
терапія залік 2
.pdfпідвищений вміст нітратів у кормах; порушення температурного режиму при інкубації.
276. Оцінюють добовий молодняк курчат на забезпеченість вітаміном А за тестом:
дослідження вмісту каротину в плазмі крові;
дослідження вмісту вітаміну А в печінці;+ визначення каротиноїдів у жовтку;
дослідження вмісту вітаміну А в плазмі крові.
277.Сальпінгоперитоніт, це:
запалення яйцепроводу; запалення яєчників і яйцепроводу;
запалення яйцепроводу, яєчника і очеревини;
запалення яйцепроводу, яєчника, очеревини і клоаки.
278.Причини сечокислого діатезу:
надлишкова протеїнова годівля;+
патологія печінки; патологія нирок;+
нестача у раціоні кормів тваринного походження.
279. Основний ланцюг патогенезу сечокислого діатезу:
надлишкове утворення в організмі уратів;
патологія печінки; дистрофічні зміни внутрішніх органів; патологія нирок.
280. Форми подагри у птиці:
локальна;+ серцево-судинна;
суглобова;+
шкірна.
281. Форми подагри у птиці:
вісцеральна;
ниркова;
змішана;
печінкова.
282.Для діагностики сечокислого діатезу використовують:
визначення вмісту загального білка в сироватці крові; визначення вмісту креатиніну в сироватці крові;
визначення вмісту сечової кислоти в сироватці крові;
визначення вмісту сечовини в сироватці крові.
283.Для профілактики сечокислого діатезу використовують:
зниження вмісту протеїну в раціоні; 1 %-й розчин натрію гідрокарбонату;
вітаміни групи В; сечогінні препарати.
284.Протипоказаний тривалий режим повного голодування тваринам:
на відгодівлі;
молодняку підсисного віку;
високопродуктивним;
у віці від 2 до 6 років.
285. Призначають щадну дієту багату на легко перетравні вуглеводи і вітаміни у разі обмеження жирів під час захворювання органа:
легень;
печінки;
нирок; мозку.
286. Ураження зубів настає за нестачі мікроелемента:
кобальт; манган;
фтор;
нікель.
287. Основні симптоми за нестачі купруму:
анемічність слизових оболонок; депігментація волосяного покриву;
гіперкератоз шкіри; ксерофтальмія.
288. Найбільш інформативні методи діагностики А-гіповітамінозу в свиноматок:
визначення каротину в сироватці крові;
визначення вітаміну А в сироватці крові;
визначення каротину і вітаміну А в сироватці крові; визначення каротину і вітаміну А в молозиві.
289. Основні препарати, які застосовують для лікування остеодистрофії корів:
Вітамін D;+ Кальцимаг; Кальцію хлорид;+
Кальцію карбонат.
290. Основні методи діагностики А-гіповітамінозу у телят місячного віку:
визначення вмісту каротину в сироватці крові;
визначення вмісту вітаміну А в сироватці крові;
визначення вмісту каротину і вітаміну А в сироватці крові; визначення вмісту каротину і вітаміну А в печінці.
291. Основні напрями лікування телят у разі аліментарної диспепсії: регідратаційна терапія;
кофеїну натрію бензоат;
дієтотерапія;
антибіотикотерапія.
292.Методи діагностики рахіту в телят:
визначення вмісту вітаміну D в сироватці крові; визначення загального кальцію в сироватці крові;
визначення активності кислої фосфатази в сироватці крові;
визначення активності лужної фосфатази в сироватці крові.
293.Методи діагностики білом’язової хвороби у молодняку:
визначення вмісту купруму в сироватці крові;
визначення вмісту токоферолу в сироватці крові; визначення вмісту селену в сироватці крові;+
визначення вмісту міоглобіну в сечі.
294. Препарати, що застосовують для лікування пара кератозу поросят:
Вітамін А; Кальцію глюконат;
Цинку сульфат;
Купруму сульфат.
295.Препарати, що застосовують для лікування білом’язової хвороби:
Е-селен;
Евтесол; Кальцію глюконат; Ретинолу ацетат.
296.Препарати, що застосовують для лікування кортико-церебрального некрозу:
Тіаміну хлорид;
Нікотинамід; Рибофлавін; Кокарбоксилазу.
297.Препарати, що застосовують для лікування молодняку, хворого на пелагру:
Вітамін А;
Нікотинову кислоту;
Цинку сульфат; Піридоксину гідрохлорид.
