Практична робота 11. Альтернативність у стратегічному виборі

Виконала:

Студентка 3 курсу, 1 групи

Економіка підприємства

Стешенко Тетяна

Мета – оволодіти процесом формування портфеля стратегічних альтернатив та оцінюванням і порівнянням альтернативних варіантів стратегій.

Завдання:

а) опрацювати терміни і поняття

Стратегічні альтернативи

Стратегічні альтернативи — це різні варіанти дій, які компанія може розглянути для досягнення своїх довгострокових цілей. Ці альтернативи охоплюють широкий спектр стратегічних напрямків, включаючи зростання, стабілізацію, скорочення або комбінацію цих підходів. Вибір стратегічної альтернативи залежить від багатьох факторів, таких як ринкова ситуація, внутрішні можливості компанії, конкуренція та інші зовнішні та внутрішні чинники.

Стратегія обмеженого зростання

Стратегія обмеженого зростання передбачає, що компанія планує зростати, але в межах наявних ринків та продуктів. Основна мета такої стратегії — досягнення стабільного і поступового зростання без значних ризиків. Ця стратегія може включати:

- Поглиблення присутності на існуючих ринках.

- Підвищення якості та ефективності продукції.

- Оптимізацію операційних процесів.

- Розширення асортименту продуктів, що вже існують.

Стратегія зростання

Стратегія зростання спрямована на значне розширення компанії через вихід на нові ринки, розробку нових продуктів або інноваційні рішення. Ця стратегія може включати:

- Географічну експансію на нові ринки.

- Диверсифікацію продуктового портфелю.

- Інвестування в дослідження та розробки для створення нових технологій або продуктів.

- Злиття та поглинання інших компаній.

Стратегія скорочення (стратегія останнього засобу)

Стратегія скорочення, або стратегія останнього засобу, застосовується, коли компанія стикається з серйозними фінансовими труднощами або зниженням рентабельності. Основна мета такої стратегії — зменшити витрати та покращити фінансові показники шляхом скорочення масштабів бізнесу. Ця стратегія може включати:

- Продаж або закриття нерентабельних підрозділів.

- Скорочення робочої сили.

- Оптимізацію операційних витрат.

- Перегляд та реорганізацію бізнес-процесів.

Комбінована стратегія

Комбінована стратегія передбачає одночасне використання декількох підходів для досягнення стійкого розвитку компанії. Це може бути поєднання стратегій зростання, обмеженого зростання та скорочення залежно від різних сегментів ринку або підрозділів компанії. Комбінована стратегія дозволяє гнучко реагувати на зміни в ринкових умовах і оптимально використовувати наявні ресурси для досягнення загальної мети.

Стратегії інтегрованого зростання (розвитку)

Стратегії інтегрованого зростання (розвитку) спрямовані на розширення діяльності компанії шляхом поглиблення контролю над постачальниками, дистриб'юторами, або конкурентами. Існують два основні типи інтеграції:

1. Вертикальна інтеграція:

- Зворотна інтеграція: Компанія набуває контроль над постачальниками сировини або компонентів, що дозволяє знизити витрати та забезпечити надійність постачань.

- Пряма інтеграція: Компанія набуває або створює власні дистрибуційні канали, що дозволяє краще контролювати процес продажу та наближення до кінцевого споживача.

2. Горизонтальна інтеграція:

- Компанія розширює свою діяльність шляхом злиття або придбання конкурентів, що дозволяє збільшити частку ринку, скоротити конкуренцію та отримати синергетичні ефекти.

Стратегії диверсифікованого зростання (розвитку)

Стратегії диверсифікованого зростання (розвитку) передбачають розширення діяльності компанії за межі існуючих продуктів та ринків, щоб зменшити ризики та збільшити можливості для зростання. Існують два основні типи диверсифікації:

1. Пов'язана диверсифікація:

- Компанія розширює свій бізнес на нові, але споріднені сфери діяльності. Це може включати створення нових продуктів, що доповнюють існуючі, або вихід на нові ринки з наявними продуктами.

