з метою досягнення його стратегічних цілей та є основою для управління діяльністю, пов'язаної зі створенням зовнішнього та внутрішнього інформаційного продукту.

б) Функціональні стратегії є ключовим компонентом "стратегічного набору" підприємства, який представляє собою комплекс стратегій, спрямованих на досягнення загальних цілей та завдань компанії.

Функціональна стратегія - це комплекс стратегічних рішень, спрямованих на досягнення цілей та завдань конкретного функціонального напрямку діяльності підприємства (виробництво, маркетинг, фінанси, кадрова політика тощо).

Функціональні стратегії є невід'ємною частиною загальної стратегії підприємства, спрямовані на досягнення цілей та завдань конкретного функціонального напрямку (виробництво, маркетинг, фінанси, кадрова політика тощо).

в) Підприємство "А":

Стратегія: Система "точно в час"

Характеристика:

Низький рівень запасів готової продукції.

Виробництво синхронізоване з попитом.

Можливі коливання обсягів виробництва.

Недовантаження потужностей у певні періоди.

Переваги: мінімізація витрат на зберігання, гнучкість у реагуванні на зміни попиту.

Недоліки: ризик збоїв у постачанні, залежність від постачальників.

Підприємство "Б":

Стратегія: Створення запасів

Характеристика:

Високий рівень запасів готової продукції.

Виробництво не завжди синхронізоване з попитом.

Коливання обсягів виробництва.

Можливі проблеми з реалізацією запасів.

Переваги: ​​створення буфера на випадок збоїв у постачанні або несподіваного зростання попиту.

Недоліки: високі витрати на зберігання, ризик застарівання продукції.

Висновок: підприємства "А" та "Б" використовують різні виробничі стратегії, які відповідають їхнім специфічним потребам та цілям.

г)

Корпоративний рівень

Стратегія лідерства

Бізнес-рівень Стратегія JIT

Стратегія диференціації Операційний рівень