298.Перерахувати основні патогенетичні механізми у разі диспепсії новонародженого молодняку:
порушення серцево-судинної системи;
порушення водно-електролітного обміну;+
ендогенний дисбактеріоз;+ порушення функції сечової системи.
299.Диференціюють гемолітичну хворобу і аліментарно-дефіцитну анемію за ознаками:
вік захворілих поросят;+ колір кон’юнктиви;+
уміст гемоглобіну; кількість еритроцитів.
300.Застосовують у разі отруєння свиней натрію хлоридом:
Атропіну сульфат;
Кальцію глюконат;
Натрію тіосульфат; Унітіол.
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ з навчальної дисципліни «Внутрішні хвороби тварин»
для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» напряму «Ветеринарна медицина» (6.110101)
2012
1.Етіотропна терапія спрямована:
1.На усунення причини хвороби;
4.На поповнення нестачі життєво необхідних речовин в організмі.
2.Патогенетична терапія спрямована:
2. На механізм розвитку хвороби;
4. На нормалізацію функцій нервової системи.
3. Замінна терапія спрямована:
1. На поповнення нестачі життєво необхідних речовин в організмі.
4.До етіотропної терапії відносять:
2.Протимікробну терапію;
3.Пробіотикотерапію;
5.До патогенетичної терапії відносять:
1.Імуностимулювальну терапію;
3.Новокаїнові блокади;
6.До замінної терапії відносять:
1. Гемотрансфузію;
3. Вітамінотерапію;
7.Протеїнотерапія включає:
1.Гемотерапію;
4.Серотерапію.
8.До патогенетичної терапії відносять:
1. Терапію, яка регулює нервово-трофічні функції; 3. Неспецифічну стимулювальну терапію;
9. До етіотропної терапії відносять:
2. Пробіотикотерапію;
4. Антибактеріальну терапію.
10. До протеїнотерапії відноситься:
3.Лактотерапія;
4.Серотерапія
11. Парентерально введені білкові препарати проявляють свою дію:
1. Загально;
3 Локально;
2
12. Терапевтична фаза під час застосування протеїнотерапії характеризується:
4. Збільшенням кількості еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну.
13. Протеїнотерапія протипоказана при:
3. Інфекційних захворюваннях з гострим перебігом;
14. До гемотерапії відносять:
2. Аутогемотерапію;
4. Гетерогемотерапію
15. Суть аутогемотерапії:
1. Введення тварині її власної крові;
.
16. Суть ізогемо- (гомогемо-) терапії:
2. Введення крові різних тварин у межах одного виду;
.
17. Суть гетерогемотерапії:
3. Введення крові тварин різних видів;
18. Механізм дії тканинних препаратів полягає:
1. В утворенні біогенних стимуляторів;
19. До тканинних препаратів відносять:
1. Екстракт алое;
4. Екстракт плаценти.
20.До ферментотерапії відносять застосування:
1.Фесталу;
2.Панкреатину;
.
21.Основний метод дослідження книжки:
3. Аускультація від 7 до 10 ребра;
22. Механізм дії новокаїнових блокад полягає:
1.У перериванні больового імпульсу від патологічної ділянки до нервової системи;
.
3
23. В яких випадках протипоказано застосування новокаїнової терапії:
4. Серцево-судинній недостатності.
24. За гострого перебігу бронхопневмонії краще застосовувати:
2. Препарати бактерицидної дії ;
25. Методи діагностики зміщення сичуга:
3.Аускультація у поєднанні з безпосередньою перкусією;
4.Аускультація у поєднанні з пальпацією.
26. Які новокаїнові блокади застосовують при лікуванні хвороб органів дихання?
2. Зірчастого вузла;
4. Інтраплевральну.
27. Суть пробіотикотерапії:
2. Застосування штамів симбіонтних мікроорганізмів, які попереджають розвиток дисбактеріозу;
28. Які штами мікроорганізмів використовують для виготовлення пробіотиків?
1. Лактобактерії;
3. Біфідумбактерії;
29. Солями яких мікроелементів збагачують корми за хвороба кровотворної системи (вкажіть найбільш повну відповідь):
1. Кобальту, купруму, феруму;
30. Дієтотерапія – це:
2. Лікування за допомогою спеціально організованої годівлі хворих тварин; 4. Метод лікування за допомогою дієтичного режиму.
