Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

терапія залік 2

.pdf
Скачиваний:
1
Добавлен:
10.11.2024
Размер:
2.06 Mб
Скачать

підвищений вміст нітратів у кормах; порушення температурного режиму при інкубації.

276. Оцінюють добовий молодняк курчат на забезпеченість вітаміном А за тестом:

дослідження вмісту каротину в плазмі крові;

дослідження вмісту вітаміну А в печінці;+ визначення каротиноїдів у жовтку;

дослідження вмісту вітаміну А в плазмі крові.

277.Сальпінгоперитоніт, це:

запалення яйцепроводу; запалення яєчників і яйцепроводу;

запалення яйцепроводу, яєчника і очеревини;

запалення яйцепроводу, яєчника, очеревини і клоаки.

278.Причини сечокислого діатезу:

надлишкова протеїнова годівля;+

патологія печінки; патологія нирок;+

нестача у раціоні кормів тваринного походження.

279. Основний ланцюг патогенезу сечокислого діатезу:

надлишкове утворення в організмі уратів;

патологія печінки; дистрофічні зміни внутрішніх органів; патологія нирок.

280. Форми подагри у птиці:

локальна;+ серцево-судинна;

суглобова;+

шкірна.

281. Форми подагри у птиці:

вісцеральна;

ниркова;

змішана;

печінкова.

282.Для діагностики сечокислого діатезу використовують:

визначення вмісту загального білка в сироватці крові; визначення вмісту креатиніну в сироватці крові;

визначення вмісту сечової кислоти в сироватці крові;

визначення вмісту сечовини в сироватці крові.

283.Для профілактики сечокислого діатезу використовують:

зниження вмісту протеїну в раціоні; 1 %-й розчин натрію гідрокарбонату;

вітаміни групи В; сечогінні препарати.

284.Протипоказаний тривалий режим повного голодування тваринам:

на відгодівлі;

молодняку підсисного віку;

високопродуктивним;

у віці від 2 до 6 років.

285. Призначають щадну дієту багату на легко перетравні вуглеводи і вітаміни у разі обмеження жирів під час захворювання органа:

легень;

печінки;

нирок; мозку.

286. Ураження зубів настає за нестачі мікроелемента:

кобальт; манган;

фтор;

нікель.

287. Основні симптоми за нестачі купруму:

анемічність слизових оболонок; депігментація волосяного покриву;

гіперкератоз шкіри; ксерофтальмія.

288. Найбільш інформативні методи діагностики А-гіповітамінозу в свиноматок:

визначення каротину в сироватці крові;

визначення вітаміну А в сироватці крові;

визначення каротину і вітаміну А в сироватці крові; визначення каротину і вітаміну А в молозиві.

289. Основні препарати, які застосовують для лікування остеодистрофії корів:

Вітамін D;+ Кальцимаг; Кальцію хлорид;+

Кальцію карбонат.

290. Основні методи діагностики А-гіповітамінозу у телят місячного віку:

визначення вмісту каротину в сироватці крові;

визначення вмісту вітаміну А в сироватці крові;

визначення вмісту каротину і вітаміну А в сироватці крові; визначення вмісту каротину і вітаміну А в печінці.

291. Основні напрями лікування телят у разі аліментарної диспепсії: регідратаційна терапія;

кофеїну натрію бензоат;

дієтотерапія;

антибіотикотерапія.

292.Методи діагностики рахіту в телят:

визначення вмісту вітаміну D в сироватці крові; визначення загального кальцію в сироватці крові;

визначення активності кислої фосфатази в сироватці крові;

визначення активності лужної фосфатази в сироватці крові.

293.Методи діагностики білом’язової хвороби у молодняку:

визначення вмісту купруму в сироватці крові;

визначення вмісту токоферолу в сироватці крові; визначення вмісту селену в сироватці крові;+

визначення вмісту міоглобіну в сечі.

294. Препарати, що застосовують для лікування пара кератозу поросят:

Вітамін А; Кальцію глюконат;

Цинку сульфат;

Купруму сульфат.

295.Препарати, що застосовують для лікування білом’язової хвороби:

Е-селен;

Евтесол; Кальцію глюконат; Ретинолу ацетат.

296.Препарати, що застосовують для лікування кортико-церебрального некрозу:

Тіаміну хлорид;

Нікотинамід; Рибофлавін; Кокарбоксилазу.