2. Непов'язана диверсифікація:

- Компанія виходить на абсолютно нові ринки або створює нові продукти, які не мають зв’язку з існуючими напрямками діяльності. Це дозволяє зменшити ризики, пов'язані з коливаннями в одному секторі.

Стратегії стабілізації

Стратегії стабілізації спрямовані на підтримку існуючого рівня діяльності компанії без значного розширення або скорочення. Ця стратегія часто використовується у зрілих галузях або під час економічної нестабільності. Основні елементи стратегії стабілізації включають:

- Оптимізацію операційних процесів для підвищення ефективності.

- Підтримання поточної частки ринку.

- Управління витратами для забезпечення стабільної прибутковості.

- Підтримка задоволеності клієнтів та якості продукції.

Стратегії реструктуризації

Стратегії реструктуризації спрямовані на значне змінення структури та процесів компанії для поліпшення її фінансового стану або адаптації до нових ринкових умов. Це може включати:

- Продаж неприбуткових або неосновних підрозділів.

- Реструктуризацію боргів для покращення фінансового стану.

- Впровадження нових бізнес-моделей або процесів.

- Перегляд організаційної структури та зменшення витрат.

Портфельний аналіз

Портфельний аналіз — це метод стратегічного управління, який використовується для оцінки та управління групою бізнес-підрозділів або продуктів компанії. Основна мета — максимізація загальної вартості компанії шляхом збалансування ризиків і доходів. Основні інструменти портфельного аналізу включають:

- Матриця BCG (Бостонської консалтингової групи): Класифікує підрозділи або продукти на "Зірки", "Дійні корови", "Знаки питання" та "Собаки" залежно від ринкової частки та ринкового зростання.

- Матриця GE/McKinsey: Оцінює бізнес-підрозділи на основі їхньої ринкової привабливості та конкурентоспроможності.

- Аналіз SWOT: Виявляє сильні та слабкі сторони, можливості та загрози для кожного підрозділу або продукту.

Ранжування стратегічних проблем підприємства

Ранжування стратегічних проблем підприємства — це процес виявлення, аналізу та пріоритизації ключових проблем і викликів, які можуть впливати на довгостроковий успіх компанії. Мета цього процесу полягає в тому, щоб визначити найважливіші проблеми, які потребують першочергової уваги та ресурсів для вирішення. Ранжування стратегічних проблем включає:

• Ідентифікацію всіх можливих проблем і викликів.

• Оцінку впливу кожної проблеми на діяльність компанії.

• Визначення пріоритетності проблем залежно від їхньої важливості та терміновості.

• Розробку планів дій для вирішення найбільш критичних проблем.

Стратегічна бізнес-одиниця (СБО)

Стратегічна бізнес-одиниця (СБО) — це автономний підрозділ у складі великої компанії, який має власні стратегії та цілі, що відрізняються від інших частин організації. Кожна СБО відповідає за певний сегмент ринку або продуктову лінію і діє як окрема економічна одиниця. Основні характеристики СБО:

• Власний ринковий сегмент або продукт.

• Незалежність у прийнятті стратегічних рішень.

• Відповідальність за свої фінансові результати.

• Можливість самостійно розробляти та реалізовувати стратегії зростання.

Стратегічні альтернативи підприємства

Стратегічні альтернативи підприємства — це різні варіанти напрямків розвитку та дій, які організація може розглянути для досягнення своїх стратегічних цілей. Вибір стратегічних альтернатив залежить від багатьох факторів, таких як аналіз зовнішнього середовища, внутрішні ресурси та можливості, а також довгострокові цілі компанії. Основні типи стратегічних альтернатив включають:

• Стратегії зростання: Наприклад, розширення ринку, розробка нових продуктів, географічна експансія.

• Стратегії обмеженого зростання: Поглиблення існуючої ринкової присутності, підвищення ефективності.

• Стратегії скорочення: Ліквідація нерентабельних підрозділів, зменшення витрат.

• Комбіновані стратегії: Поєднання різних підходів для досягнення оптимального результату.

б) перевірити питання чи знаєте