31. Фізіотерапія відноситься до:
2. Патогенетичної терапії;
.
32. Якісно приготовлений сінаж містить кислоти:
1. Молочну;
4. Оцтову.
33. Джерелами ультрафіолетового опромінення є:
2.Еритемно-увіолеві лампи;
3.Ртутно-кварцеві лампи;
4
34. Найбільш виражена біологічна дія ультрафіолетових променів:
3. Середньохвильових;
.
35. Ультрафіолетове опромінення протипоказане при:
4. Кахексії.
36. Дія інфрачервоних променів ґрунтується на:
1. Тепловому ефекті;
.
37. Інфрачервоні промені застосовують при :
1.Пневмоніях, плевриті;
3.Міозиті, артриті;
38. Під дією ультрафіолетового опромінення у шкірі утворюється:
3. Холекальциферол;
39. Діастолічний шум за пороків серця вислуховується у разі:
3. Звуження лівого атріовентрикулярного отвору;
4. Недостатності клапанів аорти.
40. Етапи диспансеризації:
1. Діагностичний;
3. Профілактичний;
41. Періодичність проведення диспансеризації на племінних молочних фермах:
3. Щоквартально;
42. Показниками енергетичної поживності раціонів є:
2.Забезпеченість енергетичними кормовими одиницями;
3.Забезпеченість обмінною енергією, вираженою у мДж;
43. Структура раціону це:
4. Співвідношення окремих груп кормів за енергетичною поживністю.
44.рН якісного силосу має бути:
1.3,8 – 4,2;
45.Міокардит це:
2. Запалення серцевого м’яза;
5
46. Етіологія міокардиту:
1. Інфекційні та інвазійні хвороби;
47. У першу стадію міокардиту збудливість серцевого м’яза:
2. Підвищується;
4. Розвивається екстрасистолія.
48. У другу стадію міокардиту збудливість серцевого м’яза:
3.Знижується;
4.Виникають блокади серця.
49. За міокардиту у першу стадію АКТ:
1. Підвищується систолічний;
50. Тони серця за міокардиту в першу стадію:
1. Посилюються;
51. Частота пульсу за міокардиту в першу стадію у коней становить
(уд/хв):
3. 60 – 90;
52. До основних лікарських засобів при лікуванні міокардиту відносять:
1.Препарати етіотропної дії;
3. Кисень, глюкозу, препарати камфори;
53. Міокардоз – це:
1. Захворювання міокарда, яке характеризується дистрофічними процесами в ньому, які в подальшому призводять до порушення основних функцій серця;
54. Етіологія міокардозу (міокардіодистрофії):
1. Порушення обміну речовин;
4. Гіпоксія.
55. Збудливість серця за міокардозу:
3.Знижується;
4.Виникають блокади серця.
56. За міокардозу АКТ:
1. Підвищується систолічний;
4. Підвищується діастолічний.
6
57. Тони серця за міокардозу:
2. Послаблюються;
58. За міокардозу (міокардіодистрофії) застосування серцевих глікозидів:
1. Показане (особливо разом з препаратами, що стимулюють обмінні процеси в міокарді);
59. За морфологічною ознакою ендокардит буває:
1. Бородавчастим;
4. Виразковим.
60. За локалізацією ендокардит буває:
1. Клапанним;
3. Пристінковим;
61. Ускладненнями клапанного ендокардиту є:
4. Набуті пороки серця.
62. Діастолічний шум за пороків серця вислуховується у разі:
2. Недостатності клапанів аорти;
3. Недостатності клапанів легеневої артерії;
63. Діастолічний шум за пороків серця вислуховується у разі:
1. Звуження правого атріовентрикулярного отвору;
64. Систолічний шум за пороків серця вислуховується у разі:
1. Недостатності двостулкового клапана;
4. Недостатності тристулкового клапана.
65. Систолічний шум за пороків серця вислуховується у разі:
2.Звуження отвору аорти;
3.Звуження отвору легеневої артерії;
66. Основною причиною нетравматичного перикардиту є:
1. Інфекційні хвороби;
67. Вторинний травматичний перикардит виникає:
4. Внаслідок травматичного ретикуліту
68. Специфічним симптомом фібринозного перикардиту є:
1. Перикардіальні шуми тертя;
69. Для випітного перикардиту характерно:
1. Перикардіальні шуми хлюпання;
3. Переповнення і напруження яремних вен;
7