297.Препарати, що застосовують для лікування молодняку, хворого на пелагру:

Вітамін А;

Нікотинову кислоту;

Цинку сульфат; Піридоксину гідрохлорид.

298.Перерахувати основні патогенетичні механізми у разі диспепсії новонародженого молодняку:

порушення серцево-судинної системи;

порушення водно-електролітного обміну;+

ендогенний дисбактеріоз;+ порушення функції сечової системи.

299.Диференціюють гемолітичну хворобу і аліментарно-дефіцитну анемію за ознаками:

вік захворілих поросят;+ колір кон’юнктиви;+

уміст гемоглобіну; кількість еритроцитів.

300.Застосовують у разі отруєння свиней натрію хлоридом:

Атропіну сульфат;

Кальцію глюконат;

Натрію тіосульфат; Унітіол.

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ з навчальної дисципліни «Внутрішні хвороби тварин»

для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» напряму «Ветеринарна медицина» (6.110101)

2012

1.Етіотропна терапія спрямована:

1.На усунення причини хвороби;

4.На поповнення нестачі життєво необхідних речовин в організмі.

2.Патогенетична терапія спрямована:

2. На механізм розвитку хвороби;

4. На нормалізацію функцій нервової системи.

3. Замінна терапія спрямована:

1. На поповнення нестачі життєво необхідних речовин в організмі.

4.До етіотропної терапії відносять:

2.Протимікробну терапію;

3.Пробіотикотерапію;

5.До патогенетичної терапії відносять:

1.Імуностимулювальну терапію;

3.Новокаїнові блокади;

6.До замінної терапії відносять:

1. Гемотрансфузію;

3. Вітамінотерапію;

7.Протеїнотерапія включає:

1.Гемотерапію;

4.Серотерапію.

8.До патогенетичної терапії відносять:

1. Терапію, яка регулює нервово-трофічні функції; 3. Неспецифічну стимулювальну терапію;

9. До етіотропної терапії відносять:

2. Пробіотикотерапію;

4. Антибактеріальну терапію.

10. До протеїнотерапії відноситься:

3.Лактотерапія;

4.Серотерапія

11. Парентерально введені білкові препарати проявляють свою дію:

1. Загально;

3 Локально;

2

12. Терапевтична фаза під час застосування протеїнотерапії характеризується:

4. Збільшенням кількості еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну.

13. Протеїнотерапія протипоказана при:

3. Інфекційних захворюваннях з гострим перебігом;

14. До гемотерапії відносять:

2. Аутогемотерапію;

4. Гетерогемотерапію

15. Суть аутогемотерапії:

1. Введення тварині її власної крові;

.

16. Суть ізогемо- (гомогемо-) терапії:

2. Введення крові різних тварин у межах одного виду;

.

17. Суть гетерогемотерапії:

3. Введення крові тварин різних видів;

18. Механізм дії тканинних препаратів полягає:

1. В утворенні біогенних стимуляторів;

19. До тканинних препаратів відносять:

1. Екстракт алое;

4. Екстракт плаценти.

20.До ферментотерапії відносять застосування:

1.Фесталу;

2.Панкреатину;

.

21.Основний метод дослідження книжки:

3. Аускультація від 7 до 10 ребра;

22. Механізм дії новокаїнових блокад полягає:

1.У перериванні больового імпульсу від патологічної ділянки до нервової системи;

.

3

23. В яких випадках протипоказано застосування новокаїнової терапії:

4. Серцево-судинній недостатності.

24. За гострого перебігу бронхопневмонії краще застосовувати:

2. Препарати бактерицидної дії ;

25. Методи діагностики зміщення сичуга:

3.Аускультація у поєднанні з безпосередньою перкусією;

4.Аускультація у поєднанні з пальпацією.

26. Які новокаїнові блокади застосовують при лікуванні хвороб органів дихання?

2. Зірчастого вузла;

4. Інтраплевральну.

27. Суть пробіотикотерапії:

2. Застосування штамів симбіонтних мікроорганізмів, які попереджають розвиток дисбактеріозу;

28. Які штами мікроорганізмів використовують для виготовлення пробіотиків?

1. Лактобактерії;

3. Біфідумбактерії;

29. Солями яких мікроелементів збагачують корми за хвороба кровотворної системи (вкажіть найбільш повну відповідь):

1. Кобальту, купруму, феруму;

30. Дієтотерапія – це:

2. Лікування за допомогою спеціально організованої годівлі хворих тварин; 4. Метод лікування за допомогою дієтичного режиму.

