3. Оцінка та відбір стратегічних альтернатив

Оцінка стратегічних альтернатив проводиться за допомогою різних методів, таких як SWOT-аналіз, аналіз конкурентних переваг, фінансовий аналіз тощо. Основні критерії оцінки можуть включати:

• Відповідність стратегічним цілям компанії.

• Ефективність та рентабельність.

• Рівень ризику та невизначеності.

• Ресурсні потреби.

4. Формування портфеля стратегічних альтернатив

Після оцінки компанія обирає оптимальне поєднання стратегій для формування збалансованого портфеля. Це включає:

• Диверсифікацію ризиків: Поєднання різних стратегічних напрямків для мінімізації ризиків.

• Оптимізацію ресурсів: Розподіл ресурсів між обраними стратегічними альтернативами для забезпечення їх ефективної реалізації.

• Балансування короткострокових і довгострокових цілей: Вибір стратегій, які допомагають досягти як поточних, так і майбутніх цілей компанії.

5. Моніторинг та корекція

Процес формування портфеля стратегічних альтернатив є динамічним і потребує постійного моніторингу та корекції. Це включає:

• Моніторинг виконання стратегій: Оцінка прогресу реалізації обраних стратегій.

• Адаптація до змін у середовищі: Внесення коректив у портфель стратегічних альтернатив у відповідь на зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі.

• Оцінка результатів: Аналіз досягнутих результатів для коригування стратегічних напрямків.

Таким чином, формування портфеля стратегічних альтернатив дозволяє компанії ефективно планувати свій розвиток, адаптуватися до змін у ринковому середовищі та забезпечувати досягнення стратегічних цілей.

3. Оцінювання і порівняння альтернативних варіантів стратегій

Оцінювання і порівняння альтернативних варіантів стратегій є критичним етапом стратегічного планування, що дозволяє компанії вибрати найефективніший шлях для досягнення своїх цілей. Цей процес складається з кількох основних кроків:

1. Встановлення критеріїв оцінки

Критерії оцінки допомагають стандартизувати процес порівняння стратегій. Основні критерії можуть включати:

• Відповідність стратегічним цілям: Наскільки стратегія сприяє досягненню довгострокових і короткострокових цілей компанії.

• Економічна ефективність: Оцінка потенційної прибутковості, рентабельності та фінансової стабільності, яку забезпечить стратегія.

• Рівень ризику: Врахування всіх можливих ризиків, пов'язаних з реалізацією стратегії, включаючи фінансові, операційні та ринкові ризики.

• Вплив на конкурентоспроможність: Як стратегія вплине на конкурентні переваги компанії, її позицію на ринку та здатність конкурувати.

• Ресурсні потреби: Необхідні ресурси для реалізації стратегії, включаючи фінансові, людські, технологічні та інші ресурси.

• Гнучкість та адаптивність: Здатність стратегії до адаптації в умовах зміни ринкових умов або внутрішніх факторів.

2. Методи оцінки стратегічних альтернатив

Для оцінки стратегічних альтернатив використовуються різні аналітичні методи:

• SWOT-аналіз: Оцінка сильних і слабких сторін, можливостей і загроз для кожної стратегії.

• PESTEL-аналіз: Аналіз зовнішніх факторів, таких як політичні, економічні, соціальні, технологічні, екологічні та легальні чинники.

• Фінансовий аналіз: Використання фінансових показників і моделей, таких як дисконтований грошовий потік (DCF), аналіз чистої приведеної вартості (NPV), внутрішньої норми прибутковості (IRR) та інших фінансових метрик.

• Аналіз сценаріїв: Розробка різних сценаріїв розвитку подій і оцінка можливих результатів для кожної стратегії.

• Аналіз конкуренції: Оцінка конкурентного середовища, визначення позиції конкурентів і оцінка потенційного впливу кожної стратегії на конкурентні переваги компанії.