31. Фізіотерапія відноситься до:

2. Патогенетичної терапії;

.

32. Якісно приготовлений сінаж містить кислоти:

1. Молочну;

4. Оцтову.

33. Джерелами ультрафіолетового опромінення є:

2.Еритемно-увіолеві лампи;

3.Ртутно-кварцеві лампи;

4

34. Найбільш виражена біологічна дія ультрафіолетових променів:

3. Середньохвильових;

.

35. Ультрафіолетове опромінення протипоказане при:

4. Кахексії.

36. Дія інфрачервоних променів ґрунтується на:

1. Тепловому ефекті;

.

37. Інфрачервоні промені застосовують при :

1.Пневмоніях, плевриті;

3.Міозиті, артриті;

38. Під дією ультрафіолетового опромінення у шкірі утворюється:

3. Холекальциферол;

39. Діастолічний шум за пороків серця вислуховується у разі:

3. Звуження лівого атріовентрикулярного отвору;

4. Недостатності клапанів аорти.

40. Етапи диспансеризації:

1. Діагностичний;

3. Профілактичний;

41. Періодичність проведення диспансеризації на племінних молочних фермах:

3. Щоквартально;

42. Показниками енергетичної поживності раціонів є:

2.Забезпеченість енергетичними кормовими одиницями;

3.Забезпеченість обмінною енергією, вираженою у мДж;

43. Структура раціону це:

4. Співвідношення окремих груп кормів за енергетичною поживністю.

44.рН якісного силосу має бути:

1.3,8 – 4,2;

45.Міокардит це:

2. Запалення серцевого м’яза;

5

46. Етіологія міокардиту:

1. Інфекційні та інвазійні хвороби;

47. У першу стадію міокардиту збудливість серцевого м’яза:

2. Підвищується;

4. Розвивається екстрасистолія.

48. У другу стадію міокардиту збудливість серцевого м’яза:

3.Знижується;

4.Виникають блокади серця.

49. За міокардиту у першу стадію АКТ:

1. Підвищується систолічний;

50. Тони серця за міокардиту в першу стадію:

1. Посилюються;

51. Частота пульсу за міокардиту в першу стадію у коней становить

(уд/хв):

3. 60 – 90;

52. До основних лікарських засобів при лікуванні міокардиту відносять:

1.Препарати етіотропної дії;

3. Кисень, глюкозу, препарати камфори;

53. Міокардоз – це:

1. Захворювання міокарда, яке характеризується дистрофічними процесами в ньому, які в подальшому призводять до порушення основних функцій серця;

54. Етіологія міокардозу (міокардіодистрофії):

1. Порушення обміну речовин;

4. Гіпоксія.

55. Збудливість серця за міокардозу:

3.Знижується;

4.Виникають блокади серця.

56. За міокардозу АКТ:

1. Підвищується систолічний;

4. Підвищується діастолічний.

6

57. Тони серця за міокардозу:

2. Послаблюються;

58. За міокардозу (міокардіодистрофії) застосування серцевих глікозидів:

1. Показане (особливо разом з препаратами, що стимулюють обмінні процеси в міокарді);

59. За морфологічною ознакою ендокардит буває:

1. Бородавчастим;

4. Виразковим.

60. За локалізацією ендокардит буває:

1. Клапанним;

3. Пристінковим;

61. Ускладненнями клапанного ендокардиту є:

4. Набуті пороки серця.

62. Діастолічний шум за пороків серця вислуховується у разі:

2. Недостатності клапанів аорти;

3. Недостатності клапанів легеневої артерії;

63. Діастолічний шум за пороків серця вислуховується у разі:

1. Звуження правого атріовентрикулярного отвору;

64. Систолічний шум за пороків серця вислуховується у разі:

1. Недостатності двостулкового клапана;

4. Недостатності тристулкового клапана.

65. Систолічний шум за пороків серця вислуховується у разі:

2.Звуження отвору аорти;

3.Звуження отвору легеневої артерії;

66. Основною причиною нетравматичного перикардиту є:

1. Інфекційні хвороби;

67. Вторинний травматичний перикардит виникає:

4. Внаслідок травматичного ретикуліту

68. Специфічним симптомом фібринозного перикардиту є:

1. Перикардіальні шуми тертя;

69. Для випітного перикардиту характерно:

1. Перикардіальні шуми хлюпання;

3. Переповнення і напруження яремних вен;

7

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]